- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/10530/23
Провадження 1-кп/991/126/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника власників (володільців) майна адвоката ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_9, яка діє в інтересах власників (володільців) майна ОСОБА_10, ОСОБА_11, про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні за № 42022000000000676 від 07.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42022000000000676 від 07.06.2022 (далі - Кримінальне провадження).
До початку судового розгляду від адвоката ОСОБА_9, яка діє в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_10, надійшло клопотання про скасування арешту грошових коштів, вилучених 26-27.07.2022 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме грошових коштів у розмірі 49 000 Євро, 200 000 грн та 10 500 доларів США (далі - Клопотання 1)
Клопотання мотивовано тим, що на вказані грошові кошти, вилучені в ході обшуку у квартирі, що є особистою приватною власністю колишньої дружини ОСОБА_12 - ОСОБА_10, накладено арешт ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 (справа № 991/2854/22) з метою збереження речових доказів, однак, арешт накладено необґрунтовано, оскільки, грошові кошти належать саме ОСОБА_10, а не ОСОБА_12, є її особистою власністю, отримані законним шляхом (від здійснення нею підприємницької діяльності) з огляду на відомості щодо її доходів, вилучені у квартирі, яка належить саме їй, із сейфу, де зберігалися її особисті речі, та такі грошові кошти не відповідають критеріям речового доказу. При цьому, потреба у арешті наразі відпала, оскільки, досудове розслідування завершено, на даний час здійснюється судовий розгляд обвинувального акта, стороною обвинувачення не здобуто доказів на підтвердження того, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям речового доказу, за такого арешт спричинює безпідставне, невиправдане обмеження права власності ОСОБА_10 .
Крім того, від адвоката ОСОБА_9, яка діє в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_11, надійшло клопотання про скасування арешту грошових коштів, вилучених 26-27.07.2022 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2, а саме грошових коштів у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) доларів США (далі - Клопотання 2).
Клопотання мотивовано тим, що на вказані грошові кошти, вилучені в ході обшуку у квартирі, що на праві власності належить ОСОБА_11, накладено арешт ухвалою слідчого судді від 04.08.2022 (справа № 991/2776/22) з метою збереження речових доказів, однак, арешт накладено необґрунтовано, оскільки, грошові кошти належать саме ОСОБА_11, а не її чоловіку ОСОБА_13, який за версією сторони обвинувачення нібито був причетний до обставин, які викладені в обвинувальному акті, такі грошові кошти є її особистою власністю, отримані законним шляхом з огляду на відомості щодо її доходів, вилучені у квартирі, яка належить саме їй, із сейфу, де зберігалися її особисті речі, та такі грошові кошти не відповідають критеріям речового доказу. При цьому, потреба у арешті наразі відпала, оскільки, досудове розслідування завершено, на даний час здійснюється судовий розгляд обвинувального акта, стороною обвинувачення не здобуто доказів на підтвердження того, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям речового доказу, за такого арешт спричинює безпідставне, невиправдане обмеження права власності ОСОБА_11 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 підтримала подані Клопотання, просила задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотань, просив у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що арешт накладено обґрунтовано, обґрунтованість накладеного арешту перевірялася судом апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчого судді про арешт, наразі потреба у арешті грошових коштів не відпала, саме під час судового розгляду за результатом дослідження всіх доказів судом буде надано оцінку чи відповідають грошові кошти критеріям речового доказу. Зазначив, що вилучені грошові кошти пов`язані з ОСОБА_12, який обвинувачується, у тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення), зокрема, за версією сторони обвинувачення такі кошти могли бути отримані ОСОБА_12 за вчинення протиправних дій, які кваліфіковано як державна зрада (ст. 111 КК України). Вказав, що положення КПК України передбачають, що саме під час ухвалення остаточного рішення у справі буде вирішено питання про скасування арешту.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 підтримали Клопотання, зазначили, що докази на підтвердження того, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям речового доказу, у матеріалах досудового розслідування відсутні, діючі арешти є непропорційним втручанням у права третіх осіб.
З огляду на положення ч.2 ст. 174 КПК України, згідно яких про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно, участь обвинуваченого не є обов`язковою при розгляді Клопотань, за такого, суд вважає за можливе проводити дане судове засідання за розглядом Клопотань за відсутності обвинуваченого ОСОБА_12 .
