Документ № 107500384

Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_7Справа № 991/196/20Доповідач: ОСОБА_8Провадження №11-кп/991/70/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2022 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_6,

суддів: ОСОБА_9, ОСОБА_10

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_11,

прокурора ОСОБА_12,

представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_13

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні №52018000000000856, об`єднаному з кримінальним провадженням №52019000000001208,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ було розпочато згідно з поданим прокурором 21.11.2022 клопотанням відповідно до ст. ст. 183, 184 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ (т. 144 а. с. 99-145).

ІІ. Зміст клопотання

2. У клопотанні прокурор просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 390 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 014 000,00 (один мільйон чотирнадцять тисяч) грн, та покладенням в разі сплати застави обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

2.1. Клопотання мотивоване тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (2) наявні ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) враховуючи майновий стан обвинуваченого і його сімейне становище, для належного виконання покладених обов`язків доцільно визначити заставу у вказаному прокурором розмірі, який не є завідомо непомірним для ОСОБА_4 ; (4) для забезпечення ефективного судового розгляду на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_21 підтримав своє клопотання з мотивів, наведених у ньому.

ІІІ. Позиції учасників провадження

3. Присутні у судовому засіданні сторони висловили свої аргументи.

3.1. Захисник ОСОБА_22 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) ОСОБА_4 не з`являвся до суду внаслідок наявності поважних причини, за винятком лише одного разу, коли до нього було застосовано привід, який не було виконано, оскільки обвинувачений самостійно з`явився до суду; (2) сторона обвинувачення хоч стверджує про неналежну процесуальну поведінку його підзахисного, проте жодним чином не реагувала на неявки ОСОБА_4 до суду першої інстанції; (3) відсутні ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) оскільки наразі кримінальне провадження закрито, тому необґрунтовано стверджувати щодо тяжкості можливого застосування покарання до ОСОБА_4 ; (5) розмір застави, про який просить прокурор, є непомірною для обвинуваченого; (6) ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку, міцні соціальні зв`язки, незадовільний стан здоров`я.

3.2. Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, підтримав позицію свого захисника. Крім цього зазначив, що він не мав та не має наміру переховуватися, має належну процесуальну поведінку, а також незадовільний стан здоров`я.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

4. Під час надання оцінки необхідності застосування запобіжного заходу суд виходить із такого.

(§1) Щодо обґрунтованості підозри

5. Прокурор у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.

5.1. Сторона захисту ОСОБА_4 заперечила проти даного доводу прокурора, зазначивши, що у ході досудового розслідування та матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень.

5.2. За наслідками перевірки доводу сторони обвинувачення колегія суддів вважає, що наявна обґрунтована підозра вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК.

6. Роблячи такий висновок, колегія суддів виходить із того, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє.

6.1. Тому, враховуючи положення ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

6.2. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

6.3. Але колегія суддів зауважує, що стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

6.4. Отже, під час перевірки чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, про які йдеться в обвинувальному акті, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.

7. Так, у ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_4, будучи фінансовим директором - головним бухгалтером Товариством з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Енергія-Новий Розділ» та фактичним фінансовим директором ТОВ Науково-виробниче підприємство /далі - НВП/ «Енергія-Новояворівськ», діючи у складі організованої групи, достовірно знаючи про фактичні обставини використання природного газу, придбаного ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» у Національної акціонерної компанії /далі - НАК/ «Нафтогаз України», сприяв заволодінню на користь цих ТОВ природного газу НАК «Нафтогаз України» у обсязі 220 050,755 тис. м. куб під прикриттям ліцензованої господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» населенню м. Новий Розділ та м. Новояворівськ Львівської області, що завдало державі в особі НАК «Нафтогаз України» матеріальної шкоди у сумі 1 425 737 709 (один мільярд чотириста двадцять п`ять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч сімсот дев`ять) гривень 22 копійки.

7.1. Зокрема, у 2013 - 2015 роках ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, забезпечив сприяння легалізації протиправно обернених на користь ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» 220 050, 755 тис. м. куб природного газу на суму 1 425 737 709,22 грн (як різниця між фактично сплаченими коштами та сумою, яку необхідно було сплатити НАК «Нафтогаз України»), шляхом приховування його незаконного походження та використавши його на виробництво електричної енергії, яку співучасники реалізували впродовж 2013 - 2015 років ДП «Енергоринок», отримавши незаконний дохід у загальному обсязі 2 663 178 893,34 грн, частина якого за активної участі тих же осіб та за пособництва ОСОБА_4 і невстановленої слідством особи (досудове розслідування стосовно якої здійснюється у кримінальному провадженні №22016000000000243) у розмірі 296 256 247,37 грн була легалізована шляхом здійснення правочинів та фінансових операцій з ТОВ «Корпорація КРТ».

7.2. Наведені факти, які доводять причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів у цьому кримінальному провадженні за стандартом доказування «обґрунтована підозра», підтверджуються матеріалами справи, які в кількості більше 140 томів наявні у розпорядженні суду. Крім того, зазначені обставини існування обґрунтованої підозри щодо цього обвинуваченого неодноразово перевірялися та були підтверджені під час обрання йому запобіжних заходів.

