- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/1755/23
Провадження 1-кс/991/1782/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
02 березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива ОСОБА_6 про арештмайна,подане умежах кримінальногопровадження № 52022000000000301 від 12.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
24.02.2023 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуків у кримінальному провадженні № 52022000000000301 за місцем проживання ОСОБА_4 та за місцем проведення останнім адвокатської діяльності.
В обгрунтування клопотання детектив зазначає, що у провадженні детективів НАБУ перебувало досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою, зокрема, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Кримінальні провадження за вказаними кримінальними правопорушеннями відповідно до ст. 33-1, п. п. 1- 3 ч. 5 ст. 216 КПК України та примітки до ст. 45 КК України належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Як встановлено слідством, не пізніше 15.12.2020, у ОСОБА_8, який розумів, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_7 здійснюється детективами НАБУ та в подальшому обвинувальний акт у якому може бути спрямований для розгляду до ВАКС, виник умисел на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття рішення на його користь, а саме укладення угоди з прокурором про визнання винуватості, умовами якої буде передбачено призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та затвердження її колегією суддів ВАКС. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 вирішив залучити ОСОБА_9 та інших осіб.
Так, у період із грудня 2020 року по липень 2021 року ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами підбурили ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди в сумі 1200000 доларів США суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття рішення на його користь, а саме укладення угоди з прокурором про визнання винуватості, умовами якої буде передбачено призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та затвердження її колегією суддів ВАКС.
При цьому, як вказує детектив наприкінці серпня 2021 року ОСОБА_8 під час зустрічі з ОСОБА_7 повідомив йому, що 500000 доларів США з раніше переданих коштів у сумі 1,2 млн доларів США у нього викрали і для укладення з прокурором САП ОГП угоди про визнання винуватості та затвердження її колегією суддів ВАКС необхідно знову передати 500000 доларів США.
При цьому, як вказує детектив, ОСОБА_8 за не встановлених досудовим розслідуванням обставин не пізніше 31.08.2021, з метою підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП у розмірі 500000 доларів США та подальшого заволодіння вказаною сумою грошових коштів шляхом обману, вступив у попередню змову з ОСОБА_4, водночас ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розробили спільний план злочинних дій.
На виконання такого плану в кінці літа на початку осені 2021 року, ОСОБА_4, перебуваючи неподалік будівлі Апеляційної палати ВАКС, за адресою: пров. Хрестовий, 4, м. Київ,, у ході зустрічі з ОСОБА_7 представився йому ОСОБА_10 помічником заступника голови ВАКС. При цьомуЮ ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_7 повідомив, що лише після надання визначеної ОСОБА_8 суми грошових коштів зможуть вирішитися питання щодо укладення угоди з прокурором про визнання винуватості, за вищевказаними умовами. На підтвердження реальності сказаного, а також наявності можливості вирішити це питання, для створення в ОСОБА_7 стійкого внутрішнього переконання щодо вигідності пропозиції продемонстрував документ, схожий за зовнішніми ознаками та реквізитами на ухвалу колегії суддів ВАКС, відповідно до резолютивної частини якої кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 виділено із кримінального провадження №52020000000000362 від 03.06.2020 в окреме провадження. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що постановлення ухвали такого змісту відбудеться наступного запланованого судового засідання виключно за умови передачі ОСОБА_7 обумовленої суми грошових коштів ОСОБА_8 .
Надалі, за твердженнями детектива, ОСОБА_8, виконуючи свою частину заздалегідь розробленого злочинного плану, перебуваючи поряд із будинком за адресою: АДРЕСА_1, отримав від ОСОБА_7 частину грошових коштів у сумі 200000 доларів США нібито для передачі суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття рішення на його користь, тобто укладення та затвердження угоди.
У подальшому ОСОБА_4 під час зустрічі неподалік спортивного комплексу «TSARSKY City Resort», за адресою: вул. Старонаводницька, 13-Б, м. Київ у період не пізніше 31.12.2021, з ОСОБА_7 повідомив, що остаточне вирішення питань щодо виділення із кримінального провадження №52020000000000362 від 03.06.2020 кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 та укладення і затвердження угоди колегією суддів ВАКС можливе лише після надання ОСОБА_7 усієї суми неправомірної вигоди в розмірі 500000 доларів США.
Як вказує детектив, на виконання зазначеного, не пізніше 31.12.2021, у нез`ясованому місці ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 230000 доларів США. Також 01.12.2021 ОСОБА_8, перебуваючи поряд із будинком за адресою: вул. Старонаводницька, 4, м. Київ, отримав від ОСОБА_7 ще грошові кошти в сумі 70000 доларів США.
