- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/922/24
Провадження 1-кс/991/935/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника майна ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22вересня 2023року за №52023000000000490,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
02лютого 2024року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на речі і документи, вилучені в ході проведення обшуку 29січня 2024року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:
копії сторінок 2 і 5 документу з приводу виконання контракту з МОУ на 2 арк.;
копію додаткової угоди №6 до державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 2 арк.;
копію претензії №3 Міністерства оборони України (надалі МОУ) щодо державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 10 арк.;
аркуш паперу з номером БТР-6ПБК на 1 арк.;
проект договору №370/3/5/2/11 на 28 арк.;
чорновий запис список співвиконавців за договором №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 1 арк.;
копію претензії №2 МОУ щодо державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 5 арк.;
копію претензії №1 МОУ щодо державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 4 арк.;
чорновий запис перелік співвиконавців за договором №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 1 арк.;
чорновий запис перелік постачальників товарів на 3 арк.;
копію специфікації №7 від 01листопада 2023року на 1 арк.;
чорновий запис специфікація №2 «порядок розрахунків» на 3 арк.;
копію свідоцтва БТР 60СВ на 1 арк.;
чорновий запис перелік співвиконавців за договором №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 2 арк.;
чорновий запис ТОВ«ТД Укрспецмаш» договір постачання №2023/03-1 на 4 арк.;
чорновий запис сп №1 від 06лютого 2023року до договором №0102123-1 на 1 арк.;
чорновий запис специфікація №1 переобладнання силової установки 2 шт. на 1 арк.;
чорнові записи порядок розрахунків з ТОВ«Агростандарт 15» на 11 арк.;
копії переліків співвиконавців ТОВ«Стіл Ворк» за державним контрактом №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 8 арк.;
копію додаткової угоди №4 до державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року з додатком на 3 арк.;
копію додаткової угоди №3 до державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року з додатком на 1 арк.;
копію додаткової угоди №2 до державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року з додатком на 4 арк. з додатками;
копію додаткової угоди №1 до державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року з додатком на 1 арк.;
копію попередньої калькуляції витрат ТОВ«Стіл Ворк» на ремонт БТР-60 на 1 арк.;
копію державного контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року на 19 арк.;
копію відомості комплекту запасних частин до БТР-60СВ на 8 арк;
чорнові записи список постачальників на 4 арк.;
чорнові записи списки матеріалів до БТР-60СВ на 9 арк.;
мобільний телефон Apple iPhone 14 s/n НОМЕР_1 IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 ;
мобільний телефон Samsung Galaxy M20 серійний номер НОМЕР_4, IMEI1 НОМЕР_5, IMEI2 НОМЕР_6 ;
ноутбук Lenovo B590 s/n WB 15328562 інв. номер 0414 СВ.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22вересня 2023року за №52023000000000490, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ«СтілВорк» за попередньою змовою з посадовими особами МОУ, грошовими коштами, виділеними на закупівлю послуг з ремонту озброєння та військово-технічного майна в умовах воєнного стану для забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України.
29січня 2024року було проведено обшук за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ«Стіл Ворк» ОСОБА_6 та вилучено наведені у клопотанні речі і документи.
Прокурор просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику його втрати, знищення, використання чи перетворення.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнив прохальну частину, виключивши з неї ноутбук Lenovo B590 s/n WB 15328562 інв. номер 0414 СВ.
Необхідність арешту мобільних телефонів детектив обґрунтував тим, що під час їх огляду не виявилося за можливе скопіювати інформацію у повному обсязі, зокрема, за твердженням детектива, операційна система телефонів Apple не дозволяє скопіювати бази даних месенджерів, а у телефонах з операційною системою Android така можливість обмежена внутрішньою структурою окремих застосунків, зокрема месенджеру Signal, поштового сервісу Gmail тощо. Викладене, за твердженням детектива, обумовлює потребу у їх експертному дослідженні.
