Документ № 112694392

Справа № 991/6710/23

Провадження 1-кс/991/6731/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №12016220000000460 від 25.04.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання ст.детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому ст.детектив просила продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів з можливістю внесення застави у розмірі 5 000 000 грн. та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; 2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також ОСОБА_6, ОСОБА_14 ; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220000000460 від 25.04.2016, в рамках якого ОСОБА_4 25.05.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст.364 КК України.

07.06.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000,00 грн та за умови внесення застави, на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 05.08.2023, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки на думку сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, при цьому просив визначити заставу у розмірі 5 000 00,00 грн та у разі внесення застави підозрюваним, покласти на нього обв`язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Зазначив, що ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні та в письмових запереченнях просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначали, що підозра необґрунтована, окрім того на переконання сторони захисту відсутні будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України, а розмір застави, визначений слідчим суддею в ухвалі від 07.06.2023 є непомірним для підозрюваного. Окрім наведеного сторона захисту зазначила про те, що ОСОБА_4 має хронічні захворювання та у нього на утриманні перебуває хвора дружина. Просили відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисників, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220000000460 від 25.04.2016, за підозрою ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст.364 КК України.

За версією органу досудового розслідування у листопаді 2015 року виконуючий обов`язки генерального директора державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», (далі - ДП, ДП «ВК «Краснолиманська»), ОСОБА_4, залучив працівників ДП з використанням обладнання, що перебувало у користуванні ДП, за відсутності документів, які надають право на видобування корисних копалин, до самовільного користування надрами у результаті чого незаконно видобуто, тобто вилучено з надр у межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» корисну копалину загальнодержавного значення - кам`яне вугілля загальною кількістю 112 512 т. Після цього, у результаті зловживання ОСОБА_4 службовим становищем вугілля було реалізовано, у порушення положень наказу Міненерговугілля від 11.03.2014 № 237, Статуту ДП, ст.ст. 203, 228 Цивільного кодексу України, на підставі договору поставки на користь ТОВ «Дантрейд ЛТД». У свою чергу, ТОВ «Дантрейд ЛТД» поставило зазначене вугілля на користь ПАТ «Центренерго» за ринковими цінами. Фактично вугілля відразу поставлялось з ДП на теплові електростанції ПАТ «Центренерго». У результаті зазначених дій від незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення спричинено шкоду державі в розмірі 210 856 488,96 грн та від зловживання службовим становищем заподіяно матеріальних збитків інтересам ДП у розмірах 22 593 941,19 грн та 336 218 929,11 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), тобто у порушенні правил використання надр, а саме незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення та у зловживанні службовим становищем, а саме умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи, тобто за ч.2 ст.364 КК України (2 епізоди).

25.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст. 364 КК України (2 епізоди).

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах.

07.06.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/4756/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, тобто до 05.08.2023 включно. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000,00грн.(п`ять мільйонів гривень) та за умови внесення застави покладено на підозрюваного наступні обов`язки: 1)прибувати за кожною вимогою до суду, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; 2)не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, суду; 3)повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4)утримуватись від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також ОСОБА_6, ОСОБА_14 ; 5)здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, закінчується 05.08.2023, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Старший детектив у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема у даному кримінальному провадженні існує необхідність у завершенні проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної в кримінальному провадженні; отриманні відповідей на запити, направлені у порядку ст.93 КПК України, проведення їх аналізу, огляду наданих документів та за необхідності направлення нових запитів, у тому числі на запит від 22.06.2023 щодо вирішення питання про подання ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» заяви про залучення до провадження як потерпілого; проведенні огляду носіїв інформації, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; проведенні допитів свідків та додаткових допитів свідків у кримінальному провадженні, у разі необхідності- у проведенні одночасних допитів свідків та/або підозрюваного; встановленні місцезнаходження комп`ютерної техніки за допомогою, якої виготовлялись договір № 12/11-1, додаткові угоди та додатки до нього; проведенні інших слідчих та процесуальних дій; повідомленні, за наявності підстав, про зміну раніше повідомленої підозри та/або про нову підозру ОСОБА_4 ; виконанні вимог ст.290 КПК України; складанні обвинувального акту разом з реєстром матеріалів досудового розслідування, їх вручення підозрюваному та його захисникам, спрямуванні обвинувального акту до суду.