За таких обставин, слідство вважає, що у період із кінця серпня 2021 року по кінець грудня 2021 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 шляхом обману заволоділи чужим майном грошовими коштами ОСОБА_7 у сумі 500 000 доларів США, що станом на момент вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України становило 13607 100 грн та є особливо великим розміром.
Більше того, за твердженнями детектива, 31.05.2022 о 21 год 17 хв, ОСОБА_4 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та ініціював зустріч того ж дня о 22 год 00 хв біля автозаправної станції «Сокар», за адресою: б-р Дружби Народів, 35, м. Київ. У вказаний час, така зустріч відбулася, протягом якої ОСОБА_4 повідомив про необхідність надати 200000 доларів США для вирішення питання про укладення та затвердження угоди про визнання винуватості. Однак ОСОБА_7 зазначив, що всю раніше обумовлену з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 суму грошових коштів передав ОСОБА_8 .
Вказані обставини, на переконання детектива, свідчать про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.190 КК України, про що 23.02.2023 було повідомлено про підозру.
У зв`язку із цим, 23.02.2023 детективами НАБУ проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4, а саме в будинку за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору, який належить ОСОБА_4 .
Того ж дня також проведено обшук за місцем роботи ОСОБА_4, а саме в офісі АДРЕСА_2, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy Z Fold4, model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1, грошові кошти: 20600 доларів США та 5000 Євро, які належать ОСОБА_4 .
Вказані речі були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, як вказує детектив, існують підстави вважати, що вищевказані ноутбук, телефон та грошові кошти, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Телефон та ноутбук, зокрема обставини спілкування між співучасниками.
Грошові кошти, як зазначає у сумі 20600 доларів США та 5000 Євро відповідають вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вони можуть бути предметом злочину і можуть бути набуті протиправним шляхом.
Таким чином, детектив вказує, що у володінні ОСОБА_4 знаходились речі, що є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відшукані та вилучені речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки дозволять встановити факт вчинення кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили. Тому у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України допускається арешт такого майна з метою забезпечення збереження доказів.
Також детектив вказує, що санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, тобто у випадку визнання ОСОБА_4 винним, до нього може бути застосовано покарання у вигляді конфіскації.
Окрім цього ці грошові кошти на переконання слідчого можуть бути предметом неправомірної вигоди та здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто до них може бути застосована спеціальна конфіскація.
Підставою для арешту вказаного майна є достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти перебувають у власності підозрюваного ОСОБА_4 та потребують збереження для запобігання можливості їх приховування, використання, перетворення, передачі, відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України.
Обставинами, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на зазначені грошові кошти, є їх вилучення у приміщенні, яке він використовує як свій робочий кабінет.
Враховуючи викладене, детектив зазначає про необхідність у накладенні арешту на вказане майно, з метою можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру та можливості застосування до них спеціальної конфіскації.
2.Режим розгляду поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просив здійснювати його розгляд у режимі, мотивуючи свої вимоги необхідністю запобігання розголошенню відомостей досудового розслідування.
Водночас, у судових засіданнях детективи ОСОБА_11 та ОСОБА_3 не заперечили проти розгляду клопотання у відкритому режимі, чим фактично відмовилися від свого прохання, зазначеного у клопотанні.
Враховуючи таку позицію органу досудового розслідування та відсутність заперечень з боку сторони захисту, розгляд клопотання здійснювався у відкритому режимі.
3.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні детективи НАБУ підтримали доводи клопотання, просив задовольнити його. В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно додатково просив долучити матеріали щодо огляду такого майна та призначення щодо телефону експертизи.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти поданого клопотання та просив відмовити у його задоволенні. Свою позицію обгрунтовував такими доводами:
- пред`явлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369, ч.4 ст. 190 КК України є необгрунтованою;
- вилучене майно не відповідає ознакам речового доказу, передбаченого ч.1 ст. 98 КПК України, оскільки телефони не містять відомостей, які стосуються обставин кримінального провадження, а щодо грошей та ноутбука не надано жодних підтверджень про їх належність до речових доказів;
- майно вилучене без підстав, передбачених ч.2 ст. 168 КПК України, доступ до телефону було надано, а на підтвердження призначення експертизи щодо подолання логічного захисту на ноутбуці не надано відповідних документів;
- відсутні підстави для розкриття адвокатської таємниці та таке розкриття суперечитиме законодавству про адвокатську діяльність. Захисник наголошує, що ОСОБА_4 є адвокатом, тобто представляє інтереси великої кількості клієнтів, а тому відомості з його робочого ноутбуку та особистого телефону є частиною адвокатського досьє. Вилучення та подальший огляд відомостей на таких пристроях порушує гарантії адвокатської діяльності та є непропорційним втручанням переслідуваній легітимній меті;
- грошові кошти мають законне походження, оскільки є особистими заощадженнями сім`ї ОСОБА_4, а тому відсутні підстави для накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації;
- відсутні підстави для накладення арешту з метою конфіскації, оскільки вилучення майна під час обшуку з метою його подальшого арешту в забезпечення конфіскації як виду покарання суперечить меті, зазначеній у ст. 234 КПК України.
