Документ № 110577849

Справа № 991/3537/23

Провадження 1-кс/991/3555/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, заставодавця ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурору ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ленінград СРСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу у розмірі 1 056 550 грн, внесену ОСОБА_6, обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 - за ч. 4 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з вересня по листопад 2017 року, перебуваючи на території м. Києва, ОСОБА_7, видаючи себе за неофіційного представника компанії «Gray Fox Logistics» (США), вступив у попередню злочинну змову із заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України ОСОБА_9, директором ДП «Український науково - технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» (Український центр «Безпека») ОСОБА_8, іншими невстановленими слідством особами та представниками компанії «Gray Fox Logistics» (США), направлену на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, виділених на виконання робіт з технічного переоснащення та реконструкції діючих виробничих потужностей, необхідних для забезпечення серійного виробництва корпусів снарядів 152 і 155 міліметрів.

Так, 15.12.2017 ОСОБА_8 уклав Контракт № 11 між ДП «Український науково - технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» та ДАХК «Артем» на закупівлю і передачу устаткування для забезпечення технічного переоснащення та реконструкції діючих виробничих потужностей, необхідних для забезпечення серійного виробництва корпусів снарядів калібру 152 і 155 міліметрів, терміном виконання до 30.12.2019.

21.12.2017 ОСОБА_8 організував переведення з банківського рахунку ДП «Український науково - технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» № 35232026005714 коштів у сумі 271,68 млн. на банківський рахунок ДАХК «Артем», з метою їх переведення на банківський рахунок «Gray Fox Logistics».

У свою чергу, ОСОБА_7 20.02.2018 забезпечив створення та реєстрацію на території США компанії «Gray Fox Logistics».

05.03.2018 ОСОБА_8, з відома ОСОБА_9, який приховав критично важливу інформацію щодо дати реєстрації та основних напрямів діяльності компанії «Gray Fox Logistics» (США), забезпечив укладення контракту № GFA-180312 від 12.03.2018 на виготовлення та поставку в Україну «напівавтоматизованої лінії з виробництва корпусу з ведучим пояском снаряду калібрів 152/155 мм з комплексом ЗІП» з ДАХК «Артем», усвідомлюючи, що вказана іноземна організація не має намірів та можливості його виконати.

18.04.2018 ОСОБА_7 організував та забезпечив укладення договору переуступки, згідно з яким компанія «Gray Fox Aviation and Logistics, Inc.», яка володіє «компанією із вигаданою назвою» «Gray Fox Logistics» переуступила (передала) всі права та обов`язки за контрактом, укладеним між ДАХК «Артем» та «Gray Fox Logistics» GFL - 180312 від 12.03.2018, компанії «Gray Fox International, LLC» При цьому адреса реєстрації компанії «Gray Fox International, LLC», яка наведена у вказаному контракті (110 SE 6th Street 17th Floor, Fort Lauderdale, FL 33301) не відповідала дійсній адресі реєстрації зазначеної компанії (1615 South Congress Avenue, Delray Beach, FL, 33446). Характерно, що вказана передача прав та обов`язків за контрактом відбувалася без узгодження та без повідомлення ДАХК «Артем» і жодним чином не спрямовувалася на виконання договору щодо постачання обладнання, а подальші взаємовідносини із ДАХК «Артем» (листування, переговори тощо) здійснювалися саме від імені компанії «Gray Fox Logistics».

16.05.2018, на підставі платіжного доручення № 67, відповідно до п. 4.4.1. як перший авансовий платіж в розмірі 50 % від загальної суми контракту GFL - 180312 від 12.03.2018, кошти у сумі 8 289 500,00 доларів США, що на цей день згідно з офіційним курсом Національного банку України склало 217 274 784,63 грн., вибули із державної власності, а саме перераховані із рахунку ДАХК «Артем» № НОМЕР_1 на рахунок компанії «Gray Fox Logistics» № НОМЕР_2, що призвело до заподіяння збитків ДАХК «Артем» у вказаному розмірі.

Наступного дня, 17.05.2018, ОСОБА_7 організував фактичне розпорядження коштами, отриманими за контрактом GFL - 180312 від 12.03.2018, а саме організував переведення коштів у сумі 8 289 496,00 доларів США з рахунку компанії «Gray Fox Logistics» № НОМЕР_2 на рахунок компанії «Gray Fox International, LLC» № НОМЕР_3 .

У подальшому, у період з 17.05.2018 до 29.05.2018, невстановлені службові особи компанії «Gray Fox International, LLC» (США), які діяли за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, частину вказаних коштів перерахували на банківські рахунки підконтрольних їм фізичних та юридичних осіб, які не мали жодного відношення до виконання контракту № GFA-180312 від 12.03.2018.

