Документ № 111031315

Справа № 991/4137/23

Провадження 1-кс/991/4158/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку обов`язків, покладених на

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, в якому він просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 на два місяці строк дії обов`язків, покладених на нього відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1)прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виїзди за межі м. Києва та Київської області; 3)утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 з питань, пов`язаних з кримінальним провадженням №22016000000000269 від 11.07.2016.

Розгляд клопотання здійснювався 11.05.2023 та 15.05.2023.

До початку судового розгляду від адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про здійснення трансляції судового засідання на YouTube канал. Учасники судового провадження не заперечували проти проведення трансляції на YouTube канал. Із зазначених підстав, враховуючи думку учасників провадження, суд задовольнив клопотання щодо трансляції судового засідання на YouTube канал.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане ним клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Зауважив, що на даний час наявна необхідність у продовженні строку дії відповідних обов`язків підозрюваному ОСОБА_4, оскільки встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились, і продовжують існувати. Так, зокрема на даний час продовжують існувати обставини, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та знищити або сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Тож прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного згідно ухвали слідчого судді від 16.03.2023.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 у судових засіданнях та в письмових запереченнях проти задоволення клопотання прокурора заперечували з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що йому інкримінується та відсутності ризиків, заявлених стороною обвинувачення. Стороною захисту наголошено на тому, що відсутнє зловживання владою, яке інкримінується ОСОБА_4, так як видання наказу Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 року № 281, яким було змінено Порядок справляння та розмірів ставок портових зборів, затверджений наказом Мінінфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316, - відносилося до сфери повноважень вказаного Міністерства та його очільника, Міністра інфраструктури України ОСОБА_4 . В той же час, проект наказу Міністерства інфраструктури України "Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316" був погоджений на засіданні Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року. А перед погодженням вищевказаного проекту наказу на засіданні Уряду даний проект попередньо був погоджений заінтересованими відомствами. Окрім того здійснення Міністерством юстиції України державної реєстрації наказу Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 року №281 та внесення його до Єдиного державного реєстру нормативних актів за №1037/27482 від 28 серпня 2015 року з проведенням правової експертизи на відповідність цього наказу Конституції та законодавству України стало умовою для набуття ним чинності та засвідчило його відповідність вимогам чинного законодавства України.

Поряд з цим захисники зауважили, що ТОВ "ТІС - Контейнерний термінал" та ТОВ "ТІС - Руда" є власниками операційних акваторій причалу (причалів), а саме - збудованих до набрання чинності Законом України "Про морські порти України" гідротехнічних споруд (підводних котлованів перед причалами №№ 18, 19, 20, 21 та 22). Тому згідно з положеннями абз.3 ч.4 ст.22 Закону вказані підприємства мали право на отримання частини корабельного збору, у зв`язку з чим ці кошти не можуть вважатися неправомірною вигодою.

Окрім того сторона захисту наголошувала на відсутності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що наведені у клопотанні прокурора. Так зокрема на підтвердження відсутності ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_4 після обрання йому запобіжного заходу та внесення ним застави, тричі залишав територію України з метою відвідування своєї сім`ї, та кожного разу повертався в Україну. Про необхідність виїзду за межі України та короткострокового перебування підозрюваного за межами України він повідомляв слідчого, що стверджується копіями повідомлень про виїзд, які були надіслані на адресу детектива НАБУ. Крім того, ОСОБА_4 обіймає посаду виконавчого директора WEST OIL GROUP HOLDING B.V. ARCHIVES-WOGта під час виконання покладених на нього обов`язків, приймав та приймає активну участь у представництві інтересів компанії на міжнародному рівні, у тому числі з питань вирішення кризових ситуацій на ринку пального, зумовленого повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.

Крім того захисники зазначили, що події, до яких нібито причетний підозрюваний ОСОБА_4, відбувалися за часів його роботи на посаді Міністра інфраструктури У країни, тобто у 2014-2016рр., після яких минуло майже 8 (вісім) років і ОСОБА_4 не намагався змінити місця свого проживання або іншим чином переховуватися від слідства та суду -звільнитися із займаної посади, змінити номер телефону, переїхати до іншої місцевості, а навпаки продовжив звичний для себе спосіб життя. Поряд з цим захисники зауважили, що ще у жовтні 2022 року ОСОБА_4 був допитаний у якості свідка у цьому ж кримінальному провадженні, а отже про факт здійснення досудового розслідування обставин прийняття наказу №281 від 11.07.2016 ОСОБА_4 був обізнаний. Попри це жодних дій, які б свідчили про переховування або намагання втекти від правоохоронних органів, він не вчинив.

