- Головуюча суддя (ВАКС): Білоус І.О.
Справа № 369/12790/18
Провадження 1-кп/991/115/19
УХВАЛА
Іменем України
23 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі:
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року щодо:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Донецьку, проживає на АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 23 жовтня 2023 року не прибув.
Під час судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 суд поставив на обговорення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з огляду на те, що, не зважаючи на неодноразові попередження суду про те, що докази в обґрунтування причин відсутності необхідно подавати у день такої відсутності, ані обвинувачений ОСОБА_8, ані сторона захисту таких доказів суду не надали.
Прокурор у судовому засіданні припустив можливість того, що обвинувачений ОСОБА_8 міг раптово захворіти, не має змоги підтвердити це і надати відповідні документи до суду. Оскільки наступне судове засідання відбудеться через декілька днів, тобто 26 жовтня 2023 року, вважав за можливе вирішити це питання шляхом надання можливості стороні захисту надати відповідні докази поважності неприбуття обвинуваченого у судове засідання 23 жовтня 2023 року. Прокурор вважає, що на цей час сторона обвинувачення не може стверджувати про те, що обвинувачений не виконує та порушує свої процесуальні обов`язки. Оцінку причин поважності неявки в судове засідання обвинуваченого на цей час надати неможливо і зробити це можна після надання відповідної документації.
Адвокат ОСОБА_6 - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 вважала, що питання про визнання поважності чи неповажності причини неявки обвинуваченого в судове засідання необхідно відкласти на інше судове засідання. Про те, що підзахисний перебуває у лікарні, вона дізналася від захисника ОСОБА_7 . Інших даних щодо обвинуваченого у неї немає.
Адвокат ОСОБА_9 - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора та захисника ОСОБА_6 . Повідомив, що напередодні судового засідання йому зателефонував батько обвинуваченого ОСОБА_8, який повідомив, що обвинувачений ОСОБА_8 захворів і знаходиться у тяжкому стані, тому, не зможе прибути у судове засідання. Захисник зазначив, що у наступному судовому засіданні надасть відповідні документи, що підтверджують вказаний факт, оскільки на дату судового засідання у нього немає таких документів. Відомостями щодо місця лікування, місцезнаходження та діагнозу обвинуваченого він не володіє.
2.Релевантне законодавство.
Відповідно до ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. У ч. 2 цієї норми зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. У ч. 3 визначено критерії розумності строків кримінального провадження, до яких зокрема належить поведінка учасників кримінального провадження.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах Вемхофф проти Німеччини, § 18; Карт проти Туреччини, § 68).
Згідно з ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а за ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За п. 1 ч. 7 ст. 42 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
У ч. 1 ст. 323 КПК України зазначено, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Виходячи із змісту ч. 1, 2 ст. 139 КПК України вбачається, якщо обвинувачений, щодо якого здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.
Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 140 цього Кодексу привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу під час судового провадження приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали . Привід може бути застосований, у тому, числі до обвинуваченого.
Згідно зі ст. 143 КПК України виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручено відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань.
Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов`язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров`ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі неможливості здійснення приводу, особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
3. Оцінка та мотиви суду.
Вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_8, заслухавши думки учасників кримінального провадження, зважаючи на ненадання стороною захисту доказів поважності неявки за викликом суду, а також повторну неявку обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_8, виходячи з наступного.
У провадженні Вищого антикорупційного суду з 18 жовтня 2019 року, тобто більше чотирьох років, перебуває кримінальне провадження № 52018000000000438 стосовно ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного відповідно до ст. 12 КК України до категорії особливо тяжких злочинів. Участь обвинуваченого у судовому розгляді є обов`язковою.
Судовий розгляд цього провадження тривалий час не відбувався у зв`язку з тим, що, за словами захисників обвинуваченого ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні з відповідним діагнозом, про що захисники зазначали у письмових клопотаннях з проханням відкласти слухання справи на інший день.
