- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/4470/22
Провадження 1-кс/991/4487/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, ст.детектива ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000088 від 29.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 cт.368 та ч.3 ст.28 ч.3 ст. 332 КК України,
ВСТАНОВИВ:
07.10.2022 старший детектив Національного бюро Другого відділудетективів Четвертогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюроУкраїни ОСОБА_3 запогодженням зпрокурором укримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувсядо слідчогосудді зклопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуку 05.10.2022 службового кабінету № 11 начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільного телефона марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4, який належать на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато на підставі повідомлення Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про те що, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_5 прикордонного загону ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем, сприяє незаконному переміщенню товарів через державний кордон з метою отримання неправомірної вигоди.
У ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_7 ймовірно причетний до організації злочинної схеми незаконного переміщення осіб через державний кордон України, до якої залучив підпорядкованих військовослужбовців ДПС України, наближених цивільних осіб та представників іноземної сторони. Незаконне переміщення осіб здійснюється на ввіреній ОСОБА_7 ділянці державного кордону України, а саме на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Досудовим розслідуванням встановлено, що одним із каналів пошуку «клієнтів» та набору груп для подальшого перетину кордону є телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якому абонентом « ОСОБА_8 » розміщуються оголошення про надання відповідних послуг. Вартість послуги з незаконного переміщення осіб становить 5000 доларів США. Слідством встановлено та ідентифіковано 11 громадян України, яким за вищевказаною схемою організували незаконний перетин кордону та які наразі знаходяться у різних країнах Європи. Розрахунок за надані послуги здійснюється на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки після перетину державного кордону України.
Наведені обставини дають підстави вважати, що організатори протиправної схеми переміщення осіб через державний кордон у період травня-вересня 2022 року отримали щонайменше 55000 доларів США, що в еквіваленті становить 2010800 грн та в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім цього, 09.09.2022 організатори протиправної схеми переміщення осіб через державний кордон висловили пропозицію про передачу неправомірної вигоди у розмірі 38700 доларів США за організацію переміщення 9 осіб через державний кордон України, що в еквіваленті становить 1414872 грн та в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зокрема, під час проведення негласного аудіоконтролю отримано відомості про організацію ОСОБА_7 незаконного переміщення через державний кордон громадянина України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 . 21.06.2022 року вказана особа у складі групи із 4 громадян України перетнула лінію державного кордону на ввіреній ОСОБА_7 ділянці державного кордону України та із території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки виїхала до Румунії. В ході виконання доручення, оперативними співробітниками СБУ встановлені та ідентифіковані вказані особи, один із яких - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив, що здійснив виїзд за кордон, використовуючи послуги та інструкції абонента « ОСОБА_8 » оголошення якого знайшов в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Отримані відомості можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вказаного телеграм-каналу, що використовується для пошуку «клієнтів» яким надаються послуги з незаконного переміщення через державний кордон.
Також встановлено, що до протиправної діяльності, організованої ОСОБА_7 має відношення начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділлу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як зазначає у клопотанні ст. детектив, протиправна діяльність ОСОБА_4 проявляється у безпосередньому пошуку та підготовці місць для незаконного переміщення осіб, безпосередній участі у супроводженні автотранспортних засобів, які використовуються для перевезення осіб та втягуванні до протиправної діяльності підпорядкованих дільничних інспекторів із числа місцевих мешканців прикордонних населених пунктів на території яких відбувається незаконний перетин державного кордону.
За результатом проведення контролю за вчиненням злочину та заходів візуального спостереження, використовуючи послуги та інструкції абонента « ОСОБА_8 », оголошення якого міститься в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », 22.08.2022 зафіксовано факт перетину групою осіб державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділлу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Окрім цього, в ході негласного аудіо контролю ОСОБА_7 та інші учасники злочинної схеми неодноразово згадують ОСОБА_11 як учасника протиправних подій та обговорюють інформацію про місця зручного перетину кордону на його ділянці.
