- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/5071/22
Провадження 1-кс/991/5090/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_29., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_30., прокурора ОСОБА_31., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_32., ОСОБА_33., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34., погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_35., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Дунаєць Гухівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 285 742 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що у 2018 році, більш точна дата та час досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «Будівельна компанія «Карпати» (далі - ТОВ «БК «Карпати»), які входять до групи юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність з використанням знаку для товарів та послуг «РІЕЛ» та «РІЕЛ Будівельна корпорація», достовірно знаючи про триваючий продаж майнових прав на квартири у будинку АДРЕСА_3 та у будинку АДРЕСА_4, та усвідомлюючи у зв`язку з цим неможливість виконання ТОВ «Вестбудінвест», ТОВ «БК «Карпати» зобов`язань перед 1 Окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України (далі - 1ОВКБ ДПСУ) за договорами про спільну діяльність № 31-07/7 від 14.02.2007 (далі - договір № 31-07/7) та № 312-07/40 від 24.12.2007 (далі - договір №312-07/40) в частині передачі площі житла у зазначених будинках, яке повинно належати 1ОВКБ ДПСУ, вступив у злочинну змову з Головою Державної прикордонної служби України (далі - Головою ДПСУ) ОСОБА_1 та начальником 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_3 . Злочинна змова спрямована на вчинення останніми всупереч інтересам служби зловживання службовим становищем з метою одержання ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» неправомірної вигоди у вигляді передачі у власність 1ОВКБ ДПСУ в рахунок виконання зобов`язань за вказаними договорами замість квартир у місті Львові, квартир за межами міста Львова, ринкова вартість яких значно менша за вартість квартир, що повинні були бути передані 1 ОВКБ ДПСУ.
При цьому, умовою використання Головою ДПСУ ОСОБА_1 свого службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» було: до моменту видачі ним розпорядження начальнику 1 ОВКБ ДПСУ ОСОБА_3 про здійснення дострокового отримання від ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» частини квартир у будинках за межами м. Львова, надання 1ОВКБ ДПСУ з метою подальшого передання ОСОБА_1 в службове користування квартири у будинку АДРЕСА_5, шляхом внесення відповідних змін до договору № 312-07/40, а також забезпечення придбання ОСОБА_1 машиномісця у вищезазначеному будинку за ціною, яка була б суттєво нижчою від ринкової, а також нижче ціни аналогічних машиномісць у вказаному будинку.
Унаслідок протиправних дій голови ДПСУ ОСОБА_1 та начальника 1ОВКБ ОСОБА_3 та директора ТОВ «Вестбудінвест» і ТОВ «БК «ОСОБА_36., який сприяв вчиненню злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3, 1ОВКБ ДПСУ отримано у власність:
1802 кв.м. площі житла (квартир) у будинку АДРЕСА_6, ринкова вартість якої менша на 5 232 107,53 грн у порівнянні з ринковою вартістю еквівалентної площі житла (квартир) у будинку АДРЕСА_3, які повинні були бути передані ТОВ «Вестбудінвест» 1ОВКБ ДПСУ на підставі попередніх актів розподілу площі житла (квартир) у зазначеному будинку, що затверджені додатковою угодою № 12/31-07/7 від 27.12.2018 про внесення змін до договору № 31-07/7;
1470,8 кв.м. площі житла (квартир) у будинку АДРЕСА_6, ринкова вартість якої менша на 5 450 490,66 грн у порівнянні з ринковою вартістю еквівалентної площі житла (квартир) у будинку II черги будівництва № 2 на Генплані по АДРЕСА_4 які повинні були бути передані ТОВ «БК «Карпати» 1ОВКБ ДПСУ на підставі попередніх актів розподілу площі житла (квартир) у зазначеному будинку, що затверджені додатковою угодою № 15/312-07/40 від 28.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40.
Загальний розмір неправомірної вигоди, отриманої ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» у різниці між ринковою вартістю житлової площі у будинку АДРЕСА_6, фактично переданої на користь 1ОВКБ ДПСУ, та житлової площі (квартир) у будинку АДРЕСА_3 та у будинку II черги будівництва АДРЕСА_4, що повинна була бути передана 1ОВКБ ДПСУ згідно додаткових угод № 12/31-07/7 від 27.12.2018 про внесення змін до договору № 31-07/7 та додаткової угоди № 15/312-07/40 від 28.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40 становить 10 682 598,19 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Необхідність застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 3 285 742 грн.
