- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/3233/23
Провадження 1-кс/991/3254/23
У Х В А Л А
13 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді,
установив:
У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_3 заявив відвід слідчого судді ОСОБА_1 з огляду на існування обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК України, які унеможливлюють участь слідчого судді під час розгляду цього клопотання.
В обґрунтування заявленого відводу зазначив, що 29.03.2023 захисник подав до Вищого антикорупційного суду, у тому числі слідчому судді ОСОБА_1, заяву (вимогу) № 8074 від 29.03.2023, у якій просив у випадку надходження до Вищого антикорупційного суду клопотання про обрання та/або застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу, зокрема, у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, повідомити час і дату судового засідання за такими засобами зв`язку: тел. НОМЕР_1, адреса: 01010. М. Київ, пров. Хрестовий, 2, та забезпечити його участь під час розгляду відповідного клопотання у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
18.04.2023 слідчий суддя ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала повістку про виклик у судове засіданні у справі № 991/3233/23 на 08:30 год 20.04.2023, яку захисник отримав 24.04.2023, тобто надсилання відповідної повістки про виклик у судове засідання відбулося з порушенням вимог ст. 135 КПК України.
Отже, своїми діями слідчий суддя ОСОБА_1 порушила право на захист його довірителя ОСОБА_7 .
Разом з цим, враховуючи наявність рішень слідчого судді ОСОБА_1 про задоволення клопотань, поданих у межах кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020, про обрання та застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, на думку захисника, очевидно існує зацікавленість судді і в розгляді клопотання про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши захисника, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Стаття 75 КПК України містить перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні.
У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді (ч. 1 ст. 82 КПК).
Водночас, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).
Відповідно до п. 5, 10 ч. 1 ст. 3 КПК України складовою терміну «кримінальне провадження» є термін «досудове розслідування», що включає в себе всю стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Тобто, положення Кримінального процесуального кодексу України не передбачають можливості відведення слідчого судді від розгляду конкретного клопотання, яке розглядається на стадії досудового розслідування, натомість, передбачає можливість заявити відвід слідчому судді у кримінальному провадженні.
Отже, відвід слідчому судді має розглядатись як такий, що спрямований на відведення останнього від участі у всьому кримінальному провадженні (досудовому розслідуванні), а не від розгляду конкретного клопотання.
Такий підхід обумовлений необхідністю забезпечення гарантій здійснення незалежного та неупередженого досудового розслідування упродовж усієї відповідної стадії кримінального провадження, а не окремої його частини, а також для оцінки повторно заявлених відводів слідчому судді під час розгляду ним низки клопотань у межах одного кримінального провадження.
З огляду на викладене слідчий суддя розглядає заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 не як відвід від участі у розгляді клопотання детектива про обрання запобіжного заходу, а як заявлений відвід слідчому судді у кримінальному провадженні № 12020000000000236.
Так, у кримінальному провадженні № 12020000000000236 слідчий суддя ОСОБА_1 здійснює судовий контроль під час розгляду низки клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту.
Зокрема, 21.04.2023, під час розгляду клопотання детектива Національного бюро про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7, захисник ОСОБА_11 заявила відвід слідчого судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, зокрема, незгоди з процесуальними рішеннями слідчого судді щодо визначення дати судового засідання. За результатами розгляду заяви суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 постановив ухвалу у справі № 991/3233/22 від 24.04.2023, якою відмовив у її задоволенні.
11.05.2023 під час судового засідання захисник ОСОБА_11 заявила відвід слідчого судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК України, а захисник ОСОБА_13 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. За результатами їх розгляду слідчий суддя протокольною ухвалою постановив залишити їх без розгляду, з огляду на положення ч. 4 ст. 81 КПК України, навівши у судовому засіданні відповідне обґрунтування.
Також, 11.05.2023 у судовому засіданні захисник ОСОБА_3, посилаючись на ч. 4 ст. 43, 131-2 Конституції України, ст. 13, 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 11, 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення ЄСПЛ, ДБНУ, заявив відвід слідчого судді ОСОБА_1 з підстав не забезпечення захисника робочим місцем у залі судових засідань. За результатами розгляду якого слідчий суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу від 11.05.2023, якою заяву захисника залишила без розгляду. з підстав ч. 4 ст. 81 КПК України.
Разом з цим, 11.05.2023 захисник ОСОБА_3 подав до Вищого антикорупційного суду заяву про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3233/23 у кримінальному провадженні з тих підстав, що визначення судді відбулося з порушенням ч. 3 ст. 35 КПК України та Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а у судовому засіданні 29.05.2023 захисник ОСОБА_3 заявив ще одну підставу для відводу слідчої судді ОСОБА_1 - п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
За результатами заявленого захисником ОСОБА_3 відводу суддя ОСОБА_14 постановила ухвалу від 01.06.2023 про відмову у його задоволенні.
Отже, оскільки у кримінальному провадженні № 12020000000000236 вже було заявлено відвід слідчого судді ОСОБА_1, то заявлений у судовому засіданні захисником ОСОБА_15, слідчий суддя оцінює як повторно заявлений відвід.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Положення ч. 4 ст. 81 КПК України не пов`язують наявність зловживання правом на відвід із особою заявника відводу. Зловживання наявне, якщо відвід заявлений з метою затягування кримінального провадження будь-ким з учасників повторно у межах одного кримінального провадження.
Щодо наявності у заявленому захисником відводу слідчого судді ознаки зловживання правом, слідчий суддя зазначає таке.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).
Підставою для звернення у судовому засіданні 13.06.2023 із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_1 слугувало те, що, на думку захисника, слідча суддя ОСОБА_1 особисто заінтересована в результатах провадження, що, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК України, є підставою для відводу.
Слід зазначити, що обставини, які можуть свідчити про особисту заінтересованість слідчого судді в результатах провадження є оціночними. Факт особистої заінтересованості в результаті справи повинен ґрунтуватися на доказах.
Ця підстава застосовується лише у випадку доведеності заінтересованості судді у результатах розгляду справи, яка, серед іншого, може мати місце у випадку, якщо від результату вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться певні права та обов`язки, а також у випадку, коли рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими. Для визначення упередженості потрібні докази, які б свідчили про наявність заінтересованості у результатах розгляду справи.
Однак, обставини, на які посилається захисник у своїй заяві та в судовому засіданні, не свідчать про особисту заінтересованість слідчого судді в результатах провадження, а фактично зводяться до незгоди із рішенням слідчого судді щодо визначення дати судового засідання та до того, що слідча суддя уже надала оцінку обґрунтованості підозри, приймаючи процесуальні рішення у інших судових справах в межах кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020.
Оскільки у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 сторона захисту вже заявляла відводи слідчій судді ОСОБА_1, у тому числі з аналогічних підстав, отже наявні ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій судом, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 81 КПК України, а також те, що провадження здійснюється слідчим суддею ОСОБА_1, тому саме вона має ухвалити відповідне рішення.
Водночас, ухвалення такого рішення, не потребує заслуховування учасників провадження щодо заявленого відводу, оскільки його розгляд не здійснюється.
З огляду на викладене слідчий суддя, дійшов висновку, що заяву захисника ОСОБА_3 належить залишити без розгляду.
Керуючись ст. 2, 7, 75, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1