Документ № 118005706

Дата засідання: 25/03/2024
Дата винесення рішення: 25/03/2024
Справа №: 991/394/24
Провадження №: 12020000000000236
Інстанція: АП ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.

Справа № 991/394/24

Провадження № 11-сс/991/137/24

Слідча суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги представниці ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7, представниці ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9, представниці ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 та представника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020,

за участю:

осіб, які подали апеляційні скарги, - адвокатів ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_9,

прокурора - ОСОБА_14,

У С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратуру (далі - САП) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020.

За версією органу досудового розслідування, у жовтні 2019 року Голова Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) ОСОБА_15 створив злочинну організацію, діями якої протягом жовтня 2019 року - лютого 2022 року керували безпосередньо ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а також брали участь ОСОБА_17, ОСОБА_18 (заступник Голови ФДМУ, перший заступник Голови ФДМУ), ОСОБА_19, засновник та директор ТОВ «АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_20, засновник ТОВ «АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_21, в.о. Голови Правління АТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_22, в.о. Голови Правління АТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_23, радник Голови ФДМУ ОСОБА_24, т.в.о. Голови Правління АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» ОСОБА_25 .

У 2019-2020 роках членами злочинної організації, створеної Головою ФДМУ ОСОБА_15, вчинено відповідні злочини, а саме: зловживання службовим становищем службовими особами АТ «Одеський припортовий завод» з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою ТОВ «АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ», що спричинило за період із травня 2020 року до жовтня 2021 року АТ «Одеський припортовий завод» збитки на суму 308 322 727,01 грн, тобто такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян; заволодіння коштами АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» шляхом зловживання службовою особою АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» своїм службовим становищем під час укладення у 2020-2021 роках контрактів між АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та компанією BELANTO trade s.r.o. (Чеська Республіка) на поставку титанової сировини за заниженою вартістю, що спричинило збитки АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на суму 118 337 425,81 грн, тобто таку, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення; вчинення правочинів з майном ТОВ «АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ», щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, на загальну суму 10 603 163 837,19 грн, зміну форми (перетворення) такого майна та вчинено дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження в сумі 2 040 998 955,42 грн, тобто предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У межах зазначеного кримінального провадження, 23.11.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_20, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України); ОСОБА_16, ОСОБА_15, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_24 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_22, ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 191 КК України.

Враховуючи, що зазначені вище особи підозрюються, у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у виді конфіскації майна, детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про накладення арешту на рахунки відкритті у банківських установах на ім`я ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_25, їх дружини та ОСОБА_22, а також рахунки у цінних паперах відкриті на ім`я ОСОБА_24 та ОСОБА_16 .

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 22.01.2024 задовольнив його частково та наклав арешт на:

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_21 у таких банківських установах: АТ «БАНК АЛЬЯНС»: № НОМЕР_1 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_2 (валюта - гривня); № НОМЕР_3 (валюта - гривня); № НОМЕР_4 (валюта - гривня); № НОМЕР_5 (валюта - євро); № НОМЕР_6 (валюта - гривня); АТ «СЕНС БАНК»: № НОМЕР_7 (валюта - долар США); № НОМЕР_8 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_26 у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_9 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_16, у тому числі на цінні папери, наявні на рахунках у цінних паперах, у таких банківських установах: АТ «СЕНС БАНК»: № НОМЕР_10 (валюта - долар США); № НОМЕР_10 (валюта - євро); № НОМЕР_10 (валюта - гривня); № НОМЕР_11 (валюта - гривня); № НОМЕР_12 (валюта - гривня); АБ «УКРГАЗБАНК»: № НОМЕР_13 (валюта - долар США); № НОМЕР_13 (валюта - гривня); № НОМЕР_14 (валюта - гривня), та рахунок в цінних паперах № НОМЕР_15 - НОМЕР_16 ; АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_17 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам, а також внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_27 у таких банківських установах: АТ «СЕНС БАНК»: № НОМЕР_18 (валюта - гривня); № НОМЕР_19 (валюта - євро); № НОМЕР_19 (валюта - гривня); № НОМЕР_18 (валюта - євро); АБ «УКРГАЗБАНК»: № НОМЕР_20 (валюта - долар США); № НОМЕР_20 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_21 (валюта - гривня); № НОМЕР_22 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам.

- рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_15 у таких банківських: АТ «КРЕДОБАНК»: № НОМЕР_23 (валюта - долар США); № НОМЕР_24 (валюта - гривня); № НОМЕР_25 (валюта - євро); № НОМЕР_26 (валюта - гривня); № НОМЕР_27 (валюта - польський злотий); АБ «УКРГАЗБАНК»: № НОМЕР_28 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам.

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_8 у таких банківських установах: АТ «Укрексімбанк»: № НОМЕР_29 (валюта - євро); № НОМЕР_29 (валюта - долар США); № НОМЕР_30 (валюта - гривня); № НОМЕР_31 (валюта - долар США); № НОМЕР_32 (валюта - євро); АТ «КРЕДОБАНК»: № НОМЕР_33 (валюта - долар США); № НОМЕР_34 (валюта - євро); № НОМЕР_35 (валюта - польський злотий); № НОМЕР_36 (валюта - гривня); № НОМЕР_37 (валюта - гривня); АТ «ОЩАДБАНК»: № НОМЕР_38 (валюта - гривня); АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК: № НОМЕР_39 (валюта - долар США); № НОМЕР_39 (валюта - євро); № НОМЕР_39 (валюта - гривня); № НОМЕР_40 (валюта - гривня); № НОМЕР_41 (валюта - гривня); № НОМЕР_41 (валюта - євро); № НОМЕР_42 (валюта - долар США); № НОМЕР_43 (валюта - гривня); № НОМЕР_43 (валюта - євро); № НОМЕР_44 (валюта - долар США). АТ «АБ «РАДАБАНК»: № НОМЕР_45 (валюта - гривня); № НОМЕР_46 (валюта - євро); № НОМЕР_47 (валюта - долар США); АТ «Райффайзен Банк»: № НОМЕР_48 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_49 (валюта - гривня); № НОМЕР_50 (валюта - гривня); № НОМЕР_51 (валюта - гривня); № НОМЕР_52 (валюта - гривня); № НОМЕР_53 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_17 у таких банківських установах: АТ «ОТП БАНК»: № НОМЕР_54 (валюта - гривня); № НОМЕР_55 (валюта - долар США); № НОМЕР_56 (валюта - гривня); № НОМЕР_56 (валюта - євро); № НОМЕР_57 (валюта - гривня); № НОМЕР_57 (валюта - долар США); № НОМЕР_57 (валюта - євро); № НОМЕР_58 (валюта - гривня); № НОМЕР_59 (валюта - долар США); № НОМЕР_60 (валюта - гривня); АБ «УКРГАЗБАНК»: № НОМЕР_61 (валюта - гривня); № НОМЕР_61 (валюта - долар США); № НОМЕР_61 (валюта - євро); № НОМЕР_62 (валюта - гривня); № НОМЕР_62 (валюта - долар США); № НОМЕР_62 (валюта - євро) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_28 у таких банківських установах: АТ «ОТП БАНК»: № НОМЕР_63 (валюта - гривня); № НОМЕР_64 (валюта - гривня); АБ «УКРГАЗБАНК»: № НОМЕР_65 (валюта - гривня); № НОМЕР_65 (валюта - долар США); № НОМЕР_65 (валюта - євро); № НОМЕР_66 (валюта - гривня); № НОМЕР_66 (валюта - долар США); № НОМЕР_66 (валюта - євро) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_20 у таких банківських установах: АТ «СЕНС БАНК»: № НОМЕР_67 (валюта - гривня); № НОМЕР_68 (валюта - долар США); № НОМЕР_69 (валюта - долар США); № НОМЕР_69 (валюта - гривня); АБ «УКРГАЗБАНК»: № НОМЕР_70 (валюта - гривня); № НОМЕР_70 (валюта - долар США); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_71 (валюта - гривня); № НОМЕР_72 (валюта - євро); № НОМЕР_73 (валюта - долар США); № НОМЕР_74 (валюта - гривня); № НОМЕР_75 (валюта - гривня); № НОМЕР_76 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_29 у таких банківських установах: АТ «СЕНС БАНК»: № НОМЕР_77 (валюта - гривня); № НОМЕР_78 (валюта - гривня); № НОМЕР_79 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_80 (валюта - гривня); № НОМЕР_81 (валюта - гривня); № НОМЕР_82 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_25 у таких банківських установах: АТ «Ощадбанк»: № НОМЕР_83 (валюта - гривня); № НОМЕР_84 (валюта - гривня); АТ «КБ «ГЛОБУС»: № НОМЕР_85 (валюта - гривня); № НОМЕР_85 (валюта - долар США) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_30 у таких банківських установах: АБ «Південний»: № НОМЕР_86 (валюта - гривня); № НОМЕР_87 (валюта - гривня); № НОМЕР_88 (валюта - гривня); № НОМЕР_89 (валюта - гривня); № НОМЕР_90 (валюта - долар США); № НОМЕР_91 (валюта - долар США); № НОМЕР_91 (валюта - євро); № НОМЕР_92 (валюта - долар США); № НОМЕР_93 (валюта - гривня); № НОМЕР_94 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_95 (валюта - гривня); № НОМЕР_96 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти (залишок коштів по закритим рахункам), які обліковуються за ОСОБА_10 на внутрішньобанківському рахунку для закритих рахунків АТ «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ: 09807750);

