- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/3831/22
Провадження 1-кс/991/3848/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_21, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_22, прокурора ОСОБА_23, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_24, ОСОБА_25, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_26, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_27, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42022000000000182 від 02.02.2022,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_26, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_27, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42022000000000182 від 02.02.2022, досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в якому детектив просить: застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави розміром 52000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень з покладенням на підозрюваного таких обов`язків: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, дипломатичний паспорт № НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, керівниками та судовими експертами національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;
2) наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3) встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування через високий ризик порушення ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків та спроб переховуватись від слідства та суду, а тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави;
5) враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, слід визначити йому заставу у максимально можливому розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 52000 грн.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_28 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокати ОСОБА_24, ОСОБА_25 заперечували проти задоволення клопотання детектива з тих підстав, що (1) підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину є необґрунтованою, підозра грунтується на припущеннях, в діях ОСОБА_1 не встановлено складу злочину, відсутні докази на підтвердження того, що в ході спілкування ОСОБА_1 з поліцейським мова йшла саме про грошові кошти у сумі 150 тисяч, що свідчить про відсутність предмету злочину; (2) ризики, вказані у клопотанні, є необгрунтованими, не підтверджені жодними доказами, протягом досудового розслідування ОСОБА_1 демонстрував належну процесуальну поведінку, виїзди за кордон були здійсненні виключно в інтересах держави, реалізував своє конституційне право, доводи сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до знищення/приховання відеозаписів із нагрудних камер з місця ДТП, як і доводи щодо здійснення з боку ОСОБА_1 впливу на свідків, експертів та спеціалістів або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є декларативними та необгрунтованими, з моменту отримання клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, ОСОБА_1 не продемонстровано дій та заходів, які підпадають під ознаки ризиків, визначених КПК України; (3) під час вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею має бути враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має на своєму утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки та позитивну репутацію, є народним депутатом; (4) стороною обвинувачення не доведено, що застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.
Підозрюваний ОСОБА_1 позицію захисників підтримав, просив у задоволенні клопотання детектива відмовити.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого ; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини ; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в зазначеному детективом розмірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість заявленого детективом розміру застави.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку запобіжного заходу, мають бути надані підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Згідно матеріалів справи (Том № 1 а.с. 14), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_24 отримали 15.09.2022, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею, що свідчить про виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
ОСОБА_1 підозрюється в пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
07.09.2022 о 15 год. 32 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, що підтверджується підписом ОСОБА_1 (а. 212-219, том 1).
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до протоколу Центральної виборчої комісії від 30.07.2019 «Про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 40» був обраний народним депутатом України ІХ скликання.
Згідно зі ст. 79 Конституції України 29.08.2019 ОСОБА_1 склав присягу перед Верховною Радою України, зобов`язавшись усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників. Таким чином, за ст. 2 Закону України «Про статус народного депутата України», ОСОБА_1 29.08.2019 набув повноваження народного депутата України, передбачені Конституцією України та законами України.
Приблизно о 15 год 30 хв 23.08.2021 на проїзній частині Бориспільського шосе з боку м. Борисполя в напрямку м. Києва, на відстані близько 1 км до Харківської площі у м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП, пригода) за участю транспортних засобів: марки «Audi» моделі «A8», д.н.з. НОМЕР_4, марки «Ford» моделі «Kuga», д.н.з. НОМЕР_5, марки «Daewoo» моделі «Lanos», д.н.з. НОМЕР_6 . У результаті зіткнення пасажири та водії зазначених автомобілів отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Бригадами швидкої допомоги до медичних закладів м. Києва були доставлені потерпілі: водій автомобіля марки «Ford» моделі «Kuga», д.н.з. НОМЕР_5, ОСОБА_13, пасажири цього автомобіля ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; водій автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», д.н.з. НОМЕР_6, ОСОБА_16, неповнолітні пасажири цього автомобіля ОСОБА_17, ОСОБА_18 у супроводі їхньої матері ОСОБА_19 ; пасажир автомобіля марки «Audi» моделі «A8», д.н.з. НОМЕР_4, ОСОБА_20 .