05.10.2022 у період часу з 09:30 до 14:40 детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2022 у справі 991/3767/22 проведено обшук службового кабінету № 11 начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є Прикордонна застава «Гребеники» ІНФОРМАЦІЯ_9 .
В ході обшуку ОСОБА_4 добровільно надав детективам Національного бюро свій мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 .
У вказаному мобільному телефоні містяться переписки в інтернет месенджерах WhatsApp, Telegram, Viber, Signal з іншими фігурантами кримінального провадження, які представляють інтерес для досудового розслідуваня.
У зв`язку з тим, що даний телефон використовувався під час вчинення злочинів, а також надання даного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою для можливості подальшого проведення експертного дослідження, прийнято рішення про його вилучення.
Добровільне надання ОСОБА_4 свого мобільного телефону марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 під час обшуку, свідчить про те, що ОСОБА_4 являється власником вилучених речей.
Тому 06.10.2022 мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 постановою детектива визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки вилучений мобільний телефон має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Тому старший детектив звернувся до суду із зазначеним клопотанням з метою збереження речових доказів на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судовому засіданні ст. детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, повідомив, що під час обшуку ОСОБА_4 надав пароль від системи логічного захисту мобільного телефона, після чого було проведено огляд вказаного телефона і віднайдено електронне листування з особами, які можуть бути причетними до здійснення протиправної діяльності, у зв`язку з чим прийнято рішення про вилучення вказаного мобільного телефона з метою його подальшого експертного дослідження та відновлення видалених файлів.
Власник майна ОСОБА_4 та представник власника майна адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили. На думку представника власника майна, клопотання ст. детектива є передчасним. ОСОБА_4 на даний час у вказаному кримінальному провадженні має статус свідка і йому не повідомлено про підозру. Окрім того, ОСОБА_4 під час обшуку добровільно надав пароль від мобільного телефона, а отже, у сторони обвинувачення була можливість дослідити його вміст, у тому числі вміст електронного листування. Тому незрозуміло, з якою метою ст. детектив просить накласти арешт на вказаний мобільний телефон, адже законодавець у ч.2 ст. 170 КПК України чітко визначив, з якою саме метою може накладатись арешт на майно. Водночас, якщо необхідно накласти арешт на мобільний телефон з метою забезпечення проведення експертизи, то зазначений намір має бути виражений документально, зокрема, має бути винесена постанова про призначення експертизи. Окрім того, на думку адвоката, клопотання не відповідає вимогам, передбаченим ст. 171 КПК України. Представник власника майна також зазначив, що, намагаючись отримати доступ до іншої частини листування, детектив, можливо, намагається провести іншу слідчу дію, таку, як тимчасовий доступ до речей та документів, які можуть містити охоронювану законом таємницю, наприклад, таємницю вчинення нотаріальних дій.
З урахуванням заперечень представника власника майна ст. детектив ОСОБА_3 пояснив, що постанова про призначення експертизи буде винесена після проведення детального огляду вилученого мобільного телефона за участю спеціаліста, копіювання вмісту мобільного телефона та дослідження його образу, зокрема, на предмет наявності видалених файлів. У разі, якщо така інформація не буде віднайдена, мобільний телефон буде повернуто його власнику. Таким чином, метою накладення арешту на зазначене майна є збереження речових доказів, у тому числі з метою запобігання його знищенню власником. Під час поверхневого огляду мобільного телефона було виявлено лише список контактів і листування з ними, при цьому частина цього листування була видалена. У той же час ОСОБА_4 є правоохоронцем, а отже, обізнаний із формами і методами роботи правоохоронних органів. Наразі постанова про призначення експертизи дійсно не була винесена, оскільки з метою проведення оглядів до керівництва Головного підрозділу детективів було скеровано службову записку про проведення оглядів вилучених мобільних телефонів та іншої техніки. Зазначені огляди проводяться у порядку черговості, втім у зв`язку із великою кількістю вилученої техніки оглянути її у 48-годинний строк не видалося за можливе.