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_24 та на цінні папери наявні на рахунках у цінних паперах в таких банківських установах: АТ «ОТП БАНК»: № НОМЕР_97 (валюта - гривня); № НОМЕР_98 (валюта - гривня); № НОМЕР_99 (валюта - гривня); АТ «Ощадбанк»: № НОМЕР_100 (валюта - гривня); № НОМЕР_101 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_102 (валюта - євро); № НОМЕР_103 (валюта - долар США); № НОМЕР_104 (валюта - гривня); № НОМЕР_105 (валюта - гривня); № НОМЕР_106 (валюта - євро); № НОМЕР_107 (валюта - долар США); № НОМЕР_108 (валюта - гривня); № НОМЕР_109 (валюта - гривня); рахунок у цінних паперах № НОМЕР_110 - НОМЕР_111 - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам, та внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів;

- кошти (залишок коштів по закритим рахункам), які обліковуються за ОСОБА_24 на внутрішньобанківському рахунку для закритих рахунків АТ «УКРСИББАНК» ( код ЄДРПОУ: 09807750);

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_31 у таких банківських установах: АТ «ОТП БАНК»: № НОМЕР_112 (валюта - гривня); АТ «Райффайзен Банк»: № НОМЕР_113 (валюта - гривня); № НОМЕР_114 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам.

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_22 у таких банківських установах: АТ «Ощадбанк»: № НОМЕР_115 (валюта - гривня); № НОМЕР_116 (валюта - гривня); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: № НОМЕР_117 (валюта - гривня); № НОМЕР_118 (валюта - долар США); № НОМЕР_119 (валюта - гривня); № НОМЕР_120 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_23 у таких банківських установах: АТ «Ощадбанк»: № НОМЕР_121 (валюта - гривня); № НОМЕР_122 (валюта - гривня); № НОМЕР_123 (валюта - гривня); № НОМЕР_124 (валюта - гривня); № НОМЕР_125 (валюта - гривня); АТ «СЕНС БАНК»: № НОМЕР_126 (валюта - долар США); № НОМЕР_127 (валюта - євро); № НОМЕР_128 (валюта - євро); № НОМЕР_129 (валюта - гривня); № НОМЕР_128 (валюта - долар США); № НОМЕР_130 (валюта - долар США); № НОМЕР_128 (валюта - гривня); № НОМЕР_131 (валюта - долар США) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам;

- кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_32 у таких банківських установах: АТ «Ощадбанк»: № НОМЕР_132 (валюта - євро); № НОМЕР_133 (валюта - гривня); № НОМЕР_134 (валюта - гривня); АТ «Райффайзен Банк»: № НОМЕР_135 (валюта - гривня); № НОМЕР_136 (валюта - гривня); № НОМЕР_137 (валюта - євро); № НОМЕР_138 (валюта - гривня) - заборонивши здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам.

Слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо забезпечення конфіскації майна як виду покарання, таке втручання у право на власність є пропорційним.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 22.01.2024, представниця ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7, представниця ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9, представниця ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 та представник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами.

За змістом вимог адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на грошові кошти розміщені на рахунках ОСОБА_6 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива в цій частині. Перш за все, у своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що розгляд клопотання і постановлення ухвали слідчим суддею відбувався без виклику ОСОБА_6 та її представника. Копію повного тексту оскаржуваної ухвали представниця ОСОБА_6 отримала 05.02.2024, а вже 12.02.2024 подала апеляційну скаргу - в межах п`яти днів із дня отримання копії оскаржуваної ухвали. Уважає апеляційну скаргу поданою у встановлений законодавством строк. Інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 узагальнено зводяться до того, що ч. 5 ст. 170 КПК України передбачає накладення арешту лише на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання. Водночас дружина ОСОБА_24 - ОСОБА_6 не є підозрюваною у кримінальному провадженні та не має жодного відношення до нього, а тому, накладення арешту на всі грошові кошти розміщенні на її банківських рахунках є безпідставним та таким, що порушує право мирно володіти та розпоряджатися належним їй майно. Своїм рішенням слідча суддя порушила баланс між вимогами загального інтересу і захистом права власності, поклавши надмірний індивідуальний тягар на ОСОБА_6 .

Адвокат ОСОБА_9 за змістом вимог своєї апеляційної скарги, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та за результатами розгляду скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на грошові кошти розміщені на рахунках ОСОБА_8 . Зазначає, що інформацію про постановлення ухвали слідчого судді представник отримала 13.02.24 та в той же день була подана апеляційна скарга - в межах п`яти днів. У доповненнях до апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею клопотання детектива про арешт майна було розглянуто з порушенням строку, а саме не в межах триденного строку. Також зазначає, що ч. 5 ст. 170 КПК України передбачає накладення арешту лише на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, однак ОСОБА_8 не є підозрюваною у кримінальному провадженні та не має жодного відношення до нього. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили пор вручення підозри у відповідності до вимог КПК України чоловіку ОСОБА_8 - ОСОБА_15 та сам ОСОБА_15 заперечує проти вручення йому підозри відповідно до вимог глави 22 КПК України, тобто він не має статусу підозрюваного. На її думку, відсутня будь-яка правова позиція для застосування до майна (грошових коштів) ОСОБА_8 забезпечення кримінального провадження та слідчий суддя не досліджувала питання правомірного/непропорційного втручання держави в право ОСОБА_8 на мирне володіння своїм майном, не встановлювала наявність/відсутність непомірного тягаря для ОСОБА_8, обмежуючи її в майнових правах.

