- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/8527/23
Провадження 1-кп/991/104/23
У Х В А Л А
08 січня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 42016000000000785 від 22.03.2016 за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єнакієво Донецької обл., є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_11, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ірпінь Київської обл., є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4, у м. Єнакієво Донецької обл., є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
Означене кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду 28.09.2023.
На виконання положень ч. 2 ст. 334 КПК України обвинувальний акт на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.09.2023 передано колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_13, суддів ОСОБА_1,. ОСОБА_3 для вирішення питання про об`єднання із кримінальним провадженням № 42015000000002833 від 25.12.2015 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою суду від 10.10.2023 відмовлено у об`єднанні кримінальних проваджень № 42016000000000785 від 22.03.2016 та № 42015000000002833 від 25.12.2015.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 для розгляду кримінального провадження № 42016000000000785 від 22.03.2016 (справа № 991/8527/23) визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Ухвалою від 11.10.2023 суд призначив підготовче судове засідання.
21.11.2023 прокурор подав клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
12.12.2023 прокурор долучив додаткові документи в обґрунтування клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
2. Обґрунтування клопотання
У клопотанні зазначено, що у зв`язку із не встановленням місця перебування, повідомлення про підозру ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вручено відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст.ст. 111, 135 КПК України.
01.07.2015 ОСОБА_9 оголошено у розшук. ОСОБА_10 оголошено у розшук 18.09.2015, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - 09.02.2016.
Згідно з інформацією, отриманою у ході досудового розслідування вищевказані особи у лютому 2014 року вибули за межі України у напрямку російської федерації та на територію України не поверталися.
Після оголошення у розшук органом досудового розслідування вживалися заходи із встановлення місцезнаходження підозрюваних, неодноразово здійснювалися дії по їх виклику, у тому числі шляхом публікацій у засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайт Офісу Генерального прокурора.
Проте вжиті заходи не дозволили достовірно встановити місце перебування підозрюваних. На жоден із викликів слідчого підозрювані не прибули, про причини своєї неявки не повідомили.
Прокурор вважав, що з огляду на тривалість кримінального провадження, здійснення захисту підозрюваних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у тому числі на договірних засадах, є підстави стверджувати, що вищевказані особи обізнані із існуванням цього кримінального провадження, але навмисно переховуються від органів досудового розслідування та суду за межами України, зокрема на території країни-агресора з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого їм злочину.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
Прокурор стверджував, що з огляду на:
- існування обставин, які свідчать про обізнаність обвинувачених із наявністю кримінального провадження;
- перебування обвинувачених у розшуку, а також ймовірне їх переховування на території держави-агресора;
- неодноразові неявки обвинувачених у підготовче судове засідання,
наявні підстави для здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
3. Позиції учасників судового провадження
Прокурор клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтримав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання. На його думку, надані документи не є достатніми для здійснення спеціального судового провадження. Захисник висловив сумнів у обізнаності обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про кримінальне провадження. Ці особи виїхали за межі України до повідомлення про підозру. Будь-яких повісток, повідомлень, інших процесуальних документів обвинувачені не отримували. Відповідні документи мали б бути вручені в порядку міжнародної правової допомоги. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 взагалі не набули в цьому кримінальному провадженні статусу підозрюваних. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_8 погодились з позицією захисника ОСОБА_15 та просили суд відмовити у задоволенні клопотання.
4. Оцінка та мотиви суду
Із змісту ч. 2 ст. 314, ч. 2 ст. 318 КПК України вбачається, що підготовче судове засідання та судовий розгляд за загальним правилом здійснюються з обов`язковою участю обвинуваченого.
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
У ч. 3 ст. 323 КПК України зазначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З огляду на вищенаведені норми та доводи учасників судового провадження, під час розгляду клопотання про спеціальне судове провадження, суд має з`ясувати:
- чи передбачає КПК України спеціальне судове провадження щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .?
