- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/6699/22
Провадження 1-кп/991/83/22
У Х В А Л А
16 січня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши клопотання про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 та накладення на нього грошового стягнення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2021 за № 42021000000001839, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001839 від 03.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 призначено підготовче судове засідання.
Чергове судове засідання колегією суддів було призначено на 16.01.2023 о 12 год 30 хв. Водночас у вказану дату та час обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники у судове засідання не з`явилися. До початку судового засідання стороною захисту подано до суду клопотання про його відкладення у зв`язку із продовженням лікарняного ОСОБА_6 .
З огляду на неприбуття обвинуваченого у судове засідання прокурором порушено питання про застосування приводу до ОСОБА_6 та накладення на нього грошового стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи позицію щодо застосування вищеназваних заходів забезпечення кримінального провадження, прокурор зауважив, що аналіз процесуальної поведінки як обвинуваченого ОСОБА_6, так і його захисників, свідчить про затягування стороною захисту судового розгляду. Вказане обумовлено обмеженістю строків давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. Наголосив, що причина неприбуття обвинуваченого на виклик до суду є неповажною, а тому наявні підстави для його приводу у наступне судове засідання та накладення на нього грошового стягнення.
Оцінка та висновки суду щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді приводу та накладення грошового стягнення
Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши думку прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України та ч. 1 ст. 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями кримінального процесуального закону привід та накладення грошового стягнення віднесені до заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України). Метою їх застосування згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України є досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому КПК України порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення при вирішенні питання як про застосування приводу до обвинуваченого, так і накладенні на нього грошового стягнення, суд зобов`язаний встановити чи був обвинувачений викликаний у встановленому КПК України порядку, чи є підтвердження здійснення такого виклику, чи наявні (відсутні) поважні причини неявки обвинуваченого, чи було повідомлено суд про поважні причини неявки за умови наявності таких.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований ст. 135 КПК України. За змістом частини 1 вказаної норми особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Крім цього, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку, зокрема адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як свідчать матеріали судової справи, обвинувачений ОСОБА_6 викликався у судове засідання, призначене на 16.01.2023 о 12 год 30 хв, шляхом скерування повістки на його електронну адресу, адресу його проживання та за місцем роботи, а саме до Верховної Ради України за адресою АДРЕСА_2 (супровідний лист від 10.01.2023 № 991/6699/22/663/2023).
Відповідно до змісту довідки про доставку електронного листа судову повістку ОСОБА_6 від 10.01.2023, якою останнього викликано у судове засідання, призначене на 16.01.2023 о 12 год 30 хв, доставлено до електронної скриньки адресата 11.01.2023.
Крім цього, як свідчить зміст Листа Апарату Верховної Ради України від 11.01.2023 за вих. № 07/8-2023/6767 лист Вищого антикорупційного суду від 10.01.2023 № 991/6699/22/663/2023 щодо вручення повістки про виклик ОСОБА_6 був зареєстрований в ЄАС 11.01.2023 за вх. № 6246, а повістку про виклик передано народному депутату ОСОБА_6 через його персональну поштову скриньку 11.01.2023.
Відповідно до пункту 75 Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08.02.2021 № 19 (далі - Положення), судові повістки, документи, що надійшли від правоохоронних органів засобами поштового зв`язку або фельд`єгерським зв`язком, через СЕВ ОВВ, із супровідним листом, адресованим керівництву Верховної Ради України, Верховній Раді України, керівництву Апарату, Апарату, про вручення народним депутатам України, помічникам-консультантам народних депутатів України, працівникам Апарату, після реєстрації в єдиній автоматизованій системі (далі - ЄАС) та затвердження електронної резолюції відповідно керівництвом Верховної Ради України, керівництвом Апарату передаються (у випадку надходження документів через СЕВ ОВВ - друкований примірник електронного документа) структурним підрозділом з документального забезпечення народним депутатам України, помічникам-консультантам народних депутатів України через персональні поштові скриньки народних депутатів України, працівникам Апарату - через поштові скриньки, закріплені за структурними підрозділами. Судові повістки, документи, що надійшли від правоохоронних органів засобами поштового зв`язку або фельд`єгерським зв`язком, через ІНФОРМАЦІЯ_2, адресовані народним депутатам України, помічникам-консультантам народних депутатів України, працівникам Апарату, що надійшли без супровідного листа, після реєстрації в ЄАС передаються (у випадку надходження документів через СЕВ ОВВ - друкований примірник електронного документа) структурним підрозділом з документального забезпечення народним депутатам України, помічникам-консультантам народних депутатів України через персональні поштові скриньки народних депутатів України, працівникам Апарату - через поштові скриньки, закріплені за структурними підрозділами… Пунктом 48 Положення передбачено, що документ, завантажений у ЄАС та направлений за відповідним маршрутом, вважається переданим адресату.