Власник майна ОСОБА_4 також заперечував проти арешту майна. Наполягав на необґрунтованості слідства відносно нього, у зв`язку із його непричетністю, вказував, що вилучені кошти є особистими заощадженнями сім`ї, єдиними грошовими коштами. При цьому, ніяких коштів від потерпілого, інших підозрюваних він не отримував. Вилучені технічні пристрої ноутбук та мобільний пристрій містять адвокатську таємницю, а тому просить повернути їх для збереження адвокатської таємниці.
4.Мотиви та оцінка слідчого судді
4.1. Щодо підстав для накладення арешту
У своєму клопотанні детектив просить накласти арешт на майно з різних підстав, однією з яких є мета забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У першу чергу, слідчий суддя вважає за можливе вирішити питання щодо можливості накладення арешту на майно, вилученого під час обшуку, із зазначеною метою, оскільки його вирішення буде впливати на перелік обставин, які підлягатимуть встановленню під час розгляду цього клопотання.
Так, відповідно до ч.1ст.234 КПК Україниобшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Із вказаної норми вбачається, що метою такої слідчої дії як обшук може бути відшукання лише того майно, яке має відношення до обставин кримінального провадження, тобто слідів/інформації про його вчинення, водночас відсутня мета відшукання майна, яке може бути конфісковано у майбутньому.
Більше того, з вказаною метою позбавити правомочностей власника можливо лише особу, яка має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, натомість, ОСОБА_4 на момент проведення обшуку і вилучення вказаного майна не був ані затриманим, ані особою, якій повідомлено про підозру в порядку статей 276-279 КПК України або складено таке повідомлення та вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, тобто не мав статусу підозрюваного. У зв`язку з цим, сторона обвинувачення не мала права вилучати майно особи, яка не мала статусу підозрюваного, для забезпечення за його рахунок конфіскації майна як виду покарання.
За таких обставин, відшукання і вилучення майна у ОСОБА_4 для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання суперечило меті обшуку і не грунтувалось на законі, а тому на нього не може бути накладено арешт.
У зв`язку із чим, слідчий суддя не буде розглядати питання про накладення арешту на майно із вказаної підстави.
4.2.Щодо накладення арешту з метою збереження речових доказів та збереження спеціальної конфіскації
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом. Також відповідно до ч.3, 4 ст. 170 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом, а у випадку можливості застосування спеціальної конфіскації арешт може накладатися на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
До того ж арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихп.1-4 ч.1 ст. 96-2КК України.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:
1)чи існує обґрунтована підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна?
2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою?
3)чи відповідає вказане майно ознакам речового доказу та чи може до нього бути застосовано спеціальну конфіскацію?
4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням?
5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування?
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
4.2.1.Щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками злочинів, передбачених за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом підбурення особи до надання неправомірної вигоди для прокурорів та суддів у межах кримінального провадження, в якому така особа є обвинуваченим, а також за фактом заволодіння грошима такої особи в особливо великому розмірі шляхом обману та подальшої легалізації одержаного від таких злочинів майна.
Так, з матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора відносно громадянина ОСОБА_7 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за його підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
За встановлених слідством обставин, ОСОБА_8, близький знайомий ОСОБА_7, будучи обізнаним про наявність відносно нього вказаного кримінального провадження, вирішив підбурити останнього до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття на його користь рішень у зазначеному кримінальному провадженні, а саме укладення угоди про визнання винуватості та подальшого її затвердження судом.