Станом на квітень 2023 року умови контракту № GFA-180312 від 12.03.2018 на виготовлення та поставку в Україну «напівавтоматизованої лінії з виробництва корпусу з ведучим пояском снаряду калібрів 152/155 мм з комплексом ЗІП» в частині виготовлення та поставки в Україну спеціалізованого обладнання не виконані, що, у свою чергу, зірвало реалізацію узгоджених етапів виконання державного оборонного замовлення, та завдало державі збитки у сумі 8 289 500 доларів США, що станом на 16.05.2018 згідно курсу НБУ становило 217 274 484,62 грн, тобто в особливо великих розмірах.

18.10.2019 ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України, а 27.12.2019 - про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

10.08.2021 постановою прокурора кримінальне провадження № 22019000000000163 від 05.06.2019 у частині за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, та ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Під час досудового розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2019 у справі № 761/41232/19 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з одночасним визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 1 056 550 грн.

14.11.2019 за підозрюваного ОСОБА_7 внесена застава іншою особою (заставодавцем) - ОСОБА_6, у зв`язку з чим 15.11.2019 ОСОБА_7 звільнено з-під варти.

При застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_7 роз`яснено, що в разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 28.02.2022 перетнув державний кордон України та на територію України не повернувся і будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце запланованих процесуальних дій за викликами 15.03.2023, 23.03.2023 та 29.03.2023 до Національного антикорупційного бюро України не з`явився, чим ухилився від явки до органу досудового розслідування.

Натомість, на адресу Національного бюро 23.03.2023 та 27.03.2023 від ОСОБА_7, та 27.03.2023 від захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 надійшли клопотання, в яких зазначено про те, що ОСОБА_7 не має змоги прибути за викликом детектива через стан здоров`я та небезпеку перебування на території України у зв`язку із воєнним станом. При цьому ОСОБА_7 документально не підтвердив місце свого проживання у Республіці Хорватія, та не надав документів, що підтверджують поважність причин неприбуття на виклики слідчого.

У зв`язку з тим, що місце перебування ОСОБА_7 для органу досудового розслідування залишається невідомим, а поважність причини його неприбуття за викликами не підтверджено документально, постановою детектива від 24.04.2023 ОСОБА_7 оголошено в розшук та міжнародний розшук у зв`язку з переховуванням останнього від органів досудового розслідування.

Враховуючи викладені ризики і той факт, що ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування, а також з огляду на його матеріальне становище, його реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, а також той факт, що застосований попередньо запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 056 550 грн не в змозі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків щодо прибуття за викликом до слідчого та прокурора, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Отже існують обґрунтовані підстави для звернення в дохід держави застави внесеної за підозрюваного ОСОБА_7 та для обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надали додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити у його задоволенні. Пояснили, що на електронну адресу, офіційно повідомлену підозрюваним ОСОБА_7, отримано три повістки про виклик 10.03.2023, 20.03.2023, 24.03.2023 відповідно на 15.03.2023, 23.03.2023 та 29.03.2023. Отримавши повістки про виклик на 23.03.2023 та 29.03.2023 ОСОБА_7 21.03.2023 та захисник ОСОБА_4 27.03.2023 надіслали на адресу Національного бюро повідомлення про офіційну адресу Консульства Республіки Хорватія з проханням розглянути можливість проведення слідчих дій на території вказаного приміщення та з проханням розглянути можливість участі ОСОБА_7 у всіх слідчих діях шляхом застосування засобів електронного зв`язку або на території Консульства Республіки Хорватія. Крім того, у всіх письмових зверненнях ОСОБА_7 до детектива Національного бюро та у клопотаннях захисників повідомлені обґрунтовані причини неявки та неможливість фізичного прибуття підозрюваного до детектива, а саме: ОСОБА_7, як громадянин США, виконав приписи Посольства США щодо залишення України під час воєнного стану та активних бойових дій. Разом з цим, вказані обставини також свідчать про відсутність законних підстав для оголошення ОСОБА_7 в розшук. Сама по собі постанова детектива не може бути підтвердженням оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, оскільки реалізацією цього процесу займається виключно Інтерпол. Враховуючи, що у випадку порушення умов застави можливим є лише застосування іншого запобіжного заходу, тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 є неможливим. За весь час досудового розслідування ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, які б доводили, що він будь-яким чином впливає на хід досудового розслідування або перешкоджає його проведенню. Прокурор не встановив та не зазначив, що підозрюваний ОСОБА_10 має проблеми зі здоров`ям. Крім того, ОСОБА_10 має стійкі соціальні зв`язки, одружений та проживає разом із дружиною ОСОБА_11 . Матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Жодних негативних наслідків через неприбуття ОСОБА_7 для кримінального провадження не настало. Звернення застави у повному обсязі є неспівмірним потребам досудового розслідування втручання у право власності заставодавця з урахуванням характеру вчиненого порушення та спричинених ним негативних наслідків для кримінального провадження. Прокурор не надав доказів на підтвердження тих обставин, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Заставодавець ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що внести суму застави за ОСОБА_7 його попросили знайомі. Про те, що ОСОБА_7 має статус підозрюваного у кримінальному провадження йому було невідомо. Контроль із забезпечення належної поведінки ОСОБА_7 не здійснював. При вирішенні клопотання поклався на розсуд слідчого судді.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (10.08.2021 кримінальне правопорушення закрите на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України), ч. 5 ст. 191 КК України.