Згідно з ухвалою суду від 17 грудня 2021 року, аналізуючи попередні обставини неявки ОСОБА_8 у судові засідання 22 листопада, 8 та 17 грудня 2021 року, суд дійшов висновку, що обвинувачений, зловживаючи правом на отримання медичної допомоги, напередодні кожного судового засідання звертався до медичних закладів для подальшої госпіталізації з різних підстав. При цьому, обвинувачений та його захисники не надавали суду жодного документу, який би підтверджував неможливість ОСОБА_8 через перебування на стаціонарному лікуванні тимчасово залишити медичний заклад і прибути в судове засідання. Тому, ухвалою суду від 17 грудня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано привід у судове засідання, призначене на 22 грудня 2021 року о 10 год 00 хв.
Таким чином, ОСОБА_8 схильний до порушення своїх обов`язків, оскільки не зважаючи на застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, не з`являвся в судові засідання та про причини своєї неявки суд не повідомляв. У зв`язку із чим, ухвалою суду від 27 січня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_8 також збільшено розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 744 300 гривень.
Однак після цього обвинувачений ОСОБА_8 знов порушив свої процесуальні обов`язки, а саме не з`явився без поважних причин у судове засідання 23 жовтня 2023 року, що свідчить про систематичне зловживання ним своїх процесуальних обов`язків.
Про обізнаність ОСОБА_8 щодо дати і часу розгляду справи 23 жовтня 2023 року свідчить зміст журналу судового засідання від 22 вересня 2023 року, у якому обвинувачений був присутнім та повідомлений про наступні дати слухання, зокрема, на 23 жовтня 2023 року на 15 год 00 хв, а також розписка про дату, час та місце судового розгляду справи (т. 18, а.п. 192-193).
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України встановлено, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
У судовому засіданні 23 жовтня 2023 року захисники обвинуваченого повідомили про неможливість обвинуваченим брати участь у судовому розгляді у зв`язку з тим, що він захворів, перебуває у лікарні та знаходиться у тяжкому стані.У той же час, відомостями щодо місця лікування, місцезнаходження та діагнозу обвинуваченого захисники не володіють.
Однак сторона захисту суду не надала жодних медичних документів на підтвердження поважності неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання 23 жовтня 2023 року.
Обвинуваченим та його захисниками також не було надано жодного доказу щодо іншої об`єктивної неможливості прибути у судове засідання, призначене на 23 жовтня 2023 року. Зокрема, не надано документів щодо перебування обвинуваченого у лікарні, місця лікування та діагнозу обвинуваченого.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8, який був зобов`язаний з`явитися на виклик суду, був викликаний у встановленому КПК України порядку, не з`явився без поважних причин, чим не виконав свій обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Оскільки необхідність прибуття обвинуваченого ОСОБА_8 до Вищого антикорупційного суду обумовлена необхідністю подальшого розгляду цього кримінального провадження, суд вважає, що поведінка обвинуваченого, яка виражається в систематичній неявці на виклик суду, свідчить про те, що він не має наміру добровільно з`явитися в судові засідання, а така неявка до суду перешкоджає розгляду справи у розумний строк, у зв`язку з чим, на переконання колегії суддів,застосування грошового стягнення у даному випадку не буде дієвим, а тому, з метою забезпечення явки в судове засідання, для виконання цілей та завдань КПК України, до нього необхідно застосувати привід.
З огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснювало Національне антикорупційне бюро України, суд доручає здійснення приводу відповідному органу.
Керуючись ст. 140, 323, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) у судове засідання, призначене на 26 жовтня 2023 року о 13 год. 00 хв. та на 01 листопада 2023 року о 09 год. 00 хв. до Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 41, зал судових засідань № 3.
2.Виконання ухвали про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_8 доручити Національному антикорупційному бюро України.
3.Контроль за виконанням приводу покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
4.У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3