З огляду на зазначене судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 викликаний у судове засідання, призначене на 16.01.2023 о 12 год 30 хв, у встановленому КПК України порядку, про що наявне підтвердження здійснення такого виклику. Крім цього, як свідчить зміст клопотання обвинуваченого від 16.01.2023 про відкладення судового засідання, зареєстрованого у Вищому антикорупційному суді за вх. № 1386/23-Вх, останній ознайомлений із змістом повістки від 10.01.2023, якою його викликано у судове засідання, призначене на 16.01.2023 о 12 год 30 хв, однак не з`явився у нього.
За змістом вищевказаного клопотання про відкладення, як на підставу для своєї неявки у судове засідання та необхідності його відкладення, обвинувачений посилався на наявність у нього захворювання та відвідування ним медичного закладу. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_6 повідомлено суд про причини своєї неявки у судове засідання, призначене на 16.01.2023. У зв`язку з чим необхідним є встановлення судом чи є така причина поважною, і чи здійснено повідомлення завчасно у розумінні кримінального процесуального закону.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної, в тому числі судом, особи, у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Ґрунтуючись на вищезазначених законодавчих положеннях, враховуючи обставини, на які посилався обвинувачений ОСОБА_6 виправдовуючи свою неявку у судове засідання, необхідним є встановлення чи є наявне у обвинуваченого захворювання «тяжкою хворобою» у розумінні ст. 138 КПК України та чи мав ОСОБА_6 можливість, перебуваючи у закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, тимчасово залишити його.
Діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». Відсутнє таке поняття і в медицині. За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.
У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини зверталася увага, що зміст оціночної ознаки має встановлюватися в контексті предмета і мети відповідної статті (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі N 10/1987/133/184-187 «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1988 року). За таких обставин, враховуючи мету ст. 138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, та, як наслідок, виправдовують її неявку, на переконання колегії судді, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджала (унеможливлювала) з`явлення особи на виклик.
На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.
За таких обставин в контексті ст. 138 КПК України сама по собі хвороба обвинуваченого, за умови, що вона об`єктивно не перешкоджала (унеможливлювала) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття обвинуваченого на виклик.
Із змісту виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, а також медичного висновку № A2KE-9A8H-XMCA-M927 від 16.01.2023, долучених обвинуваченим до клопотання від 16.01.2023 про відкладення судового засідання, колегією суддів встановлено діагноз ОСОБА_6, який містить відомості про основне та супутні захворювання. Вказані захворювання, лікування яких не пов`язане з перебуванням у закладі охорони здоров`я (стаціонарне лікування), вочевидь не перешкоджали (унеможливлювали) його з`явлення на виклик до суду або прийняти участь у режимі відеоконфернецзв`язку з використанням власних засобів. За таких обставин наявне у ОСОБА_6 захворювання у розумінні ст. 138 КПК України не є тяжкою хворобою. А тому причина неприбуття обвинуваченим на виклик до суду не може бути визнана поважною.
Як попередньо зазначалося, метою застосування як приводу, так і накладення грошового стягнення, є досягнення дієвості кримінального провадження, в тому числі в частині виконання завдання кримінального провадження щодо забезпечення швидкого судового розгляду в розумний строк. Вказана мета, на переконання колегії суддів, з огляду на перше застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_6, може бути досягнута без примусового супроводження обвинуваченого до суду, як це передбачає привід. Крім того, рішення про накладення грошового стягнення може бути скасоване, якщо обвинувачений надасть суду відповідне підтвердження неможливості прибуття за викликом до суду у зв`язку із тяжкою хворобою. У свою чергу, КПК України не передбачає скасування рішення про здійснення приводу. А тому суд відмовляє у застосуванні приводу до ОСОБА_6 .
Водночас, зважаючи на те, що попередньо встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок без поважних причин, колегія суддів вважає за необхідне накласти на обвинуваченого грошове стягнення у межах встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 139 КПК України, а саме 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 139, 140, 144, 323, 369, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання про здійснення приводу ОСОБА_6 .
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3