Документ № 110854881

Справа № 991/3790/23

Провадження № 1-кс/991/3812/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4, розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовогозасідання Вищогоантикорупційного судуклопотання прокуроратретього відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОСОБА_5 пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000277 від 22.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, відповідно до якого прокурор просив накласти арешт на мобільний телефон Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Клопотання обґрунтовується тим, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом зловживання службовими особами ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди іншими юридичними особами всупереч інтересам державного підприємства під час реалізації електричної енергії на ринку двосторонніх договорів за цінами нижче собівартості, а також шляхом незастосування штрафних санкцій до ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» через відмову від відбору електричної енергії, що спричинили тяжкі наслідки, службового підроблення.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 66 Закону «Про ринок електричної енергії» виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 05.06.2019 «Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами» право ініціювати організацію та проведення аукціону має виключно продавець, уповноважена особа якого подає організатору аукціону інформацію про дату і час проведення аукціону, а також заявку на організацію та проведення аукціону, в якій зокрема зазначаються: тип графіка продажу електричної енергії, стартова ціна та інша, передбачена Порядком інформація.

Згідно п. 3.1. Статуту ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», затвердженого 30.03.2018 річними загальними зборами, метою діяльності Товариства є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності, в порядку та за умов, визначених чинним законодавством і цим Статутом.

Проте, у період 2019-2020, службові особи ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» зловживаючи службовим становищем, ініціювали проведення аукціонів, пропонуючи для продажу електричну енергію за ціною, яка є нижчою ніж її виробнича собівартість та, як наслідок, за результатами проведених аукціонів укладали двосторонні договори з покупцями на продаж електричної енергії за цінами нижче її виробничої собівартості.

За вказаних обставин між ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (продавцем) укладено двосторонні договори з покупцями на продаж електричної енергії по заниженій вартості, серед яких, зокрема АТ «Нікопольський завод феросплавів», код ЄДРПОУ 00186520, АТ «Запорізький завод феросплавів», код ЄДРПОУ 00186542, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», код ЄДРПОУ 41963985, АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190928, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190911, АТ «Дніпроазот», код ЄДРПОУ 05761620, в результаті чого ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» протягом липня -вересня 2019 р., листопада 2019 - лютого 2020 р., квітня - липня 2020 р., листопада 2020 - лютого 2021 р. спричинено збитків на суму понад 2 437 128 356,86 грн.

Крім того, 23.10.2019 Дирекцією ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (протокол № 57/2019 від 23.10.2019) затверджено Регламент роботи ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на ринках електричної енергії шляхом викладення у новій редакції (далі Регламент від 23.10.2019). Пунктом 33 розділу 2 Регламенту від 23.10.2019 визначено, що примірна форма договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів є додатком 3 до Регламенту від 23.10.2019.

Під час розслідування установлено, що 08.04.2020 за результатами проведення електронного аукціону № ЕР-080420-15 між ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», укладено Договір № 20/63-РДД, предметом якого є електрична енергія, що визначається за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва (даліДоговір № 20/63-РДЦ від 08.04.2020).

Пунктом 2.1 Договору № 20/63-РДД від 08.04.2020 передбачено: «Продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а Покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України, згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у Додатку № 1, згідно п. п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 № 499.

При терміні постачання, що перевищує 7 днів, в разі необхідності зменшення графік/ відпуску/відбору електричної енергії не більше ніж 5 % від загального обсягу відпуску/відбору визначеного у Додатку 1, Продавець та Покупець письмово, за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, узгоджують зміни обсягів відпуску/відбору визначеного в Додатку 1. Підписане Продавцем та Покупцем письмове узгодження є Додатком до цього Договору».

Водночас п. 4.4 Договору № 20/63-РДД від 08.04.2020 передбачено: «У випадку повної або часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що, може проявлятися як в активних діях або бездіяльності Покупця) на відповідний період, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець.».

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 20/63-РДД від 08.04.2020, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» придбало для відбору у період 11.04.2020-08.05.2020 електричну енергію для навантаження за типом PEAK графіком по 1400 МВт.г та для навантаження за типом OFFPEAK графіком по 1300 МВт.г загальним обсягом 900 600 МВт.г на суму 1 009 060 800 грн без ПДВ.

Відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2020 та від 31.05.2020 за Договором № 20/63-РДЦ від 08.04.2020, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» відпущено, електричну енергію в обсязі 544 088 772,00 грн. з ПДВ.

