- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/4770/23
Провадження 1-кс/991/4790/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16серпня 2022року за №12022000000000777,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть клопотання
1.1.02червня 2023року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт на мобільний телефон «iPhone 12 Pro», який належить ОСОБА_4 .
1.2.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16серпня 2022року за №12022000000000777, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном засобами захисту рослин, які у квітні 2022року були передані Фастівською районною військовою адміністрацією на користь державного підприємства Науково-інформаційний аналітичний центр «Торговий дім Національної академії аграрних наук України» (надалі НІАЦ«ТД НААН України») на суму 276663984,24грн, що є особливо великим розміром.
15листопада 2022року під час проведення обшуку за місцем проживання в.о. директора НІАЦ«ТД НААН України» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено його мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro».
За твердженням детектива, зазначений засіб комунікації має важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані для підтвердження фактів та обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з наведених у ньому мотивів та додав, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювало Головне слідче управління Національної поліції України. Постановою від 19травня 2023року підслідність у кримінальному провадженні було визначено за НАБУ. Після надходження матеріалів було з`ясовано, що на вилучений телефон не накладався арешт, що обумовило звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1.Дослідивши клопотання та надані детективом матеріали, заслухавши його думку, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
3.3.Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п.7 ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
збереження речових доказів;
спеціальної конфіскації;
конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст.173 КПК України):
правову підставу для арешту майна;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст.173 КПК України):
необхідність такого арешту;
наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.3 ст.132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.4.Оцінка обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді в.о. директора НІАЦ«ТД НААН України», в період з 15 по 17квітня 2022року, користуючись своїми службовими повноваженнями, отримав від Фастівської районної військової адміністрації на користь НІАЦ«ТД НААН України» засоби захисту рослин загальним обсягом 606097,75 літрів на суму 276663984,24грн відповідно до підписаних актів приймання-передачі.
У подальшому ОСОБА_5, маючи намір на заволодіння отриманим майном, не забезпечив відображення переданих засобів захисту рослин в бухгалтерському обліку НІАЦ«ТД НААН України» та їх збереження, а розпорядився ними на власний розсуд всупереч інтересам НІАЦ«ТД НААН України».
Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеними у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема, наказом від 04квітня 2022року Фастівської районної військової адміністрації (зі змінами) про примусове відчуження засобів захисту рослин та передачу їх до НІАЦ«ТДНААНУкраїни», актами приймання-передачі зазначених засобів від 15квітня та 15травня 2022року, підписаними ОСОБА_4 та ОСОБА_5, висновком судово-економічної експертизи від 15травня 2023року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, завданої НІАЦ«ТДНААНУкраїни», становить 276663984,24грн, а також іншими матеріалами.
У своїй сукупності зазначені обставини дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.5.Оцінка правових підстав для арешту майна
3.5.1.Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зазначений у клопотанні телефон було вилучено в ході обшуку за місцем проживання в.о. директора НІАЦ«ТД НААН України» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .Постановою від 15листопада 2022року його визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням детектива, до вчинення зазначеного кримінального правопорушення можуть бути причетні інші особи, які сприяли ОСОБА_5 в отриманні, транспортуванні та реалізації засобів захисту рослин, належних НІАЦ«ТД НААН України».
Отже, зазначений телефон може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, послідовності дій причетних осіб, спрямованих на досягнення протиправної мети, їх комунікації з цього приводу. У зв`язку з викладеним у контексті потреб досудового розслідування є необхідним проведення його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене в ході обшуку, може бути використане для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, а отже може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
3.5.2.Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Детектив повідомив, що оглядом вказаного мобільного телефону «Apple iPhone 12 Pro», вилученого у ОСОБА_4, встановлено, що доступ до нього заблокований системою логічного захисту, пароль якої органу досудового розслідування не відомий. У зв`язку з цим, з метою встановлення даних, які зберігаються на вилученому під час обшуку мобільному телефоні, постановою від 29травня 2023року призначено комп`ютерно-технічну експертизу.
3.6.Висновки слідчого судді
3.6.1.Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження релевантна потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідженні, у тому числі шляхом залучення експерта, та обумовлена необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.6.2.Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення власника можливості користуватися ним не становитиме надмірного втручання та не призведе до суттєвих негативних наслідків для нього.
Наведене у клопотанні майно належить до переліку майна, на яке згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.
3.6.3.Окремої уваги вартує факт звернення з клопотанням про накладення арешту на майно через понад півроку з моменту його вилучення, що вочевидь суперечить положенням ч.5 ст.171 КПК України, згідно з приписами якої у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Разом з тим, зазначений строк звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт майна спрямований на захист прав власника та визначає момент, з якого утримання майна стороною обвинувачення набуває невиправдано тривалого характеру та з яким пов`язується можливість власника вимагати його повернення.
Факт дотримання цього строку не належить до кола обставин, які мають оцінюватися слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна (п. 3.2 цієї ухвали), а його недотримання не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, адже не нівелює потребу у запобіганні ризику його знищення чи пошкодження.
Аналогічна правова позиція висловлена Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у справі №991/271/21, ухвала від 08лютого 2021року.
3.6.4.Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
За таких обставин клопотання детектива є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Клопотання детектива задовольнити.
2.Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на мобільний телефон «iPhone 12 Pro», який належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вилучений в ході обшуку 15листопада 2022року за місцем його проживання.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому та не пізніше наступного робочого дня направляється фізичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1