18.10.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України.

14.11.2019, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу у розмірі 1 056 550 грн. У випадку внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування. Зазначено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

14.11.2019 ОСОБА_6 на виконання цієї ухвали за ОСОБА_7 вніс заставу та 15.11.2019 останній звільнений з-під варти, що підтверджується квитанцією від 14.11.2019, довідками ТУ ДСА в місті Києві від 15.11.2019, відділу забезпечення досудового слідства СБУ від 18.11.2019.

27.12.2019 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КПК України.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що з 18.11.2020 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді від 14.11.2019, не продовжувався.

З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_7 28.02.2022 перетнув кордон України в пункті пропуску «Могилів - Подільський» автомобільним транспортом та на цей час до України не поверталася, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, про що також не заперечували захисники.

06.03.2023 ОСОБА_7 надіслав заяву на адресу Національного бюро, у якій, зокрема, з метою реалізації права на захист, участі у відповідних процесуальних діях та засіданнях, повідомив наявні засоби зв`язку, а саме: телефон НОМЕР_4, адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, поштову адресу АДРЕСА_2. Аналогічну заяву також надіслав його захисник ОСОБА_5 .

На вказану у заяві адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 10.03.2023, 20.03.2023, 24.03.2023 надіслано повістки про виклик ОСОБА_7 на 15.03.2023, 23.03.2023, 29.03.2023 до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_12 для допиту як підозрюваного та вручення процесуальних документів у кримінальному провадженні. Факт отримання ОСОБА_7 повісток про виклик підтвердили його захисники у судовому засіданні та сам підозрюваний у відповідних заявах.

Отже, враховуючи, що повістки направлені на адресу електронної пошти, особисто зазначену ОСОБА_7 у заяві від 06.03.2023, тому останній є таким, що повідомлений про виклик, відповідно до ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 136 КПК України, про що свідчать дані відправлення електронних листів.

Однак, ОСОБА_7 у визначені у повістках дати не прибув до старшого детектива за викликами. Надіслав заяви від 13.03.2023, 22.03.2023, 23.03.2023, 26.03.2023, 27.03.2023 у яких повідомив про наявність об`єктивних причин, що унеможливлюють його явку до Національного бюро, а саме: враховуючи військову агресію Росії проти України та неодноразове інформування Посольством США своїх громадян про необхідність виїзду з території України, він був змушений виїхати за межі України. Також він має захворювання, які потребують лікування в межах лікувальних закладів та вдома.

Тотожні за змістом заяви також надіслані 13.03.2023, 22.03.2023, 27.03.2023, 24.04.2023 на адресу Національного бюро захисниками ОСОБА_7, додатково повідомили адресу місцевої житлово-експлуатаційної компанії, до якої відноситься адреса проживання ОСОБА_7 у Республіці Хорватія.

Згідно із положеннями п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик міститься в положеннях ч. 1 ст. 138 КПК України.

Так, відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Разом з цим, слід зазначити, що поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка об`єктивно робить неможливим прибуття за викликом, тобто слід довести, що дана обставина призвела до унеможливлення виконання підозрюваним обов`язку.

Водночас, сторона захисту доказів, які б належним чином підтверджувати наявність передбачених законом обставин не надала.

