- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/5398/23
Провадження 1-кс/991/5415/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, в якому прокурор просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 02.01.2023 у справі № 991/6820/22 у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019 (далі - Кримінальне провадження) на грошові кошти, які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), в сумі 16 500 000 грн (з усіма відсотками, які нараховані та будуть нараховані), які надійшли від переможця електронних торгів ТОВ «ФК Горизонт» від реалізації активів у вигляді прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «УКРІНБАНК» та ТОВ «Укрполіскорм» (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що на даний час мету арешту вищевказаних грошових коштів досягнуто, за такого потреба у подальшому застосуванні арешту відпала.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити Клопотання в повному обсязі.
Представник АРМА ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення Клопотання.
Дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма надає можливість лише вищевстановленим особам звернутися до слідчого судді/суду з клопотання про скасування арешту майна, та пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Так, положеннями КПК України не врегульовано питання можливості звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна особою, за клопотанням якої відповідний арешт накладався.
У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч.6 ст.9 КПК України).
Статтею 22 КПК України визначено таку засаду кримінального провадження як «Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості», яка, серед іншого, передбачає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути Клопотання в порядку ст. 174 КПК України.
Із аналізу ст.174 КПК України вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна можливе, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, доведе: (1) що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба, або що арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту Клопотання вбачається, що прокурором порушується питання про скасування арешту грошових коштів з тих підстав, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення Кримінального провадження відпала потреба.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, в рамках якого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 02.01.2023 у справі № 991/6820/22 накладено арешт на грошові кошти, які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку АРМА, в сумі 16 500 000 грн (з усіма відсотками, які нараховані та будуть нараховані), які надійшли від переможця електронних торгів ТОВ «ФК Горизонт» від реалізації активів у вигляді прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «УКРІНБАНК» та ТОВ «Укрполіскорм» (далі - Грошові кошти).
Підставою арешту Грошових коштів став факт встановлення наявності достатніх підстав вважати, що відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1, п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України грошові кошти в сумі 16 500 000 грн є предметом можливої спеціальної конфіскації, яка може бути застосована у Кримінальному провадженні.
Метою арешту Грошових коштів відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення спеціальної конфіскації.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Верховною Радою України (Закон України від 02.05.2023 № 3057-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 постановлено: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України», в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, такий захід правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
До Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 298 від 13.04.2023 «Про примусове відчуження майна», згідно якого у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства передбачено примусово відчужити майно (грошові кошти), які розміщені на вкладному рахунку (депозитному рахунку) АРМА в сумі 16 500 000 (шістнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень (з усіма відсотками, які нараховані та будуть нараховані) у рамках кримінального провадження № 62019000000001257, внесеного до ЄРДР 08.08.2019, які надійшли від переможця електронних торгів ТОВ «ФК Горизонт» від реалізації активів у вигляді прав вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16,09.2010, укладеними між ПАТ «УКРІНБАНК» та ТОВ «Укрполіскорм» (а.с. 23-24).
Прокурор зазначив, що мету арешту досягнуто, а саме збереження Грошових коштів до вирішення питання про їх конфіскацію. При цьому, вказав, що кінцева мета спеціальної конфіскації є тотожною кінцевій меті примусового відчуження майна під час воєнного стану та передбачає перехід майна у власність держави.
Представник АРМА, на депозитному рахунку якого знаходяться Грошові кошти, не заперечував проти скасування арешту на Грошові кошти.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного наказу № 298 від 13.04.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що мета накладення арешту досягнута, за такого потреба у подальшому арешті Грошових коштів відсутня.
За таких обставин, з урахуванням того, що потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення Кримінального провадження як арешт Грошових коштів відпала, слідчий суддя дійшов висновку, що Клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023 у справі № 991/6820/22 у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019 на грошові кошти, які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в сумі 16 500 000 грн (з усіма відсотками, які нараховані та будуть нараховані), які надійшли від переможця електронних торгів ТОВ «ФК Горизонт» від реалізації активів у вигляді прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «УКРІНБАНК» та ТОВ «Укрполіскорм».
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5