Адвокат ОСОБА_11 за змістом вимог своєї апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на грошові кошти розміщені на рахунках ОСОБА_10 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива в цій частині. Зазначає про те, що розгляд клопотання і постановлення ухвали слідчим суддею відбувався як без виклику ОСОБА_10, так і її представника. Копію повного тексту оскаржуваної ухвали представниця ОСОБА_10 отримала 04.03.2024, а вже 07.03.2024 подала апеляційну скаргу - в межах п`яти днів із дня отримання копії оскаржуваної ухвали. Уважає апеляційну скаргу поданою у встановлений законодавством строк. Інші доводи апеляційної скарги узагальнено зводяться до того, що ч. 5 ст. 170 КПК України передбачає накладення арешту лише на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, однак дружина ОСОБА_25 - ОСОБА_33 не є підозрюваною у кримінальному провадженні та не має жодного відношення до нього. Кошти на банківських рахунках ОСОБА_10 не є предметом, знаряддям чи засобом вчинення злочину, не є доказом злочину, не набуті незаконним шляхом, не отримані за рахунок доходів від вчинення злочину тощо. Доказів протилежного сторона обвинувачення слідчому судді не надала, а слідчий суддя таке не встановив. Уважає, що накладення арешту на рахунки ОСОБА_10, зокрема, один з яких призначений для виплати заробітної плати та два рахунки фізичної особи-підприємця (далі - ФОП), а також заборона будь-яких видаткових операцій по цим рахункам є безпідставним і необґрунтованим, оскільки системний аналіз законодавства і судової практики не передбачає можливість накладення арешту саме на рахунки. Акцентує увагу на тому, що арешт рахунків позбавив ОСОБА_10 можливості сплачувати комунальні платежі по квартирах, купувати продукти харчування та інші необхідні речі для повсякденного життя, оплачувати лікування.

Адвокат ОСОБА_13, за змістом вимог своєї апеляційної скарги просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді, за результатами апеляційної скарги скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на грошові кошти розміщені на рахунках ОСОБА_12 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива в цій частині. Зазначає про те, що розгляд клопотання і постановлення ухвали слідчим суддею відбувався як без виклику ОСОБА_12, так і її представника. Копія повного тексту оскаржуваної ухвали отримана 14.03.2024 та 18.03.2024 подана апеляційна скарга - в межах п`яти днів із дня отримання копії оскаржуваної ухвали. Інші доводи апеляційної скарги узагальнено зводяться до того, що ч. 5 ст. 170 КПК України передбачає накладення арешту лише на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, однак дружина ОСОБА_17 - ОСОБА_12 не є підозрюваною у кримінальному провадженні та не має жодного відношення до нього, а тому, накладення арешту на всі грошові кошти розміщенні на її банківських рахунках є безпідставним та таким, що порушує право мирно володіти та розпоряджатися належним їй майно. До того ж, адвокат ОСОБА_13 акцентує увагу на тому, що сторона обвинувачення приховала від слідчого судді факт укладення 04.04.2023 між подружжям Присяжнюків шлюбного договору, згідного якого, зокрема, усі кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_12, не належать до спільного майна подружжя, а є її особистою власністю. Наявність шлюбного договору виключає можливість накладення арешту на майно ОСОБА_12 . Поряд із зазначеним, адвокат ОСОБА_13 посилається на те, що кошти на банківських рахунках ОСОБА_12 не є предметом, знаряддям чи засобом вчинення злочину, не є доказом злочину, не набуті незаконним шляхом, не отримані за рахунок доходів від вчинення злочину тощо. Доказів протилежного сторона обвинувачення слідчому судді не надала, а слідчий суддя таке не встановив.

Заперечення на апеляційну скаргу та узагальнені доводи особи, яка їх подала

Уважаючи апеляційну скаргу представниці ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 такою, що не підлягає задоволенню, прокурор САП ОСОБА_34 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення. Сторона обвинувачення посилається на те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а вмотивованих доводів для її скасування адвокат ОСОБА_9 не навела.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, підтримала її в повному обсязі, з наведених у ній підстав. Просила апеляційну скаргу задовольнити.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін. Уважає рішення слідчого судді законним і обґрунтованим.

Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.

Щодо клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 цього Кодексу).

Із матеріалів судового провадження вбачається, що ухвала слідчого судді, яка переглядається, постановлена 22.01.2024 та проголошена 25.01.2024 року без участі власників майна (та їхніх представників), оскільки останні не повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання. Указане підтверджується змістом оскаржуваної ухвали та матеріалами провадження. Разом із тим, копію повного тексту ухвали слідчого судді представник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 отримав на електронну пошту 14.03.2024, а вже 18.03.2024 (у межах 5-денного строку) подав апеляційну скаргу. Представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 інформацію про постановлення ухвали слідчого судді отримала 13.02.24 та 13.02.2024 (у межах 5-денного строку) подала апеляційну скаргу.

