- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/5589/23
Провадження 1-кс/991/5609/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5, про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022 стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000676 від 07.06.2022, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України.
Орган досудового розслідування посилається на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 наразі невідоме, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не перебуває, на виклики слідчого не з`являється без поважних причин, у зв`язку з чим 17.10.2022 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, зокрема передбаченого ст. 111 КК України, щодо якого відповідно до положень ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перебуває в міжнародному розшуку, детектив звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 .
Судовий розгляд клопотання здійснювався 29.06.2023 та 03.07.2023.
У судових засіданнях детектив ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання в повному обсязі, просила клопотання задовольнити та надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у судових засіданнях та в письмових запереченнях зазначив, що клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування не підлягає задоволенню з огляду на положення ч.ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України та наявність інших процесуальних порушень.
Так, сторона захисту вважає недоведеним посилання сторони обвинувачення на переховування ОСОБА_6 на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Вказане вбачається із долучених до клопотання протоколів допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які повідомили, що востаннє бачили ОСОБА_6 на території України. При цьому, жоден свідок не вказав про перебування ОСОБА_6 на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Водночас протокол допиту ОСОБА_11, на показання якого посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи відповідні доводи, відсутній в матеріалах справи. Крім того, із долученого витягу з інформацією щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованого АР Крим у період з 23.06.2017 по 22.06.2022 вбачається, що ОСОБА_6 після 26.12.2021 не перетинав державний кордон України у напрямку виїзду.
Крім того, сторона захисту звертає увагу слідчого судді на недоведення детективом у клопотанні факту скерування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, захисник ОСОБА_4 зазначає, що сукупність долучених детективом до клопотання доказів не вказує на наявність достатніх доказів підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України.
Захисник також зауважив, що клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування подано в зупиненому постановою детектива НАБУ від 29.05.2023 досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022, оскільки не містить постанови, якою було б відновлено досудове розслідування зазначеного кримінального провадження.
Всупереч положенням ч. 2 ст. 297-1 КК України, подане детективом клопотання не містить також і відомостей з приводу того, що виділення матеріалів щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
На підставі наведеного захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників провадження, вивчивши клопотання та дослідивши надані учасниками матеріали, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України.
Відповідно до повідомленої ОСОБА_6 підозри від 08.09.2023, органом досудового розслідування встановлено, що на початку 2019 року народному депутату України VІІІ скликання ОСОБА_6 надійшло запрошення від громадянина України ОСОБА_12, співучасника у вчиненні злочину, вирок стосовно якого набрав законної сили 05.06.2022, провести зустріч із першим заступником начальника Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (далі - ГУ ГШ ЗС РФ) ОСОБА_13 для вирішення питання щодо можливої подальшої співпраці із вказаним розвідувальним органом в інтересах Російської Федерації.
Через невстановлений досудовим розслідуванням проміжок часу, але не пізніше 05.04.2019, ОСОБА_6, маючи негативне ставлення до чинної влади в Україні та держави загалом, а також проросійські настрої щодо соціально-політичної обстановки в Україні, діючи умисно, усвідомлюючи своє відповідальне політичне становище, з ідеологічних мотивів прийняв пропозицію стосовно зустрічі з представниками ГУ ГШ ЗС РФ.
У період з 08.04.2019 до 10.04.2019 включно (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_13 та його помічником ОСОБА_14 на території Російської Федерації, у м. Москві, у приміщенні адміністративної будівлі ГУ ГШ ЗС РФ.
За результатами вказаної зустрічі ОСОБА_6 був залучений ОСОБА_13 до конфіденційного співробітництва з розвідувальним органом Російської Федерації на платній основі (точний розмір якої органом досудового розслідування наразі не встановлено). Також було визначено, що ОСОБА_12 як співучасник у вчиненні злочину, вирок стосовно якого набрав законної сили 05.06.2022, буде зв`язковим, через якого ОСОБА_6 отримуватиме завдання ГУ ГШ ЗС РФ та обумовлену винагороду за надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
На виконання досягнутих домовленостей щодо умов конфіденційного співробітництва ОСОБА_12, виконуючи роль пособника у вчиненні злочину, діючи за дорученням ОСОБА_13, протягом 2019-2022 років, з періодичністю 1 - 2 рази на квартал, перебуваючи у м. Києві, отримував готівкові кошти у громадянина України ОСОБА_15 та інших невстановлених органом досудового розслідування осіб, які надалі передавав ОСОБА_6 через його помічника ОСОБА_16 та інших невстановлених довірених осіб.