У той же час, незважаючи на військові дії, у зв`язку з необхідністю отримання медичної допомоги, на території України залишились та продовжують проживати наступні члени родини та близькі родичі підозрюваного ОСОБА_4, які знаходяться повністю на утриманні останнього: ОСОБА_45 (донька), 2008 року народження, яка є інвалідом та потребує постійного догляду, проходить програми реабілітації, ОСОБА_46, 1948 р.н. (мати), яка є пенсіонером та особою похилого віку, що має проблеми зі станом здоров`я, у зв`язку з чим потребує постійного догляду та лікування. Інші члени родини ОСОБА_4, окрім його матері та доньки ОСОБА_47, зокрема дружина та двоє неповнолітніх дітей ( ОСОБА_48, 2020р.н. та ОСОБА_49, 2015р.н.), виїхали та проживають за межами території України, через повномасштабну збройну агресію рф проти України та небезпеку, яку становлять систематичні ракетні обстріли зі сторони країни агресора. Вказані обставини на думку захисту спростовують доводи прокурора щодо існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Стосовно заявленого прокурором ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, захисники зазначили, що ОСОБА_4 вже більше шести років не займає жодної посади у Міністерстві інфраструктури, а отже не має жодного впливу на посадових осіб даного міністерства. В той же час прокурор у поданому клопотанні не надав жодного доказу, який би підтверджував реальність реалізації такого ризику. А факт призначення ОСОБА_4 певних осіб, які вже до цього займали посади у Міністерстві, на керівні посади є звичайним кар`єрним та професійним ростом співробітників. Окрім того захисники зазначили, що твердження прокурора про те, що супротив службових осіб ДП «АМПУ» щодо виконання наказу № 281 від 24 липня 2015 був однією з причин їх звільнення, зокрема в.о. Голови ДП «АМПУ» ОСОБА_28 - не відповідає дійсності, та ґрунтується лише на суб`єктивній думці прокурора щодо підстави звільнення ОСОБА_28 з посади в.о. Голови ДП «АМПУ». Додали, що Службою безпеки України здійснювалося кримінальне провадження відносно ОСОБА_28, пов`язане із привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поряд з цим захисники вказали на недоречність посилання прокурора на можливість знищення невідомих документів діючим заступником Міністра інфраструктури України ОСОБА_7, оскільки у матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт підтримання дружніх чи ділових стосунків між вказаними особами. Сторона захисту підкреслила, що ОСОБА_4 вже тривалий час не займає жодної посади у Міністерстві інфраструктури, а отже не має жодних повноважень та будь-якого впливу на посадових осіб даного підприємства, тож не може чинити опір у наданні документів чи вчинювати дії щодо їх приховування або знищення. Окрім того захисники наголосили, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває більше шести років, і за цей час слідство мало можливість скористатися усіма наданими процесуальними правами щодо отримання документів, їх відшукування та вилучення, зокрема шляхом проведення обшуків та тимчасовим доступом до документів. В той же час жодних доказів на підтвердження наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурором не надано, тож такий ризик не доведений.

Окремо захисники просили взяти до уваги те, що ОСОБА_4 ніколи не притягався до кримінальної відповідальності; має міцні соціальні зв`язки, нагороди та подяки, є міжнародно визнаним фахівцем у галузях управління та менеджменту; характеризується як спокійна, врівноважена, розсудлива особа, яка з відповідальністю ставиться до виконання своїх обов`язків, та толерантно ставиться до інших співробітників; є соціально та громадсько активним членом територіальної громади м. Києва; має постійне місце роботи, наразі займає керівну посаду в одній із найбільших приватних компаній України; не приховує від органів досудового розслідування адреси свого місцезнаходження; є єдиним годувальником своєї родини.

Поряд з цим захисники зауважили, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється майже 7 років, однак зібрані до цього часу матеріали, долучені на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри, не пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому злочином та не доводять, що такий злочин взагалі мав місце.

Тож за наведених обставин сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ухвалою слідчого судді, з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження № 22016000000000269 від 11.07.2016 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, зокрема за фактом можливого заволодіння за попередньою змовою групою службових осіб Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та представників групи компаній «Трансінвестсервіс» грошовими коштами Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особливо великому розмірі у вигляді корабельного збору з судновласників за здійснення суднозаходів в акваторію морського порту Південний у зв`язку із прийняттям, введенням в дію та виконанням наказу Міністерства інфраструктури України № 281 від 24.07.2015. Сума збитків, ймовірно завданих Державному підприємству «Адміністрація морських портів України», складає понад 44,5 млн доларів США.

З наданих матеріалів вбачається що ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Згідно доводів сторони обвинувачення злочин вчинений за наступних обставин.

Міністерство інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах зокрема морського і річкового транспорту, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв`язку, туризму та інфраструктури).

Постановою Верховної Ради України від 02.12.2014 «Про формування складу Кабінету Міністрів України» ОСОБА_4 призначено на посаду Міністра інфраструктури України. В свою чергу ОСОБА_4 наказом від 31.12.2014 № 362-к призначив першим заступником Міністра інфраструктури України ОСОБА_50 . Обов`язки останнього визначені наказом Мінінфраструктури від 06.03.2015 № 87. Окрім того, ОСОБА_51 відповідно до наказу Мінінфраструктури від 10.10.2011 № 416 зі змінами, внесеними наказом від 30.03.2015 №111 був головою Тарифної ради при Мінінфраструктури, яка є постійним дорадчим органом Міністерства, яка створена з метою аналізу діяльності підприємств галузі, розробки пропозицій щодо формування та реалізації ефективної та прозорої державної тарифної політики, запобігання застосуванню демпінгових тарифів на транспортні послуги та недопущення впровадження принципів недобросовісної конкуренції на ринку транспортних послуг.

Відповідно до положень ст.22 Закону України, п. 4 Прикінцевих положень «Про морські порти України» у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Контроль за цільовим використанням коштів від портових зборів здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Відповідно до п.1.1,1.2. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 (далі - Порядок) цей Порядок визначає процедуру справляння портових зборів та встановлює розміри ставок портових зборів. корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України».

Таким чином, у період з грудня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_51 постійно виконували організаційно-розпорядчі функції, у зв`язку з чим відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України були службовими особами.