З огляду на зазначене, колегія суддів уважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений, а отже немає підстав для вирішення питання про його поновлення.

Щодо доводів апеляційних скарг

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

У межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення колегія суддів має визначити: чи мали місце порушення вимог кримінального процесуального закону, на які вказує захист, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді; чи є правова підстава для арешту майна; чи є втручання у право власності ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_30 надмірним.

Щодо розгляду клопотання слідчим суддею без повідомлення підозрюваних та інших власників майна

Сторона захисту (узагальнені доводи усіх представників) наголошувала на незаконності ухвали слідчого судді через здійснення розгляду клопотання без повідомлення підозрюваних та інших власників майна.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи з огляду на те, що клопотання детектива про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, та в контексті обставин цього провадження звертає увагу на таке.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом (п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України).

Оскільки ймовірним наслідком розголошення інформації про розгляд судом питання щодо арешту майна певної особи є вчинення нею дій, направлених на його відчуження, то проведення судового розгляду в режимі відкритого судового засідання може завадити виконати таке завдання цього виду заходу забезпечення кримінального провадження як запобігання можливості відчуження відповідного майна.

З огляду на наведене, проведення судового розгляду клопотання про арешт майна, яке не є тимчасово вилученим, у закритому судовому засідання без повідомлення про судовий розгляд підозрюваного та власника майна відповідає положенням кримінального процесуального закону, якщо завданням ініційованого арешту є, зокрема, запобігання відчуженню вказаного майна.

Детектив у своєму клопотанні про арешт майна просив здійснити його розгляд у закритому судовому засіданні без повідомлення підозрюваних, інших власників майна, їх захисників, представників чи законних представників у зв`язку із необхідністю забезпечити мету арешту відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, якою, зокрема, зазначено необхідність запобігання його відчуженню.

Слідчий суддя задовольнив клопотання детектива, провівши судовий розгляд клопотання у закритому судовому засіданні без поінформування про його проведення підозрюваних, інших власників майна, їх захисників, представників чи законних представників.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки майно не було тимчасово вилученим і правовою підставою для накладення арешту у цьому кримінальному провадженні є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то з метою недопущення відчуження майна у слідчого судді були всі підстави здійснити розгляд клопотання детектива в закритому судовому засіданні без повідомлення про дату та час розгляду підозрюваних, інших власників майна, їх захисників, представників чи законних представників.

Щодо порушення слідчим суддею вимоги ч. 2 ст. 174 КПК в частині строку розгляду клопотання

На переконання сторони захисту (узагальнені доводи усіх представників) слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна з порушенням строку його розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 ПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

При цьому, визначений у ч. 2 ст. 174 КПК України строк розгляду клопотання, через використання законодавцем слова «розглядає», свідчить про те, що у цих часових межах слідчий суддя має розпочати розгляд клопотання.

Згідно ч. 1-3 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Тобто, враховуючи спосіб здійснення слідчим суддею своїх повноважень (навантаження справ, їх складність), суд може призначити судове засідання на інший день. У даному випадку слідчий суддя призначила судове засідання із найменшим інтервалом, а саме з 19.01.24 на 22.01.24.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею не було порушено строк розгляду клопотання.

Щодо правової підстави для арешту майна

Особи, що звернулись з апеляційною скаргою, посилаються на те, що слідчим суддею накладено арешт на розрахункові рахунки за відсутності правої підстави.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи та звертає увагу на таке.

Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України.

Вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру зазначеним особам здійснено у порядку передбаченому ст. 278, 135 КК України, що підтверджується матеріалами справи. Підозрюваним ОСОБА_24 та ОСОБА_22 вручено особисто, про що свідчать наявні на них підписи.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України зазначені особи набули статусу підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Досліджені матеріали кримінального провадження, додані детективом до клопотання на обґрунтування обставин, дають підстави підозрювати ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_22 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, зокрема, копії: протоколів огляду від 24.08.2022 з додатками, від 21.02.2023 з додатками, від 13.11.2023 з додатками; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.06.2022; висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 17.03.2023 № 139/204-206/23-22; висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 18.01.2023 №32018/22-53 з додатком; висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 10.03.2023 № 4495/23-72/7333-7340/23-72; протоколу додаткового огляду від 16.09.2022 з додатками; та інші матеріали.

На переконання колегії суддів стороною обвинувачення були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаними вище статтями КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення можуть бути причетні останні, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність органом досудового розслідування обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкції статей КК України, що інкримінується ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_22 передбачають покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України).

Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, у тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Уважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (ч. 1 ст. 67 цього Кодексу). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Серед іншого встановлено, що 14.02.2014 між ОСОБА_17 та ОСОБА_28 ; 12.10.2000 між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 ; 10.10.1992 між ОСОБА_25 та ОСОБА_35 ; 23.04.2015 між ОСОБА_24 та ОСОБА_36, що підтверджується відомостями з відділу реєстрації актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Також, встановлено, що зазначені вище особи мають відкриті рахунки у банках, а саме:

ОСОБА_15 6 рахунків у банках: АТ «Кредобанк», АБ «Укргазбанк»; його дружина - ОСОБА_8 30 рахунків у АТ «Укрексімбанк», АТ «Кредобанк», АТ «Ощадбанк», АТ Прокредит банк», АТ «АБ «Радабанк», АТ «Райффайзен банк» АТ «Універсал банк»;

ОСОБА_17 16 рахунків у банках: АТ «ОТП Банк», АБ «Укргазбанк»; його дружина - ОСОБА_12 8 рахунків у АТ «ОТП Банк», АБ «Укргазбанк»;

ОСОБА_25 4 рахунки у банках: АТ «Ощадбанк», АТ «КБ «Глобус»; його дружина - ОСОБА_10 . 12 рахунків у АБ «Південний», АТ «Універсал банк»;

ОСОБА_24 14 рахунків у банках: АТ «ОТП банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Універсал банк»; його дружина - ОСОБА_6 3 рахунки у АТ «ОТП банк», АТ «Райффайзен банк», що підтверджується матеріалами справи.

На думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що майно, на яке детектив просив накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому на нього може бути накладено арешт як на майно підозрюваних, що може підлягати конфіскації.

При цьому, слідчим суддею наголошено, що існування режиму спільної сумісної власності щодо майна, набутого під час шлюбу, презюмується.

Разом з тим, слідчим суддею обґрунтовано враховано п. 75 розділу V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163, згідно якого арешт на підставі документа про арешт коштів (ухвала слідчого судді) може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках платника, без зазначення конкретної суми або на суму, що конкретно визначена в цьому документі.

Тягар доказування належності майна покладається на власника майна.

При цьому, матеріали провадження не містять актуальних відомостей про наявність коштів на вказаних рахунках, істотність їх розміру. Не надано доказів про такі відомості стороною захисту (особами, які подали апеляційні скарги).

Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей, які давали б підстави віднести кошти на рахунках до особистої власності кожного з подружжя (тим більше більшість із власників цих рахунків не працює та не отримує дохід, про що було підтверджено в судовому засіданні), слідчий суддя обґрунтовано був позбавлений можливості визначати їхні частки на етапі досудового розслідування, поза межами позовного провадження, через що обтяження майна в цілому є єдиним можливим, реальним та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливого виконання конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання.

У контексті доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 в частині наявності шлюбного договору, укладеного 04.04.2023, колегія суддів відхиляє їх, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 СК України шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 93 СК України).

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ч. 1 ст. 95 СК України).

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення (ч. 1 ст. 95 СК України).

Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст. 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них (ч. 2 ст. 97 СК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Крім того, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

04.04.2023 між подружжям ОСОБА_37 було укладено шлюбний договір, де було визначено режим спільного сумісного майна подружжя.

Колегія суддів бере до уваги, що шлюбний договір укладений через 9 років після реєстрації шлюбу та вже під час здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні. Наведене дозволяє дійти висновку про укладення шлюбного договору саме з метою уникнути можливої конфіскації майна у випадку притягнення ОСОБА_17 до кримінальної відповідальності, що може свідчити про його фраудаторність.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що розрахункові рахунки є спільною сумісною власністю та на них необхідно накласти арешт із метою конфіскації майна як виду покарання.

Колегія суддів також відхиляє доводи представниці ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 в частині незаконності накладення арешту на розрахункові рахунки ОСОБА_10, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції «Про захист заробітної плати», заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Правила застосування заходу забезпечення кримінального провадження, яким є арешт майна, врегульовано відповідними нормами КПК України, з аналізу яких вбачається його забезпечувальний та тимчасово обмежувальний характер.

Чинне законодавство України містить положення щодо коштів, на які не може бути звернено стягнення (Закон України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Водночас, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 20 квітня 2022 року (у справі №756/8815/20), на яку посилалась сторона захисту, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та мету, з якою накладено арешт на належні дружині підозрюваного ОСОБА_25 - ОСОБА_10 грошові кошти, відсутність відомостей про виключне цільове призначення відкритого банківського рахунку, про які йшлося, саме в рамках зарплатного проекту чи ФОП, а також призначення здійснених транзакції по ним, колегія суддів вважає застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження виправданим.

При цьому, якщо зазначений банківський рахунок дійсно має виключно цільове призначення, гроші, які залишились на ньому є виключно заробітною платою, банк повідомить про це сторону обвинувачення та поверне рішення суду без виконання в цій частині.

Крім того, сторона захисту, маючи відповідні докази має можливість вирішити вказане питання шляхом звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ст.174 КПК України.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на розрахункові рахунки діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, за наявності правових підстав, а тому доводи апеляційних скарг з даного приводу, слід визнати необґрунтованими.

Перевірка доводів апеляційної скарги щодо надмірного втручання у право власності ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_38 .

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя у відповідності до ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати, серед іншого, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб

Арешт на майно, що є предметом апеляційного розгляду, було накладено на підставі інформації, отриманої з відповідних банківських установ, наданих на запит детектива.

Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК України).

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).

У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).

Загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі обумовлений розслідуванням, пов`язаним із можливим заволодінням коштами підприємства державної форми власності в особливо великих розмірах.

Ступінь втручання у право мирного володіння майном колегія суддів оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та суспільного інтересу з огляду на такі обставини: розмір шкоди, завданої злочином, який інкримінується стороною обвинувачення підозрюваним; потреба держави у поверненні коштів, втрачених внаслідок ймовірного вчинення особами кримінальних правопорушень, запобігання приховуванню державних коштів, отриманих злочинним шляхом, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану, а також майновий стан підозрюваних та членів їх родин.

Як зазначено вище, тягар доказування належності майна покладається на власника майна. При цьому, матеріали провадження не містять актуальних відомостей про наявність коштів на вказаних рахунках, істотність їх розміру. Не надані вони й особами, що подали апеляційні скарги. Разом з тим, якщо особи, що подали апеляційні скарги, доведуть, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, то вони можуть скористатись правовим механізмом, передбаченим ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна.

Щодо інших доводів сторін

Також, в апеляційній скарзі містяться інші аргументи особи, що її подала, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09 грудня 1994 року, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09 грудня 1994 року, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19 грудня 1997 року, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27 вересня 2001 року, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27 жовтня 2009 року та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27 квітня 2021 року, § 31).

У цьому провадженні колегією суддів були надані відповіді на всі вагомі аргументи як представника власника майна, так і сторони обвинувачення.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів переконана, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Пошук

Документ № 118005706