8. Таким чином, вище наведено інформацію, яка за стандартом доведення «обґрунтована підозра» може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК.

9. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості не вирішується в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

(§2) Щодо наявності ризиків

10. Прокурор у клопотанні зазначив про наявність двох ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки внаслідок неявки ОСОБА_4 чотирнадцять разів у судові засідання у суді першої інстанції до нього було застосовано привід та грошове стягнення і він безпідставно не прибував до суду апеляційної інстанції, що призводить до порушення розумних строків судового провадження.

10.1. Сторона захисту ОСОБА_4 заперечила щодо наявності даних ризиків, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 не з`являвся до суду внаслідок наявності поважних причин.

10.2. За наслідками розгляду даних доводів клопотання колегія суддів вважає, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК, в той час як наявність ризику, зазначеного у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стороною обвинувачення не доведена.

11. Надаючи саме таку оцінку доводам прокурора, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

11.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

11.2. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

11.3. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинна бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

11.3.1. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

11.3.2. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

11.4. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується: (1) численними неявками обвинуваченого ОСОБА_4 у судові засідання для участі в судовому розгляді 18.03.2020 (т. 3 а. с. 132), 28.04.2020 (т. 7 а. с. 184-184а), 06.05.2020 (т. 7 а. с. 236а), 22.12.2020 (т. 13 а. с. 139-140), 14.01.2021 (т. 13 а. с. 168-169), 01.02.2020 (т. 23 а. с. 77-79), 03.05.2022 (т. 24 а. с. 118); (2) застосуванням Вищим антикорупційним судом до обвинуваченого приводу у судове засідання (т. 23 а. с. 77-80, 87-89); (3) неможливістю провести підготовче судове засідання у Вищому антикорупційному суді упродовж більш ніж як двох років (21.01.2020-18.05.2022), що призводить до порушення розумних строків судового провадження; (4) накладенням Апеляційною палатою на ОСОБА_4 грошового стягнення внаслідок неприбуття у судове засідання, призначеного на 11.11.2022 о 13 год 00 хв, за відсутності поважних причин (т. 143 а. с. 147-151, 176-178).

11.4.1. Тому, ураховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що в клопотанні сторони обвинувачення зазначено достатні підстави, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, щодо існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Адже ймовірність настання наведеного ризику не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована та підтверджується конкретними фактами.

11.4.2. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_4 здійснюватиме відповідні дії й надалі. Але наведені факти підтверджують, що обвинувачений має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

11.5. Разом із цим, колегія суддів вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду на даний момент є не доведеним, зважаючи на поведінку обвинуваченого та його обізнаність про кримінальне провадження упродовж тривалого часу, а також ураховуючи неможливість за обставин цієї справи посилатися лише на тяжкість вчинених обвинуваченим дій у ситуації, коли на даний момент наявне не скасоване рішення про закриття кримінального провадження №52018000000000856, об`єднаного з кримінальним провадженням №52019000000001208.

(§3) Щодо виду запобіжного заходу та покладення обов`язків

12. Прокурор, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування двох ризиків, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 390 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 014 000,00 (один мільйон чотирнадцять тисяч) грн.

12.1. Сторона захисту ОСОБА_4 заперечила щодо необхідності застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки вважала його занадто тяжким, а розмір застави - таким, що не відповідає майновому становищу ОСОБА_4 .

12.2. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що у кримінальному провадженні №52018000000000856, об`єднаному з кримінальним провадженням №52019000000001208, до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що 744 300,00 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн та з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

12.3. Під час перевірки вказаного доводу колегія суддів враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).

12.3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

12.3.2. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.

12.3.3. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).

12.4. Застосовуючи наведений підхід колегія суддів ураховує, що:

12.4.1. на даній стадії ОСОБА_4 не підозрюється, а обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, якими за версією сторони обвинувачення було завдано шкоду в розмірі 1 425 737 709 (один мільярд чотириста двадцять п`ять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч сімсот дев`ять) гривень 22 копійки (т. 1 а. с. 6-241);

12.4.2. до ОСОБА_4 неодноразово застосовувалися запобіжні заходи, починаючи з 18.01.2018, проте це не перешкодило йому безпідставно не з`являтися до суду, внаслідок чого до нього Вищим антикорупційним судом було застосовано привід у судове засідання (т. 23 а. с. 77-80, 87-89; т. 24 а. с. 28-33; т. 144 а. с. 108-130, 137-141);

12.4.3. будучи обізнаним про свої обов`язки, передбачені зокрема п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, ОСОБА_4 безпідставно не прибув в судове засідання у суді апеляційної інстанції, внаслідок чого до нього було застосоване грошове стягнення (т. 143 а. с. 147-151, 176-178);

12.4.4. ОСОБА_4 виповнилося повних 59 років, має постійне місце проживання та реєстрації на території України, має незадовільний стан здоров`я (т. 1 а. с. 6-241; т. 2 а. с. 96, 98 182-184; т. 143 а. с. 214; т. 144 а. с. 66, 67; т. 145 а. с. 10-12, 16-19, 25-42).