За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_51 здійснювали розгляд питання щодо встановлення на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» (код ЄДРПОУ: 37468475, нова назва ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ») та ТОВ «ТІС - Руда» ставок корабельного збору для суден, що прямують в операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний» («Південний»), та зменшення ставки корабельного збору для державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») на відповідну величину, порушені листами ТОВ «Трансінвестсервіс» від 03.03.2015 № 0303/24, від 28.04.2015 № 2804/04; ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» від 07.10.2014 № 0710/01, від 30.03.2015 № 3003/01, від 30.03.2015 № 3003/02; ТОВ «ТІС-Руда» від 30.03.2015 № 30/03-1.

Власником акваторії морського порту «Південний» (раніше - «Южний») та земельної ділянки в межах акваторії є Український народ та держава відповідно. Зазначені акваторія та земельна ділянка можуть перебувати та перебувають виключно у державній власності та передані в постійне користування ДП «АМПУ».

Виконані групою компаній «Трансінвестсервіс» роботи з днопоглиблення ділянок акваторії морського порту «Южний» біля причалів №№ 18-22 для ведення в морському порту «Южний» підприємницької діяльності призвели до земельних поліпшень земельної ділянки, яка знаходиться в межах портової акваторії та у державній власності, та не призвели до набуття права приватної власності чи користування на відповідні портову акваторію, земельну ділянку або їх частини.

Згідно із вказаними листами ТОВ «ТІС - Руда» (код ЄДРПОУ: 34526544) та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» всупереч зазначеним нормам законодавства безпідставно заявили, що вони є власниками операційних акваторій причалів № 18 та №№19-22 в морському порту «Южний» відповідно, і у зв`язку із цим звернулись до Мінінфраструктури з проханням надати їм як власникам операційних акваторій право стягувати корабельний збір та встановити розміри ставок корабельного збору, а також на відповідну величину зменшити ставки корабельного збору для ДП «АМПУ». Зазначені товариства мотивували своє прохання посиланням на ст. 27 Закону України «Про морські порти України», яка передбачає компенсацію інвестицій, внесених суб`єктами господарювання у стратегічні об`єкти портової інфраструктури, що є об`єктами державної власності, яка здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються адміністрацією морських портів України та інвесторами в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідні договори між ДП «АМПУ» та зазначеними товариствами не укладалися, а порядок та умови Кабінетом Міністрів України не прийняті. Також у ТОВ «ТІС - Руда» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» відсутні документи, які б належним чином підтверджували право власності на операційні акваторії причалів № 18 та №№ 19-22 відповідно, оскільки зазначені речі перебували і перебувають у державній власності, про що було достовірно відомо ОСОБА_4 та ОСОБА_52 ..

Крім цього, згідно із листом від 21.11.2014 № 4798 ДП «АМПУ» повідомило Мінінфраструктури що у разі прийняття вказаних змін до Порядку за умови збереження обсягів та структури вантажопотоків та суднообігу у акваторії морського порту «Южний» скорочення коштів від портових зборів, які стягуються за обслуговування суден у межах акваторії морського порту «Южний», за три роки складе орієнтовно 31,3 млн доларів США.

Не зважаючи на вказані обставини, у ОСОБА_4 та ОСОБА_53 у березні 2015 року виник умисел на використання наданих їм владних повноважень з метою одержання ТОВ «ТІС - Руда» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» неправомірної вигоди у вигляді сум корабельного збору для суден, що прямують в операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний», всупереч інтересам служби, тобто всупереч економічним інтересам підпорядкованого їм ДП «АМПУ», пов`язаним із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до ставок корабельного збору для суден, що прямують в операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний». ОСОБА_4 та ОСОБА_51 діяли з метою компенсації інвестицій вказаним товариствам, хоча повноваження визначати порядок та умови компенсації інвестицій належать до компетенції Кабінету Міністрів України, а повноваження щодо прийняття рішення про компенсацію та безпосередньої компенсації - ДП «АМПУ».

Реалізація вказаного злочинного умислу, як стверджує детектив, відбулася за наступних обставин.

На розгляд ОСОБА_53 надійшли листи ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» від 30.03.2015 № 3003/01, від 30.03.2015 № 3003/2, а також лист ТОВ «ТІС-Руда» від 30.03.2015 № 30/03?1, у яких товариства ініціювали перед Мінінфраструктури відновлення роботи щодо видання наказу Мінінфраструктури про внесення змін в Порядок, які б передбачали фактично розподіл діючої ставки корабельного збору між ТОВ «ТІС-Руда», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» та ДП «АМПУ». Відповідно до листів отримані товариствами суми корабельного збору будуть використані в якості компенсації інвестицій у днопоглиблення операційних акваторій причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний».

Незважаючи на відсутність у вказаних зверненнях належних фінансово-економічних розрахунків та документів, які б підтверджували право власності ТОВ «ТІС-Руда», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» на операційні акваторії причалів № 18 та №№ 19-22 в морському порту «Южний», а також знаючи про результати негативного розгляду цього ж питання в Мінінфраструктури раніше, ОСОБА_51 надав підлеглим співробітникам Департаменту економіки та фінансів доручення на опрацювання зазначених листів.