Так, введення воєнного стану на всій території України не означає, що вся територія держави є районом воєнних (бойових) дій. Місце здійснення досудового розслідування та розташування Національного антикорупційного бюро України, куди неодноразово викликався підозрюваний ОСОБА_7, тобто території м. Києва та Київської області не є територіями ведення воєнних (бойових) дій та з часу направлення йому повісток про виклик не включалися до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Слідчий суддя критично оцінює надану стороною захисту роздруківку із вебсайту Посольства США в України, у якій у тому числі повідомляється про те, що громадяни США, хто перебуває в Україні, мають виїхати негайно, з огляду на дату її публікації - 12.02.2022.

Надані слідчому судді виписка з медичної карти стаціонарного хворого, результати медичних досліджень, консультаційний висновок спеціаліста датовані 05.01.2021, 14.10.2021, 03.12.2021, 05.01.2022. Жодних відомостей щодо тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, як підставу, що унеможливлює прибуття ОСОБА_7, не надано. Крім того, не надано жодних доказів звернення ОСОБА_7 до лікувальних закладів у Республіці Хорватія.

Отже, під час розгляду клопотання сторона захисту не надала доказів існування причин неприбуття підозрюваного ОСОБА_7 за викликом детектива, які в розумінні ст. 138 КПК України є поважними, тому слідчий суддя дійшов висновку про порушення підозрюваним процесуального обов`язку, передбаченого ч.7 ст. 42 КПК України, а саме - прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Слідчий суддя також критично оцінює наданий стороною захисту, як на підтвердження місця проживання підозрюваного в Республіці Хорватія, договір найму нерухомості від 16.09.2022, з огляду на те, що він укладений ОСОБА_13 та не містить жодних відомостей про проживання ОСОБА_7 за вказаною у ньому адресою.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи, наведені у клопотанні прокурора, щодо наявності підстав для звернення внесеної за підозрюваного ОСОБА_7 застави в дохід держави у розмірі 1 056 550 грн та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Слід зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 131, ч. 1 ст. 177 КПК України).

Метою вищевказаної норми (ч. 8 ст. 182 КПК України) є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення.

Хоча положення ч. 8 ст. 182 КПК України не передбачають необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави у дохід держави, однак, при вирішенні питання про звернення застави у дохід держави слідчий суддя керується положення п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, який вказує на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що звернення застави в дохід держави передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України, можливість та підстави застосування такого заходу кримінально-процесуальної відповідальності були чіткими, зрозумілими, визначений положеннями Кримінального процесуального кодексу України обов`язок прибути за викликом до детектива підозрюваний не виконав без поважних причин, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що звернення застави у повному обсязі є співмірним втручанням у право власності заставодавця із потребами досудового розслідування.

Одночасно із необхідністю постановлення рішення про звернення застави в дохід держави, прокурор просить обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- відповідей на виконання доручення, у порядку ст. 40 КПК України щодо розподілу ролей при вчиненні кримінального правопорушення, виокремлення ролі ОСОБА_7 у вчиненні злочину;

- протоколу обшуку від 17.10.2019 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 під час проведення якого виявлено документи щодо діяльності компанії «Gray Fox Logistics» (США);

- протоколу огляду від 18.10.2019, яким зафіксовано огляд предметів та документів, вилучених в ході обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 ;

- інформаційної довідки № 04/5502-06 від 19.03.2020) щодо зустрічей (перебування мобільних пристроїв осіб в одному і тому ж місці) між ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та ОСОБА_7 ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 29.10.2019, який надав показання про фактичну належність компанії «Gray Fox Logistics» ОСОБА_7, повідомив обставини про свою роботу у зазначеній компанії радником на запрошення ОСОБА_7 та обставини отримання від «Gray Fox Logistics» 100 000 доларів США;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 10.02.2021, який надав показання щодо обставин його знайомства із ОСОБА_7, який запропонував прийняти участь у бізнес-проекті, пов`язаному з компанією «Gray Fox Logistics» (США), щодо обставин здійснення надання консультацій ОСОБА_18, на підставі контракт із «Gray Fox Logistics», за що отримав на свій рахунок 100 000 доларів США;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 31.01.2023, який надав показання щодо обставин, за яких ОСОБА_7 запропонував йому взяти участь у комерційних проектах у сфері оборонної промисловості, як офіційного представника американських постачальників в Україні, щодо обставин знайомства ОСОБА_7 із керівником департаменту ЗЕД ДАХК «Артем» ОСОБА_19, заступником міністра економіки України ОСОБА_9 та директором ДП «Безпека» ОСОБА_8, щодо обставин за яких ОСОБА_14 виступав комунікатором між вказаними особами, пересилаючи документи стосовно закупівлі на пошту ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01-12.11.2019, згідно якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_20, ОСОБА_21, зокрема, щодо намагань уникнути відповідальності перед ДАХК «Артем» за невиконання контракту з боку «Gray Fox Logistics», засоби впливу та тиску на керівництво ДАХК «Артем», фактичну належність компанії «Gray Fox Logistics» ОСОБА_7 ;