Відповідно до положень ст. ст. 14, 52, 53-3 Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії та пасажири транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється, зокрема, Національною поліцією. До повноважень Національної поліції належить забезпечення безпеки дорожнього руху.
За пп. пп. 2.10, 5.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій і пасажири транспортного засобу, причетного до ДТП, зобов`язані перебувати на місці ДТП.
Залишення місця ДТП водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху (до яких згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» віднесено й пасажирів), до якої вони причетні, є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приблизно о 15 год 40 хв 23.08.2021 на місце пригоди прибули працівники управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції: заступник командира роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) ОСОБА_3 та поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) ОСОБА_7 .
О 15 год 53 хв 23.08.2021 на місце ДТП прибули працівники управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції: поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 ОСОБА_8 та поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 ОСОБА_6 .
Цього ж дня у період часу з 16 год 01 хв до 16 год 17 хв на місце ДТП прибули командир батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 та заступник командира батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10 .
Весь час з моменту прибуття зазначених працівників управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на місці ДТП перебував народний депутат України ОСОБА_1 .
Працівники управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на місці ДТП забезпечували охорону місця можливого злочину; забезпечували безпеку учасників дорожнього руху; надавали домедичну допомогу потерпілим; встановлювали обставини ДТП; забезпечували своєчасне реагування на заяви та повідомлення громадян, присутніх на місці ДТП, про кримінальні правопорушення; забезпечували фіксацію слідів можливого злочину до моменту прибуття слідчо-оперативної групи; слідкували за дотриманням водіями та пасажирами законів України та Правил дорожнього руху; фіксували відомості про водіїв, пасажирів, потерпілих та свідків; запобігали вчиненню правопорушень водіями та пасажирами причетних до ДТП транспортних засобів відповідно до ст. ст. 2, 23, 30, 31, 33, 40 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 (далі - Положення про Національну поліцію), п. п. 3, 4 розд. ІІ, пп. пп. 3, 5, 13, 14, 31, 48 п. 1 розд. ІІІ Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 01.04.2020 № 272) (далі - Положення про Департамент патрульної поліції), пп. пп. 1-4 п. 1 розд. ІІ, п.п. 2, 4, 10, 14, 30, 34, 36, 41 п. 1 розд. ІІІ Положення про управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2015 № 1/2 (у редакції наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.04.2020 № 684) (далі - Положення про управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції).
Під час виконання працівниками управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції зазначених повноважень їм стало відомо, що можливим водієм автомобіля марки «Audi» моделі «A8», д.н.з. НОМЕР_4, є ОСОБА_1 .
У зв`язку з перебуванням на місці ДТП потерпілих із тілесними ушкодженнями, завданими в результаті пригоди, тобто ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, поліцейські викликали та очікували на прибуття слідчо-оперативної групи Головного управління Національної поліції (далі - ГУНП) у м. Києві, уповноваженої на проведення невідкладних слідчих та процесуальних дій відповідно до п. 2 розд. ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
У період з 15 год 40 хв до 17 год 00 хв 23.08.2021 ОСОБА_1, перебуваючи на місці ДТП, тобто на та поряд із проїзною частиною Бориспільського шосе з боку м. Борисполя в напрямку м. Києва, на відстані близько 1 км до Харківської площі у м. Києві, у присутності поліцейських здійснив декілька спроб залишити місце ДТП, пояснивши це необхідністю потрапити на засідання Верховної Ради України.
У зв`язку із спробами ОСОБА_1 залишити місце ДТП працівники поліції ОСОБА_3, ОСОБА_5 та інші на підставі ст. ст. 23, 30 Закону України «Про Національну поліцію», п. п. 2.10, 5.4 Правил дорожнього руху, п. 4 Положення про Національну поліцію, п. п. 3, 4 розд. ІІ, пп. пп. 3, 5, 13, 14, 31, 48 п. 1 розд. ІІІ Положення про департамент патрульної поліції, пп. пп. 1-4 п. 1 розд. ІІ, пп. пп. 2, 4, 10, 14, 30, 34, 36, 41 п. 1 розд. ІІІ Положення про управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції просили ОСОБА_1 дотримуватись Правил дорожнього руху, а саме залишатись на місці ДТП до моменту прибуття слідчо-оперативної групи.