У той же час, детектив просив покласти на ОСОБА_1 обов`язки передбачені абзацом першим, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні від сторони захисту надійшло клопотання про розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у закритому судовому засіданні, оскільки під час його розгляду будуть встановлені персональні дані підозрюваного ОСОБА_1, зокрема, щодо проходження ним військової служби, розголошення яких може зашкодити безпеці останнього та членів його сім`ї. Прокурор вважав, що підстави для розгляду клопотання у закритому судовому засіданні відсутні.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, керуючись п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя без виходу до нарадчої кімнати постановив: клопотання задовольнити частково, дослідження відомостей, що стосуються особистих даних підозрюваного, членів його сім`ї, відомостей щодо проходження військової служби здійснити у закритому судовому засіданні у цій частині.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисники ОСОБА_37., ОСОБА_38, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1, у судовому засіданні просили відмовити у задоволення клопотання. Захисники зазначили, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 необґрунтоване, у ньому відсутнє посилання на обставини об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України: вказані у ньому факти не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, орган досудового розслідування не надав усіх документів, якими обґрунтовувалась підготовка видачі ОСОБА_1 розпоряджень. Стверджують, що ризики, про які зазначено у клопотанні не підтверджуються фактичними матеріалами справи, зокрема, з урахуванням наявності у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, його призову на військову службу та обмежень для виїзду чоловіків за кордон, що діють на період військового стану. Захисники зазначили, що в клопотанні відсутні будь-які обґрунтування неможливості запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Також, детективом не обґрунтована необхідність покладення на ОСОБА_1 конкретних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Запропонований детективом розмір застави є надмірним для підозрюваного, оскільки при визначенні такого розміру не врахований реальний дохід ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_37. додатково зауважив, що у висновку судово-економічної експертизи від 08.11.2021експерт вирішив питання, які виходять за межі його спеціальних знань, та з`ясував питань права. Захисник зазначив, що сторона обвинувачення під час подання клопотання про обрання запобіжного заходу приховала факт наявності рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/18861/19 від 25.08.2021, яке набрало законної сили, та стосується обставин кримінального правопорушення, а також стороною обвинувачення приховано наявність комплексної будівельно-технічної експертизи та експертизи менеджменту, проведення яких доручено Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень». Стверджує, що повідомлення про підозру від 28.10.2022 не відповідає вимогам ст. 277 КПК України: у ньому відсутні права підозрюваного, не зазначено час та місце вчинення злочину.
Письмові заперечення захисників ОСОБА_32. та ОСОБА_39 долучено до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 28.10.2022 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_40., за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_35., у кримінальному провадженні № 52019000000000658 склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе та для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Цього ж дня о 12 год 52 хв детектив повідомив про підозру ОСОБА_1, вручив йому копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру та підписом підозрюваного у повідомлені про підозру.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Зауваження сторони захисту щодо змісту повідомлення про підозру, зокрема, щодо зазначення процесуальних прав та обов`язків підозрюваного відразу після стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, не спростовують того, що їх не роз`яснено підозрюваному.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, зокрема, копії: листа Адміністрації ДПСУ № 0.12-6706/0/6-30-Вих від 26.06.2020 із положенням про адміністрацію ДПСУ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 16.10.2014; договору про спільну діяльність № 31-07/7 від 14.02.2007, укладеного між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України та ТОВ «Вестбудінвест» та додаткових угод щодо внесення змін цього договору: № 1/31-07/7 від 29.12.2014, № 4/31-07/7 від 29.04.2016, № 12/31-07/7 від 27.12.2018 № 13/31-07/7 від 27.12.218, № 14/31-07/7 від 04.02.2019, № 15/31-07/7 від 22.03.2019, та попереднього акту розподілу загальної площі житла (квартир) у 179- квартирному 16-поверховому житловому будинку (по генплану Б-1) та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення 1 черги 1 етапу будівництва по АДРЕСА_7 ; договору про спільну діяльність № 312-07/40 від 24.12.2007, укладеного між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України та ТОВ «Вестбудінвест» та додаткових угод щодо внесення змін цього договору: № 1/312-07/40 від 22.05.2014, № 6/312-07/40 від 07.04.2016, № 15/312-07/40 від 28.03.2018, № 16/312-07/40 від 29.03.2018, № 18/312-07/40 від 27.12.2018, № 19/312-07/40 від 26.03.2019, та попереднього акту розподілу загальної площі житла (квартир) 163-и квартирного 6-9 поверхового багатоквартирного житлового будинку (секція 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пасажем (№ 2 на генплані) ІІ черги будівництва по АДРЕСА_65 у м. Львові; розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України про дострокове отримання житла № 22 від 01.02.2019, № 74 від 22.03.2019, № 76 від 25.03.2019; договорів міни № 147 від 07.09.2019, № 152 від 08.02.2019, № 157 від 11.02.2019, № 400 від 25.03.2019, № 409 від 26.03.2019, № 413 від 27.03.2019, № 420 від 28.03.2019, № 423 від 29.03.2019 та актів приймання передачі квартир від 07.09.