Заслухавши учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2,5,6цієї статтівизначено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Частинами 1, 2 статті 173 КПК України визначено обов`язок слідчого судді відмовити у накладенні арешту на майно, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна суддя враховує в тому числі і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Ст. детектив у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст.170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п.п. 1,2,5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та як було зазначено вище, 05.10.2022 в ході обшуку, проведеного за місцем несення служби начальника відділенняінспекторів прикордонноїслужби « ІНФОРМАЦІЯ_1 »ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у службовомукабінеті №11за адресою: АДРЕСА_1,власником якогоє Прикордонназастава «Гребеники» ІНФОРМАЦІЯ_9,було виявленота вилученомобільний телефонмарки AppleIphone13Pro,номер моделіMNDX3J/A,серійний номер НОМЕР_1,IMEI НОМЕР_2,IMEI2 НОМЕР_3 з наявноювсередині сім-карткою НОМЕР_4 .Як вбачаєтьсяз протоколуобшуку від05.10.2022(т.1,а/с14-18),вказаний мобільнийтелефон ОСОБА_4 видав добровільно,повідомивши парольвід системийого логічногозахисту.Після розблокуваннямобільний телефонпереведено урежим "Політ"та проведеноогляд інформаціїу месенджерахViber,Signal,Telegram,Instagram,WhatsApp.Оглядом іноформаціїу месенджерахвстановлено спілкуванняз особами,що заверсією слідствапричетні довчинення кримінальногоправопорушення,зокрема,з абонентом" ОСОБА_12 "(тел. НОМЕР_6 )та " ІНФОРМАЦІЯ_10 "(тел. НОМЕР_7 ).З оглядуна необхідністьпроведення експертногодосліження булоприйнято рішенняпро вилученнямобільного телефонаразом ізсім-карткоюз телефоннимномером НОМЕР_4 .Окрім того,під часобшуку буловиявлено тавилучено металевоийпредмет циліндричноїформи зеленогоз коричневимкольору,схожий наручний протитанковийгранатомет РПГ-22№01-477серія 11-3-89ОЛ ВП2211-3-886-89-107/1ТР В/А;металеві предметициліндричної форми,зовні схожіна бойовіпатрони калібру5,45х39до автоматаКалашникова змаркуванням 17/82,17/89, НОМЕР_8, НОМЕР_9 у кількості52шт.;флеш-накопичувачApacerбілого кольоруз синімивставками;стартовий пакетVodafoneз абонентськимномером НОМЕР_10 ;клаптик білогопаперу зцифрами " НОМЕР_11 ";конверт паперовий"АльфаБанк"з банківськоюкарткою № НОМЕР_12 та пін-кодом;копію посадовоїінструкції начальникавідділення інспекторівприкордонної служби" ІНФОРМАЦІЯ_1 "на 4арк.;копії сторінокробочого зошитучергового підрозділуВПС "ВеликаМихайлівка"ВІПС "Гребеники"(типБ)за періодз 22.05.2022по 31.05.2022на 9арк.;за періодз 20.06.2022по 24.06.2022на 3арк.;за періодз 21.08.2022по 26.08.2022на 5арк.;копії аркушівКниги видачізброї ВІПС"Гребеники"за періодз 22.05.2022по 31.05.2022 та з 20.06.2022 по 22.06.2022 на 6 арк.; за період з 20.08.2022 по 25.08.2022 на 13 арк.; копії графіків роботи дільничних інспекторів ВІПС "Гребеники" за період з 22.05.2022 по 31.05.2022, з 20.06.2022 по 22.06.2022 та з 20.08.2022 по 25.08.2022 на 8 арк.; копію (витяг) з Книги прикордонної служби ВІПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за період з 22.05.2022 по 31.05.2022, з 20.06.2022 по 22.06.2022, з 21.08.2022 по 25.08.2022 на 47 арк.; копію списку особового складу ВІПС "Гребеники" на 10 арк.