З цією метою, під час неодноразових зустрічей, ОСОБА_8 переконував ОСОБА_7 у наявності зв`язків у ВАКС і САП ОГП та можливості впливу на прийняття рішень та хід кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за надання ряду службових осіб та працівників ВАКС і САП ОГП неправомірної вигоди. При цьому, у ході таких зустрічей та розмов ОСОБА_8 стверджував про існування реальної загрози призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, у випадку несплати визначеної суми неправомірної вигоди. На вказані пропозиції ОСОБА_7 погодився і в подальшому під час неодноразових зустрічей останній частинами надавав обумовлену неправомірну вигоду ОСОБА_8 для подальшої передачі її для службових осіб ВАКС та САП ОГП. При цьому, до вказаних подій, ОСОБА_8 залучив свого близького знайомого ОСОБА_9 і з метою підбурення ОСОБА_7 до подальшого надання неправомірної вигоди суддям ВАКС повідомив, що ОСОБА_9 перебуває в товариських відносинах із службовою особою ВАКСу і також зможе впливати на прийняття необхідних рішень у провадженні. Під час більш пізніших зустрічей, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 переконували ОСОБА_7 у необхідності надання відповідним службовим особам ВАКС ще декількох частин неправомірної вигоди для забезпечення прийняття рішень на користь останнього, а також обумовили, що грошові кошти тепер треба передавати через ОСОБА_9 для унеможливлення викриття їх діяльності.
За наявними даними, в період з грудня 2020 року по грудень 2021 року, ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 грошові кошти в загальній сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) доларів США в якості неправомірної вигоди для їх подальшої передачі службовим особам ВАКС і САП для прийняття ними на користь ОСОБА_7 рішень у кримінальному провадженні відносно нього. Пізніше, ОСОБА_8 залучив в якості співучасника ОСОБА_9 і останні повторно отримали від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50 000 доларів США нібито для передачі службовим особам ВАКС за прийняття необхідних ОСОБА_7 рішень у провадженні щодо нього.
При цьому, як встановлено слідством, вказані кошти отримані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від ОСОБА_7 внаслідок обману останнього. Зокрема, підозрювані лише створювали та підтримували уявлення у ОСОБА_7 про наявність в них тісних зв`язків та реальних можливостей для впливу на прийняття службовими особами ВАКС та САП ОГП необхідних рішень у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 з метою переконання останнього передати їм грошові кошти нібито в якості неправомірної вигоди для відповідних службових осіб.
Крім того, для реалізації свого злочинного плану ОСОБА_8 ймовірно залучив до вчинення злочину ОСОБА_4, якого представляв потерпілому ОСОБА_7 помічником судді ВАКС на ім`я « ОСОБА_10 » з метою підтвердження нібито наявних у нього можливостей впливати на прийняття рішень по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_7 . Так, ОСОБА_8 влаштував потерпілому зустрічі із ОСОБА_4, який виконував роль помічника судді ВАКС, вдаючи, що йому у зв`язку із займаною посадою відомі усі обставини руху кримінального провадження щодо ОСОБА_7 і переконував у можливості прийняття необхідних рішень в інтересах ОСОБА_7 за надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП. За наявними в матеріалах відомостями, під час розмов із потерпілим ОСОБА_4, представляючись помічником судді ВАКС на ім`я « ОСОБА_10 », повідомляв як про конкретні рішення, які будуть ухвалені колегією суддів, так і про розмір неправомірної вигоди, який необхідно їм передати, а також переконував у можливості впливу на прийняття рішень прокурорами САП ОГП.
Крім того, за версією слідства, ОСОБА_8, в період з 29.04.2021 по 12.10.2021, розпорядився грошовими коштами отриманими від ОСОБА_7 шляхом вчинення правочинів з ними, а саме укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та транспортних засобів, змінивши тим самим їх форму з готівкових коштів, у загальній сумі еквівалентній не менше 6 млн грн, на житлові будинки, земельні ділянки та легкові автомобілі. За встановлених слідством обставин, ОСОБА_12 вчинив дії спрямовані на приховання походження та володіння вказаними грошовими коштами, оформивши право власності на ОСОБА_13, з якою має спільних дітей, та перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Викладені обставини у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 209 КК України.
При цьому, такий висновок слідчого судді ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні копій документів, зокрема:
-заявою ОСОБА_7 про вчинення злочину;
-протоколами допиту від 12.10.2022, від 26.10.2022, від 09.11.2022, від 12.11.2022, від 09.02.2023;
-протоколами за результати проведення НСРД від 26.10.2022 та від 27.10.2022;
-протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023;
-відомостями про дату засідання судової справи №991/2288/21;
-протоколом огляду від 12.10.2022 та від 11.11.2022, від 22.02.2023;
-інших матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із долученими матеріалами кримінального провадження та у їх співставленні з диспозиціями статей, які передбачають кримінальну відповідальність за розслідувані злочини, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могли бути вчинені зазначені кримінальні правопорушення.