З огляду на те, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.02.2024 призначено судовий розгляд у Кримінальному провадженні, проте, фактично судовий розгляд розпочато ще не було, а Клопотання надійшли до суду після закінчення підготовчого судового засідання, за такого суд вважає за можливим вирішити вказані Клопотання до початку судового розгляду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України (Розділ ІІ) заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право суду на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед судом їх переконливості.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту суд з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту Клопотань вбачається, що представником порушується питання про скасування арешту з вищенаведених підстав.
У рамках Кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 (справа № 991/2854/22) накладено арешт, зокрема, на грошові кошти у розмірі 49 000 Євро, 200 000 грн та 10 500 доларів США, вилучені 26-27.07.2022 в ході проведення обшуку квартири, якою користувався ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить його колишній дружині - ОСОБА_10, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування такими грошовими коштами.
Під час вирішення питання про арешт слідчим суддею було встановлено, що в рамках Кримінального провадження встановлювалися обставини, які свідчили про те, що ОСОБА_12 з використанням наданих йому повноважень народного депутата України вчиняв дії в інтересах ГУ ГШ ЗС рф з метою здійснення підривної діяльності проти України, за що систематично отримував неправомірну вигоду в особливо великому розмірі (грошові кошти), з метою легалізації яких купував об`єкти нерухомості, право власності на які оформлював на осіб зі свого близького кола оточення.
Крім того, слідчим суддею було встановлено факт користування ОСОБА_12 квартирою, у якій вилучено грошові кошти, з огляду на виявлення у цій квартирі особистих речей ОСОБА_12, його персональних документів.
Підставою арешту на Грошові кошти став факт доведення стороною обвинувачення, що Грошові кошти відповідно до положень ст.170 КПК України відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення (предмет неправомірної вигоди), мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у Кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального правопорушення. Постановою детектива від 28.07.2022 Грошові кошти визнано речовими доказами.
Метою арешту Грошових коштів є забезпечення збереження речового доказу.
При вирішенні питання про арешт Грошових коштів слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також, що докази будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт Грошових коштів, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, відсутні. При цьому, слідчий суддя при накладенні арешту встановив наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 170 КПК України відсутність у ОСОБА_10, у квартирі якої були вилучені Грошові кошти, певного статусу у Кримінальному провадженні, не впливає на можливість арешту Грошових коштів з метою збереження речових доказів, що також було встановлено слідчим суддею під час вирішення питання про арешт.
З огляду на зміст Ухвали слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, та дійшов до висновку, що застосування арешту Грошових коштів є виправданим і необхідним у Кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
Обґрунтованість накладеного арешту перевірялася Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ухвала від 29.08.2022), за результатом чого колегія суддів дійшла висновку про наявність достатніх підстав вважати, що Грошові кошти відповідають ознакам речових доказів як гроші, набуті кримінально протиправним шляхом, про імовірну належність Грошових коштів ОСОБА_12, та що арешт з метою збереження речових доказів у даному випадку накладено обґрунтовано.
Будь-яких інших нових доказів на спростування вказаного висновку, які не досліджувалися слідчим суддею та колегію суддів Апеляційної палати ВАКС, до суду представником не надано.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що арешт на Грошові кошти накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства, що представником не спростовано.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2022 (справа № 991/2776/22) накладено арешт, зокрема, на грошові кошти у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) доларів США, вилучені 26-27.07.2022 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_11 .
Під час вирішення питання про арешт слідчим суддею було встановлено, що в рамках Кримінального провадження встановлювалися обставини, які свідчили про те, що ОСОБА_12 з використанням наданих йому повноважень народного депутата України вчиняв дії в інтересах ГУ ГШ ЗС рф з метою здійснення підривної діяльності проти України, за що систематично отримував неправомірну вигоду в особливо великому розмірі (грошові кошти), з метою легалізації яких купував об`єкти нерухомості, право власності на які оформлював на осіб зі свого близького кола оточення.
Крім того, слідчим суддею було встановлено факт причетності ОСОБА_14 до подій, які розслідувалися у рамках Кримінального провадження, зокрема, що він є братом колишньої дружини ОСОБА_12 - ОСОБА_10, за версією сторони обвинувачення на зустріч з представниками ГУ ГШ ЗС рф ОСОБА_12 запрошував його як такого, що є його родичем та готовий до співпраці, ОСОБА_14 був довіреною особою ОСОБА_12, помічником та посередником між ОСОБА_12 та представниками Росії.
Крім цього, слідчим суддею було встановлено факт користування ОСОБА_14 квартирою, у якій вилучено Грошові кошти, з огляду на належність цієї квартири його дружині ОСОБА_11 .
Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що вилучені під час обшуку Грошові кошти можуть бути майном, яке могло бути отримано ОСОБА_14 як довіреною особою ОСОБА_12 від представників ГУ ГШ ЗС рф для передачі у вигляді неправомірної вигоди ОСОБА_12, оскільки згідно з відомостями, встановленими в ході досудового розслідування, ОСОБА_14 міг бути пособником ОСОБА_12, організовувати спільно з останнім прес-конференції та відвідувати ГУ ГШ ЗС рф, отримуючи завдання з підривної діяльності щодо України та грошові кошти для передачі ОСОБА_12 чи кошти від ОСОБА_12 за свою діяльність.
За такого, підставою арешту на Грошові кошти став факт доведення стороною обвинувачення, що Грошові кошти відповідно до положень ст.170 КПК України відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення (предмет неправомірної вигоди), мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у Кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального правопорушення. Постановою детектива від 29.07.2022 Грошові кошти визнано речовими доказами.
Метою арешту Грошових коштів є забезпечення збереження речового доказу.
При вирішенні питання про арешт Грошових коштів слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а також, що накладення арешту не порушуватиме принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб. При цьому, слідчий суддя при накладенні арешту встановив наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 170 КПК України відсутність у ОСОБА_11, у квартирі якої були вилучені Грошові кошти, певного статусу у Кримінальному провадженні, не впливає на можливість арешту Грошових коштів з метою збереження речових доказів, що також було встановлено слідчим суддею під час вирішення питання про арешт.
З огляду на зміст Ухвали слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, та дійшов до висновку, що застосування арешту Грошових коштів є виправданим і необхідним у Кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
Обґрунтованість накладеного арешту перевірялася Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ухвала від 23.08.2022), за результатом чого колегія суддів дійшла висновку про наявність достатніх підстав вважати, що Грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що можуть бути об`єктивно пов`язані з подією кримінального правопорушення, яке розслідується у рамках Кримінального провадження, та що такі кошти належать ОСОБА_14, та що арешт з метою збереження речових доказів у даному випадку накладено обґрунтовано.
Будь-яких інших нових доказів на спростування вказаного висновку, які не досліджувалися слідчим суддею та колегію суддів Апеляційної палати ВАКС, до суду представником не надано.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що арешт на Грошові кошти накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства, що представником не спростовано.
У Кримінальному провадженні, в рамках якого на підставі вищевказаних ухвал накладено арешт на Грошові кошти, на даний час призначено розгляд Обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України.
Так, за встановлених органом досудового розслідування обставин, викладених у Обвинувальному акті, саме за вчинення ОСОБА_12 протиправних дій, які кваліфіковано як державна зрада (ст. 111 КК України), останній через інших осіб отримав грошові кошти (грошова винагорода в розмірі не менше 567 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 15 399 350 гривень, за вчинення певних дій/виконання завдань на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України), набуття яких не відобразив у декларації за 2020 рік, обов`язок щодо чого передбачений Законом України «Про запобігання корупції», законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його офіційні доходи, що кваліфіковано як незаконне збагачення за ст. 368-5 КК України.
За такого, з урахуванням того, що Грошові кошти визнано у Кримінальному провадженні речовими доказами, за версією сторони обвинувачення існують достатні підстави вважати, що Грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, набуті кримінально протиправним шляхом (неправомірна вигода, яку за версією сторони обвинувачення ОСОБА_12 отримував систематично через інших осіб за вчинення ним дій з використанням наданих йому повноважень народного депутата України в інтересах ГУ ГШ ЗС рф з метою здійснення підривної діяльності проти України), то такі речові докази у сукупності з іншими доказами мають бути дослідженні у подальшому під час судового розгляду, після чого судом вже під час ухвалення остаточного судового рішення у справі таким доказам буде надано оцінку. Без дослідження всіх заявлених сторонами Кримінального провадження доказів та надання судом оцінки таким доказам скасування арешту Грошових коштів є передчасним.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що арешт на Грошові кошти накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням того, що Обвинувальний акт щодо ОСОБА_12 перебуває на розгляді у суді, докази у справі судом не досліджувалися та остаточне рішення за результатами розгляду Обвинувального акта судом не прийняте, враховуючи те, що продовжує існувати ризик втрати Грошових коштів, зважаючи на мету накладення арешту, суд дійшов до висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту Грошових коштів не відпала. А з огляду на обґрунтованість накладеного арешту, підстави для його скасування наразі відсутні.
Таким чином, у задоволенні Клопотань слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 315, 369-372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотань представника ОСОБА_9, яка діє в інтересах власників (володільців) майна ОСОБА_10, ОСОБА_11, про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3