З урахуванням наведеного, згідно постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 від 20.07.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12016220000000460 від 25.04.2016, до трьох місяців, тобто до 25.08.2023.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Оскільки 05.08.2023 строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про його продовження, оскільки як стверджують ст.детектив та прокурор - продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ч.1 ст.183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону №1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст. 364 КК України (2 епізоди) обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Варто додати, що під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону №1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст.364 КК України (2 епізоди).

До того ж ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від16.06.2023 залишена без зміни.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №12016220000000460 від 25.04.2016, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

На переконання слідчого судді, ймовірність переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється передбачають покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. Зокрема, ч. 2 ст.364 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст.12 КК України, є тяжким злочином. Тому тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину нормами КК України не передбачено. Поряд з цим слід враховувати те, що ОСОБА_4 виповнилось 63 роки, що свідчить про можливість підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності безперешкодно, незважаючи на воєнний стан, покинути територію України. До того ж, у період з січня 2014 по 2020 рік ОСОБА_4 неодноразово виїжджав за межі території України, у тому числі на тимчасово окуповану територію України у напрямку російської федерації. Тож слідчий суддя не виключає можливості перетину кордону підозрюваним ОСОБА_4, або його виїзд на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим варте уваги те, що у підозрюваного наявні значні майнові ресурси, що може вказувати на достатність ресурсів для тривалого життя за кордоном. Наведені доводи свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може безперешкодно залишити територію України з метою ухилення від слідства та суду.

Обґрунтовуючи існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор послався на те, що від початку досудового розслідування особами, імовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі ОСОБА_4, узгоджено вживались заходи протидії розслідуванню. Наразі не вилучено комп`ютерну техніку за допомогою, якої виготовлявся договір № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, додаткові угоди та додатки до нього, а також документи щодо його виконання, що є предметом цього досудового розслідування. Крім того, 29.11.2016 за вих. № 01/11-1788 ОСОБА_4 направлено слідчому СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області первинні документи у тому числі по договору № 12/11-1 від 12.11.2015. Однак, під час проведення тимчасового доступу 07.04.2017 вилучено лише окремі додатки до договору №12/11-1 від 12.11.2015 та документи щодо виконання даного договору. Місцезнаходження інших документів не встановлено, однак таке місце відоме ОСОБА_4 . Під час проведення негласних (слідчих) розшукових дій зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та працівником Міненерговугілля ОСОБА_16, що мала місце 13.09.2016 щодо надходження скарги на дії ОСОБА_4 під час відвантаження вугілля на користь «АрселорМіталл», на що ОСОБА_4 надав вказівку не відповідати на лист та залишити без розгляду. Окрім того під час розмови із першим заступником генерального директора ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ОСОБА_13, ОСОБА_4 повідомляє про отримання зазначеної скарги та результат розгляду. Також, 19.01.2017, 20.01.2017 та 24.01.2017 із працівником Міненерговугілля ОСОБА_16 щодо підготовки характеристики на ОСОБА_4 у якій необхідно зазначити «просто возьми, какой я красивый и хороший», «сейчас юристы сделают мне характеристику и перекину тебе», що свідчить про наявність зв?язків у ОСОБА_4 в органі управління ДП - Міненерговугілля (наразі Міненерго) та можливість впливу на дії його працівників. Крім того, 31.07.2017 зафіксовано розмову ОСОБА_4 з ОСОБА_17 щодо підготовки листа ТОВ «Дантрейд ЛТД» про те, що останні є «дистрибюторы» ДП, на що ОСОБА_4 відповідає, що «донесу это до моих старших товарищей и это письмо напишут по Дантрейду». Водночас, 18.01.2017 під час розмови з працівником ДП ОСОБА_18 остання повідомила про отримання запиту від НАБУ та необхідність узгодження доцільності надання чи ненадання відповіді. Відповідно до інформації Державної аудиторської служби України від 22.12.2016 № 05-17/471 під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.01.2015 по 31.08.2016, 07.12.2016 складено Акт про перешкоджання у проведенні ревізії, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності в.о. генерального директора ОСОБА_4, документів до ревізії не надано та акт про неможливість проведення ревізії.