За вказаних обставин, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не відібрано 456 150 МВт.г електричної енергії за вирахуванням допустимого обсягу недобору у розмірі 5% за Договором № 20/63-РДЦ від 08.04.2020.

Водночас, службові особи ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», не застосували до останнього штраф у розмірі 20 % вартості невідібраного обсягу електричної енергії (за вирахуванням припустимого обсягу у розмірі 5 %), що становив 101 040 090 грн, а з метою прикриття своєї злочинної діяльності, службовими особами ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» після 08.05.2020, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, складено та видано завідомо неправдивий офіційний документ - Додаткову угоду № 1 до Договору № 20/63-Р ДД від 08.04.2020, яку датували 08.04.2020, та якою п. 2.1 Договору виклали в новій редакції, яка передбачала виключення положення про можливість відмови Покупця від відбору електричної енергії в межах 5 % від загального обсягу визначеного у Додатку № 1, а також внесено в останній завідомо неправдиві відомості.

Крім того, аналогічні порушення були допущені у ході виконання договорів № 20/68-РДЦ від 06.05.2020 та № 20/77-РДД від 27.05.2020.

Зокрема, службові особи ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», не застосували до останнього штраф у розмірі 20 % вартості невідібраного обсягу електричної енергії (за вирахуванням допустимого обсягу недобору у розмірі 5 %) по договору № 20/68-РДД від 06.05.2020, що становив 7 395 898 грн по договору та по договору № 20/77-РДД від 27.05.2020, що становить 29 927 655 грн.

Аудиторським звітом за результатами оцінки ефективності управлінської діяльності ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», проведеної на підставі наказів Фонду державного майна України від 11.02.2021 № 178 «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», від 23.03.2021 № 463 «Про проведення планового внутрішнього аудиту ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», встановлено, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на ринку двосторонніх договорів реалізовано електричну енергію за цінами, нижче фактичної собівартості внаслідок чого ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» нанесено збитки у розмірі - 2 437 128 356,86 грн протягом липня - вересня 2019 р., листопада 2019 - лютого 2020 р., квітня - липня 2020 р., листопада 2020 - лютого 2021 р. Крім того, у 2020 році ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», порушуючи власні права, не застосовано штрафних санкцій до Покупця - ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» за невиконання істотної умови двосторонніх договорів № № 20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД, як то передбачено п. 4.4. Договорів купівлі - продажу електричної енергії №№ 20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД із ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», за якими у випадку часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у договорі обсягу електричної енергії (дія або бездіяльність Покупця) на відповідний період, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець, та втратило кошти у сумі 138 363 643 грн без ПДВ (сума за вирахуванням вартості припустимого обсягу у розмірі 5%), чим завдано збитків ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на зазначену суму (недоотримання доходу).

26.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 проведено обшук квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 та перебувала у фактичному користуванні ОСОБА_4 .

Під час обшуку вилучено належний ОСОБА_4 мобільний термінал систем зв`язку, а саме мобільний телефон Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).

Проведеним під час обшуку оглядом мобільного телефону Redmi 10С, в поштовому клієнті Outlook виявлено електронне листування з абонентом « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2020 з темою повідомлення «доп с ЮЕ» та повідомленням «спасибо, подпишем и передадим». Також виявлено електронний лист від 14.07.2020 з вкладеним файлом «Письмове узгодження щодо графіку відпуску/відбору електричної енергії» за період 01.07-20.07.2020. Разом з тим, у мессенджері Telegram в чатах міститься системне повідомлення «історія очищена».

За вказаних обставин у пам`яті телефону виявлено інформацію, що має значення для досудового розслідування. Крім того, у телефоні може міститись інформація про інші відомості, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які були видалені.

У зв`язку з тим, що вилучення вказаного мобільного телефону було необхідною умовою проведення експертного дослідження, детективом відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України прийнято рішення про його вилучення.

Прокурор зазначає, що у зв`язку з необхідністю дослідити вміст інформації (наявної та видаленої), яка зберігається в пам`яті вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефону постановою від 27.04.2023 по вказаному кримінальному провадженню призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо можливості копіювання та відновлення інформації, яка зберігається на ньому.

Крім цього, постановою від 27.04.2023 вилучений у ОСОБА_4 під час обшуку квартири мобільний термінал систем зв`язку визнано речовими доказами, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому наявні правові підстави для накладення арешту з метою уникнення загрози знищення майна.

