Документ № 107688091

Справа № 991/5443/22

Провадження 1-кс/991/5462/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, подану представником скаржника - адвокатом ОСОБА_6, на постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 28.10.2022 про відмову в задоволенні клопотання від 26.10.2022 про долучення до матеріалів кримінального провадження №52016000000000380 копій документів та проведення їх огляду,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1, подана представником скаржника - адвокатом ОСОБА_6 на постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 28.10.2022 про відмову в задоволенні клопотання від 26.10.2022 про долучення до матеріалів кримінального провадження №52016000000000380 копій документів та проведення їх огляду.

В обґрунтування скарги адвокатом наведено наступне.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209 КК України.

21.10.2022 у засобах масової інформації та офіційному сайті НАБУ з`явилася новина про нібито заочне повідомлення про підозру ОСОБА_2 та оголошення його у розшук. Адвокат наголошує, що місце проживання ОСОБА_1 за кордоном, а саме в Республіці Кіпр відоме та він там проживає тривалий час та перебуває на консульському обліку. У зв`язку з чим адвокатом 26.10.2022, надіслано до прокурора засобами електронного зв`язку клопотання в порядку ст.220 КПК України про виконання процесуальної дії за вих.№26/10/2022 від 26.10.2022, в якому він зокрема просив оглянути документи, що підтверджують проживання його довірителя за кордоном та долучити ці документи до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380.

Адвокатом зауважено, що відповіді на вказане клопотання не отримав, у зв`язку з чим 01.11.2022 він звернувся зі скаргою до слідчого судді на бездіяльність прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання. У судовому засіданні, яке відбулося 04.11.2022 (справа № 991/5154/22), слідчим суддею надано адвокату ОСОБА_8, який представляє інтереси ОСОБА_1, постанову прокурора від 28.10.2022 для ознайомлення, як зауважує адвокат стороні захисту копія вказаної постанови не надіслана. Адвокат зауважив, оскільки постанова прокурором прийнята 28.10.2022, однак про її існування представник скаржника дізнався у судовому засіданні у справі №991/5154/22 лише 04.11.2022, отже, десятиденний строк на подачу скарги на таку постанову має рахуватися із наступного дня - 05.11.2022. За такого як стверджує адвокат останнім днем для подачі скарги є 14.11.2022. Таким чином, скарга ним подана в межах 10-денного строку, встановленого ст.304 КПК України.

Не погоджуючись із прийнятою прокурором постановою від 28.10.2022, скаржник звернувся до суду з даною скаргою, у якій просить:

- скасувати постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 28.10.2022 про відмову у задоволенні клопотання про виконання процесуальних від 26.10.2022 за вих.№26/10/2022, яке подав адвокат ОСОБА_6 як представник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 невідкладно розглянути клопотання про виконання процесуальних від 26.10.2022 за вих. № 26/10/2022, та виконати слідчу (розшукову) дію - огляд документів, що підтверджують постійне місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордоном за адресою: АДРЕСА_1 ) та відсутність у нього місця проживання в Україні, а саме посвідчені адвокатом копії таких документів, які перелічені у п.1 прохальної частини клопотання та долучити до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000380 посвідчені адвокатом копії документів, які перелічені у п.1 прохальної частини клопотання;

- зобов`язати старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та/або його представнику, адвокату ОСОБА_6 відповідь за результатом розгляду клопотання.

Розгляд призначено на 28.11.2022, про що належним чином повідомлено учасників провадження.