07.04.2015 ОСОБА_51, головуючи під час засідання Тарифної ради при Мінінфраструктури (протокол № 3-15) дав можливість раднику Міністра ОСОБА_54, який не був членом Тарифної ради, з голосу підняти питання щодо запровадження механізму розподілу ставки корабельного збору, шо стягується в акваторії морського порту «Южний», між користувачем портової акваторії ДП «АМПУ» та нібито власниками операційних акваторій причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний» ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда».

У відповідь директор Департаменту економіки та фінансів ОСОБА_15, будучи керівником підрозділу, відповідального за організаційно-технічне та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Тарифної ради, повідомив ОСОБА_55 та іншим членам Тарифної ради про: відсутність належних юридичних опрацювань у зв`язку із відсутністю прямої норми у положеннях Закону України «Про морські порти України» щодо запровадження механізму розподілу встановленої для морського порту «Южний» ставки корабельного збору; наслідки запропонованих змін у Порядок у вигляді суттєвих не компенсованих втрат дохідної частини ДП «АМПУ» в результаті запровадження зазначеного механізму розділу ставки, що за розрахунками ДП «АМПУ» за 3 роки орієнтовно складуть 31,3 млн доларів США, що, в свою чергу, призведе до відповідних втрат надходжень до державного бюджету; відсутність розрахунків, які були здійснені ДП «УкрНДІМФ» для визначення запропонованих інститутом розмірів понижувальних коефіцієнтів, необхідних для здійснення повного і всебічного аналізу; передчасність розгляду складової запропонованого рівня ставки корабельного збору в частині модернізації та розвитку акваторії, оскільки ставка корабельного збору, яка пропонується для встановлення для ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», у відповідності до Закону України «Про ціни і ціноутворення» є державною регульованою ціною, а тому розмір інвестиційної складової повинен формуватися згідно з затвердженою програмою розвитку, у т.ч. наявною проектною документацією, затвердженою у встановленому порядку, разом із експертизою; необхідність перевірити відповідність експлуатаційних витрат у складі корабельного збору, дослідивши питомий рівень витрат на утримання операційних акваторій у порівнянні з витратами ДП «АМПУ» на портову акваторію морського порту «Южний» в розрахунку на площу, що обслуговується; неприпустимість використання коштів від портових зборів, які мають цільове призначення, на погашення зобов`язань за банківськими кредитами, позиками, іншими зобов`язаннями, у тому числі за договорами фінансового лізингу.

Також ОСОБА_15 зазначив, що питання компенсації вартості підводних ГТС, шо були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесені до Реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, яке порушує ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», можливо вирішити лише відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, відповідно до статті 27 Закону України «Про морські порти України», згідно з якою компенсація інвестицій, внесених суб`єктами господарювання у стратегічні об`єкти портової інфраструктури, що є об`єктами державної власності, здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються адміністрацією морських портів України та інвесторами в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, який не прийнятий.

Крім цього, ОСОБА_15 зазначив про необхідність перевірки наявності у ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» документів на право власності на операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний» та на необхідності додаткового юридичного опрацювання запропонованих змін у Порядок.

Вислухавши ОСОБА_15, ОСОБА_51 запропонував зняти з розгляду Тарифної ради порушене ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» питання для відповідного доопрацювання з метою винесення на чергове засідання Тарифної ради із врахуванням висловлених на засіданні зауважень. Вказана пропозиція одноголосно підтримана присутніми членами Тарифної ради. Однак у подальшому дане питання не розглядалось Тарифною радою.

Протягом квітня 2015 року ОСОБА_56 додатково вивчив матеріали щодо можливості розподілу між ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда» та ДП «АМПУ» ставки корабельного збору. Про результати своєї роботи останній повідомив ОСОБА_55 і ОСОБА_4 . У результаті ОСОБА_56 у доповідній записці на ім`я ОСОБА_53 зазначив, що у зв`язку з детальним ознайомленням з порушеним ним на засіданні Тарифної ради питанням запровадження механізму розподілу ставок корабельного збору та одержанням додаткової інформації, вважає передчасним ініціювання ним розгляду вказаного питання.

Відповідно до листа ОСОБА_15 від 27.04.2015 № 11/502-15 на ім`я ОСОБА_53, з яким останній ознайомився, ОСОБА_15 повідомив про необхідність здійснення додаткових юридичних опрацювань при вирішенні питання розподілу корабельного збору.

Таким чином, станом на кінець квітня 2015 року Міністр інфраструктури України ОСОБА_4 та його перший заступник ОСОБА_51 знали та усвідомлювали наступні обставини: 1)у ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» відсутні документи, які б підтверджували їх право власності на операційні акваторії причалів №№ 18-22 у морському порту «Южний»; 2)відсутні належні фінансово-економічні розрахунки та юридичні висновки можливості розподілу корабельного збору між ДП «АМПУ» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда»; 3)розподіл корабельного збору призведе до завдання збитків ДП «АМПУ» і відповідного зменшення надходжень до державного бюджету; 4)питання компенсації вартості підводних ГТС, шо були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності цим Законом та внесені до Реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, можливо вирішити лише відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про морські порти України», згідно з якою компенсація інвестицій, внесених суб`єктами господарювання у стратегічні об`єкти портової інфраструктури, що є об`єктами державної власності, здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються адміністрацією морських портів України та інвесторами в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Незважаючи на це, діючи з метою отримання неправомірної вигоди ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», всупереч інтересам служби, зловживаючи своїми владними повноваженнями, ігноруючи результати засідання Тарифної ради від 07.04.2015 (протокол № 3-15), 19.05.2015 ОСОБА_51 доручив заступнику директора Департаменту економіки та фінансів ОСОБА_9 продовжити роботу щодо реалізації розподілу корабельного збору між ДП «АМПУ» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» на основі рішення Тарифної ради від 14.10.2014 (протокол засідання № 7-14), яким було прийнято рішення про можливість здійснення такого розподілу.