Враховуючи вищевказане, постановою старшого Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 06.10.2022 мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (т.1, а/с 19-22). У постанові зазначено, що у вказаному мобільному телефоні містяться переписки в інтернет месенджерах WhatsApp, Telegram, Viber, Signal, з іншими фігурантами кримінального провадження, які представляють інтерес для досудового розслідуваня.
У зв`язку з тим, що даний телефон використовувався під час вчинення злочинів, а також надання даного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою для можливості подальшого проведення експертного дослідження, прийнято рішення про його вилучення.
Згідно з абз.2 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження, абоякщо такіоб`єкти отриманів результатівчинення кримінальногоправопорушення чиє засобомабо знаряддямйого вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З аналізу положень ч. ч. 2, 3ст.170КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК України,повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав. Таким чином, слідчий суддя не погоджується з доводами адвоката ОСОБА_5 щодо передчасності звернення ст. детектива до слідчого судді з клопотанням про арешт мобільного телефона у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 на даний час не повідомлено про підозру.
Частиною 11ст.170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Також варто зауважити, що у ході обшуку 05.10.2022 здійснено огляд мобільного телефона, під час якого виявлено мобільні додатки для листування та викликів Viber, Signal, Telegram, Instagram, WhatsApp. Як пояснив у судовому засіданні ст. детектив, під час огляду вмісту мобільного телефона в ході обшуку було виявлено ознаки часткового видалення електронного листування, що і слугує підставою для проведення експертного дослідження з метою відновлення видалених даних.
Наявна інформація на вказаному мобільному телефоні сама по собі та в сукупності з іншими речами і документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в ньому, за своїм змістом використовуються як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
Таким чином, отримання доступу до мобільного терміналу систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, в тому числі для ознайомлення із інформацією, яка має значення для кримінального провадження, вимагає проведення дослідження з використанням спеціального програмного забезпечення, а у разі необхідності - проведення експертного дослідження.
Варто зауважити також, що ОСОБА_4 в силу роду своєї службової діяльності обізнаний із формами та методами роботи правоохоронних органів, а тому існує ризик, що у разі ненакладення арешту на мобільний телефон він може вживати заходів щодо знищення як самого мобільного телефона, так і наявної на ньому інформації, яка може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин та із урахуванням застосування учасниками конспіративних заходів при вчиненні злочинних дій, що може бути встановлене під час проведення відповідного експертного дослідження з можливістю відновлення даних, на цьому етапі кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Тож накладення арешту на вищезазначене майно не порушуватиме принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Натомість, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату, а також втрату відомостей, що містяться у вилучених речах. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі цього майна.
У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя бере до уваги і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У даному випадку, враховуючи наявність ризиків знищення та/або спотворення інформації, що міститься на вказаному мобільному телефоні, а також зважаючи на потребу у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи щодо електронного носія та з`ясуванні додаткових обставин, слідчий суддя приходить до висновку про розумність та співмірність обмеження права власності у даному випадку.
На підставінаведеного,слідчий суддяприходить довисновку,що детективомдоведено,що зазначенемайно відповіднодо положеньст.170КПК Українивідповідає критеріям,зазначеним уст.98КПК України,відповідно допостанови старшогодетектива від06.10.2022є речовимдоказом, має суттєвезначення длявстановлення важливихобставин укримінальному провадженні,оскільки відомості,що містятьсяв ньому,за своїмзмістом можутьбути використаніяк доказиподії кримінальногоправопорушення,встановлення осіб,які йоговчинили таїх співучасників,розміру завданоїшкоди таінших обставин,що підлягаютьдоказуванню підчас досудовогорозслідування даногокримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддяприходить довисновку, що клопотання підлягає задоволенню, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись статтями 9, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022, задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефонмарки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 із сім карткою НОМЕР_4,які буливилучені 05.10.2022за результатамиобшуку службового кабінету №11 начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1 та належать останньому.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1