У судове засідання прокурор ОСОБА_7 не з`явився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що адвокатом було надіслано на електронну адресу Офісу Генерального прокурора клопотання від 26.10.2022, в якому ним наголошувалось на необхідності здійснити слідчу (розшукову) дію - огляд документів, в яких зазначене місце проживання ОСОБА_1, а також долучити оглянуті документи до матеріалів провадження. Це клопотання було зареєстроване за вх.№172566-22 від 26.10.2022. Однак прокурором не було встановлено підстав для задоволення клопотання та відповідно винесено постанову, в якій викладено мотиви прийняття такого рішення. Постановою від 28.10.2022 прокурором було відмовлено в задоволенні цього клопотання та копія вказаної постанови була надіслана заявнику. Поряд з цим прокурор зауважив, що причинами прийнятого ним рішення є: 1)те, що адвокатом ОСОБА_6 не вказано, які саме відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016, можливо виявити та зафіксувати в результаті огляду наданих ним копій документів; 2) до того ж в результаті опрацювання наданих адвокатом ОСОБА_6 документів встановлено, що вони є ксерокопіями різних документів, які не містять доказів щодо їх походження. Адвокатом не надано запитів, супровідних листів, або інших документів, які б підтверджували порядок отримання доданих копій документів або відповідних оригіналів; 3) адвокатом додано копію ухвали слідчого судді від 28.07.2022 у справі №991/2260/22, однак положеннями ст.379 КПК України встановлено, що саме суд надсилає копію судового рішення учаснику судового провадження. Окрім того приписи ст.198 КПК України чітко встановлюють, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Таким чином як зауважує прокурор постанова про відмову в задоволенні клопотання винесена уповноваженою особою, є обґрунтованою, мотивованою та відповідає вимогам ст.ст.36, 110 КПК України, тому підстав для її скасування не вбачається.

З огляду на викладене прокурор просив скаргу розглянути без участі прокурора, врахувати подані ним заперечення та винести ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову прокурора від 28.10.2022.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.

Слідчий суддя, заслухавши думку адвоката, дослідивши скаргу та заперечення прокурора, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).

У пункті 18 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Пунктами 1-11 ч.1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Адвокатом зазначено, що про існування постанови прокурора від 28.10.2022, постановленої за результатом розгляду клопотання, сторона захисту дізналась в ході судового засіданні 04.11.2022 у справі № 991/5154/22.

Скарга на постанову прокурора від 28.10.2022 подана до суду 10.11.2022. Згідно пояснень адвоката копія оскаржуваної постанови ним так і не отримана. З огляду на зазначені обставини та враховуючи положення ч.7 ст.115 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом не пропущений строк звернення до суду з даною скаргою.

Стосовно доводів скарги щодо неповноти розгляду клопотання та невмотивованості постанови прокурора, слідчий суддя зауважує наступне.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 26.10.2022 адвокат ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 із клопотанням в порядку ст.220 КПК України про долучення до матеріалів кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016 копій документів та проведення їх огляду.

Клопотання обґрунтоване тим, що 21.10.2022 у засобах масової інформації та на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України з`явилась новина про заочне повідомлення про підозру ОСОБА_1 та оголошення останнього у розшук. За твердження адвоката, така дія є грубим порушенням прав та інтересів його клієнта, оскільки детективам та прокурорам достовірно відомо останнє місце проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, де останній перебуває на консульському обліку та проживає вже тривалий час. Таким чином, у разі необхідності участі ОСОБА_1 у процесуальних чи інших діях, він має бути викликаний для участі у процесуальних діях за належною правовою процедурою, передбаченою ч.7 ст.135 КПК України, саме шляхом направлення повістки про виклик особи, яка проживає за кордоном згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. В клопотанні зазначається, що до аналогічного висновку також дійшов слідчий суддя в мотивувальній частині ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 у справі №991/2260/22, під час розгляду якої також був присутній прокурор. Водночас адвокат зауважив, що незважаючи на наведені обставини, ОСОБА_1 не отримував жодних викликів та документів в порядку міжнародної правової допомоги, що свідчить про те, що останній про підозру не повідомлений, а тому, відповідно, не має статусу підозрюваного. У зв`язку з наведеним, зважаючи на новину про ніби то заочне повідомлення ОСОБА_1 про підозру, у сторони захисту виникла необхідність клопотати про проведення слідчої дії, а саме огляду документів, що підтверджують постійне місце проживання особи за кордоном та їх долучення до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380.

Вказане стало підставою для звернення до прокурора із клопотанням від 26.10.2022, в порядку ст. 220 КПК України.

Прокурором не оспорюється факт надходження клопотання адвоката ОСОБА_6 на електронну скриньку Офісу генерального прокурора 26.10.2022. Це клопотання було зареєстроване за вх.№ 172566-22 від 26.10.2022.

28.10.2022 постановою старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката про долучення до матеріалів кримінального провадження №52016000000000380 від 26.10.2016 копій документів та проведення їх огляду.