2.2.Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та зауважив, що речовим доказом є інформація, яка міститься у телефоні, а не сам телефон, у зв`язку з чим він не відповідає критеріям речових доказів. Адвокат зазначив, що під час огляду телефонів не було виявлено інформацію, яка стосується обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні. Крім того, за твердженням представника, сторона обвинувачення мала можливість оглянути та скопіювати інформацію з телефонів, а тому підстави для їх арешту відсутні.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1.Дослідивши клопотання, надані прокурором та представником власника матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п.7 ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
збереження речових доказів;
спеціальної конфіскації;
конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст.173 КПК України):
правову підставу для арешту майна;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст.173 КПК України):
необхідність такого арешту;
наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.3 ст.132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3.Оцінка обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення
3.3.1.Прокурор зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що у другій половині 2022року службовим особам МОУ стало відомо про потребу в закупівлі послуги з ремонту (капітального, регламентованого, за технічним станом) та модифікації окремого озброєння, яке передбачає використання коштів державного бюджету, у зв`язку з чим у них виник умисел на заволодіння коштами державного бюджету шляхом завищення вартості послуг з ремонту та залучення контрольованої юридичної особи до такої діяльності.
З цією метою вони домовилися про спільне вчинення злочину з іншими особами, які мали вирішальний вплив на діяльність низки юридичних осіб, зокрема ТОВ«Стіл Ворк», яке не спроможне надавати такі послуги внаслідок відсутності дозволів (сертифікатів) на основні види діяльності, пов`язані з розробкою, виготовленням, модернізацією, ремонтом військово-технічного майна; досвіду роботи з таких видів діяльності; комплекту відповідної технічної документації, технологічних процесів на ремонт, капітальний ремонт; випробувальної бази.
Після внесення змін до Плану закупівель послуг з ремонту озброєння та військово-технічного майна в умовах воєнного стану у 2022 році для забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України за напрямком Озброєння Командування Сил логістики, службові особи МОУ ініціювали направлення 26вересня 2022року ТОВ«Стіл Ворк» відповідного листа щодо можливості проведення ремонту окремого озброєння. За наслідками розгляду вказаного листа відповідним структурним підрозділом МОУ складено негативний висновок про неспроможність товариства надавати такі послуги.
Після цього службові особи МОУ, з метою усунення перешкод та укладання відповідного договору з ТОВ«Стіл Ворк», 09листопада 2022року забезпечили складання іншого висновку, згідно з яким товариство спроможне надати відповідні послуги за умови: надання товариству комплекту відповідної технічної документації; освоєння товариством капітального ремонту, підготовки випробувальної бази. Крім того, під час погодження проекту державного контракту службові особи МОУ умисно занизили категорію ризикованості контракту до рівня «середній», у зв`язку з чим він не подавався до Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
26грудня 2022року між МОУ в особі начальника Центрального управління забезпечення наземними системами озброєння ОСОБА_7 та ТОВ«Стіл Ворк» в особі директора ОСОБА_8 укладено державний контракт №370/3/5/2/1/422 на виконання робіт (надання послуг) з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення на суму 1,104млрдгрн з термінами надання послуг за етапами:
1-й 33 од. до 30липня 2023року з терміном звітування за надані послуги до 15серпня 2023року;
2-й 33 од. до 30вересня 2023року з терміном звітування за надані послуги до 15жовтня 2023року;
3-й 34 од. до 30листопада 2023року з терміном звітування за надані послуги до 15грудня 2023року.
Відповідно до умов контракту на підставі рішення Міністра оборони України від 14березня 2023року №6542/з виконавцю 20березня 2023року перераховано попередню оплату у сумі 703,4 млнгрн з терміном звітування за попередню оплату 15серпня 2023року за першим етапом (232,1 млнгрн), 15жовтня 2023року за другим етапом (232,1 млнгрн), 15грудня 2023року за третім етапом (239,1млнгрн).
З одержаних коштів ТОВ«Стіл Ворк» використало 330,8 млнгрн, перерахувавши їх співвиконавцям за контрактом, зокрема, найбільшу частину коштів перераховано на рахунки ТОВ«Агростандарт15» та ТОВ«Криворізький турбовентиляторний завод», які контролюються одними і тими самими особами.
ТОВ«Стіл Ворк» не виконало зобов`язання щодо поставки озброєння за 1-м та 2-м етапами, що свідчить про можливе вчинення корупційного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме заволодіння коштами на суму 703,5 млнгрн, отриманими на виконання контракту №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року.