Таким чином, ОСОБА_51 поставив у пріоритет перед інтересами ДП «АМПУ» та держави приватні інтереси ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда».

У свою чергу, 21.05.2015 ОСОБА_4 з метою отримання неправомірної вигоди ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», всупереч інтересам служби, на виконання злочинного умислу наказом № 177 затвердив зміну до плану підготовки проектів регуляторних актів у Мінінфраструктури на ІІ квартал 2015 року, доповнивши його наказом Мінінфраструктури «Про внесення змін до наказу Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316», чим засвідчив свою рішучість позитивно вирішити в інтересах вказаних товариств питання розподілу на їх користь частини корабельного збору.

Того ж дня, з метою усунення перешкод у прийнятті відповідних змін у Порядок, тобто усунення ОСОБА_15 від розгляду питання розподілу ставки корабельного збору між ДП «АМПУ» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда», наказом № 222-к ОСОБА_4 призначив на посаду начальника Управління економічного розвитку та фінансів лояльну до себе та ОСОБА_53 ОСОБА_9 .. У свою чергу 05.06.2015 ОСОБА_15 звільнено з посади директора Департаменту економіки та фінансів у зв`язку зі скороченням штату.

У подальшому без жодних додаткових юридичних чи фінансово-економічних обґрунтувань, приховуючи факт відсутності у ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда» документів про їх право власності на операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний», які перебувають у державній власності, ОСОБА_4 та ОСОБА_51 ініціювали та забезпечили погодження проекту наказу «Про внесення змін до наказу Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316» у структурних підрозділах міністерства, профільних міністерствах, відомствах та у Кабінеті Міністрів України, який також погодив і сам ОСОБА_57 ..

У пояснювальній записці та аналізі регуляторного впливу до вказаного проекту наказу ОСОБА_4 зазначив, що з метою забезпечення вільного та безпечного підходу суден до причалів порту, а також здійснення інвестування у вже існуючі та нові стивідорні потужності, залучення значних вкладень до інфраструктурних об`єктів, що забезпечуватиме зважений та комплексний підхід у будівництві та подальшій ефективній експлуатації портових об`єктів, як елементів єдиного транспортного вузла, проектом наказу, відповідно до закону, передбачено надання «ТІС» права на отримання 50% ставки корабельного збору з суден, що обробляються у створеній ним акваторії.

Цим самим ОСОБА_4 та ОСОБА_51 підтвердили, що усвідомлюють, що істиною метою розподілу ставки корабельного збору є компенсація понесених групою компаній «Трансінвестсервіс» витрат на днопоглиблення та кредитування підприємницької діяльності ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда», за рахунок коштів, які повинні надходити на користь ДП «АМПУ». При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_51 розуміли, що передбачений ст. 27 Закону України «Про морські порти України» порядок компенсації інвестицій, внесених суб`єктами господарювання у стратегічні об`єкти портової інфраструктури, що є об`єктами державної власності, здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються адміністрацією морських портів України та інвесторами в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, які відповідно не були укладені та не були прийняті.

Однак ОСОБА_4 та ОСОБА_51 бажали з використанням власних владних повноважень, в обхід укладання договорів з ДП «АМПУ» та в обхід розроблення відповідних порядку та умов Кабінету Міністрів України завуальовано за рахунок ДП «АМПУ» саме компенсувати інвестиції групі компаній «Трансінвестсервіс» у днопоглиблення акваторії морського порту «Южний», виконане для власних потреб, шляхом безстрокового надання їм права на стягнення 50 % ставки корабельного збору в морському порту «Южний», та кредитувати за рахунок підпорядкованого йому ДП «АМПУ» підприємницьку діяльність ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда».

Також ОСОБА_4 безпідставно, без належних економічних розрахунків стверджував, що прогнозовані втрати ДП «АМПУ» будуть компенсовані, хоча відповідно до листа ДП «АМПУ» від 21.11.2014 № 4798, підтриманому ОСОБА_15, втрати ДП «АМПУ» за 3 роки складуть орієнтовно 31,3 млн доларів США. У подальшому втрати ДП «АМПУ» за період з 01.12.2015 по 30.06.2021 склали 44 565 111,56 доларів США.

17.07.2015 на засіданні Кабінету Міністрів України ОСОБА_4 приховав істину мету прийняття проекту наказу «Про внесення змін до наказу Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316», дослівно зазначивши лише наступне: «… Завдяки цій постанові ми врегулюємо вже існуючу ситуацію, коли деякі збори збираються не наказом міністерства, а постановою Кабінету Міністрів. Цього не може бути. … Потрібно просто вдосконалити чинну нормативно-правову базу Мінінфраструктури задля реалізації конкурентної тарифної політики морських портів.».

Вищевказані дії дали можливість ОСОБА_4 та ОСОБА_55 реалізувати свій злочинний умисел, і ОСОБА_4 підписав наказ Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281, яким внесено зміни до наказу від 27.05.2013 № 316 в частині встановлення ставок корабельного збору, які повинні сплачуватись на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», а також визначення коефіцієнтів, які повинно застосовувати ДП «АМПУ» при справлянні корабельного збору з суден, що входять в акваторію морського порту «Южний» для виконання вантажних операцій в операційних акваторіях, прилеглих до причалів № № 18-22.