З огляду на викладені обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4, ймовірно може сховати, знищити або спотворити, як безпосередньо так і через інших осіб, важливі для кримінального провадження речі та документи, які на цій стадії кримінального провадження ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства. Тому, існування цього ризику слідчий суддя визнає спроможним.

При оцінці наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Поряд з цим, за змістом ч.11 ст.615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Також слідчий суддя враховує те, що деякі зі свідків є колишніми підлеглими ОСОБА_4, а тому, враховуючи імовірний вплив на них, вони можуть змінити свої показання під час судового розгляду кримінального провадження, коли будуть допитуватись безпосередньо судом. За таких умов, слідчий суддя доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні. Водночас, імовірний вплив ОСОБА_4 на експертів у цьому кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 : вік підозрюваного 63 роки, стан здоров`я ОСОБА_4, який згідно з наданими документами та його поясненнями з 2008 року хворіє цукровим діабетом, має хронічну хворобу пиловий бронхіт (25% запилення легенів), сімейний стан підозрюваного - одружений, має повнолітніх дітей, на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_19, яка згідно з наданими медичними документами також страждає на цукровий діабет, пенсіонерка.

Поряд з цим слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, який щомісячно отримує пенсію у розмірі біля 20 000 гривень. Пенсія його дружини складає близько 3000-4000 гривень на місяць. Також дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_19 має у власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та два машиномісця за цією ж адресою. У 2022 та 2023 році ОСОБА_4 отримав дохід від відчуження рухомого майна - двох автомобілів, у сукупності близько 35 000 доларів США. Сукупний дохід ОСОБА_4, та ОСОБА_19, за період 1998-2016 років складав понад 5,5 млн грн.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ст.детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування (продовження застосування) до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто враховувати, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000,00грн.

Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.06.2023 у справі №991/4756/23 колегією суддів вказаний розмір застави визнаний обґрунтованим.

Проте на даний час застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 07.06.2023 розмірі за підозрюваного не внесена.

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 5 000 000 грн.

Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 07.06.2023, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 з 07.06.2023 та з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

Оскільки більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано, отже застосування цього запобіжного заходу в частині визначення розміру альтернативної застави має бути менш суворим.

За наведених обставин суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак при цьому, доцільно визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя доходить висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із можливості внесення такої застави.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні зокрема кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, однак при цьому має бути таким, щоб підозрюваний мав можливість внести кошти у визначеному розмірі.

Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Тож з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі 3 006080,00грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та вбачаються підстави вважати такий розмір помірним для підозрюваного, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, детективів, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також ОСОБА_6, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ст.детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4 на строк до 25.08.2023 включно, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12016220000000460 від 25.04.2016, у відповідності до положень ч.3 ст.197 КПК України та з урахуванням постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 від 20.07.2023, якою строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12016220000000460 від 25.04.2016 продовжено до трьох місяців, тобто до 25.08.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.7, 9, 197, 199, 369-376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Красний Луч Луганської області, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч.2 ст.364 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 25.08.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 006080,00грн (три мільйони шість тисяч вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, детективів, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також ОСОБА_6, ОСОБА_14 ;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії обов`язків визначити до 25.08.2023 включно.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12016220000000460 від 25.04.2016.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1