При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні злочину, у зв`язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання.
Наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення вказаних злочинів, з огляду на їх характер та тяжкість, виправдовує арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
4.2.2.Щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуків, проведених 23.02.2023 за робочим місцем та місцем фактичного проживання ОСОБА_4 .
З огляду на обставини відшукання та вилучення вказаного майна, а також місце його виявлення, пояснень учасників обшуку, слідчий суддя погоджується, що існують підстави вважати, що вказане майно належить саме ОСОБА_4 .
При цьому, відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч. 2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою збереження речових доказів.
4.2.3.Вилучене майно відповідає ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, з метою збереження речових доказів арешт на майно накладається лише за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає ознакам речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалів, а також пояснень детектива у судовому засіданні вбачається, що з вказаною метою детектив просить накласти арешт на ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору; мобільний телефон Samsung Galaxy Z Fold4, model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 ; грошові кошти, як зазначає у сумі 20600 доларів США та 5000 Євро.
Як встановлено слідчим суддею, ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023. Із протоколу обшуку від 23.02.2023 вбачається, що вказаний ноутбук перебуває у користуванні ОСОБА_4 . Зазначеною ухвалою прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, електронних інформаційних систем, комп`ютерної техніки, планшетів, які перебувають у власності останнього та на яких зберігаються дані про обставини розслідуваних злочинів.
Вказаний ноутбук Apple Mac Book Pro у подальшому постановою детектива від 23.02.2023 був визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні як такий, що може містити на собі відомості, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що в ході проведення обшуку не було можливості здійснити огляд та копіювання повного вмісту вказаного ноутбука через наявність на ньому системи логічного захисту. При цьому, як було з`ясовано в ході судового засідання, пароль для подолання такого логічного захисту його власником не надано. У подальшому, після вилучення 27.02.2023 було проведено огляд вказаного ноутбука, однак через наявний на ньому пароль, виявилося неможливим скопіювати інформацію, яка на ньому міститься.
Водночас, за ініціативою сторони захисту та висловленням ними готовності надати пароль, 01.03.2023 вказаний пристрій знову оглядався уже за участі захисника ОСОБА_5 та власника ОСОБА_4, однак учасниками слідчої дії не досягнуто згоди щодо порядку огляду, про що складено відповідний протокол від 01.03.2023.
Таким чином, станом на розгляд вказаного клопотання, з боку органу досудового розслідування вчинені дії, направлені на встановлення та дослідження вказаного пристрою. При цьому, враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення відповідного майна, слідчий суддя вважає, що наявну на таких пристроях інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити, оглянути та скопіювати до цього часу, а для встановлення їх повного змісту необхідно провести експертне дослідження.
З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для розкриття змісту інформації та відомостей, що у них містяться, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення їх огляду з участю спеціаліста та проведення експертного дослідження.
Враховуючи обставини розслідуваних злочинів, механізм їх вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб, вказані відомості, які попередньо виявлені на вилучених пристроях, можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно пристрій, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.
Крім того, враховуючи встановлені слідством обставини, умови та джерело відшукання відповідних пристроїв, ймовірну причетність до вчинення розслідуваних злочинів особи, у володінні якої він знаходилися, беручи до уваги, що ймовірними співучасниками, в т.ч. і ОСОБА_4 використовувались технічні пристрої для комунікації з іншими ймовірно причетними особами з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі засоби можуть містити відповідне листування, фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають істотне значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема, можуть підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами і з його допомогою можуть бути встановлені додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, детальний механізм злочину, коло причетних осіб, ступінь їх залучення до реалізації злочинного плану, зв`язки та схему контактів між ними, номери їхніх телефонів, встановлення місця розташування у конкретні проміжки часу тощо.
У цьому контексті, слідчий суддя також вважає обгрунтованим необхідність подальшого утримання вилученого мобільного телефону Samsung Galaxy Z Fold4, model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 . Як вбачається із протоколу обшуку офісу №604за адресою:м.Київ,проспект Відраднийбуд.103 від 23.02.2023, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023, вказаний мобільний телефон був добровільно наданий ОСОБА_4 для огляду. Після його розблокування, детективом проведено поверхневий огляд месенджерів, встановлених на телефоні, було виявлено чати з абонентом « ОСОБА_14 », однак вони були пусті. У зв`язку із цим, слідчим було прийнято рішення про вилучення такого телефону для проведення експертного дослідження та встановлення можливо видалених повідомлень.
