- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/1329/22
Номер провадження 1-кп/991/10/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисників адвокатів ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000016 від 14 січня 2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мостиська Другі Мостиського району Львівської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Краматорськ Донецької області та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 21 вересня 2023 року у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1, обґрунтувавши його тим, що суддя, на його думку, порушила право на захист та не надала йому можливості висловити позицію щодо недопустимості наданих прокурором доказів. Зазначені дії головуючого, на переконання захисника, свідчать про її упередженість.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Учасники судового засідання з боку сторони захисту підтримали заяву про відвід адвоката ОСОБА_10 .
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід та зазначив, що заява обґрунтована незгодою захисника з процесуальними діями головуючого, що не є підставою для відводу.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
3.2. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід з підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які передбачають перелік обставин, що виключають участь судді (колегії суддів) в кримінальному провадженні.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, та повинен бути вмотивованим (ч. 2, 5 ст. 80 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
3.3. Заява про відвід обґрунтована адвокатом ОСОБА_10 сумнівами в неупередженості головуючого судді ОСОБА_1, що є підставою для відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Отже, суд обмежує оцінку виключно в частині наявності чи відсутності зазначеної підстави.
3.4. Аналізуючи доводи захисника щодо існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості головуючого, слід зазначити, що такими обставинами захисник вважав ухвалені процесуальні рішення, а також процесуальні дії, здійснені головуючим суддею у межах реалізації повноважень, передбачених ст. 321 КПК України. Зокрема, захисник наполягав на негайному наданні йому можливості обґрунтувати свою позицію щодо недопустимості вже долучених у попередньому судовому засіданні доказів, втім, головуючий роз`яснив адвокату, що така можливість буде надана йому пізніше, після виступу прокурора.
Згаданою нормою визначено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Таким чином, фактично доводи заяви про відвід ґрунтуються виключно на незгоді захисника із визначеною головуючим послідовністю та порядком вчинення процесуальних дій, реалізації учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав.
3.4.1. Проте, невідповідність ухвалених судом рішень чи здійснених головуючим суддею процесуальних дій очікуванням учасника кримінального провадження та його незгода з ними не можуть бути витлумачені як прояв упередженості головуючого судді.
Суб`єктивна оцінка учасником справи дій та рішень суду, розпоряджень головуючого судді в частині їх законності, обґрунтованості та правомірності, як вже зазначала колегія суддів, не є вирішальною при оцінці факту існування об`єктивних сумнівів в неупередженості.
Оцінка таких дій та рішень може бути здійснена у межах апеляційного чи касаційного провадження, якщо такі стадії кримінального провадження будуть ініційовані його сторонами. У протилежному випадку це становило би порушення загальноправового принципу остаточності судового рішення «res judicata», а також релевантної цьому принципу засади обов`язковості судових рішень, передбаченої ч. 2 ст. 21 КПК України.
У будь-якому разі, інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Цей інститут не є інструментом перегляду судових рішень (процесуальних дій) чи додаткового роз`яснення мотивів їх ухвалення (здійснення). Крім того, зазначений інститут не може використовуватися стороною кримінального провадження як інструмент вибору судді, адже це буде суперечити засаді доступу до правосуддя.
Отже, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням чи процесуальною дією не є самостійною підставою для відводу судді в розумінні ст. 75 КПК України, а відтак не містить ознак упередженості, на наявності якої наполягав адвокат ОСОБА_10 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000016 від 14 січня 2021 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3