Внесеними змінами Порядок справляння та розміри ставок портових зборів доповнено пунктами 2.10, 2.11 (в результаті прийняття наказу Мінінфраструктури № 896 від 23.12.2019 відповідно пункти 2.9., 2.10.):

«2.10. У випадку, коли судно входить в акваторію морського порту для виконання вантажних операцій і такі операції повністю виконуються в операційній акваторії причалу (причалів), що знаходиться у межах акваторії морського порту та яка перебуває у недержавній формі власності і збудована до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесена до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, а після завершення вантажних операцій судно здійснює вихід із акваторії морського порту, - корабельний збір, що стягується:

на користь адміністрації морських портів України розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, для відповідного морського порту, за кожний вхід в акваторію морського порту та кожний вихід з акваторії морського порту з використанням коефіцієнта 0,5 (у випадку, якщо судно використовує гідротехнічні споруди портової акваторії) або 0,2 (у випадку, якщо судно не використовує гідротехнічні споруди портової акваторії) до умовного об`єму суден;

на користь власника операційної акваторії причалу (причалів) розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, для відповідного морського термінала, за кожний вхід в операційну акваторію причалу (причалів) та за кожний вихід з операційної акваторії причалу (причалів).

2.11. У випадку, коли судно входить в акваторію морського порту для виконання вантажних операцій і такі операції частково виконуються в операційній акваторії причалу (причалів), що знаходиться у межах акваторії морського порту, яка перебуває у недержавній формі власності, збудована до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесена до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, і частково у причалі (причалах), розташованому(их) в акваторії морського порту, балансоутримувачем якого (яких) є адміністрація морських портів України, а після завершення вантажних операцій судно здійснює вихід із акваторії морського порту, - корабельний збір, що стягується:

на користь адміністрації морських портів України розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку для відповідного морського порту, за кожний вхід в акваторію морського порту з використанням коефіцієнта 0,5 до умовного об`єму суден та за кожний вихід з акваторії морського порту без застосування знижувального коефіцієнта;

на користь власника операційної акваторії причалу (причалів), розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку для відповідного морського термінала, за кожний вхід в операційну акваторію причалу (причалів) та за кожний вихід з операційної акваторії причалу (причалів).».

Також внесеними змінами Додаток 2 до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів «Ставки корабельного збору», доповнено строками: Морський термінал ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» (операційна акваторія причалів №№ 19, 20, 21, 22)/судна у закордонному плаванні 0,091 доларів США**/ судна у каботажному плаванні 0,0057 доларів США**; Морський термінал ТОВ «ТІС - Руда» (операційна акваторія причалу № 18)/ судна у закордонному плаванні 0,091 доларів США***/ судна у каботажному плаванні 0,0057 доларів США***, а також примітками: ** для суден, які виконують вантажні операції у причалах №№ 19, 20, 21, 22 морського термінала ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал»; *** для суден, які виконують вантажні операції у причалі № 18 морського термінала ТОВ «ТІС - Руда».

Однак у результаті прийняття зазначених змін у Порядок, ДП «АМПУ» продовжувало в повному обсязі стягувати корабельний збір для суден, що прямують в операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний», оскільки акваторія морського порту «Южний» знаходиться в державній власності та користуванні ДП «АМПУ». У зв`язку із цим ДП «АМПУ» направило на ім`я ОСОБА_53 лист від 19.11.2015 № 6589, у якому просило вказати, чи повинно ДП «АМПУ» використовувати передбачені п.п. 2.10, 2.11 Порядку понижуючі коефіцієнти.

У відповідь 24.11.2015 ОСОБА_51 з метою доведення до кінця злочинного умислу на створення штучних підстав для надання ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» права справляти корабельний збір за рахунок ставки корабельного збору, яку стягує ДП «АМПУ» без застосування понижуючих коефіцієнтів, підписав та направив ДП «АМПУ» лист від 24.11.2015 № 13127/11/10-15, яким надав наступні роз`яснення ДП «АМПУ»: «Враховуючи те, що операційна акваторія (ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану), прилегла до причалів №№ 19,20,21,22 перевантажувального комплексу, власником якого є ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», а також операційна акваторія (ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану), прилегла до причалу №18 перевантажувального комплексу, власником якого є ТОВ «ТІС-Руда» перебувають у недержавній формі власності і збудовані до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесені до Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, стягнення корабельного збору повинно відбуватися у відповідності до пунктів 2.10 та 2.11 Порядку справляння».

Отримавши цей лист, ДП «АМПУ», починаючи з 01.12.2015, застосовувало п.п. 2.10, 2.11 (в результаті прийняття наказу Мінінфраструктури № 896 від 23.12.2019 відповідно пункти 2.9., 2.10.), тобто застосовувало відповідні понижуючі коефіцієнти до ставки корабельного збору (Южний/судна у закордонному плаванні 0,363 доларів США/ судна у каботажному плаванні 0,0228 доларів США).