Враховуючи наявні у цьому кримінальному провадженні відомості про активне користування можливими співучасниками мобільних додатків для обміну повідомлень, зокрема додатку Telegram. Зокрема, особа, яка видавала себе помічником судді ВАКС «Олександр» здійснювала спілкування із потерпілим ОСОБА_7 у вказаному мобільному додатку. При цьому, враховуючи, що вказане кримінальне провадження перебуває на відкритій стадії досудового розслідування, перевіряються обставини саме особистої причетності ОСОБА_4 до розслідуваних злочинів, його ймовірні співучасники були затримані та до них застосовано запобіжні заходи, слідчий суддя вважає, що існують підстави вважати, що сліди спілкування із такими особами могли бути видалені задля приховування своєї участі у злочинній діяльності.
З метою перевірки таких обставин, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність проведення детального огляду вилученого мобільного телефону, в т.ч. із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, яка дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні на таких пристроях файлів так і ймовірно видалені.
Крім того, з огляду на наявну інформацію про поведінку ймовірних співучасників, які вживали заходів для конспірації своїх дій та унеможливлення викриття їх злочинної діяльності, у такому пристрої може міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який становитиме предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення відповідних пристроїв до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давав органу досудового розслідування можливості провести повне копіювання їх вмісту та здійснити їх огляд на предмет наявності видалених файлів.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
У своєму клопотанні та у судовому засіданні, детективи також просили накласти арешт на грошові кошти 20600 доларів США та 5000 Євро, які належать ОСОБА_4 вилучені під час обшуку офісу №604 за адресою: м. Київ, проспект Відрадний буд. 103, за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання, чи відповідають вказані грошові кошти ознакам речового доказу, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що вказані грошові кошти наділені будь-якими ознаками, передбаченими ст. 98 КПК України. Так, предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження є обставини підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП, та обставини заволодіння коштами останнього шляхом обману. Зокрема, із матеріалів кримінального вбачається, що в період із грудня 2020 по листопад 2022 року відбувалися передачі грошових коштів як частин неправомірної вигоди. При цьому, такі передачі відбувалися ОСОБА_8 або ОСОБА_9, відомостей про отримання хоча б частини грошових коштів ОСОБА_4 у матеріалах провадження відсутні. Так само в обставинах, описаних у повідомленні про підозру ОСОБА_4 не наведено інформації щодо обставин отримання ОСОБА_4 будь-яких грошових коштів від потерпілого, або імовірних співучасників. У судовому засіданні детектив також не зміг пояснити чи були передані конкретно кошти ОСОБА_4 грошові кошти, в якій сумі та період такої передачі. Більше того, частина вилучених коштів була у грошовій валюті євро, в той час як за даними слідства, ОСОБА_7, передавав грошові кошти у валюті доларів США. Слідчому судді жодним чином не пояснено такі відмінності.
Крім того, обставини виявлення вказаних грошових коштів, а саме у портфелі ОСОБА_4 частина грошей знаходилася з рукописною запискою з написом « ОСОБА_15 », що може свідчити про приналежність таких коштів вказаній особі, тобто його дружині.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про недоведеність детективом факту, що вилучені грошові кошти 20600 доларів США та 5000 Євро, вилучені за місцем провадження адвокатської діяльності ОСОБА_4 відповідають ознакам речового доказу, а тому не вбачає підстав для накладення на них арешту з метою збереження речового доказу.
4.2.4.Щодо можливості застосування спеціальної конфіскації до зазначеного майна
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч. 3 ст.369 КК України.
Санкції вказаних статей передбачають покарання у виді позбавленні волі позбавлення волі, зокрема за ч.4 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, за ч.3 ст. 369 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Крім того, як зазначалося вище спеціальна конфіскація може бути застосована лише у разі відповідності її ознакам перелічених у ч.1 ст. 96-2 КК України, зокрема, якщо таке майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, призначалося (використовувалося) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Детективи зазначають саме на відповідність вилучених грошових коштів майна такому критерію як здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, як вказується у клопотанні такі грошові кошти могли бути предметом неправомірної вигоди.