Зі свого боку ОСОБА_6, будучи виконавцем злочину, надавав допомогу ГУ ГШ ЗС РФ у здійсненні підривної діяльності проти України шляхом проведення спеціальних інформаційних акцій, які широко висвітлювалися в українських та закордонних засобах масової інформації та мали на меті дискредитацію представників органів державної влади України і погіршення зовнішньополітичних відносин держави із країнами-партнерами.
Так, 09.10.2019 та 20.11.2019 народний депутат України ОСОБА_6, використовуючи свій правовий статус та наявні можливості, у тому числі пов`язані з посадою народного депутата України, організовував онлайн-конференції на такі теми: «Оприлюднення фактів тиску посольства США на правоохоронні органи України з метою втручання у виборчий процес в Сполучених Штатах Америки», «Нові факти про міжнародну корупцію, «Бурісму» та схему доведення України до банкрутства».
Основною метою вказаних виступів ОСОБА_6, які набули значного суспільного резонансу, була дискредитація кандидата у президенти Сполучених Штатів Америки ОСОБА_18 напередодні президентських виборів 2020 року у Сполучених Штатах Америки та погіршення відносин між Україною та її стратегічним партнером - Сполученими Штатами Америки.
Надалі, з 17.02.2020 до 21.02.2020 (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_6 знову прибув до м. Москви, де зустрівся з ОСОБА_13 . Під час вказаної зустрічі з метою вчинення дій на шкоду державній безпеці України у зовнішньополітичній сфері, що матимуть наслідком погіршення дипломатичних відносин між Україною та Сполученими Штатами Америки, ОСОБА_6 було поставлено завдання - за грошову винагороду здійснити низку спеціальних інформаційних акцій, а саме під час проведення онлайн-конференцій опублікувати записи телефонних розмов Віце -президента Сполучених Штатів Америки ОСОБА_18, який на момент публікації балотувався в Президенти Сполучених Штатів Америки, та Президента України ОСОБА_19, а також розмови Президента України ОСОБА_19 та Президента Російської Федерації ОСОБА_20 .
Через ОСОБА_12 для ОСОБА_6 на територію України почали надходити різні суми грошових коштів. Зокрема, 27.03.2020 ОСОБА_12 від представників ГУ ГШ ЗС РФ у месенджер «Телеграм» надійшов код на отримання готівки. Після цього об 11 годині 37 хвилин того ж дня йому зателефонував ОСОБА_15, який повідомив про можливість отримання грошових коштів. ОСОБА_12 з метою конспірації своїх дій попросив свого сина ОСОБА_21 поїхати та отримати грошові кошти у розмірі 50 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України на 27.03.2020 становило 1 407 000 гривень) у ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 . Після отримання вказаних грошових коштів їх було передано ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин.
Надалі, 22.04.2020 о 17 годині 35 хвилин ОСОБА_21, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, отримав від ОСОБА_15 грошові кошти у розмірі 250 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України на 22.04.2020 становило 6 770 000 гривень), які відвіз до приймальні народного депутата України ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх ОСОБА_6 через його помічника ОСОБА_16 .
Наступного дня, 23.04.2020 о 15 годині 17 хвилин, ОСОБА_21 отримав у невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім`я ОСОБА_22 грошові кошти у розмірі 267 тисяч доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України на 23.04.2020 становило 7 222 350 гривень), які також відвіз до приймальні народного депутата України ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх ОСОБА_6 через його помічника ОСОБА_16 .
Після цього ОСОБА_6, усвідомлюючи, що своїми діями надає допомогу Російській Федерації у проведенні підривної діяльності проти України, чим створює загрозу державній безпеці України у внутрішньо- та зовнішньополітичних сферах, 19.05.2020, 22.06.2020, 09.07.2020 та 16.09.2020 в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» провів онлайн-конференції на такі теми: «Нові факти міжнародної корупції та зовнішнього управління Україною», «Нові записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію та зовнішнє управління України», «Нові факти міжнародної корупції, а також зовнішнього управління Україною». Під час вказаних конференцій ОСОБА_6 опублікував аудіозаписи телефонних розмов Віце -президента Сполучених Штатів Америки ОСОБА_18, який на момент публікації балотувався в Президенти Сполучених Штатів Америки, Президента України ОСОБА_19 та Президента Російської Федерації ОСОБА_20, які широко висвітлювалися в українських та закордонних засобах масової інформації, чим дискредитував Україну та завдав шкоди державній безпеці України у зовнішньополітичній сфері.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас у 2020 році ОСОБА_6, будучи народним депутатом України IХ скликання, набув у власність активи у розмірі не менше 567 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 15 399 350 гривень), законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його офіційні доходи.
