Документ № 117797897

Справа № 991/1426/24

Провадження 1-кс/991/1439/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, проживає за адресою АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 1002268 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 1, 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 у період з 29.09.2016 по 29.08.2019, будучи народним депутатом України VIII скликання і службовою особою, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України», використовував владу всупереч інтересам служби, чим спричинив тяжкі наслідки, які полягають у безповоротній втраті Управлінням справами Верховної Ради України бюджетних коштів у сумі 613 310 грн (що більш ніж у 638 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2019).

12.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив зазначає, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, розмір заподіяних збитків, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, детектив стверджує про нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 1002268 грн. Для забезпечення виконання завдань кримінального провадження детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_6, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_5, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000022 від 18.01.2023 у порушення ст. 217 КПК України об`єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018. Також, посилаючись на ч. 8 ст. 615 КПК України, та з урахуванням того, що у межах кримінального провадження раніше повідомлялось іншим особам про підозру стверджує, що у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 закінчились строки досудового розслідування, а ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2023, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні на шість місяців, тобто до 22.04.2024 включно, не призводить до правових наслідків. На переконання сторони захисту, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку досудового розслідування. Також захисник вважає, що підозра є необґрунтованою, оскільки матеріали справи не містять жодних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_5 використовував готельний номер не за призначенням, зокрема, шляхом передання права користування цим готельним номером іншим особам, в той час як сам проживав у належній йому квартирі. Використовуючи компенсацію оплати вартості винайму готельного номера, останній не мав на меті одержання неправомірної вигоди, а діяв з метою реалізації своїх депутатських гарантій із забезпеченням жилим приміщенням, оскільки мав на це законне право. Заява народного депутата щодо компенсації вартості проживання не є обов`язковою вимогою, а є формою реалізації права, яким певний народний депутат може скористатись за наявності відповідних підстав, які в свою чергу, перевіряються Регламентним комітетом. Тобто, ОСОБА_5, підписавши та подавши на ім`я керівника Апарату Верховної Ради України заяви, скористався саме правом на отримання компенсації вартості проживання, а не використав свої владні повноваження. Зазначені детективом у клопотанні ризики є не обґрунтованими, а лише припущеннями. Так, зокрема, з урахуванням норм кримінального закону до обвинуваченого може бути застосовано ст. 75 КК України. ОСОБА_5 не вручено у встановленому КПК України порядку повістки про виклик, оскільки, направлення повістки через месенджер «Viber» без ЕЦП та не зазначення у ній процесуального статусу особи, яка викликається, та для проведення якої процесуальної дій, не може вважатись належним. Також прокурором не надано доказів щодо впливу ОСОБА_5 на свідків, наявності заяв від свідків про вчинення на них тиску матеріали справи не містять. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, то лише наявність дружніх зв`язків не є належним обгрунтуванням цього ризику. Захисник вважає, що застава у розмірі 1002268 грн є надмірною, тому до підозрюваного достатнім буде застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Покладання на ОСОБА_5 обов`язків не відлучатись за межі Одеської області, здати на зберігання до відповідних органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон, перешкоджатиме здійсненню ним повноважень голови Одеської районної ради Одеської області. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 1, 2 ст. 364 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 12.02.2024 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 складено письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні владою, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам (т. 2 а.с. 79-86).

07.02.2024 та 08.02.2024 детективом Національного бюро здійснено виклик ОСОБА_5 до Національного антикорупційного бюро України на 12.02.2024 та 13.02.2024 для проведення процесуальних дій, що підтверджується матеріалами справи (т. 2 а.с. 92-101).

На виклики ОСОБА_5 не прибув, що не заперечувалось стороною захисту у судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1, та займає посаду голови Одеської районної ради у Одеській області (т. 2 а.с. 102-104).