Своє рішення прокурор мотивував тим, що в результаті наданих адвокатом ОСОБА_6 документів встановлено, що вони є копіями різних документів, які не містять доказів щодо їх походження. Адвокатом не надано запитів, супровідних листі, або інших документів, які б підтверджували порядок отримання копії документів або відповідних оригіналів. На підставі ч.3 ст.99 КПК України сторона зобов`язана надати оригінал документа. Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості з підстав, визначених ч.5 ст.99 КПК України, які не наведені у клопотанні. Прокурор також зауважив, що адвокатом надано копію ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 у справі 991/2260/22, яка постановлена за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, але положеннями ст. 379 КПК України визначено, що саме суд надсилає копію судового рішення учаснику судового провадження. Учасник судового провадження має право отримати в суді копію ухвали суду. Окрім того, прокурор зазначив, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного прокурор дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання адвоката.

Натомість слідчий суддя не погоджується з такими висновками прокурора, з огляду на наступне.

Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч.3 ст.93 KПК України).

При цьому сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч.2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів.

Поряд з цим, встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.

В той же час варто враховувати, що право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права і розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.

Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Так, у ст. 63 Основного Закону зазначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, а у ст. 129 Конституції йдеться, що забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) цього права є однією з основних засад судочинства поряд зі змагальністю сторін кримінального провадження та свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зокрема гарантується рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конституційний принцип забезпечення підозрюваному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливості судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.

Забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) права на захист є самостійним принципом кримінального судочинства, який охоплює: 1) права, які підозрюваний (обвинувачений) може реалізувати власними діями шляхом надання усних або письмових пояснень із приводу підозри або обвинувачення, збирання і надання доказів, особистої участі у кримінальному провадженні, в тому числі участі в допитах інших підозрюваних (обвинувачених), потерпілих, свідків та експертів у суді, подачі скарг на дії і рішення слідчого, прокурора, слідчого судді й суду; 2)права, які можуть здійснюватися підозрюваним (обвинуваченим) за допомогою захисника й законного представника шляхом реалізації прав та обов`язків цих осіб; 3) наявність у слідчого, прокурора, слідчого судді й суду обов`язків сприяти підозрюваному (обвинуваченому) в реалізації його права на захист.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.

Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року).

Тобто провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У ст. 20 КПК України, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.

Зі змісту ч.6 ст.223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Одним із видів слідчих дій є огляд документів (ст. 237 КПК України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно положень ст. 84-85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як вбачається з клопотання, адвокат аргументує необхідність проведення слідчих дій новиною, опублікованою на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро про те, що ОСОБА_1, інтереси якого він представляє, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та оголошено у розшук.

На підставі ч.ч.1,2 ст.281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

За результатами дослідження матеріалів скарги слідчим суддею встановлено, що 26.10.2022 адвокат звернувся із клопотання до старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні в порядку ст.220 КПК України відповідно до якого просив оглянути та долучити до матеріалів провадження документи на підтвердження постійного місця проживання ОСОБА_1 у Республіці Кіпр. Адвокат просив оглянути та долучити, серед іншого, відповідь Державної прикордонної служби України № 91-18509/0/15-22-Вих від 21.07.2022, відповідь Державної міграційної служби України № 6.2-9978/3.1-21 від 10.11.2021, відповідь Міністерства закордонних справ України № 71/36-091-52295 від 19.07.2022, відповідь Міністерства закордонних справ України № 71/36-091-53193 від 21.07.2022, довідку про перебування на консульському обліку Посольства України в Республіці Кіпр №61221/36-531/1-16 від 18.04.2022, нотаріально засвідчений переклад посвідки на тимчасове проживання в Республіці Кіпр ОСОБА_1, нотаріально засвідчений переклад сертифікату реєстрації іноземця №0581829255 від 08.01.2021, відповіді Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.07.2022 №105/01-2928/1, свідоцтво про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці від 24.10.2022, зареєстровано в реєстрі за №736.

З результатами дослідження вищенаведених документів вбачається, що на підставі відповіді Державної прикордонної служби України № 91-18509/0/15-22-Вих від 21.07.2022 ОСОБА_1 19.08.2019 виїхав з території України та більше до неї не повертався.

З відповіді Державної міграційної служби України № 6.2-9978/3.1-21 від 10.11.2021 вбачається, що наданою інформацією Центральним міжрегіональним управління ДМС у м. Києві та Київській області місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 03.11.2021 знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_3 .