Тобто органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні державної зради - діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної організації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України, а також у незаконному збагаченні, тобто набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів у розмірі не менше 567 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України на момент вчинення кримінального правопорушення становить 15 399 350 грн), вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.06.2023 (т. 1, а. с 11-12), а також повідомленням про підозру від 08.09.2022 (т. 1, а. с. 228-232).
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
Згідно положень ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Із повідомленої ОСОБА_6 підозри вбачається, що останній підозрюється у вчиненні, у тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України, стосовно якого законодавцем закріплена можливість здійснення спеціального досудового розслідування. Водночас, ОСОБА_6 також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, яке не входить до переліку злочинів, щодо яких ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального судового провадження.
Разом з тим, зі змісту дослідженого слідчим суддею повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_6, будучи народним депутатом України, виконував завдання розвідувального органу Російської Федерації, зокрема організовував та проводив інформаційні акції з метою проведення підривної діяльності проти України, чим створював загрозу державній безпеці України у внутрішньо- та зовнішньополітичних сферах, і за що отримав грошові кошти.
За таких обставин, злочин, передбачений ст. 368-5 КК України нерозривно пов`язаний із обставинами вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України. Тож, виділення матеріалів досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_6 державної зради може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, а також на дотримання розумних строків у кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Як вбачається із матеріалів клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: листом Голови СБУ щодо виявленого кримінального правопорушення; показами свідка ОСОБА_12 ; листом Державної прикордонної служби про перетин державного кордону ОСОБА_6 та ОСОБА_12 ; протоколом за результатами проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини, від 16.03.2021; протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_12, від 14.04.2022; протоколом огляду інформації з відкритих джерел від 03.09.2022; протоколом за результатами проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини, від 12.03.2021; протоколом обшуку 26-27.07.2022 приймальні народного депутата України ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку 26-27.07.2022 у квартирі колишньої дружини народного депутата України ОСОБА_6 - ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку 26-27.07.2022 у квартирі народного депутата України ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку 26-27.07.2022 у квартирі брата ОСОБА_23 - ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_4, який був довіреною особою ОСОБА_6 ; оглянутою інформацією у відкритому доступі - відеохостингу YouTube, яка підтверджує виступи ОСОБА_6, зокрема у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна»; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 22.02.2022, яким зафіксовані зустрічі ОСОБА_12 та ОСОБА_15 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
За таких обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень - достатніми.
Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Щодо доводів захисника ОСОБА_4 про використання стороною обвинувачення вироку суду відносно ОСОБА_12, якийне має преюдиційного значення для даного кримінального провадження, слідчий суддязазначає, що вирок суду на підставі угоди відносно обвинуваченого ОСОБА_12 дійсно не має преюдиційного значення при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_6, оскільки в основу судового рішення не можуть бути покладені висновки, встановлені судом під час розгляду кримінального провадження відносно іншої особи. Так, сторона обвинувачення у випадку направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до суду, повинна довести належними та допустимими доказами обставини, покладені в суть обвинувачення, оцінка яких має здійснюватися в їх сукупності.
Разом з тим,доказова база, зібрана на даний час у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022, не обмежується лише вказаним вироком, детективом долучено ряд доказів на підтвердження вимог клопотання.
Щодо посилань захисника на те, що сукупність долучених до клопотання доказів не вказує на наявність достатніх підстав для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вищевказані обставини, дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, доданими до клопотання сторони обвинувачення, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення державної зради та незаконного збагачення, а також спростовують доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні.
При цьому слід зазначити, що питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі дії ОСОБА_6 склади злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як слідує з клопотання, 08.09.2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_25 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України, у рамках кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022.
Водночас, детектив зазначає, що ОСОБА_6 вимкнув відомі органу досудовою розслідування абонентські номери операторів стільникового зв`язку, якими він постійно користувався, за усіма відомими органу досудового розслідування адресами місць мешкання і реєстрації ОСОБА_6 останній не перебуває.
