- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/382/23
Провадження № 1-кп/991/5/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 квітня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
обвинуваченої ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на обвинувачену ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000309 від 18.02.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Маріуполя Донецької обл., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Суд ухвалою від 14.02.2023 наклав на обвинувачену ОСОБА_5 грошове стягнення за невиконання нею процесуального обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.
22.02.2023 захисник ОСОБА_6, діючи в інтересах ОСОБА_5, подав до суду клопотання про скасування вказаної ухвали.
Обґрунтування клопотання
Захисник мотивував клопотання тим, що обвинувачена не з`явилась в судове засідання 14.02.2023 з поважних причин, оскільки ОСОБА_5 з 14.02.2023 до 22.02.2023 хворіла (ускладнення після перенесеного інфекційного захворювання на коронавірус SARS-CoV-2). На підтвердження своїх доводів надав витяги з електронного реєстру листків непрацездатності.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 клопотав перед судом про відкладення проведення судового розгляду кримінального провадження. Водночас не заперечував щодо розгляду за його відсутності клопотань сторони захисту про скасування ухвал про накладення грошових стягнень на обвинувачену.
Суд дійшов висновку про можливість вирішення клопотання захисника від 22.02.2023 за відсутності прокурора, адже участь останнього під час розгляду такого клопотання не є обов`язковою, що узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 147 КПК України.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання, просили скасувати ухвалу від 14.02.2023.
Мотиви та висновки суду
Судом встановлено, що ухвалою від 14.02.2023 частково задоволено клопотання прокурора та накладено на обвинувачену ОСОБА_5 грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684,00 грн.
Підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слугувала неявка ОСОБА_5 без поважних причин за викликом суду о 08 год 10 хв 13.02.2023, а також не повідомлення нею заздалегідь суду про неможливість прибути за викликом у призначений строк. В ухвалі суд надав оцінку доводам сторони захисту щодо неможливості явки обвинуваченої в судове засідання, у зв`язку з існуванням такої поважної причини, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України, як тяжка хвороба. Так, сторона захисту не довела на підставі відповідних медичних документів факт того, що ОСОБА_5 хворіє на тяжку хворобу та стан її здоров`я перешкодив або ж унеможливив явку до суду. Медичний висновок про тимчасову непрацездатність № 9MCC-6T84-7BME-9MM4 від 13.02.2023 сам по собі не свідчить про існування поважної причини неприбуття особи на виклик, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Положення ч. 4 ст. 46 КПК України передбачають, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює, у зв`язку з чим адвокат ОСОБА_6 вправі подати клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на його підзахисну.
На обґрунтування безпідставності накладення грошового стягнення сторона захисту надала суду, зокрема, витяг з електронного реєстру листків непрацездатності від 21.02.2023 № 1364 9931 7736 1332. Відповідно до цього витягу ОСОБА_5 у період з 13.02.2023 до 17.02.2023 була непрацездатною внаслідок захворювання або травми загального характеру (номер листка непрацездатності - 6815939-2012890871-1, номер медичного висновку - 9MCC-6T84-7BME-9MM4, медичний заклад, який сформував висновок про тимчасову непрацездатність - ТОВ «ЮМД-МЕДІКАЛ»).
Відповідно до п. 15, 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» медичний висновок про тимчасову непрацездатність - це електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності. Листок непрацездатності - це сформований програмними засобами електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером цього реєстру електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, призначення страхових виплат відповідно до законодавства про соціальне страхування.
Тобто медичний висновок про тимчасову непрацездатність засвідчує тимчасову непрацездатність особи та є підставою для створення листка непрацездатності, який в свою чергу є підставою для звільнення від роботи, призначення страхових виплат відповідно до законодавства про соціальне страхування.
Ні медичний висновок про тимчасову непрацездатність, ні листок непрацездатності не містять в собі інформації щодо стану здоров`я пацієнта, а тому й не можуть підтверджувати захворювання особи на тяжку хворобу, яка об`єктивно перешкоджала б або ж унеможливлювала б явку на судовий виклик.
Водночас суд за клопотанням прокурора звернувся до ТОВ «ЮМД-МЕДІКАЛ» із запитом від 24.02.2023 № 991/382/23/5693/2023 щодо отримання інформації про стан здоров`я ОСОБА_5, з метою з`ясування поважності причин неприбуття обвинуваченої за судовими викликами, зокрема й 13.02.2023.
09.03.2023 до суду від ТОВ «ЮМД-МЕДІКАЛ» надійшла відповідь на вказаний запит, відповідно до змісту якої ОСОБА_5 перебувала на лікуванні в цьому медичному закладі з 13.02.2023 до 22.02.2023, що складає мінімальний термін перебування на листку непрацездатності при її захворюванні. Адміністрація закладу повідомила, що стан хворої при первинному зверненні був середньої важкості, медперсоналом надана невідкладна допомога та призначено курсове лікування. Пацієнтка в денний період часу перебувала в умовах денного стаціонару та отримувала лікування, а саме крапельні введення ліків. ОСОБА_5 за станом здоров`я у вказаний період не могла брати участь в судових засіданнях навіть в режимі відеоконференції.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення терміну «тяжка хвороба», тому вказане поняття належить до категорії оціночних та має визначатись в контексті предмета і мети відповідної статті.
За таких обставин, враховуючи мету ст. 138 КПК України, тяжкою у розумінні вимог Кримінального процесуального кодексу України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджає або ж унеможливлює явку особи на виклик.
З огляду на повідомлену ТОВ «ЮМД-МЕДІКАЛ» інформацію суд вважає, що стан здоров`я ОСОБА_5 та лікування в умовах денного стаціонару об`єктивно перешкоджали її явці в судове засідання 13.02.2023. До того обвинувачена звернулась за отриманням медичної допомоги та їй відкрито листок непрацездатності безпосередньо в день проведення судового засідання у справі, що в свою чергу свідчить про неможливість заздалегідь повідомити суду про неможливість прибути за викликом у призначений строк.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, беручи до уваги наявність поважної причини неприбуття обвинуваченої на виклик 13.02.2023, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України, а також неможливість заздалегідь повідомити про таке неприбуття, суд дійшов висновку, що ухвала від 14.02.2023 про накладення грошового стягнення на ОСОБА_5 підлягає скасуванню в порядку ч. 3 ст. 147 КПК України.
Крім того 17.02.2023 суд звернув до виконання виконавчий лист, виданий на підставі ухвали від 14.02.2023.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Тому суд вважає за необхідне направити копію ухвали Печерському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для відома та виконання вимог, передбачених п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст. 147, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на обвинувачену ОСОБА_5 задовольнити.
Скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 14.02.2023 про накладення на обвинувачену ОСОБА_5 грошового стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Копію ухвали направити Печерському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для відома та виконання вимог, передбачених п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3