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 28.03.2019, 29.03.2019; висновків про вартість майна та документів оцінювача ОСОБА_4 ; протоколу допиту свідків ОСОБА_5 від 10.03.2021, ОСОБА_6 від 24.02.2021, ОСОБА_7 від 02.07.2020; договору про передачу функцій замовника - забудовника від 04.09.2015, укладеного між ТОВ «Вестбудінвест» та ПП «Ріелпогранбуд-1»; договору про передачу функцій замовника-забудовника від 04.11.2014, укладеного між ТОВ «БК» Карпати» та ПП «Ріелпогранбуд»; договору № 19-ФБ від 01.02.2016, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінбуд» та ПП «Ріелпогранбуд-1»; договору № 21-ФБ від 16.02.2016, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінбуд» та ПП «Ріелпогранбуд»; протоколів: про результати здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.05.2020, про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.08.2021; актів обстеження об`єктів будівництва від 05.11.2018; актів готовності об`єкта експлуатації від 14.01.2019; листів директора ТзОВ «Вестбудінвест» ОСОБА_8, ТзОВ «БК «Карпати» ОСОБА_8 до Начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 27/08/18-21 від 27.08.2018; договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири: № 2 від 27.12.2018 та акту прийому-передачі майнових прав від 18.03.2019 до нього; № 1 від 27.12.2018 та акту прийому-передачі майнових прав від 04.03.2018 до нього; від 25.01.2019 та акту прийому-передачі майнових прав від 25.01.2019 до нього; № 1 від 27.12.2018 та акту прийому-передачі майнових прав до нього від 14.03.2019; протоколу обшуку від 07.07.2020, 30.08.2021; сертифікатів: серії ЛВ № 162180820344 від 23.03.2018, серії ІУ № 1631910202257 від 12.04.2019, серії ІУ № 163190991586 від 09.09.2019; протоколів огляду від 23.07.2020, 09.07.2020, 01.09.2021; висновків експерта: № 130/8-2/8 від 29.01.2021 за результатом проведення оціночно-будівельно експертизи, № СЕ-19-21/33707-ЕК від 08.11.2021 за результатами проведення економічної експертизи, № 68/1 від 19.05.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, № СЕ-19-22/28076-ОБ від 30.09.2022 за результатами оціночно-будівельної експертизи; аудиторського звіту № 7 від 19.07.2019 за результатами позапланового внутрішнього аудиту Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) за період 01.01.2017-30.06.2019; протоколу огляду від 09.09.2019; розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 116 від 03.03.2018; ордера на право зайняття службового житла № 016075 від 24.04.2018; договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 459 від 05.04.2019, укладеного між ОСОБА_9, який діє від імені ПП «Агенство нерухомості «БК «РІЕЛ» та ОСОБА_10 ; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.06.2021.
Із наданих матеріалів, зокрема, встановлено таке.
Положенням про адміністрацію ДПСУ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 16.10.2014 (далі - Положення № 533) (т. 1 а.с. 55-60), визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України: є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні ( п. 1); здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери її управління та організовує забезпечення органів Держприкордонслужби матеріальними та іншими ресурсами, вживає заходів для забезпечення будівництва, реконструкції, експлуатації та ремонту житлового фонду, об`єктів військового призначення (п.п. 28, 29 п. 4); організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку (п.п. 3 п.5); в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (п. 9) очолює Голова Держприкордонслужби (п. 10).
Відповідно до п. 11 вказаного положення Голова Держприкордонслужби: здійснює керівництво Держприкордонслужбою та діяльністю Адміністрації Держприкордонслужби (п.п. 1); у межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в апараті Адміністрації Держприкордонслужби та її територіальних органах Конситуції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів МВС (п.п. 8); дає у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками апарату Адміністрації Держприкордонслужби, органів Держприкордонслужби доручення (п.п. 9); утворює, реорганізовує, ліквідує підприємства та установи, затверджує їх положення (статути), здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Адміністрації Держприкордонслужби (п.п. 16); підписує накази та директиви Адміністрації Держприкордонслужби (п.п. 32).
Пунктом 12 Положення № 533 передбачено, що для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Адміністрації Держприкордонслужби може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Адміністрації Держприкордонслужби. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Адміністрації Держприкордонслужби можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова Держприкордонслужби.
ОСОБА_1 Указом Президента України № 195/2017 від 25.07.2017 призначений на посаду Голови Державної прикордонної служби України. Відповідно до Положення № 533 ОСОБА_1 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, ніс особисту відповідальність за дотримання законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, очолюваного ним органу, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
Між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, правонаступником якого є 1 Окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України (далі - 1ОВКБ ДПСУ), як замовником, та ТОВ «Вестбудінвест», ТЗОВ «Будівельна компанія «Карпати», як забудовником, укладено договори про спільну діяльність у будівництві № 31-07/7 від 14.02.2007 та № 312-07/40 від 24.12.2007 відповідно.