- чи знали або чи могли знати обвинувачені про розпочате кримінальне провадження і чи підтверджується це матеріалами клопотання?
- чи переховуються обвинувачені від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошені у міжнародний розшук?
4.1. Щодо належності кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, до переліку кримінальних правопорушень, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження
За змістом обвинувального акта ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 297-1 КПК України, ч. 3 ст. 323 КПК України спеціальне судове провадження може здійснюватися, зокрема, щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем).
Отже, щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, може здійснюватися спеціальне судове провадження.
4.2. Щодо обізнаності обвинувачених із розпочатим щодо них кримінальним провадженням
Ключове значення при прийнятті рішення щодо здійснення спеціального кримінального провадження відіграє факт обізнаності обвинуваченого із розпочатим щодо нього кримінальним провадженням. У рішенні ЄСПЛ від 01.03.2016 у справі «Сейдовіч проти Італії» зазначено, що повідомлення особи про розпочате проти неї кримінальне провадження має бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою.
Сукупність наявних у суду матеріалів дають підстави для висновку про обізнаність обвинувачених про кримінальне провадження.
У цьому аспекті суд у першу чергу враховує сукупність та характер заходів, вжитих стороною обвинувачення під час досудового розслідування.
Із змісту долучених до клопотання матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 складено 25.06.2015, ОСОБА_10 - 01.07.2015, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - 27.01.2016.
Згідно з довідками Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України від 27.01.2016, 26.07.2016 (т. 2, а.п. 142, 144-145) ОСОБА_9 08.02.2014 перетнув державний кордон авіарейсом сполученням «Сочі-Київ», ОСОБА_12 - 10.11.2014 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Піски», ОСОБА_10 - 14.06.2015 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Катеринівка», ОСОБА_11 - 27.11.2015 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Нові Яриловичі». Інформація щодо їх повернення на територію України на момент складення повідомлень про підозру у довідках відсутня.
У зв`язку із відсутністю відомостей щодо місцезнаходження повідомлення про підозру відповідно до ч. 1 ст. 278, ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень - за місцем реєстрації підозрюваних. За відсутності даних про місцезнаходження підозрюваних наведене є свідченням вжиття органом досудового розслідування усіх можливих заходів для вручення повідомлення про підозру.
У цьому контексті суд враховує, що КПК України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.
Виходячи з положень ст. 135 КПК України можна дійти висновку, що дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації, не повідомляє про зміну місця свого проживання або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку осіб, якими отримано процесуальний документ, що призначений для такої особи, повідомити її про надходження процесуального документу, а в тому що про надходження цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2023 у справі № 991/6653/22 (т. 2, а.п. 182-188) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000785 від 22.03.2016 стосовно підозрюваних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
У подальшому відповідно до положень ст. 297-5 КПК України виклики ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 серед іншого публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження і на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а копії процесуальних документів надсилалися захиснику.
Так, зокрема, у офіційному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщенні повідомлення про:
- ухвалення слідчим суддею рішення про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваних (т. 2, а.п. 218-220);
- завершення спеціального досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження (т. 2, а.п. 215-217);
- виклик підозрюваних для вручення обвинувальних актів (т. 2, а.п. 221-224).
Згідно з ч. 1 ст. 297-5 КПК України з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
У контексті обізнаності із кримінальним провадженням суд також враховує ту обставину, що на досудовому розслідуванні підозрювані ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були представлені захисниками за договорами про надання правової допомоги, які були обізнані із обставинами повідомленої підозри та із рухом кримінального провадження (т. 2, а.п. 201-205).
Після направлення обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду суд також здійснював виклики обвинувачених за місцем їх реєстрації. Судові повістки на 24.10.2023, 16.11.2023, 21.11.2023, 12.12.2023, 22.12.2023, 08.01.2024 повернулися із відмітками про відсутність адресата за відповідною адресою (т. 2, а.п. 24, 25, 26, 28, 53, 54, 55, 56, 164, 166-172, т. 3, а.п. 9, 10, 24, 26, 27).