Зв`язатися із ОСОБА_6 належним чином не є можливим, що, на думку органу досудового розслідування, свідчить про використання останнім засобів конспірації з метою ухилення від кримінальної відповідальності та передбаченого чинним законодавством кримінального переслідування.
Також згідно з відомостями, отриманими від Апарату Верховної Ради України, починаючи з лютого 2022 року ОСОБА_6 не відвідував пленарні засідання сесії Верховної Ради України ІХ скликання та не реєструвався на них, його місцеперебування невідоме.
Враховуючи вищевикладене, повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України, у день його складення відповідно до положень ст.ст. 111, 112, 276-278 КПК України було направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: 1) за вказаною ОСОБА_6 як суб`єктом декларування у поданих ним деклараціях, адресою фактичного місця його проживання: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 242-250), на підтвердження чого долучено копію супровідного листа від 08.09.2022 (т. 1, а. с. 233); 2) до приймальні народного депутата за адресою: АДРЕСА_2, на підтвердження чого долучено копію супровідного листа від 08.09.2022 (т. 1, а. с. 234); 3) а також для передачі ОСОБА_6 вручене за місцем його роботи в Апараті Верховної Ради України, на підтвердження чого долучено копію супровідного листа від 08.09.2022 із відміткою про реєстрацію вх. № 1002018 від 08.09.2022 (т. 1, а. с. 233).
Елементами, наявність яких слугує критеріями, за якими перевіряється, чи набула особа статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, у даному випадку є наявність таких фактичних обставин: складення щодо особи повідомлення про підозру; невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 278 КПК України).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022 набув статус підозрюваного.
Оскільки слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а тому судом може вирішуватись питання щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022.
Однак, захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні та письмових запереченнях зазначив, що клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування подано в зупиненому постановою детектива НАБУ від 29.05.2023 досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022, оскільки до клопотання не долучено постанови, якою було б відновлено досудове розслідування зазначеного кримінального провадження.
Вказане підлягало з`ясуванню слідчим суддею, у зв`язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву та детективом ОСОБА_26 долучено копію постанови від 22.06.2023, якою відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України, чим спростовано посилання захисника про подання детективом клопотання у зупиненому досудовому розслідуванні.
Враховуючи те, що органу досудового розслідування не відоме місце перебування ОСОБА_6, допитані як свідки особисті охоронці ОСОБА_6 : ОСОБА_10 (т. 1, а. с. 170-173), ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 164-167), ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 167-170), помічниця народного депутата ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 161-163) повідомили, що з лютого 2022 року їм невідоме місцеперебування ОСОБА_6, на зв`язок останній з ними не виходить. Зазначені відомості підтверджуються долученими до матеріалів справи протоколами допиту вказаних осіб.
Також згідно з відомостями, отриманими від Апарату Верховної Ради України, починаючи з лютого 2022 року дотепер ОСОБА_6 не відвідував пленарні засідання сесії Верховної Ради України ІХ скликання та не реєструвався на них, його місцеперебування невідоме, а відповідно до табеля обліку відпрацьованого часу народного депутата ОСОБА_6 на робочому місці не з`являється щонайменше з березня 2022 року. (т. 1, а. с. 173-176).
Як вбачається з наданої Головним центром обробки інформації Державної прикордонної служби України інформації, останній перетин державного кордону України (в`їзд на територію України) здійснювався ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 на автомобілі д.н.з. НОМЕР_1 через пункт пропуску Гоптівка (т. 1, а. с. 190-192).
Враховуючи зазначене вище, 08.09.2022 постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук (т. 1, а. с. 236-240); 17.10.2022 - оголошено у міжнародний розшук (т. 1, а. с. 240-241).
Крім того, під час судового розгляду клопотання детективом ОСОБА_3 долучено копію листа Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 26.06.2023, згідно з викладеною у ньому інформацією, ОСОБА_6 наразі перебуває на території рф. Імовірно проживає у м. москва, де за раніше здобутими даними придбав дві квартири. Також відомо, що він проживає спільно зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_27, з якою фіктивно розлучився після переоформлення на неї власних активів з метою уникнення наслідків накладення Міністерством фінансів США санкцій. Іншою інформацією щодо місця перебування ОСОБА_6 та осіб, які обізнані щодо цього, не володіють (т. 2, а. с. 14).