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_51 з метою отримання ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» неправомірної вигоди у вигляді сум корабельного збору з суден, які прямують в операційні акваторії причалів №№ 18-22 в морському порту «Южний», всупереч інтересам ДП «АМПУ» та держави, зловживаючи своїми владними повноваженнями, забезпечили прийняття наказу Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281, а також листом від 24.11.2015 № 13127/11/10-15 зобов`язали ДП «АМПУ» виконувати цей наказ всупереч ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 6, 14, 15 Водного кодексу України, ст.ст. 13, 58, 79, 84 Земельного Кодексу України, ст.ст. 181, 187, 324, 328, 373 Цивільного кодексу України, ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства (у редакції до набрання чинності Законом України «Про морські порти України»), ст.ст. 8, 13 Закону України «Про морські порти України», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073 із змінами та від 03.06.2013 № 406, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1356-р, від 04.03.2013 № 133-р.

Наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_53 саме компенсувати групі компаній «ТІС» внесені ними інвестиції, а не запровадити механізм розподілу ставки корабельного збору підтверджуються тим, що ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» у подальшому збирали корабельний збір, однак не використовували його за цільовим призначенням і не витрачали на днопоглиблення акваторії морського порту «Южний», хоча саме ця мета була формальним обґрунтуванням необхідності прийняття наказу № 281.

У зв`язку із прийняттям ОСОБА_4 наказу Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 та зобов`язанням ОСОБА_58 ДП «АМПУ» листом від 24.11.2015 № 13127/11/10-15 виконувати всупереч закону цей наказ за період з 01.12.2017 по 30.06.2021 ДП «АМПУ» недоотримало, тобто втратило фінансові ресурси у розмірі 30 068 531,35 доларів США, тобто ДП «АМПУ» завдано збитків на вказану суму, що є тяжкими наслідками відповідно до примітки 4 до статті 364 КК України.

За наведених обставин ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у зловживанні владою, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» використанні службовими особами влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ДП «АМПУ», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Поряд з цим стороною обвинувачення зазначено про те, що в результаті вчинення вищевказаного кримінального правопорушення за період з 01.12.2017 по 30.06.2021 ДП «АМПУ» недоодержало (втратило активи) в розмірі 30 068 531,35 доларів США, що стверджує висновком судово-економічної експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 02.11.2022 № СЕ-19-22/3444-ЕК.

Як слідує з клопотання та не заперечується учасниками, 22.02.2023 за результатами досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яке було вручене ОСОБА_4 у день його складення, тобто 22.02.2023.

12.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Таким чином зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, долучених до клопотання.

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Отже наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3725 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 997 900,00грн. (дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч дев`ятсот гривень), та покладено на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці наступні обов`язки: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виїзди за межі м.Києва та Київської області; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, з питань, пов`язаних з кримінальним провадженням №22016000000000269 від 11.07.2016. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначено до 16.05.2023 включно.

Оскільки дія обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді від 16.03.2023 закінчується, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.

Прокурор у клопотанні зазначає, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаних обов`язків, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду слідчих та процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.05.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000269 від 11.07.2016 до шести місяців, тобто до 22.08.2023. Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 5,7 ст.194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що необхідність продовження строку дії обов`язків викликана існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також проведенням ряду слідчих та процесуальних дій, а тому досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку визначених слідчим суддею в ухвалі від 16.03.2023 обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, встановлені слідчим суддею в ухвалі від 16.03.2023 ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до підозрюваного та покладення відповідних обов`язків.

Слідчий суддя перевіряючи наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4, ч.1 ст.177 КПК України, про які стверджує прокурор, приходить до наступних висновків.

Отже, про ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме, позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. При чому наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, достатній майновий стан, проживання родини підозрюваного за кордоном (дружина та діти ОСОБА_4 проживають з 29.01.2022 за кордоном), можуть активізувати цей ризик в будь-який момент досудового розслідування. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

В той же час стороною захисту зазначено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні проводиться з 11.07.2016 і весь цей час ОСОБА_4 не мав правових імунітетів від кримінального переслідування, а злочин, у якому він підозрюється, не відноситься до категорії особливо тяжких. В той же час захистом зауважено про те, що виїзди та перебування за кордоном пов`язані із виконанням ОСОБА_4 своїх сімейних, соціальних, робочих та професійних обов`язків (працює в компанії резидента Нідерландів.). Під час досудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово з`являвся до детектива та прокурора за першою вимогою, допитувався, з`являвся на всі виклики сторони обвинувачення, що свідчить про його дисципліновану поведінку та повагу до процесуальних обов`язків. За такого ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування спростовується його належною процесуальною поведінкою.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування. Окрім іншого, вчинення тяжкого кримінального правопорушення, яке полягає у зловживанні своїм службовим становищем з метою отримання ТОВ «ТІС-РУДА», а також ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» неправомірної вигоди, розмір якої складає понад 40 млн доларів США, безумовно мають значний суспільний резонанс. Таким чином, наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

За наведених обставин слідчий суддя вважає обґрунтованою наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що злочин, що інкримінується ОСОБА_4, є корупційними, отже у разі засудження до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризику втечі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурором зазначене наступне.