Водночас, за матеріалами кримінального провадження встановлено, що грошові кошти передавалися іншим співучасникам, зокрема ОСОБА_8 . Як вказано у п. 4.2.3 цієї ухвали детективами не доведено факт отримання грошових коштів ОСОБА_4, а саме детективами не встановлено ані суми отриманих останнім грошових коштів, ані періоду такого отримання. У судовому засіданні детектив не зміг надати переконливих пояснень, чому саме відшукані грошові кошти можуть бути отриманими злочинним шляхом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що детектив не навів таких відомостей, які були б достатніми для виключення вірогідності отримання вилучених грошових коштів законним шляхом. Враховуючи недоведеність відповідності вилучених грошових коштівознакам, передбаченим ст. 96-1 КК України, слідчий суддя не вбачає підстав для накладення на них арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
4.2.5.За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, зафіксовані випадки видалення та спотворення важливих для слідства обставин, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування чи зміни відомостей, наявних на вилучених пристроях. Враховуючи наявну можливість виявлення на таких технічних засобах відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самих пристроїв.
За таких умов, заявлена детективом мета (забезпечення збереження речових доказів) може бути досягнута через застосування до майна підозрюваних саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
4.2.6.Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення особи, який є користувачем та володільцем вилученого майна, а також можливість виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправданими.
При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що обставини вилучення та виявлення технічних пристроїв вказують на їх належність підозрюваним та враховуючи відповідність таких пристроїв ознакам речових доказів, існує ризик знищення чи спотворення наявних у них важливих для слідства відомостей, а тому слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнають їх власники є співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
У цьому контексті слідчий суддя вважає також обґрунтованою необхідність застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для проведення в т.ч. експертних досліджень, огляду, копіювання вмісту тощо.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на технічні пристрої не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них файли і відомості.
Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, з метою повного та всебічного проведення розслідування, наразі існує необхідність у проведенні повного огляду, ряду досліджень щодо вилученого майна, у тому числі на предмет наявності на ньому конкретної (в т.ч. видаленої) інформації, що є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадку наявності на відповідному пристрої системи логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідних телефонів у розпорядженні слідства.
Поряд з цим, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
4.3.Щодо порушення гарантій адвокатської діяльності
Одним із головних доводів адвоката ОСОБА_5 щодо відсутності підстав для накладення арешту на технічні пристрої було недотримання гарантій адвокатської діяльності. Зокрема, адвокат вказував, що вилучений за місцем проживання ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору та особистий телефон Samsung Galaxy Z Fold4, model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1, вилучений за місцем роботи, містять адвокатську таємницю, зокрема відомості адвокатського досьє довіритилей.
Сторонами були здійснені спроби спільного огляду вказаного ноутбука задля збереження адвокатської таємниці, однак через недосягнення згоди щодо порядку проведення такої слідчої дії, результатів не досягнуто. Так, адвокат ОСОБА_5 та його підзахисний ОСОБА_4 заперечували проти запропонованого детективом порядку огляду шляхом створення побітової копії вилученого носія, огляду такої побітової копії із копіюванням виключно тих файлів, що стосуються кримінального провадження та подальшого знищення створеної побітової копії.
Слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що наявність в особи статусу адвоката дійсно вимагає від органу досудового розслідування проведення розслідування із дотриманням гарантій адвокатської діяльності.
У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зазначалося про необхідність особливого контролю при проведенні обшуку адвокатів для забезпечення гарантій адвокатської діяльності. Здебільшого, у практиці суду констатувалося порушення через неправомірне втручання в адвокатську таємницю (рішення у справах Смірнов проти росії, Головань проти України, Ілія Стефанов проти Болгарії, Німітц проти Німеччини).
Водночас, у випадку перевірки обставин особистої причетності адвоката до розслідуваних злочинів та дотримання процесуальних гарантій адвоката дозволяється обшук та вилучення речей та документів в адвоката (рішення Тамусіс проти Сполученого Королівства).
При дослідженні матеріалів кримінального провадження встановлено, що для проведення обшуків було запрошено представників Ради адвокатів, ОСОБА_4 надано можливість залучити адвокатів для надання йому правової допомоги. Проведення таких обшуків було викликано перевіркою особистої причетності ОСОБА_4 до розслідуваних у цьому кримінальному провадженні особливо тяжкого та тяжкого корупційного злочинів. В ухвалах слідчого судді про надання дозволу на обшуки суб`єктам виконання ухвали наголошувалося на дотриманні встановлених законом гарантій прав адвоката.
При вирішенні питання про законність вилучення пристроїв, слідчий суддя враховує обставини вказаного кримінального провадження, відомості про активне використання технічних пристроїв при вчиненні злочинів, зокрема користування додатків для миттєвого обміну повідомлень, спілкування в таких додатках, а також факт складання проекту ухвали Вищого антикорупційного суду задля посилення переконаності в потерпілого ОСОБА_7 щодо прийняття на його користь судового рішення, наявність на пристроях паролей, а тому вважає обгрунтованим вилучення технічних пристроїв, які перебували у користуванні ОСОБА_4 .