За умовами цих договорів 1ОВКБ ДПСУ мав отримати 21% від загальної площі збудованого ТОВ «Вестбудінвест» житла за адресою: АДРЕСА_3 та 19% від загальної площі збудованого ТЗОВ «Будівельна компанія «Карпати» житла за адресою: АДРЕСА_8 (т. 2 а.с. 171-180, 203-212).
Між ТЗОВ «БК «Карпати» та ПП «Ріелпогранбуд» укладено договір про передачу функцій замовника-забудовника від 04.11.2014, відповідно до п. 2.2 договору ПП «Ріелпогранбуд» передає ТЗОВ «БК Карпати» житло (квартири), загальна площа яких становить 19% від загальної площі квартир, які будуть побудовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_8, що повністю співпадає з відсотком житлової площі, яка визначена у договорі про спільну діяльність у будівництві № 312-07/40 від 24.12.2007 для 1ОВКБ ДПСУ. Відповідно до п. 3.1.7 вказаного договору обов`язком ТЗОВ «БК «Карпати» є підписання акту розподілу житлових та нежитлових приміщень, що гарантувало частку державного майна у вигляді відсотка площі житла у майбутньому (т. 3 а.с. 113-118).
Між ТОВ «Вестбудінвест» та ПП «Ріелпогранбуд-1» укладеного договір про передачу функцій замовника-забудовника від 04.09.2015 відповідно до п. 2.2 вказаного договору ТОВ «Вестбудінвест» набував після введення будинку у експлуатацію усіх майнових прав на 21 % житлових площ у будинку за адресою: будинку Б1 по АДРЕСА_3, що повністю співпадає з відсотком житлової площі, яка визначена у договорі про спільну діяльність у будівництві № 31-07/7 від 14.02.2007 для 1ОВКБ ДПСУ. Відповідно до п. 3.1.7 цього договору обов`язком ТОВ «Вестбудінвест» було підписання акту розподілу житлових та нежитлових приміщень, що гарантувало частку державного майна у вигляді відсотка площі житла у майбутньому (т. 3 а.с. 77-83).
У подальшому ПП «Ріелпогранбуд-1» та ПП «Ріелпогранбуд» уклали із ТОВ «ФК «Фінбуд» договори: № 19-ФБ від 01.02.2016 про спорудження об`єкту будівництва: будинку Б1 по АДРЕСА_3 та № 21-ФБ від 16.02.2016 про спорудження об`єкту будівництва: будинку АДРЕСА_4, відповідно до яких управителем фонду фінансування будівництва визначено ТОВ «ФК «Фінбуд» (т. 3 а.с. 91-102, 119-131).
ОСОБА_7 на підставі договору № 1-95/ОС-2 від 22.02.2016, укладеного із ТОВ «ФК «Фінбуд», набула майнові права на квартиру АДРЕСА_9 (до введення будинку в експлуатацію адреса: АДРЕСА_9) (т. 4 а.с. 83-87).
ТОВ «ФК «Фінбуд» 25.02.2016 уклало із ОСОБА_6 договір № 7-44/ВВ-1 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», створеного для функціонування будівництва багатофункціонального житлового комплексу з підземним паркінгом на АДРЕСА_7 у м. Львові (І-ша черга будівництва - будинок № «Б1» на генплані), відповідно до якого остання набула майнові права на квартиру АДРЕСА_10 цього будинку (т. 4 а.с. 80).
1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, уклало з ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, додаткову угоду № 15/312-07/40 від 28.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40, якою погоджено попередні акти розподілу площі житла (квартир) у 163-квартирному 6-9 поверховому житловому будинку АДРЕСА_4, згідно з якими 1ОВКБ повинно було належати 1926,62 кв. м. житлової площі у зазначеному будинку, а саме житлова площа квартир АДРЕСА_11, 27 у секції А; № 36, 38, 45, АДРЕСА_12 ; №71, 79, 84 у секції В; № 86, 87, 90, 91,92, 93,94, 95, 101 у секції Г; № 122,125,127, 128, 131, 132, 135 у секції Д; № 139, 142, 143,144,145, 150 у секції Е (т. 2 а.с. 219-225).
21 серпня 2013 року між ТОВ «Інноваційна компанія «Сучасні будівельні технології» та ПП «Студія-Лада» укладено договір про передачу функцій замовника забудовника при будівництві та реалізації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_13 (т. 4 а.с. 71-76).