Наведене також підтверджується відповіддю Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.07.2022 №105/01-2928/1 з якої вбачається, що за даними Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 03.11.2021 знятий з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді Міністерства закордонних справ України № 71/36-091-52295 від 19.07.2022 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві Україна в Республіці Кіпр з 12.10.2021 року строком до 08.01.2024. Мета перебування за кордоном - працевлаштування. Аналогічні відомості містяться і у відповіді Міністерства закордонних справ України № 71/36-091-53193 від 21.07.2022 в якій зазначається, що актуальною адресою, яку надав ОСОБА_1 є АДРЕСА_4 .

Про перебування ОСОБА_1 на консульському обліку також зазначено у довідці про перебування на консульському обліку Посольства України в Республіці Кіпр № 61221/36-531/1-16 від 18.04.2022.

Таким чином, необхідність здійснення огляду та долучення документів до матеріалів кримінального провадження №52016000000000380 була обумовлена саме потребою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1, що, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 176 КПК України та ч.ч.1,2 ст.281 КПК України, є необхідним під час вчинення наведених процесуальних дій.

За викладених обставин слідчий суддя знаходить обґрунтованими доводи скарги щодо необхідності дослідження таких документів.

Натомість посилання прокурора на ненадання адвокатом оригіналів документів, а також доказів щодо їх походження як на підставу для відмови у задоволенні клопотання не ґрунтується на положеннях КПК України.

Частиною 3 ст.99 КПК України встановлено, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

В той же час положення згаданої статті встановлюють обов`язок надання оригіналів документів безпосередньо суду.

Поряд з цим безпідставним є посилання в постанові про відмову в задоволенні клопотання на положення ст.379 КПК України, які регулюють питання виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні та відповідно не регламентують порядку подання стороною захисту доказів під час здійснення досудового розслідування.

Водночас слідчий суддя враховує вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України, яка покладає на слідчого обов`язок повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Важливим є те, що підставою для подання відповідного клопотання адвокатом стали отримані ним відомості відносно вчинення таких процесуальних дій як повідомлення про підозру та оголошення у розшук особи, інтереси якої він представляє.

Положення КПК України зобов`язують орган досудового розслідування під час вчинення наведених процесуальних дій встановлювати місцезнаходження особи, відносно якої такі дії вчиняють.

Наведені прокурором у постанові обґрунтування щодо відмови у дослідженні документів стосовно місця проживання особи, відносно якої вчиняються процесуальні дії, не можуть бути достатньою належною підставою для відмови у задоволенні клопотання заявника, оскільки свідчить про формальний підхід до розгляду такого клопотання.

Таким чином, обставини, зазначені у клопотанні, мають бути дослідженні у кримінальному провадженні №52016000000000380 та їм має бути надана належна правова оцінка.

Слідчий суддя враховує те, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.

Відповідно до положень Глави 20 КПК України, огляд відносить до слідчих (розшукових) дій.

В свою чергу, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч.1, 2 ст. 223 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що у п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п.7 ч.1 ст.303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №9-49/0/4-17 від 12.01.2017).

Зі змісту постанови прокурора вбачається, що клопотання адвоката було розглянуто формально, не висвітлено всі порушені у ньому питання, не спростовано доцільності проведення таких слідчих дій, про які просить адвокат.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова прокурора ОСОБА_7 від 28.10.2022 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про доцільність проведення слідчої дії, оскільки це забезпечить одержання інформації, яка має суттєве значення у кримінальному провадженні.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.9, ч. 1 ст.28 КПК України, з метою належного судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для зобов`язання прокурора провести огляд документів, долучених до клопотання адвоката від 26.10.2022.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, подану представником скаржника - адвокатом ОСОБА_6, задовольнити.

Постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 28.10.2022 про відмову в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016 копій документів та проведення їх огляду- скасувати.

Зобов`язати старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 або інших прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, розглянути клопотання від 26.10.2022 (Вх.№172566-22), виконати слідчу (розшукову)дію - огляд документів, наданих адвокатом щодо місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та долучити до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 посвідчені адвокатом копії документів, які перелічені у п.1 прохальної частини клопотання від 26.10.2022 (Вх.№172566-22), про що повідомити заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4