Після ОСОБА_4 . Міністром інфраструктури України був призначений ОСОБА_59, який забезпечував погодження наказу №281 від 24.07.2015 в інших центральних органах виконавчої влади та який намагався вплинути на хід досудового розслідування у 2016-2017 роках. Зокрема ОСОБА_9 після проведеного у неї обшуку обговорювала з ОСОБА_60 питання знищення оригіналів документів з приводу прийняття наказу № 281 від 24.07.2015. У подальшому під час проведення слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні встановлено, що окремі оригінали листів Мінінфраструктури були приховані або знищені та надані тільки в копіях. На даний час слідство вживає заходів щодо пошуку цих документів в Мінінфраструктури та ДП «АМПУ». За наведеного на думку слідства ОСОБА_4 має можливість знищити, сховати або спотворити документи, які знаходяться в ДП «АМПУ» та Мінінфраструктури через діючого заступника міністра інфраструктури України ОСОБА_7, до зони відповідальності якого входить галузь морського транспорту.

Такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими, з огляду на те, що під час перебування ОСОБА_4 на посаді Міністра одним із його заступників був ОСОБА_61 . За такого слідчим суддею не беруться до уваги доводи захисників про те, що факт наявності дружніх чи ділових стосунків між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не підтверджений. До того ж фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того варто враховувати, що підозрюваний, використовуючи свій авторитет, репутацію, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на службових осіб Мінінфраструктури та ДП «АМПУ», які працювали разом з ним та перебували в його підпорядкуванні, з метою примушування вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності. З огляду на зазначене, не беруться до уваги твердження сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_4 був призначений на посаду Міністра 02.12.2014 та звільнений з посади 14.04.2016 та після того не обіймав жодну з посад, в Міністерстві, оскільки вказане не виключає існування реальної можливості здійснення впливу на свідків, які раніше були в підпорядкуванні ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Слушними є доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Як зазначає прокурор, та як вбачається з матеріалів кримінального провадження на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на отримання доказів, які б підтверджували або спростовували версію обвинувачення.

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку сторони обвинувачення свідчить той факт, що під час досудового розслідування детективи Національного бюро встановили, що під час прийняття та впровадження наказу № 281 від 24.07.2015 були грубо порушені норми ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 6, 14, 15 Водного кодексу України, ст.ст. 13, 58, 79, 84 Земельного Кодексу України, ст.ст. 181, 187, 324, 328, 373 Цивільного кодексу України, ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства (у редакції до набрання чинності Законом України «Про морські порти України»), ст.ст. 8, 13 Закону України «Про морські порти України», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073 із змінами та від 03.06.2013 № 406, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1356-р, від 04.03.2013 № 133-р щодо виключного права державної власності на акваторії морських портів та земельні ділянки під ними.

З метою реагування на виявлені порушення 05.09.2019, 29.01.2020, 30.04.2021 та 30.07.2021 Національне бюро направило в Кабінет Міністрів України, Мінінфраструктури та Мін`юст рекомендації та листи щодо необхідності захисту державних інтересів шляхом внесення змін в нормативно-правові акти або скасування їх державної реєстрації, подання позовів про повернення майна із чужого незаконного володіння та про скасування рішень державного реєстратора. Однак жодний пункт рекомендацій не розглянутий по суті до цього часу, що свідчить про те, що вигодоотримувачі та причетні до прийняття наказу № 281 від 24.07.2015 особи здійснюють тиск на органи державної влади, які у свою чергу вчиняють бездіяльність і не захищають державні інтереси та інтереси ДП «АМПУ». Ураховуючи те, що у кримінальному провадженні необхідно здійснити остаточний розрахунок сум отриманої неправомірної вигоди та збитків, завданих ДП «АМПУ», що можливе у разі припинення дії окремих положень наказу № 281 від 24.07.2015, ОСОБА_4, який має широкі зв`язки серед керівників органів державної влади, зокрема і в Мінінфраструктури, а також серед народних депутатів України, може протидіяти як детективам Національного бюро, так і службовим особам міністерств і відомств, які будуть захищати інтереси держави та ДП «АМПУ».

Слідчий суддя визнає, що за врахуванням ділової репутації ОСОБА_4, кола знайомих, ділових зв`язків, є підстави вважати, що останній мав та має ділові та дружні стосунки з народними депутатами України, громадськими та політичними діячами, через яких можливо впливати на викривлення значимих для кримінального провадження даних, але стороною обвинувачення не наведено жодного факту такого впливу.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності мінімального ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх дітей та матір похилого віку), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного та виключно позитивні характеризуючі матеріали, на яку посилається сторона захисту жодним чином не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до переконання про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виїзди за межі м.Києва та Київської області; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, з питань, пов`язаних з кримінальним провадженням № 22016000000000269 від 11.07.2016.

Водночас стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Поряд з цим слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування із ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 та ОСОБА_44, оскільки на даний час розглядається питання стосовно продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді від 16.03.2023. В той же час вказаною ухвалою не було покладено на підозрюваного обов`язку утримуватись від спілкування з такими особами. Тож прокурор у клопотанні про продовження строку дії обов`язків підозрюваному вийшов за межі ухвали слідчого судді від 16.03.2023, додавши нові прізвища осіб, спілкування з якими, на його думку, зашкодить досудовому розслідування. Однак слідчий суддя наголошує, що наразі здійснюється розгляд питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, а не вирішується питання про покладення нових обов`язків на підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,3,4 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

Водночас слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, тобто до 16.05.2023 (включно), у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі, якщо покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді від 16.03.2023 обов`язки не будуть продовжені, слідчий суддя вбачає підстави для часткового задоволення клопотання прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023, у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016, а саме:

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виїзди за межі м.Києва та Київської області;

- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, з питань, пов`язаних з кримінальним провадженням № 22016000000000269 від 11.07.2016.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 15.07.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1