Документ № 106963848

Справа № 991/4482/22

Провадження 1-кс/991/4499/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, ст.детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000088 від 29.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 cт.368 та ч.3 ст.28 ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2022 старший детектив Національного бюро Другого відділудетективів Четвертогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюроУкраїни ОСОБА_3 запогодженням зпрокурором укримінальному провадженні ОСОБА_5 звернувсядо слідчогосудді зклопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуку 05.10.2022 за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільних телефонів iPhone 11 IMEI: НОМЕР_1 та iPhone 7 IMEI: НОМЕР_2 із сім-карткою іноземного оператора НОМЕР_3 .

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато на підставі повідомлення Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про те що, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 прикордонного загону ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем, сприяє незаконному переміщенню товарів через державний кордон з метою отримання неправомірної вигоди.

У ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_7 ймовірно причетний до організації злочинної схеми незаконного переміщення осіб через державний кордон України, до якої залучив підпорядкованих військовослужбовців ДПС України, наближених цивільних осіб та представників іноземної сторони. Незаконне переміщення осіб здійснюється на ввіреній ОСОБА_7 ділянці державного кордону України, а саме на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Досудовим розслідуванням встановлено, що одним із каналів пошуку «клієнтів» та набору груп для подальшого перетину кордону є телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якому абонентом « ОСОБА_8 » розміщуються оголошення про надання відповідних послуг. Вартість послуги з незаконного переміщення осіб становить 5000 доларів США. Слідством встановлено та ідентифіковано 11 громадян України, яким за вищевказаною схемою організували незаконний перетин кордону та які наразі знаходяться у різних країнах Європи. Розрахунок за надані послуги здійснюється на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки після перетину державного кордону України.

Наведені обставини дають підстави вважати, що організатори протиправної схеми переміщення осіб через державний кордон у період травня-вересня 2022 року отримали щонайменше 55000 доларів США, що в еквіваленті становить 2010800 грн та в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, 09.09.2022 організатори протиправної схеми переміщення осіб через державний кордон висловили пропозицію про передачу неправомірної вигоди у розмірі 38700 доларів США за організацію переміщення 9 осіб через державний кордон України, що в еквіваленті становить 1414872 грн та в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, під час проведення негласного аудіоконтролю отримано відомості про організацію ОСОБА_7 незаконного переміщення через державний кордон громадянина України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 . 21.06.2022 року вказана особа у складі групи із 4 громадян України перетнула лінію державного кордону на ввіреній ОСОБА_7 ділянці державного кордону України та із території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки виїхала до Румунії. В ході виконання доручення, оперативними співробітниками СБУ встановлені та ідентифіковані вказані особи, один із яких - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив, що здійснив виїзд за кордон, використовуючи послуги та інструкції абонента « ОСОБА_8 » оголошення якого знайшов в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Отримані відомості можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вказаного телеграм-каналу, що використовується для пошуку «клієнтів», яким надаються послуги з незаконного переміщення через державний кордон.

За результатомпроведення контролюза вчиненнямзлочину тазаходів візуальногоспостереження,використовуючи послугита інструкціїабонента « ОСОБА_8 »,оголошення якогоміститься втелеграм каналі« ІНФОРМАЦІЯ_6 »,22.08.2022зафіксовано фактперетину групоюосіб державногокордону наділянці відповідальностівідділення інспекторівприкордонної служби« ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділуприкордонної служби« ІНФОРМАЦІЯ_2 »,а такожідентифіковані транспортнізасоби таособи залученідо протиправноїдіяльності.Зокрема,до перевезенняосіб причетний ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який спільно із ОСОБА_11 на автомобілі «Рено Трафік» державний номер НОМЕР_5 перемістив «нелегалів» до місця перетину державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в процесі руху виконував функції провідника і вказував маршрут. Вказана особа є кумом ОСОБА_7, неодноразово проходить як співрозмовник під час проведення заходів негласного аудіоконтролю, обізнаний про протиправну діяльність останнього та залучений ним в якості провідника, який за тривалий час проживання в прикордонному районі вивчив маршрути руху та ділянки кордону, на яких здійснюється протиправна діяльність.