За твердженням прокурора, до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний бенефіціарний власник ТОВ«КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТБ.В.», яке є засновником ТОВ«Стіл Ворк», ОСОБА_9 . Зокрема, він координував дії директора ТОВ«Стіл Ворк» ОСОБА_8, начальника відділу продажів ОСОБА_10, головного бухгалтера ОСОБА_6, ОСОБА_11, яка фактично координувала бухгалтерію, залучених до укладення контракту.
3.3.2.Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:
витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ«СтілВорк» та відомостями Торгівельно-промислової палати Нідерландів, відповідно до яких ОСОБА_9 є кінцевим бенефіціарним власником товариства;
протоколом визначення переможця позиції за результатами переговорів щодо закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення від 12грудня 2022року;
висновком МОУ за результатами перевірки ТОВ«СтілВорк», відповідно до якого товариство не спроможне виконати роботи у зв`язку з відсутністю документації, випробувальної бази, досвіду виконання аналогічних робіт;
висновком МОУ за результатами перевірки ТОВ«СтілВорк» щодо спроможності надання послуг з капітального ремонту транспортних засобів, згідно з яким таку спроможність оцінено позитивно за умови надання товариству відповідної технічної документації та освоєння ним капітального ремонту, підготовки випробувальної бази;
державним контрактом №370/3/5/2/1/422 від 26грудня 2022року, укладеним між МОУ та ТОВ«СтілВорк», предметом якого є виконання робіт з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення. Загальна вартість контракту складає 1,1 млрдгрн;
листом-погодження до контракту, на якому містяться підписи відповідальних осіб МОУ та визначений ступінь ризику як «середній»;
календарним планом виконання робіт (додаток №1 до Контракту), згідно з яким визначено етапність виконання Контракту, зокрема, передбачено 3 етапи зі строком виконання 30липня, 30вересня, 30листопада 2023року відповідно;
додатковими угодами №1, 2, 3, 4 до Контракту від 16лютого, 28липня, 21серпня, 27вересня 2023року, якими зокрема, змінено строки виконання робіт та відтерміновано строк заключного етапу до 30травня 2024року;
платіжними документами щодо перерахування попередньої оплати на рахунок ТОВ«СтілВорк» у сумі 703,5 млнгрн;
претензією №1 від 04жовтня 2023року щодо неналежного виконання контракту;
іншими документами.
У своїй сукупності доводи прокурора та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення.
Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.4.Оцінка правових підстав для арешту майна
3.4.1.Щодо арешту мобільного телефону
Прокурор просив накласти арешт на зазначені речі і документи з метою забезпечення збереження речових доказів.
29січня 2024року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, був проведений обшук, під час якого вилучено зазначені у клопотанні документи та мобільні телефони.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням детектива, до обставин, які розслідуються у зазначеному кримінальному провадженні, може бути причетна головний бухгалтер ТОВ«Стіл Ворк» ОСОБА_6, яка була безпосередньо залучена до обставин укладення та виконання контракту, а її дії координувались директором ТОВ«Стіл Ворк» ОСОБА_8 .
У ході огляду вилученого мобільного телефону Apple iPhone 14 виявлено листування у месенджерах Viber, яке стосуються виконання контракту № 370/3/5/2/1/422, зокрема з абонентом « ОСОБА_12 » (обговорення питання ремонту БТР-60), з абонентом « ОСОБА_13 » (пересилання документу «акту № 113 від 29.12.2023» щодо робіт з монтажу обладнання БТР-60). Листування аналогічного характеру виявлено й у месенджерах WhatsApp та Telegram мобільного телефону Samsung Galaxy M20.
Отже, зазначені у клопотанні мобільні телефони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні копії створених документів, відомості про спілкування осіб з цього приводу та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Викладене свідчить, що зазначені телефони можуть бути використані як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України. Постановою від 29січня 2024року наведені у клопотанні речі визнано речовими доказами.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з протоколу обшуку, доступ до телефонів не був обмежений власником. Разом з тим, як повідомив детектив, особливості операційної системи телефонів Apple, а також особливості окремих застосунків операційної системи Android (Signal, поштового сервісу Gmail тощо) не дозволяють у повному обсязі скопіювати наявну в них інформацію, бази даних месенджерів тощо. Зазначені обставини свідчить про наявність підстав для вилучення мобільних телефонів, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним проведення детального огляду мобільного телефону, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в них міститься.
Постановами від 29 січня 2024 року було призначено комплексні судові телекомунікаційні та комп`ютерно-технічні експертизи вилучених телефонів.