Окрім того, з метою забезпечення виконання завдань, які покладені на сторону обвинувачення у кримінальному провадженні, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину, приймаючи до уваги, що суб`єктивна сторона злочинів, щодо факту вчинення яких здійснюється досудове розслідування передбачає форму вини у виді прямого умислу, підтвердити чи спростувати який можливо, в тому числі, шляхом вивчення та аналізу збережених в носіях електронної інформації та документах відомостей, потреби досудового розслідування передбачають необхідність ґрунтовного аналізу листування, яке здійснювалося ОСОБА_4 за період квітня-липня 2020 року в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу. Враховуючи викладене, стороною обвинувачення вжито заходів, зокрема шляхом призначення експертного дослідження, з метою вирішення питання щодо відновлення видаленого з телефону листування.

У клопотанні прокурор просив проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно у закритому судовому засіданні, з метою захисту інформації про зміст клопотання від розголошення, а також витоку інформації, що становить таємницю досудового розслідування.

Детектив у судовому засіданні не підтримав клопотання прокурора щодо розгляду клопотання у закритому судовому засіданні, вважає за можливе проводити розгляд клопотання у відкритому судовому засіданні, у зв`язку з тим, що у цьому кримінальному провадженні деяким особам вже було повідомлено про підозру, а тому на цьому етапі відпала потреба у захисті інформації, яка міститься у цьому клопотанні.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення та позиції детектива, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання про накладення арештуна майноу відкритому судовому засіданні.

Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що на телефоні містить робоча переписка, а також встановлений додаток Outlook, в якому дублюється електрона пошта, яка міститься на комп`ютері.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, положення закону, якими він керувався.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Загальні правила застосування арешту як одного із заходів забезпечення кримінального провадження визначені ст. 132 КПК України, відповідно до якої застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.04.2023, досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000277від 22.04.2020 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом зловживання службовими особами ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди іншими юридичними особами всупереч інтересам державного підприємства під час реалізації електричної енергії на ринку двосторонніх договорів за цінами нижче собівартості, а також шляхом незастосування штрафних санкцій до ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» через відмову від відбору електричної енергії, що спричинили тяжкі наслідки, службового підроблення.

На цьому етапі досудового розслідування сторона обвинувачення надала слідчому судді достатньо доказів, що підтверджують обґрунтовану підозру щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначає, що вчинення вказаних кримінальних правопорушень є вірогідним та достатнім з точки зору можливості накласти арешт відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення».

Як убачається з матеріалів, наданих на обґрунтування клопотання, 26.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 проведено обшук квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 .

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).

Як убачається з протоколу обшуку, у вказаному пристрої міститься інформація, що має значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Поряд з цим необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Прокурор у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно як збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Виходячи із положень ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України під час розгляду клопотання про арешт майна особа, що його подала, повинна довести необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено під час розгляду клопотання, постановою старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 27.04.2023, мобільний телефон Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), який був вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020, оскільки вказаний мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, а саме: мобільний телефон Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є речовими доказами, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З аналізу положень ч. 2, 3 ст.170КПК України вбачається що майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України,повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Частиною 11 ст.170КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Слідчим суддею встановлено, що власник майна ОСОБА_4 добровільно надала доступ до мобільного телефону Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ). При цьому, у вказаному телефоні була виявлена інформація, що має значення для кримінального провадження, зокрема, виявлено електронне листування з абонентом « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_1 від29.07.2020з темоюповідомлення «допс ЮЕ»та повідомленням«спасибо,подпишем ипередадим».Також виявленоелектронний листвід 14.07.2020з вкладенимфайлом «Письмовеузгодження щодографіку відпуску/відборуелектричної енергії»за період01.07-20.07.2020.При цьому,у мессенджеріTelegramв чатахміститься системнеповідомлення «історіяочищена».

Враховуючи це, детективами було прийнято рішення про вилучення мобільного телефону для перевірки вже виявленої інформації та виявлення інформації, яка могла бути видалена під час користування майном та має значення для кримінального провадження, шляхом проведення експертизи.

Крім того, старшим детективом заступником керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 було призначено судово комп`ютерно-технічну експертизу вказаного телефону, на вирішення якої поставлено низка питань.

Отже, вилучене майно разом з інформацією, що міститься в ньому, є необхідною умовою проведення експертизи.

З огляду на викладене, та враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, а також те, що інформація, що може міститися у вилучених речах, може відповідати критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотаннязадовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон Redmi 10С (ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), вилучений у ОСОБА_4 під час обшукуза місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу та власнику майна.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати відсутнім під час оголошення ухвали прокурору, фізичним чи юридичним особам, щодо майна яких вирішувалось питання про арешт.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 15.05.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1