05.10.2022 у період часу з 09:11 до 13:54 детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 від 16.09.2022 у справі 991/3840/22 (№1-кс/991/3857/22) проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку виявлено мобільний телефон iPhone 11 IMEI: НОМЕР_1 та iPhone 7 IMEI: НОМЕР_2 із сім-карткою іноземного оператора НОМЕР_3 .

У зв`язку з тим, що дані телефони ймовірно використовувалися під час вчинення злочину, а також надання даних мобільних телефонів разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, прийнято рішення про їх вилучення. Як зазначає ст. детектив, відповідно до матеріалів кримінального провадження є достатні підстави вважати, що вказані вище телефони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Вилучення мобільнихтелефонів iPhone11IMEI: НОМЕР_1 та iPhone7IMEI: НОМЕР_2 із сім-карткоюіноземного оператора НОМЕР_3 у ОСОБА_6 свідчить проволодіння останнімданими речами.Тому 06.10.2022 указані вище мобільні телефони постановою детектива визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки вилучений мобільний телефон має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Тому старший детектив звернувся до суду із зазначеним клопотанням з метою збереження речових доказів на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України.

В судовому засіданні ст. детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, повідомив, що ОСОБА_6 було залучено до здійснення протиправної діяльності в якості водія, який забезпечував перевезення осіб безпосередньо до лінії державного кордону. Участь ОСОБА_6 у незаконному переміщенні осіб підтверджується протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а також протоколом допиту свідка. Окрім того, у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі контролю за вчиненням злочину, стало відомо, що особи, залучені до здійснення протиправної діяльності, спілкуються з використанням засобів мобільного зв`язку, зокрема, відправляють голосові повідомлення, оскільки на кордоні відсутній зв`язок. Під час проведення огляду мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_6, було виявлено контакти окремих осіб, залучених до вчинення злочину. При цьому, враховуючи, що залучені до здійснення протиправної діяльності особи вживають заходів конспірації, зокрема, видаляють переписку, наявна необхідність у проведенні експертизи з метою відновлення видалених файлів та листування. У разі, якщо за наслідками проведення експертного дослідження не буде виявлено відомостей, що мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, майно буде невідкладно повернуте власнику.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив з огляду на те, що відповідно до приписів ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, водночас дане клопотання розглядається поза межами такого строку. Також адвокат зазначив, що вилучене майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України і відповідно до ч.6 ст. 100 КПК України таке майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене. Так, дійсно, на мобільному телефоні наявні певні контакти, зокрема, ОСОБА_7, втім, вони з ОСОБА_6 є кумами. А тому сама лише наявність такого контакту не може свідчити про здійснення ОСОБА_6 протиправної діяльності.

Заслухавши учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частинами 2,5,6цієї статтівизначено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Частинами 1, 2 статті 173 КПК України визначено обов`язок слідчого судді відмовити у накладенні арешту на майно, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна суддя враховує в тому числі і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Ст. детектив у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.