12.5. Ураховуючи особу ОСОБА_4, його процесуальну поведінку, в тому числі в період перебування під дією запобіжного заходу, а також перебування у статусі обвинуваченого, а не підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри та доведеного ризику, колегія суддів вважає, що запобігти можливості ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

12.5.1. Більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку, ураховуючи неодноразове ухилення обвинуваченого від явки до суду під час розгляду справи у суді першої інстанції та одноразове ухилення від прибуття для участі в апеляційному розгляді в суді апеляційної інстанції, у тому числі зважаючи на те, що застосування до ОСОБА_4 . Вищим антикорупційним судом приводу не змінило його ставлення до своїх обов`язків як обвинуваченого під час судового розгляду в апеляційному суді.

12.5.2. Із огляду на наведене, для запобігання можливості ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином колегія суддів вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

12.6. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне саме застосувати запобіжний захід, а не змінити його із особистого зобов`язання на тримання під вартою.

12.6.1. Адже, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК).

12.6.2. 29.03.2022 ухвалою Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 - змінено запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання із покладенням обов`язку, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК, строк дії якого визначено до 28.05.2022 (т. 24 а. с. 28-33, 144 а. с. 137-141).

12.6.3. Тому, керуючись ч. 1 ст. 179 КПК, колегія суддів вважає, що строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, застосованого до ОСОБА_4, минув тоді ж, коли сплив строк дії покладеного на нього обов`язку, тобто 28.05.2022. У зв`язку із цим на момент вирішення клопотання до обвинуваченого не застосовано жодного запобіжного заходу.

13. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

14. Так, порядок визначення розміру, у якому до підозрюваного може бути застосована застава, регулюється ст. 182 КПК.

14.1. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

14.2. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

14.3. Відповідно до ст. 7 Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.

14.4. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

14.5. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

14.6. Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

14.7. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких, встановлених обставин, згідно з якими:

14.7.1. ОСОБА_4 обвинувачений у вчиненні злочинів, внаслідок яких державі в особі НАК «Нафтогаз України» завдано матеріальної шкоди у сумі 1 425 737 709 (один мільярд чотириста двадцять п`ять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч сімсот дев`ять) грн 22 коп;

14.7.2. за період з 2004 по 2014 роки ОСОБА_4 було нараховано дохід за місцем роботи ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», за період з 2005 по 2018 роки нараховано дохід за місцем роботи ТОВ «Енергія-Новий Розділ», а також у 2019 році ОСОБА_4 нараховано 60 300 грн, у 2020 році - 111 885,79 грн, у 2021 році - 135 842,67 грн, у 2022 році - 32 563,81 грн (т. 144 а. с. 203-215).

14.7.3. ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира, загальною площею 84,3 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, проте на яку відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 26.01.2018 накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження майном (т. 144 а. с. 217-219);

14.7.4. 18.01.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн, яку як убачається із ухвали від 20.04.2018 було внесено заставодавцем ОСОБА_5 (т. 144 а. с. 108-124, 131-133);

14.7.5. за вказівкою ОСОБА_4 сума внесеної за нього застави в розмірі 528 600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн 00 коп (т. 24 а. с. 28-33; т. 144 а. с. 125-130), до якої її з часом було судом зменшено, Вищий антикорупційний суд 29.03.2022 перерахував Національному банку України на підтримку Збройних сил України.

15. Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, неодноразове порушення визначеного кримінальним процесуальним законом обов`язку щодо явки до суду в суді першої інстанції та одноразове - у суді апеляційної інстанції, зміну майнового стану обвинуваченого через перерахування грошових коштів на підтримку Збройних сил України, а також не наведення прокурором фактів, з огляду на які було б необхідно застосувати до ОСОБА_4 заставу в більшому за максимальний розмір, визначений ч. ч. 4-5 ст.182 КПК, колегія суддів вважає, що сума застави в розмірі 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн 00 коп для нього буде помірною і такою, що разом з покладенням обов`язків, визначених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, здатна запобігти ризику, що в подальшому він перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

16. Водночас, оскільки ризик переховування стороною обвинувачення не доведений, відсутня потреба в покладенні обов`язку, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

(§4) Висновки

17. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн 00 коп із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

Керуючись ст. 2, 7-9, 22, 26, 176-178, 179, 182, 183, 184, 186, 194, 196, 197, 199, 284, 370, 370, 376, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою .

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 визначити до 21 січня 2023 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень 00 копійок.

Сума застави може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що він зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку та явку за викликом ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених (1) частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (2) частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

За умови внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1) прибувати до прокурора, суду за першим викликом; (2) не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду; (3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну.

Строк дії покладених у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків визначити до 21 січня 2023 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити обвинуваченому та вручити прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_23 Судді:ОСОБА_24 ОСОБА_25