У зв`язку з неприбуттям ОСОБА_5 12.02.2024 на виклик до детектива, та відсутністю його у цей день за місцем проживання, повідомлення про підозру разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки направлено засобами поштового зв`язку на адресу за місцем проживання ОСОБА_5 ; вручено для передачі останньому житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_5 - ОСББ «Тінисте-13», та за місцем роботи - Одеська районна рада, що підтверджується написами уповноважених осіб на супровідних листах, описом вкладень та накладної з АТ «Укрпошта» та протоколом повідомлення про підозру.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: присяги народного депутата України 8-го скликання ОСОБА_5 від 27.11.2014; заяв ОСОБА_5, адресованих на Апарат Верховної Ради України, які зареєстровані 01.12.2014 вх. № 21899, 08.12.2014 вх. № 221999, 17.03.2016 вх. № 62838, 07.12.2016 вх. № 294814, 08.02.2017 вх. № 29384; договору від 26.11.2014 №160 про надання послуг; договору від 01.01.2017 №4-Д про винайм готельного номера народним депутатом України, з додатковою угодою від 01.09.2017 № 1 до нього; договору від 27.12.2018 № 033 про винайм готельного номера народним депутатом України; договору купівлі-продажу квартири від 29.09.2016; відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 07.11.2018 № 144447296 та № 144447312; висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 27.12.2022 № 2297,2308/22-23; висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 19.11.2019 № 2292,2108/19-23; висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 27.01.2023 № СЕ-19/111-23/3824-ЕК; відомостями з щорічних декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_5 за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік; листа Першого заступника Керівника апарату Верховної Ради України від 15/22-1549 від 27.12.2018, з додатком (список народних депутатів України восьмого скликання, які скористались правом отримання коштів для компенсацій вартості оренди житла та винайму готельного номера); протоколами допиту свідків від 12.12.2018, від 15.08.2019, від 15.11.2022 інших долучених до клопотання матеріалів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 12.02.2024, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Посилання сторони захисту на те, що у діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, слідчим суддею оцінюються критично, оскільки спростовуються дослідженими наданими стороною обвинувачення доказами.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.

Щодо наявності ризиків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як тяжкий злочини та відноситься до корупційних.

Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан» (т. 2 а.с. 78, 120-121).

Також, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, зокрема наявність нерухомого майна, у тому числі і за кордоном, транспортних засобів, грошових активів, який дає можливість проживати за межами території України (т. 2 а.с. 102-119).

Не залишається поза увагою слідчого судді роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Окрім цього, у судовому засіданні встановлені обставини неприбуття ОСОБА_5 за викликом до детектива.

Отже, враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Посилання захисника ОСОБА_6 щодо неналежного вручення підозрюваному повістки про виклик та її невідповідності ст. 137 КПК України, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Так, зі змісту повістки про виклик встановлено, що ОСОБА_5 викликався до Національного антикорупційного бюро України для отримання процесуальних документів. Повістка про виклик направлена у месенджер «Viber» детективом НАБу ОСОБА_9, про що зазначено у відповідному повідомленні, і на яке відреагував ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 98-101).

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Також, слідчий суддя враховує, що більшість свідків у кримінальному провадженні є особами, які працюють та/або працювали в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України, а ОСОБА_5 обирався тричі народним депутатом України, а отже може мати зв`язки з посадовими особами Апарату Верховної Ради України, діючими народними депутатами України, які безпосередньо можуть впливати на працівників Управління.

Отже, у результаті обізнаності ОСОБА_5 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, існує ймовірність, що він особисто, або через знайомих може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві показання у ході досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні, та прокурора у судовому засіданні щодо існування впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про відсутність вказаного ризику, оскільки жоден свідок не звертався зі заявами про тиск на них слідчий суддя оцінює критично, з урахуванням зазначених вище обставин.