ТОВ «Вестбудінвест», ТОВ «БК «Карпати», ПП «Будівельна корпорація «Ріел», ПП «Агенство Нерухомості «БК» Ріел», ПП «Житлобудінвест», ПП «ЖБК «Ріел», ТОВ «Ріел Інк», ТОВ «Ріелпогранбуд-3», ТОВ «Ріел-Девелоп», ТЗОВ «Ріел-Дірект», ТЗОВ «Ріелжитлобуд», ПП «Ріел-Інвест», ТОВ «Ріелпогранбуд-3», ПП «Ріел-Фінанс», ПП «Сервіс-Ріелбуд», ПП «Студія-Лада», ПП «Софіябудінвест», ПП «Ріелпогранбуд» (ПП «Львівська Британя»), ПП «Ріелпогранбд-1» (ПП «Львівська Америка») входять до групи юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність з використанням знаку для товарів та послуг «РІЕЛ» та «РІЕЛ Будівельна корпорація» (т. 4 а.с. 29-34).
1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, уклало із ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, додаткову угоду № 16/312-07/40 від 29.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40, якою погоджено дострокову передачу у власність 1ОВКБ ДПСУ квартири за адресою: АДРЕСА_1 у рахунок частини загальної площі житла у 163-квартирному 6-9 поверховому житловому будинку АДРЕСА_4, яка належить 1 ОВКБ ДПСУ (а.с. 226-228).
24 квітня 2018 року Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація видала ОСОБА_1 ордер № 0160075 на право зайняття службового жилого приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_14 (т. 4 а.с. 89-90). ОСОБА_1 на квартирному обліку в Дарницькій районній в м. Києві державній адміністрації не перебував (т. 4 а.с. 88).
05 квітня 2019 року ПП «Агенство нерухомості «БК «Ріел», в особі ОСОБА_11, уклало із дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 112) договір № 459 купівлі-продажу нежитлового приміщення, а саме: машиномісце, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15, ціна договору - 189 300 грн (т. 4 а.с. 95, 97)
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19-22/28076-ОБ від 30.09.2022 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, орієнтир щодо вартості зазначеного машиномісця станом на 05.04.2019 складав 320 000 грн (т. 4 а.с. 139 зворт).
05 листопада 2018 року начальник 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_41. подав на затвердження акт обстеження (огляду) комісією, проведеного упродовж 29.10.2018 - 02.11.2018 будинку Б1 на генплані по АДРЕСА_7, яким встановлено 70% будівельну готовність будинку та прогнозований строк введення в експлуатацію відповідно до фактичного стану у ІІ-му кварталі 2019 року (т. 3 а.с. 152-154), а також акт огляду будинку АДРЕСА_4, згідно з яким комісія дійшла висновку про 75% будівельну готовність будинку та прогнозований строк введення в експлуатацію відповідно до фактичного стану будинку у ІІІ-му кварталі 2019 року (т. 3 а.с. 160-162).
27 грудня 2018 року 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, із ТОВ «Вестбудінвест», в особі директора ОСОБА_2, уклали додаткову угоду № 12/31-07/7 про внесення змін до договору № 31-07/7, якою погоджено попередній акт розподілу квартир та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення по будинку Б1 за адресою: АДРЕСА_7, згідно з яким 1ОВКБ ДПСУ розподілено квартири з номерами АДРЕСА_16, 28, 39, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24, АДРЕСА_25, АДРЕСА_26, АДРЕСА_27, АДРЕСА_28, АДРЕСА_29, АДРЕСА_7, АДРЕСА_30, АДРЕСА_31, АДРЕСА_32, АДРЕСА_33, АДРЕСА_10, АДРЕСА_34, АДРЕСА_35, АДРЕСА_36, АДРЕСА_37, АДРЕСА_38, АДРЕСА_39, АДРЕСА_40, АДРЕСА_41, АДРЕСА_42, АДРЕСА_43, АДРЕСА_44, АДРЕСА_45, АДРЕСА_46, 130, 137, 161, 164, 166 у зазначеному будинку (т. 2 а.с. 229-230).
14.01.2019 складено акт готовності будинку Б1 за адресою: АДРЕСА_7, який підписано, у тому числі, начальником 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 173).
Голова ДПСУ ОСОБА_1 видав розпорядження Адміністрації ДПСУ № 22 від 01.02.2019, № 74 від 22.03.2019, № 76 від 25.03.2019, якими зобов`язав начальника 1ОВКБ ДПСУ забезпечити реалізацію рішень визначених пунктом 1 протоколів спільних нарад № 23 від 31.01.2019, № 25 від 19.03.2019, № 28 від 22.03.2019 відповідно щодо дострокового отримання квартир (т. 2 а.с. 246-248).