Отже, слідчий суддя констатує наявність підстав, передбачених ч.2 ст.168 КПК України, оскільки наявна потреба у проведені експертного дослідження майна.
3.4.2.Щодо арешту документів
Як вже було зазначено, при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчому судді належить перевірити відповідність майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч. 3 ст.170 КПК України). При цьому позиція сторони обвинувачення (винесення постанови про визнання майна речовим доказом) у цьому контексті не має вирішального значення.
Кримінальний процесуальний закон визначає такі джерела доказів: показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст.84 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В окремих випадках, якщо документи містять ознаки, зазначені в ч.1 ст.98 КПК України, вони можуть бути визнані речовими доказами (ч. 2 ст.98 КПК України).
Отже, кримінальний процесуальний закон чітко розмежував ці різновиди джерел доказів за притаманними ним ознаками, а також визначив окремі порядки поводження з ними (ст. 100 КПК України).
Сторона обвинувачення не навела доводів про те, що ці документи були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди. Також вони не були об`єктом протиправних дій та не належать до грошей чи цінностей, набутих протиправним шляхом.
З повідомлених прокурором обставин вбачається, що наведені документи можуть містити відомості, які мають значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, разом з тим такі відомості зафіксовані в них за допомогою письмових знаків, а самі документи є матеріальними об`єктами (аркушами паперу), створеними саме з метою збереження цих відомостей.
Отже, за сукупністю ознак зазначені документи є саме документами як окремим джерелом доказів у розумінні ст.99 КПК України та не відповідають критеріям речових доказів.
За таких обставин відсутні підстави для накладення на них арешту (ч. 3 ст.170 КПК України).
Крім того, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно є втіленням засади недоторканності права власності, яка передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом (ч. 1 ст.16 КПК України).
Разом з тим, вилучення документів обмежує право власності особи лише у випадках, коли такі документи мають ознаки майна відповідно до положень цивільного законодавства, тобто, є об`єктами цивільних прав, мають історичну, художню, наукову, літературну, економічну або іншу істотну цінність, зокрема, для особи, у якої вони вилучені.
У решті випадків, коли вилучений документ не має ознак майна, у його арешті не має практичної необхідності, він долучається слідчим, прокурором до матеріалів кримінального провадження та зберігається в цих матеріалах протягом усього часу кримінального провадження, як це передбачено ч.2 ст.100 КПК України.
Крім того, за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (ч. 3 ст.100 КПК України).
Таким чином, накладення арешту на документи, які не є майном (об`єктом цивільного права), не відповідатиме правовій природі цього процесуального інституту, адже не пов`язане з оцінкою правомірності втручання у право власності.
Аналогічну позицію неодноразово висловлювала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ухвала від 23серпня 2022року у справі 991/2850/22, від 06лютого 2023року у справі №991/140/23).
Підсумовуючи, слідчий суддя констатує, що наведені у клопотанні документи:
не відповідають ознакам речових доказів, а отже відсутня можливість досягти мети арешту у вигляді забезпечення їх збереження;
не є майном, яке має істотну цінність, а тому утримання їх стороною обвинувачення не пов`язане з втручанням у право власності особи та не потребує судового контролю у межах засади недоторканості права власності.
Кримінальний процесуальний закон визначає окремий порядок поводження з документами як джерелами доказів, містить механізм додержання прав особи, у якої їх було вилучено, а тому відсутня мета, яку можна було досягти шляхом застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
За таких обставин у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на документи слід відмовити.
3.5.Висновки слідчого судді
3.5.1.Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований детективом спосіб арешту майна шляхом зберігання його в матеріалах кримінального провадження у визначеному законодавством порядку релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.5.2.Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.5.3.Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.5.4.За таких обставин, враховуючи мотиви, наведені у п.3.4.2 цієї ухвали, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Клопотання задовольнити частково.
2.Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 29січня 2024року, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16січня 2024року №991/352/24, за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ«СТІЛ ВОРК» ОСОБА_6, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме на:
мобільний телефон Apple iPhone 14 s/n НОМЕР_1 IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 ;
мобільний телефон Samsung Galaxy M20 серійний номер НОМЕР_4, IMEI1 НОМЕР_5, IMEI2 НОМЕР_6 .
3.В решті клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1