Водночас, захисник вважає недоведеним факт перебування ОСОБА_6 на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з огляду на покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які повідомили, що востаннє бачили ОСОБА_6 на території України, тобто жоден свідок не вказав про перебування ОСОБА_6 на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а також відсутні будь-яких відомостей про перетин державного кордону України після 26.12.2021 у напрямку виїзду.
Вказані доводи не визнаються слідчим суддею спроможними, оскільки свідки повідомили, що місцеперебування ОСОБА_6 їм не відоме з лютого 2022 року, тобто на території України бачили ОСОБА_6 до вказаної дати, натомість оголошено в розшук ОСОБА_6 було лише у вересні 2022 року, а в міжнародний розшук - у жовтні 2022 року, фактично після спливу більше ніж шести місяців, протягом яких ОСОБА_6 мав можливість перетнути державний кордон в напрямку рф, а враховуючи, що наразі в держави з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій, не виключеною є можливість нелегального перетину підозрюваним кордону в напрямку непідконтрольної Україні території чи рф.
17.10.2022 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 було оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6, у зв`язку з тим, що достовірне місце перебування його невідоме, існують підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на території рф та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого.
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 шляхом винесення постанови від 17.10.2022 про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Варто зауважити, що згідно позиції колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/2607/20 (провадження №11-сс/991/376/20) винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України.
На заперечення захисника щодо відсутності в матеріалах клопотання відомостей скерування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань детективом було долучено письмові пояснення, у тому числі з порушеного питання, у яких детектив повідомила, що скерування постанови про оголошення підозрюваного в розшук до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України для організації міжнародного розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Поряд з цим, детектив зазначила, що постанову від 17.10.2022 дійсно було надіслано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції для організації міжнародного розшуку, про що свідчить долучена копія листа за вих. № 0424-192/19718 від 18.10.2022 (т. 2, а. с. 68).
Крім того, було скеровано лист до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ, з метою внесення відповідних відомостей до офіційних баз (обліків) МВС України, на підтвердження чого долучено копію листа за вих. № 0424-012/17003 від 16.09.2022, та Державної прикордонної служби України, з метою розшуку підозрюваного, на підтвердження чого долучено копію листа б/н (т. 2, а. с. 69-71).
Вказане спростовує доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_6 . При цьому, перевірка слідчим суддею способів, якими саме постанову про оголошення міжнародного розшуку було направлено для організації міжнародного розшуку та вжиті з метою такого розшуку заходи, виходять за межі обставин, що підлягають встановленню слідчим суддею під час розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Отже, детективом надано слідчому судді докази складення повідомлення про підозру, його вручення ОСОБА_6 в порядку, передбаченому КПК України для вручення повідомлень, оголошення підозрюваного в розшук та міжнародний розшук.
Поряд з цим, детектив зазначає, що підозрюваний ОСОБА_6 на повістки про виклики детектива Національного бюро на 15 год. 00 хв. 26.05.2023, на 15 год. 00 хв. 27.05.2023, на 15 год. 00 хв. 29.05.2023, які відповідно до положень ст. 135 КПК України, були йому направлені за відомими органу досудового розслідування місцями його проживання. Зазначене не оспорюється також стороною захисту.
Таким чином, на переконання слідчого судді, досліджені в ході судового розгляду обставини свідчать про переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, вжиття підозрюваним конспіративних заходів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя бере до уваги інформацію, надану Департаментом контррозвідки Служби безпеки України від 26.06.2023 на запит детектива, згідно з якою ОСОБА_6 наразі перебуває на території рф, де проживає спільно зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_27, з якою фіктивно розлучився (т. 2, а. с. 14).
Положеннями ст. 297-4 КПК України законодавець встановив обов`язок слідчого, прокурора довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Таким чином, досліджені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 умисно ухиляється від слідства та суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, до того ж він оголошений в міжнародний розшук, що є передумовою для здійснення у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022, відносно нього спеціального досудового розслідування у відповідності до положень глави 24-1 КПК України.
Варто зазначити, що ч. 1 ст. 297-4 КПК України визначено випадки, коли слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Поряд з цим, в ході судового розгляду не було доведено наявності обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в судовому рішенні.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України, він ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у міжнародний розшук, ймовірно перебуває на території, визнаній державою-агресором, а тому з метою виконання завдань кримінального судочинства, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та визнав за необхідне надати дозвіл на здійснення стосовно підозрюваного ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022.
Керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5, про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022 стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111, ст.368-5 КК України
У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1