На виконання розпоряджень Голови ДПСУ ОСОБА_1 № 22 від 01.09.2019, № 74 від 22.03.2019 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, уклало із ТОВ «Вестбудінвест», в особі директора ОСОБА_2, додаткові угоди № 14/31-07/7 від 04.02.2019, № 15/31-07/7 від 22.03.2019 про внесення змін до договору № 31-07/7, відповідно до яких 1ОВКБ ДПСУ достроково отримало в рахунок 21% житла від загальної площі, що будується за адресою: АДРЕСА_47 квартири АДРЕСА_48, 6, АДРЕСА_8, АДРЕСА_49, АДРЕСА_50, АДРЕСА_31, АДРЕСА_51, АДРЕСА_52, АДРЕСА_34, АДРЕСА_53, АДРЕСА_54, АДРЕСА_55, АДРЕСА_56, АДРЕСА_57, АДРЕСА_58, АДРЕСА_20, АДРЕСА_59, 83, 94, 99, а також квартири АДРЕСА_13, АДРЕСА_7, АДРЕСА_16, АДРЕСА_33, АДРЕСА_60, АДРЕСА_61, АДРЕСА_62, АДРЕСА_10, АДРЕСА_17, АДРЕСА_63, АДРЕСА_64 .
У подальшому 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, уклав із ТОВ «Вестбудінвест», в особі директора ОСОБА_2, договори міни № 147 від 07.02.2019, № 152 від 08.02.2019, № 157 від 11.02.2019, № 400 від 25.03.2019, № 409 від 26.03.2019, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 . Відповідно до цих договорів у власність 1ОВКБ ДПСУ передаються вказані квартири та квартира АДРЕСА_65, квартира АДРЕСА_66, а у власність ТОВ «Вестбудінвест» передаються 1958,5 кв.м, що знаходяться у будинку І черги 1 етапу будівництва будинок АДРЕСА_67 . Також складено акти-приймання передачі квартир від 07.02.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, відповідно до яких, у тому числі, 1ОВКБ ДПСУ не має жодних претензій до стану квартир (т. 3 а.с. 17-41). При укладенні вказаних договорів міни нотаріусу надано висновок про вартість майна, замовник оцінки ТОВ «Вестбудінвест», оцінювач ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 59)
На виконання розпорядження Голови ДПСУ ОСОБА_1 № 76 від 25.03.2019, 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, уклав із ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, додаткову угоду № 19/312-07/40 від 26.03.2019 про внесення змін до договору № 312-07/40, яким погодили в рахунок 19% житла від загальної площі, що будується за адресою: АДРЕСА_7 (II черга будівництва 4-х секційного житлового будинку АДРЕСА_68 достроково передати 22 квартири в новозбудованому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6, а саме квартири: АДРЕСА_69, 82, АДРЕСА_70, АДРЕСА_71, АДРЕСА_21, АДРЕСА_40, АДРЕСА_72, 4,19, АДРЕСА_73, АДРЕСА_36, АДРЕСА_74, АДРЕСА_75, АДРЕСА_76, АДРЕСА_37, АДРЕСА_38, АДРЕСА_77, АДРЕСА_78, АДРЕСА_79, АДРЕСА_80, 103 та одну квартиру АДРЕСА_81, загальною площею 1470,8 кв.м. (т. 2 а.с. 231-234).
У подальшому, 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_3, уклав із ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, договори міни № 143 від 27.03.2019, № 420 від 27.03.2019, № 423 від 29.03.2019, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 . Відповідно до цих договорів 1ОВКБ ДПСУ передаються вказані квартири у будинку АДРЕСА_6 та квартира АДРЕСА_81, а у власність ТЗОВ «БК «Карпати» передаються 1470,8 кв.м, що знаходяться у будинку II черги будівництва АДРЕСА_4 . Також складені акти-приймання передачі квартир від 27.03.2019, 29.03.2019, відповідно до яких, у тому числі, 1ОВКБ ДПСУ не має жодних претензій до стану квартир (т. 3 а.с. 42-56). При укладенні вказаних договорів міни нотаріусу надано висновок про вартість майна, замовник оцінки ТОВ «БК «Карпати», оцінювач ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 60).
У порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012, начальник 1ОВКБ ДПСУ зміни до істотних умов договорів про спільну діяльність № 312-07/40 та № 31-07/7 не надсилав до Адміністрації ДПСУ для подальшого їх скерування на погодження до Кабінету Міністрів України (т. 4 а.с. 141-142).
03 квітня 2019 року начальником 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_3. підписано акт готовності будинку АДРЕСА_4 до експлуатації, згідно з яким будівельні роботи закінчились у 2018 році, а технічний паспорт на будинок виготовлено станом на 10.12.2018 (т. 3 а.с 176-182). 12.04.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі зазначеного акту готовності 1ОВКБ ДПСУ видано сертифікат серії ІУ № 163191020257 про готовність до експлуатації будинку № 2 на генплані за адресою: АДРЕСА_7, що розташований у Залізничному районі м. Львів (а.с. 25).