Положеннями ст.170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п.п. 1,2,5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та як було зазначено вище, 05.10.2022 в ходіобшуку,проведеного замісцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6 добровільно надав свій мобільний телефон iPhone 11 IMEI: НОМЕР_1, повідомивши пароль від системи його логічного захисту. Як вбачається з протоколу обшуку від 05.10.2022 (т.1, а/с 12-19), всередині мобільного телефона було виявлено сім-картку оператора стільникового зв`язку "Водафон" з цифрами НОМЕР_6 . Зі слів ОСОБА_6, номер телефону вказаної сім-картки - НОМЕР_7 . При огляді телефону встановлено наявність контакту "Кум" (тел. НОМЕР_8 ), зі слів ОСОБА_6 це номер телефона ОСОБА_7 . У додатку WhatsApp наявне листування та голосові виклики з абонентом " ОСОБА_13 " за номером телефону НОМЕР_8 .Додаток WhatsApp зареєстрований за номером телефону НОМЕР_7 . У додатку Telegram, зареєстрованому за номером НОМЕР_7, наявне листування з абонентом " ОСОБА_14 " з номером телефону НОМЕР_9, при цьому даний абонент переслав новину з Telegram-каналу " ІНФОРМАЦІЯ_9 " з наступним заголовком: " ІНФОРМАЦІЯ_10 припинили чергову незаконну схему переправлення осіб призовного віку в інші країни". Зі слів ОСОБА_6, абонент " ОСОБА_14 " - це сестра дружини ОСОБА_15 . У додатку Signal, зареєстрованому за телефонним номером НОМЕР_7, наявне листування та голосові виклики з абонентом " ОСОБА_13 " з номером телефону НОМЕР_8 . Встановлено, що 22.08.2022 мала місце велика кількість голосових викликів з цим абонентом. Окрім того, у листуванні присутні видалені повідомлення як з боку ОСОБА_6, так і з боку абонента "Кум". У зв`язку з тим, що у мобільному телефоні наявні відомості, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022, було прийнято рішення про його вилучення. Сім-картка оператора "Водафон", яка у ньому містилася, повернута ОСОБА_6 .

У подальшому в ході обшуку ОСОБА_6 надав для огляду свій мобільний телефон Apple iPhone 7 IMEI: НОМЕР_2 та надав пароль від системи його логічного захисту. У ході огляду мобільного телефона виявлено встановлену в ньому сім-картку іноземного оператора стільникового зв`язку "О2" з позначенням НОМЕР_10 . Зі слів ОСОБА_6, номер телефону вказаної сім-картки - НОМЕР_11 . Також у ході огляду встановлено наявність контакту " ОСОБА_16 " з номером телефону НОМЕР_8, зі слів ОСОБА_6 це номер телефона ОСОБА_7 . У додатку WhatsApp встановлено наявність голосового виклику від 09.09.2022 з вищевказаним абонентом. У зв`язку з тим, що у мобільному телефоні наявні відомості, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022, було прийнято рішення про його вилучення разом зі встановленою у ньому сім-карткою.

У подальшому продовжено обшук спальні ОСОБА_6 і на полиці шафи-купе віднайдено папірець з рукописним текстом, що починається з "Serg APPLE LUXE..." та закінчується на " НОМЕР_3 ". У вказаний папірець була загорнута упаковка стартового пакету іноземного оператора стільникового зв`язку "О2" із позначенням "SSN: НОМЕР_12 ", "MOBILE №: 07543325113". Зазначені предмети також було вилучено.

Враховуючи вищевказане, постановою старшого Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 06.10.2022 мобільні телефони iPhone 11 IMEI: НОМЕР_1 та iPhone 7 IMEI: НОМЕР_2 із сім-карткою іноземного оператора НОМЕР_3 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (т.1, а/с 20-23). У постанові зазначено, що у зв`язку з тим, що дані телефони використовувалися під час вчинення злочинів, а також надання даних мобільних телефонів разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою для можливості подальшого проведення експертного дослідження, прийнято рішення про їх вилучення.

Згідно з абз.2 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження, абоякщо такіоб`єкти отриманів результатівчинення кримінальногоправопорушення чиє засобомабо знаряддямйого вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З аналізу положень ч. ч. 2, 3ст.170КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК України,повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Частиною 11ст.170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Також вартозауважити,що уході обшуку05.10.2022здійснено оглядмобільних телефонів,під часякого виявленомобільні додаткидля листуваннята викликів,зокрема, Signal та WhatsApp. Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 05.10.2022, під час огляду вмісту мобільного телефона в ході обшуку було виявлено ознаки часткового видалення електронного листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що і слугує підставою для проведення експертного дослідження з метою відновлення видалених даних.

Наявна інформація на вказаних мобільних телефонах сама по собі та в сукупності з іншими речами і документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в ньому, за своїм змістом використовуються як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.