Зокрема, у зв`язку з неможливістю копіювання інформації з виявлених на мобільному телефоні месенджерів та пусті чати з іншими співучасниками, слідчий суддя вважає обгрунтованим його вилучення та дослідження його на предмет видалених слідів спілкування.
При цьому, слідчий суддя вважає, що сам по собі статус адвоката не може свідчити про поширення гарантій адвокатської таємниці на все майно, яке перебуває у власності чи користування такої особи. Так, обставини вилучення Apple Mac Book Pro чорного кольору, який належить ОСОБА_4, не свідчать беззаперечно про наявність на такому пристрої відомостей, на які поширюють адвокатська таємниця.
Так, слідчий суддя відзначає, що обшуки за місцем проживання та місцем здійснення адвокатської діяльності проводилися паралельно, тобто в той же самий час 23 лютого 2023 року та розпочалися близько 8 години ранку. Вказана дата є робочим днем (четвергом), та згідно з протоколом обшуку офісу, де ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність, останній був уже в офісі.
В той же час, зазначений ноутбук був вилучений в нього вдома за адресою: АДРЕСА_1, та виданий його дружиною ОСОБА_16 . Згідно з протоколом обшуку будинку, на вказаному ноутбуці були відсутні будь-які відмітні позначення, які свідчили б про те, що його вміст може містити адвокатську таємницю. Крім того, будинок, в якому виявлено та вилучено такий ноутбук не є місцем здійснення ОСОБА_4 адвокатської діяльності, адже відповідно до витягу з ЄРАУ адреса вказаного будинку не зазначена.
Таким чином, враховуючи місце вилучення такого ноутбуку (за місцем проживання, а не місцем здійснення професійної діяльності), обставини його вилучення ( ОСОБА_4 був на робочому місці, однак без такого ноутбука), слідчий суддя вважає, що існують сумніви в тому, що такий ноутбук дійсно містить відомості, які становлять адвокатську таємницю.
Водночас, враховуючи неможливість пересвідчитися у тому чи наявна охоронювана законом таємниця на вказаному ноутбуці, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити на важливості дотримання гарантій адвокатської таємниці при огляді та подальшому дослідженні вмісту зазначеного ноутбука та мобільного телефона, шляхом якомога швидшого їх огляду, відмежовування відомостей, які мають значення для кримінального провадження, від інформації щодо надання ОСОБА_4 правової допомоги довірителям. У випадку виявлення такої інформації та її копіювання, орган досудового розслідування має видалити вказані відомості. При цьому, як було висловлено детективом у судовому засіданні, орган досудового розслідування не відмовив та забезпечив спільний огляд вилученого ноутбука. Під час огляду такого пристрою від 01.03.2023 сторони не дійшли згоди щодо порядку огляду, однак слідчий суддя відзначає, що детектив не заперечував проти спільного дослідження вмісту та забезпечення умов для того, щоб сторона захисту пересвідчилися особисто у видаленні скопійованої інформації, яка міститиме адвокатську таємницю.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що у даному випадку не доведено порушення гарантій адвокатської таємниці, орган досудового розслідування не вчинив дії, які б порушували права адвоката, а подальше утримання вилучених пристроїв обумовлене лише необхідністю відшукання та копіювання інформації, що стосується можливої причетності ОСОБА_4 до обставин кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що для сторони захисту залишається доступною можливість порушувати питання перед судом щодо виправданості обґрунтовування подальшого утримання таких пристроїв.
5.Висновки слідчого судді
Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт до майна вилученого в ході обшуків від 23.02.2023 за місцем проживання та місцем здійснення професійної діяльності ОСОБА_4, однак частково, з урахуванням обмежень, зазначених у п. 4.1. та 4.2.4 вказаної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 98, 131, 167-168, 170-173, 235, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива ОСОБА_6 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження № 52022000000000301 від 12.10.2022 задовольнити частково.
2.Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно, а саме на:
- ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору (вилучений під час проведення 23 лютого 2023 року обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 );
- мобільний телефон Samsung Galaxy Z Fold4, model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 (вилучений під час проведення обшуку в офісі № НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, проспект Відрадний буд. 103).
3.В іншій частині клопотання відмовити.
4.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
5.Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
6.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
7.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
8.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1