09 квітня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 14.01.2019, підписаного ОСОБА_3, 1ОВКБ ДПСУ видано сертифікат серії ІУ № 163190991586, яким засвідчено готовність до експлуатації будинку Б1 на генплані за адресою: АДРЕСА_7 (т. 4, а.с. 26).
Згідно із висновком експерта № СЕ-19-21/33707-ЕК від 08.11.2021, за результатом проведення судово-економічної експертизи встановлено, що 1ОВКБ ДПСУ завдана матеріальна шкода (збитки) в розмірі 10 682 598,19 грн.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.10.2022, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Заперечення сторони захисту щодо змісту повідомлення про підозру, зводяться до тверджень про недоведеність наявності у фактичних діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Сторона захисту, зокрема, зазначає, що ОСОБА_1 видавав розпорядження на підставі рішень спільної наради представників управління будівництва, управління матеріального забезпечення Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації ДПСУ та 1ОВКБ ДПСУ. На підтвердження цих доводів у судовому засіданні захисниками надані розпорядження Голови ДПСУ ОСОБА_42 № 76 від 25.03.2019 із погодженнями та протоколи спільних нарад № 23 від 31.01.2019, № 25 від 19.03.2018, № 28 від 22.03.2019, від 23.07.2019.
Проте такі доводи слідчий суддя оцінює критично, оскільки згідно із п. 12 Положення № 533 для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Адміністрації Держприкордонслужби може утворюватися колегія. Матеріали справи не містять нормативно-правових актів, на підставі яких створюються та діють спільні наради ДПС, що позбавляє можливості визначити обов`язковість виконання рішень, викладених у протоколах за результатами таких нарад.
Надані захисниками на спростування обґрунтованості підозри копії листів на адресу: генерального директора ТзОВ «БК «Карпати» ОСОБА_43 № 741-707 від 26.07.2019, Голови ДПСУ ОСОБА_44 № 74/1583 від 13.03.2019, № 721/453 від 18.01.2019, № 74/1582 від 13.03.2019, № 72/1713 від 19.03.2019, заступника голови ДПСУ ОСОБА_45. № 721/7592 від 12.12.2018, № 721/6984 від 15.11.2018, начальника Західного регіонального управління ДПСУ ОСОБА_13 № 74-1 від 15.01.2018, № 0.74-328/0/6-19-Вих від 11.01.2019 повинні досліджуватись разом з усіма доказами, зібраними у справі, оскільки слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 22, 132, 184 КПК України обов`язок подати слідчому судді докази обставин під час розгляду питання про застосування запобіжних заходів покладається на слідчого, прокурора, який подав відповідне клопотання. Питання щодо обсягу матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта звернення та визначається ним на власний розсуд.
Тому, слідчий суддя відхиляє доводи захисника ОСОБА_32. про те, що сторона обвинувачення під час подання клопотання про застосування запобіжного заходу приховала факт наявності рішення Господарського районного суду м. Києва від 25.08.2021 у справі № 910/18861/19 та комплексної будівельно-технічної експертизи та експертизи менеджменту.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження. Комплексна будівельно-технічна експертиза та експертиза менеджменту, на яку посилається сторона захисту, проведена у межах господарської справи, тобто, з урахуванням вимог ст. 86, 94 КПК України слідчий суддя не може її враховувати при ухваленні судового рішення за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Заперечення сторони захисту не спростовують можливу причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджену сукупністю доданих до клопотання, досліджених слідчим суддею матеріалів, а відтак не дають підстав для висновку про необґрунтованість такої підозри.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 364), яке, згідно ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, класифікується, як тяжкий злочин та відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, які дійсні до 04.04.2024, 06.07.2027 відповідно, має досвід перетину кордону України.
У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Слідчий суддя вважає недостатніми доводи сторони захисту, що у березні 2022 року ОСОБА_1 мобілізовано на військову службу та на даний час діє заборона виїзду чоловіків - громадян України віком від 18 до 60 років на період дії режиму воєнного стану свідчить про відсутність ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії можуть бути вчинені і на території України.
Разом із цим враховано, що ОСОБА_1, будучи колишньою службовою особою Державної прикордонної служби України має зв`язки із працівниками, у тому числі, із службовими особами, прикордонної служби, що дає можливість підозрюваному, використовуючи їх, досягти домовленості щодо уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон України при спробі виїхати за межі України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчим суддею враховані доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_1 соціальних зв`язків, а саме: одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання у м. Києві.
Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення та долучені до клопотання детектива матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
Таким чином, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива, що існування цього ризику.
Викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 за пособництва підозрюваного ОСОБА_2 кримінального правопорушення та долучені до клопотання детектива матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може здійснювати вплив на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
У той же час, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні не довели існування ризику того, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду Голови ДПСУ та встановивши стійкі професійні та соціальні зв`язки із колегами, підлеглими, шляхом домовленостей з цими особами може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На обґрунтування існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1, усвідомлюючи системну значимість функцій ДПСУ, може використати прийоми маніпулювання громадською думкою за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж у мережі Інтернет, розповсюдження чуток у професійних колах, за місцем фактичного мешкання, з метою викривлення уяви та думки оточуючих про фактичні обставини кримінального провадження, які стали йому відомі у процесуальному статусі підозрюваного. Проте, доказів на підтвердження можливості вчинити підозрюваним ОСОБА_1 такі дії матеріали справи не містять та прокурором у судовому засіданні не наведено.
Оскільки стороною обвинувачення не доведена наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя не враховує їх при розгляді клопотання.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_1 від досудового розслідування не ухиляється та не збирається цього робити, має міцні соціальні зв`язки, мобілізований до лав ЗСУ.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає у м. Києві, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з березня 2022 року призваний на військову службу на адміністративну посаду.
Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, яка з урахуванням встановлених обставин є найефективнішим запобіжним заходом.
Державний примус у процесі застосування застави породжується саме реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У клопотанні детектив просить визначити заставу з урахуванням абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 1263 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 285 742 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою вчиненого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного, майновим станом підозрюваного.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує роль ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його перебування на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу на військовій службі на адміністративній посаді, а також сімейний стан ОСОБА_1, який одружений з ОСОБА_10, перебування на утриманні неповнолітніх дітей, майновий стан підозрюваного.
Згідно поданої ОСОБА_1 декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) за 2019 рік, останній декларує:
об`єкти нерухомого майна: на праві власності ОСОБА_1 належать: з 28.08.2009 - земельна ділянка, гараж; на праві власності дружиі - ОСОБА_10 - з 05.04.2019 машиномісце (вартість на дату набуття - 189 300 грн);
транспортні засоби: Toyota Sienna 2011 року випуску (вартість на дату набуття - 148 000 грн) - у власності дружини - ОСОБА_10 ; BMW X5 2012 року випуску (вартість на дату набуття - 647 000 грн) - у власності ОСОБА_1 ;
грошові активи: 2 761 206грн - розміщені на банківських рахунках, 620 000 грн - готівкові кошти дружини.
Також ОСОБА_1 декларує право користування службовим житлом з 24.04.2018, а саме: квартирою АДРЕСА_14 .
Наявність на час розгляду клопотання у власності та користуванні ОСОБА_1 та членів його сім`ї задекларованих об`єктів нерухомого та рухомого майна не спростована підозрюваним у судовому засіданні.
Разом із цим встановлено, що ОСОБА_1 отримав дохід у 2020 році - 591 570 грн, у 2021 році - 298 736 грн, у тому числі, 197 800 грн - доходи від цінних паперів Мінфіну; у 2022 році - 524 536 грн, у тому числі, 197 800 грн - доходи від цінних паперів Мінфіну (т. 1 а.с. 73). Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, яка надана стороною захисту, останній у 2022 році отримав 598 287,79 грн.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про визначення розміру застави ОСОБА_1, що перевищує межі максимально встановлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави. оскільки, виключність випадку обумовлюється: самими обставинами вчинення кримінального правопорушення, які на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра» та розміром спричинених збитків; майновим становищем підозрюваного.
Враховуючи норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 182 КПК України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, слідчий суддя при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, застосовує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня поточного року, тобто - 2481 грн.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 108 850 гривень. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_4, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження № 52019000000000658 від 26.07.2019; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, застосовуючи відповідний запобіжний захід, не пов`язаний із тримання під вартою, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, тому покладення такого обов`язку на підозрюваного ОСОБА_1 є загальною вимогою і не пов`язане з перебуванням його на службі.
Щодо покладення на підозрюваного інших обов`язків, про які детектив просив у клопотанні, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю, є недоцільним, оскільки будучи мобілізованим на військову службу на адміністративну посаду до Збройних Сил України, підозрюваний має необхідність у пересуванні з метою виконання обов`язків військовослужбовця та поставлених у зв`язку з цим перед ним завдань, а його пересування контролюється уповноваженими особами Збройних Сил України, слідчий суддя вважає, що необхідність їх покладення не була доведена прокурором, тому у цій частині клопотання належить відмовити.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, до 28.12.2022, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 108 850 ( два мільйони сто вісім тисяч вісімсот п`ятдесят ) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_4, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження № 52019000000000658 від 26.07.2019;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 28 грудня 2022 року.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_46