Отже, наведені обставини, на переконання суду, дають підстави для висновку, що ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 обізнані із наявним щодо них кримінальним провадженням та про стадію, на якій воно перебуває.
4.3. Щодо переховування обвинувачених на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошення у міжнародний розшук
Враховуючи конструкцію ч. 3 ст. 323 КПК України спеціальне судове провадження може здійснюватися за наявності хоча б однієї із таких підстав:
1) переховування особи на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
2) переховування особи на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
3) оголошення особи у міжнародний розшук.
Прокурор у клопотанні зазначив про існування другої та третьої підстави для здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених.
4.3.1. Щодо переховування обвинувачених на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності
Згідно з довідками Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України від 27.01.2016, 26.07.2016 (т. 2, а.п. 142, 144-145) ОСОБА_9 08.02.2014 перетнув державний кордон авіарейсом сполученням «Сочі-Київ», ОСОБА_12 - 10.11.2014 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Піски», ОСОБА_10 - 14.06.2015 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Катеринівка», ОСОБА_11 - 27.11.2015 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Нові Яриловичі».
За змістом листа Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 29.08.2022 за № 5/6/12/5-1839 ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вибули за межі України у напрямку російської федерації та на дату складення листа на територію України не поверталися.
Згідно з отриманими даними ОСОБА_9 може перебувати або за адресою: АДРЕСА_6, або за адресою: АДРЕСА_7.
Відомості щодо місцезнаходження обвинувачених у правоохоронних органах відсутня.
Ці дані у сукупності із обставинами цього кримінального провадження дають підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 можуть переховуватися на території російської федерації.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27 січня 2015 року №129-VIII, російську федерацію визнано державою-агресором.
При встановленні факту переховування обвинувачених, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 19.03.2015 за № 5-1кс15, згідно з якою під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
Враховуючи обставини, наведені у п. 4.2 ухвали щодо обізнаності обвинувачених про наявність кримінального провадження щодо них, беручи до уваги їх тривалу відсутність на території України за місцем реєстрації, термінове залишення звичайного способу життя, суд дійшов висновку, що обвинувачені переховуються на території-держави агресора з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
4.3.2. Щодо оголошення обвинувачених у міжнародний розшук
Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед судом факт того, що підозрюваний (обвинувачений) оголошений у розшук є наявність у матеріалах кримінального провадження процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Суд встановив, що ОСОБА_9 оголошено у розшук 01.07.2015, ОСОБА_10 - 18.09.2015, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - 09.02.2016. Розшук оголошено на підставі відповідних постанов слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури (т. 2, а.п. 146-148).
Постанови направлені для організації міжнародного розшуку з використанням каналів та можливостей Інтерполу до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України. Згідно з листами начальника Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України від 25.07.2016, 02.08.2016, 15.09.2016, до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію червоного повідомлення щодо міжнародного розшуку та подальшої екстрадиції в України для притягнення до кримінальної відповідальності (т. 2, а.п. 197-198).
Наведене дає підстави для висновку, що обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 оголошені у міжнародний розшук.
5. Висновки суду
Оскільки:
- законодавством передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження щодо злочину інкримінованого обвинуваченим;
- наявні підстави вважати, що обвинувачені обізнані про розпочате щодо них кримінальне провадження;
- наявні підстави вважати, що обвинувачені переховується на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- обвинувачені оголошені у міжнародний розшук,
то за таких умов клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, належить.
Керуючись ст.ст. 297-1, 314-316, 323, 372, 376 КПК України,
УХВАЛИВ:
1. Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження задовольнити.
2. Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 42016000000000785 від 22.03.2016 щодо:
- ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єнакієво Донецької обл., є громадянином України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
- ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, є громадянином України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
- ОСОБА_11, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ірпінь Київської обл., є громадянкою України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
- ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4, у м. Єнакієво Донецької обл., є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
3. Повідомити обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження щодо них шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
4. Повістки про виклик обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3