Таким чином, отримання доступу до мобільного терміналу систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, в тому числі для ознайомлення із інформацією, яка має значення для кримінального провадження, вимагає проведення дослідження з використанням спеціального програмного забезпечення, а у разі необхідності - проведення експертного дослідження.

За таких обставин та із урахуванням застосування учасниками конспіративних заходів при вчиненні злочинних дій, що може бути встановлене під час проведення відповідного експертного дослідження з можливістю відновлення даних, на цьому етапі кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Аналізуючи доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 стосовно того, що сама лише наявність у списку контактів ОСОБА_6 телефонного номера ОСОБА_7 здійснення ОСОБА_6 протиправної діяльності, варто врахувати і те, що, як вбачається із протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, ці особи могли брати участь у здійсненні вказаної протиправної діяльності, а також спілкуватися з приводу її здійснення.

Щодо доводів адвоката про розгляд клопотання про арешт майна за межами строку, передбаченого ч.1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК (частина 1 статті 173 КПК). Такої підстави для відмови в арешті майна, як розгляд клопотання про арешт майна (постановлення відповідної ухвали про арешт майна) після спливу строку, передбаченого КПК, не встановлено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи навіть з інших підстав), ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.

Отже, сам по собі факт порушення строку розгляду клопотання про арешт майна та постановлення відповідної ухвали не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку розгляду з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту. При цьому сплив процесуального строку постановлення ухвали, за результатами розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не припиняє необхідності виконати обов`язок розглянути клопотання та не тягне за собою припинення повноважень слідчого судді на прийняття відповідного судового рішення.

Вказане адвокатом порушення процесуального строку не може нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження, якими перш за все є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Адже головним призначенням кримінального провадження як процесуального зводу норм є ефективна реалізація матеріально-правових норм кримінального права. А Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (стаття 1 КК). Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення доказу в кримінальному провадженні, а не від процесуального строку розгляду відповідного клопотання. У протилежному випадку вирішення питання щодо арешту майна (арешт майна чи відмова в арешті майна) залежно від строків розгляду клопотання матиме формальне значення та суперечитиме суті та призначенню правового інституту арешту майна.

Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ухвала від 04.06.2020) у справі № 757/60650/19-к (провадження № 11-сс/991/446/20).

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Тож накладення арешту на вищезазначене майно не порушуватиме принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

Натомість, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату, а також втрату відомостей, що містяться у вилучених речах. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі цього майна.

У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя бере до уваги і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У даному випадку, враховуючи наявність ризиків знищення та/або спотворення інформації, що міститься на вказаних мобільних телефонах, а також зважаючи на потребу у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи щодо електронних носіїв та з`ясуванні додаткових обставин, слідчий суддя приходить до висновку про розумність та співмірність обмеження права власності у даному випадку.

На підставінаведеного,слідчий суддяприходить довисновку,що детективомдоведено,що зазначенемайно відповіднодо положеньст.170КПК Українивідповідає критеріям,зазначеним уст.98КПК України,відповідно допостанови старшогодетектива від06.10.2022є речовимдоказом, має суттєвезначення длявстановлення важливихобставин укримінальному провадженні,оскільки відомості,що містятьсяв ньому,за своїмзмістом можутьбути використаніяк доказиподії кримінальногоправопорушення,встановлення осіб,які йоговчинили таїх співучасників,розміру завданоїшкоди таінших обставин,що підлягаютьдоказуванню підчас досудовогорозслідування даногокримінального правопорушення.

Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддяприходить довисновку, що клопотання підлягає задоволенню, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.

Керуючись статтями 9, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022, задовольнити.

Накласти арештіз забороноювідчуження,розпорядження такористування наречі,які буливилучені вході проведенняобшуку 05.10.2022за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, які належать останньому, а саме на мобільний телефон iPhone 11 IMEI: НОМЕР_1 та мобільний телефон iPhone 7 IMEI: НОМЕР_2 із сім-карткою іноземного оператора НОМЕР_3 .

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1