- протоколу за результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках кримінального провадження № 22019000000000163 від 24.02.2020, згідно якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_20, ОСОБА_22, зокрема, щодо переуступки прав сторони за вищезазначеним контрактом від «Gray Fox Logistics» до «Gray Fox International LLC», залученість керівника компанії MJC (США) ОСОБА_23 до створення хибної уяви про дійсний характер господарської діяльності компанії «Gray Fox Logistics», щодо «підтасування» технічних характеристик предмету контракту задля перекладення відповідальності за невиконання вимог контракту на ДАХК «Артем», про розподіл коштів отриманих від ДАХК «Артем» між ОСОБА_7 та ОСОБА_24 .

Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7, дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин, тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зауваження захисника ОСОБА_5 щодо передумов створення протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу та протоколу за результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки з їх змісту встановлено, що такі слідчі (розшукові) дії проведені на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва, тобто наявність підстав для їх проведення була предметом судового контролю, за результатами якого постановлено відповідні судові рішення.

Слідчий суддя також критично оцінює доводи сторони захисту, що показання свідків, зафіксовані у протоколах допиту, не підтверджують повідомлення про підозру, оскільки питання обґрунтованості підозри оцінюється у сукупності із всіма наявними у матеріалах провадження доказами. Водночас, відомості зафіксовані у протоколах допиту свідків узгоджуються з доданими до клопотання матеріалами та формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_7 могли мати місце.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, захисники жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надали.

Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 прокурор послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина США № НОМЕР_5 та паспорт громадянина Грузії № НОМЕР_6, що розширює можливості особи переховуватись за кордоном, у різних країнах світу з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_7 28.02.2022 виїхав з України та до цього часу не повертався. 24.04.2023 винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Разом з цим, дружина ОСОБА_7 виїхала з України та на територію України не поверталася, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із місцем проживання в Україні.

Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, 23.11.2021 та 17.01.2020 у кримінальному провадженні направлено запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів США та Грузії щодо допиту свідків та вилучення первісних фінансових та бухгалтерських документів компаній «Gray Fox Logistics» та «Gray Fox International LLC» щодо поставки лінії по виробництву корпусів снарядів калібру 152 мм та 155 мм, окремих її елементів, та інші документи з питань підготовки, укладання, виконання Контракту між ДАХК «Артем» та «Gray Fox Logistics» від 12.03.2018р. № GFL-180312, реєстраційні документи компаній «Gray Fox Logistics» та «Gray Fox International LLC», що мають доказове значення. Виконання зазначених запитів про міжнародну правову допомогу наразі триває.

Враховуючи, встановлені під час досудового розслідування обставини здійснення ОСОБА_7 фактично контролю над зазначеними підприємствами, слідчий суддя вважає не безпідставними твердження прокурора про те, що ОСОБА_7 може особисто та/або за допомогою інших осіб з числа працівників зазначених підприємств, використовуючи товариські чи дружні відносини, приховати, знищити чи підробити окремі речі і документи, які можуть мати суттєве значення для досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідчий суддя враховує також ту обставину, що вище зазначені запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів США та Грузії стосуються у тому числі і допиту свідків, зокрема, працівників «Gray Fox Logistics» та «Gray Fox International LLC», а тому не виключена ймовірність того, що ОСОБА_7, не будучи позбавлений можливості вільно пересуватися та не будучи фізично обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, може здійснювати особисто або за посередництва інших осіб, за його вказівками, вплив на таких свідків, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

28.02.2022 ОСОБА_7 виїхав з України та відтоді не повертався, як встановлено вище на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`явився.

Постановою детектива Національного бюро від 24.04.2023 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук. Матеріали про розшук підозрюваного постановлено направити до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.

Тобто, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7, доведення наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи захисника про те, що положення ч. 10 ст. 182 КПК України передбачають лише застосування запобіжного заходу, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою є неможливим, оскільки диспозиції статей 177, 178, 194, 196 КПК України терміни «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу» використовуються як синонімічні (тотожні за своїм правовим значенням). Вказане узгоджується із правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.02.2022 у справі № 991/3440/20.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в розмірі 1 056 550 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень, внесену 14.11.2019 заставодавцем ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 761/41232/19.

Обрати підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_7 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена у частині обрання запобіжного заходу безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала у частині вирішення питання про звернення застави в дохід держави оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1