Слідчий суддя вважає також доведеним ризик перешкоджати кримінальному іншим чином. Про його наявність зокрема свідчать ті обставини, що ОСОБА_5 тривалий час був народним депутатом України, на даний час є головою Одеської районної ради Одеської області, а отже останній з врахуванням його статусу та наявних зв`язків/знайомих у відповідних органах, шляхом підкупу, погроз, тиску на органи досудового розслідування, суд, штучного створення доказів своєї невинуватості може створювати умови для уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

При цьому слідчий суддя враховує, що особисте зобов`язання є запобіжним заходом, який не в повній мірі може запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків; з клопотанням про взяття ОСОБА_5 на поруки до слідчого судді, чи сторони обвинувачення ніхто не звертався, а отже вказаний запобіжний захід не може бути застосований.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має повну вищу освіту, одружений, має постійне місце проживання, є головою Одеської районної ради Одеської області, представником члена Української Асоціації районних та обласних рад - Одеської районної ради та займає посаду віце-президента, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, яка з урахуванням встановлених обставин є найефективнішим запобіжним заходом.

Державний примус у процесі застосування застави породжується саме реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221485501:01:012:0224 загальною площею 1400 кв.м.;

- квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартира за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартира за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельна ділянка загальною площею 1400 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 ;

- квартира за адресою: АДРЕСА_6 ;

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартира за адресою: АДРЕСА_7 ;

- годинники виробників: Breguet, Vacheron Constantin, Patek Philippe, Ulysse Nardin, Harry Winston;

- транспортні засоби: Toyota Land Cruiser, Land Rover, ВАЗ;

- доходи: пенсія - 170081грн, заробітна плата - 610724грн, подарунки у негрошовій формі - 200000грн;

- грошові активи: 18000 євро, 43000 доларів США, 1450000 грн.

Також, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік ОСОБА_5 встановлено, що його дружині - ОСОБА_10 на праві власності належить:

- квартира за адресою: АДРЕСА_8 ;

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9, номер квартири/кімнати/гаражу 19;

- грошові активи: 65000 доларів США, 800000 грн.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

З урахуванням документально підтвердженого майнового стану підозрюваного та його родини, обставин вчинення кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, застава у розмірі 1002268,00 грн не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; не відлучатися з Одеської області без дозволу детектива, прокурора та суду; утримуватись від спілкування з свідками ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Доводи сторони захисту щодо обтяжливості обов`язків не відлучатися з Одеської області без дозволу детектива, прокурора та суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, слідчим суддею оцінюються критично, оскільки стороною захисту не надано доказів на підтвердження необхідності ОСОБА_5 систематично виїжджати за межі Одеської області, та у найближчий час за кордон.

Доводи сторони захисту щодо закінчення строків досудового розслідування слідчий суддя вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2023 у справі № 991/9294/23 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 на шість місяців, тобто до 22.04.2024 включно, надано оцінку перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до повідомлення про підозру, що підтверджується копією судового рішення (т. 1 а.с. 93-98).

Окрім цього Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08.12.2023 №3509-ІХ внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 219 КПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру.

Також пункт 20 - 8 розділу XI «Перехідні положення» викладено в такій редакції: «Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Вказані зміни набули чинності 01.01.2024.

Відомості про те, що у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 досудове розслідування завершено, у матеріалах справи відсутні.

Частина 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Тому, наразі відсутні підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні закінчились строки досудового розслідування до повідомлення ОСОБА_5 про підозру.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу належить задовольнити.

При визначенні строку, на який доцільно визначити дію обов`язків, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 176, ч. 5, 7 ст. 194, ч. 2 ст. 196 КПК України, які наділяють слідчого суддю правом у період, коли триває досудове розслідування (до його закінчення), застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Разом з цим, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, на строк не більше двох місяців, тобто до 15.05.2024.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 331 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1002268 (один мільйон дві тисячі двісті шістдесят вісім) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- не відлучатися з Одеської області без дозволу детектива, прокурора та суду;

- утримуватись від спілкування з свідками ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 15 травня 2024 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1