У зв`язку із цим 23.08.2021 приблизно о 16 год 20 хв, перебуваючи у лісосмузі поряд із місцем ДТП на проїзній частині Бориспільського шосе з боку м. Борисполя в напрямку м. Києва, на відстані близько 1 км до Харківської площі у м. Києві, народний депутат України ОСОБА_1, маючи намір залишити місце ДТП, висловив заступнику командира роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 та командиру батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 150 тисяч без зазначення грошової одиниці за надання йому можливості залишити місце події. У відповідь на пропозицію надати неправомірну вигоду, висловлену ОСОБА_1, поліцейські відповіли відмовою, зробивши ОСОБА_1 зауваження про неприпустимість таких дій та висловлювань.
Приблизно о 16 год 26 хв цього ж дня на місце ДТП прибула слідчо-оперативна група у складі слідчого Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_29 та слідчого Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_30, які проводили огляд місця події та складали інші документи з метою фіксації обставин пригоди, зокрема відбирали пояснення у свідків та учасників ДТП, складали схему ДТП, проводили огляд водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння.
О 17 год 01 хв 23.08.2021, перебуваючи безпосередньо на місці ДТП на проїзній частині Бориспільського шосе з боку м. Борисполя в напрямку м. Києва, на відстані близько 1 км до Харківської площі у м. Києві, народний депутат України ОСОБА_1, маючи намір залишити місце ДТП, незважаючи на зауваження поліцейських про неприпустимість висловлення пропозицій та обіцянок надання неправомірної вигоди, знову висловив командиру батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 150 тисяч без зазначення грошової одиниці за надання йому можливості залишити місце події. На висловлену ОСОБА_1 пропозицію надати неправомірну вигоду поліцейський відповів відмовою.
Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України станом на 23.08.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обіймали посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто були службовими особами, які діяли в межах своїх повноважень, зокрема в частині забезпечення ефективної організації роботи підпорядкованих їм підрозділів та працівників; вжиття заходів з метою виявлення та фіксації кримінальних та адміністративних правопорушень, у тому числі з`ясування обставин ДТП, встановлення учасників ДТП, водіїв, пасажирів та інших учасників дорожнього руху; своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками; забезпечення охорони місця ДТП та безпеки учасників ДТП, допомоги особовому складу виконувати завдання щодо резонансних випадків: масштабних ДТП, випадків із високопосадовцями і публічними особами; випадків пропозиції особовому складу неправомірної вигоди (хабаря).
Отже, реалізуючи свій злочинний умисел щодо надання неправомірної вигоди службовим особам управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції, народний депутат України ОСОБА_1 висловив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (двічі) пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 150 тисяч без зазначення грошової одиниці за те, щоб вони дозволили йому залишити місце ДТП.
Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, Примітка 1 статті 45, ч. 1 ст. 369 КК України),
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: протоколом ЦВК від 21.07.2019 «Про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 40» та протоколом від 17.02.2022 огляду сайту Верховної Ради України, якими підтверджується, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання (а. 65-69, том 1), відповіддю інтернет-видання «Українська правда» (ПП «Українська правда») від 04.02.2022, якою органу досудового розслідування наданий флеш - накопичувач з відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а.33, том 1), протоколом від 04.02.2022 огляду флеш-накопичувача, наданого інтернет-виданням «Українська правда», на якому виявлені відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а. 33, зворот - 35, зворот, том 1); протоколом від 04.02.2022 огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП та стенограмою до них (а. 36-39, том 1); висновком експерта від 14.02.2022 № 4025 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення, згідно з яким, що у висловлюваннях ОСОБА_1 містяться висловлювання у формі обіцянки та пропозиції службовим особам надати вигоду за вчинення певних дій в інтересах ОСОБА_1 (а.39, зворот - 45, том 1), висновком експертів від 14.02.2022 № 4040/4681-4691 за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису, відповідно до якого ознак монтажу, переривання, змін відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП не виявлено, а також встановлено, що слова (фрази, репліки) на відеозаписах належать ОСОБА_1 (а. 48-60, том 1); протоколом від 16.08.2022 огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а. 70-79, том 1), показами свідка ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5 (а.83-90, том 1), відповідно до яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 висловив пропозицію відповідним працівникам Управління патрульної поліції м. Києва надати можливо грошові кошти у розмірі 150 тисяч за те, щоб його відпустили з місця вчинення ДТП, яке відбулося 23.08.2021; відповіддю УОАЗОР ГУ НП у м. Києві від 15.02.2022 № 213/125/12/01-2022, якою підтверджуються обставини ДТП (а. 94-95, том 1), відповіддю Управління патрульної поліції у м. Києві від 11.02.2022 № 5136/41/11/7/01-2022 з додатками, якою підтверджується факт прибуття екіпажів поліції ( ОСОБА_3, ОСОБА_5 та інших) на місце ДТП; факт видачі поліцейським нагрудних відеокамер «CammPro» 1826R2.3/32 AA000822 (1014825639) чорного кольору з написом на корпусі «АА-00822, CammPro 1826R2.3/32 AA000849 (1014826153)», чорного кольору з написом на корпусі «АА-00849», на які 23.08.2021 здійснювався відеозапис подій за участю ОСОБА_1 на місці ДТП; статус службових осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; обставини ДТП (а. 96-103, том 1); рапортом поліцейського ОСОБА_6 від 23.08.2021 та протоколом від 23.08.2021 огляду місця ДТП, якими підтверджуються обставини ДТП (а.с. 16-32, том 1), а також іншими доказами кримінального провадження в їх сукупності.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, той факт, що останній підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Доводи сторони захисту щодо відсутності оригіналу відеозапису не беруться до уваги, оскільки на даній стадії досудового розслідування достатньо копії відеозапису, яка в сукупності з показами свідків підтверджують обставини, викладені в повідомленні про підозру.
Доводи сторони захисту щодо наявності висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи №16586/16587/22-61, який спростовує факт пропозиції надати неправомірну вигоду, не береться до уваги, оскільки інший висновок експерта №4025 (а.40-45 т.1) підтверджує факт такої обіцянки (пропозиції). На данному етапі досудового розслідування для обгрунтованості підозри достатньо висновку експерта №4025 в сукупності з показами свідків, які зазначали, що висловлювання підозрюваного вони розцінювали як пропозицію хабаря (а.86 зв. т.1). В подальшому, для з`ясування певних обставин, може бути призначена повторна судова лінгвістична експертиза.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 42022000000000182 від 02.02.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) а також, зокрема, можливим призначенням покарання у вигляді позбавлення волі (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_1 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер № НОМЕР_1, виданий 26.10.2017 (дійсний до 26.10.2027), та НОМЕР_2, виданий 15.10.2013 (дійсний до 15.10.2023), згідно відомостей, які містяться в інформаційній базі даних Державної міграційної служби України (особова картка, а. 132, зворот, том 1), що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону в період протягом 2017-2022 років відповідно до відомостей, наявних в системі ДПС України «Аркан» (а. 200, том 1), та згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо наявності у власності ОСОБА_1 майна та інформації про отримані ним доходи впродовж останніх років (2015-2021), про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України свідчать достатні грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Слідчим суддею встановлено, що з початком введення на території України ОСОБА_1, який є військовозобов`язаним, неодноразово здійснював виїзди за межі України як народний депутат України, використовуючи для відповідних виїздів дипломатичний паспорт № НОМЕР_3 (а.200, том 1) у відповідності до Положення про дипломатичний паспорт України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2015 року № 264/2015.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, в тому числі за кордоном, існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, має сім`ю (одружений та має двох малолітніх дітей на утриманні, які потребують батьківського догляду та піклування), за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу. Крім того, поведінка ОСОБА_1 на місці ДТП свідчить, що він здатний виконувати вимоги працівників правоохоронних органів - залишався на місці ДТП на вимогу працівників поліції увесь потрібний час.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У відповідності до доводів детектива, матеріалів клопотання та пояснень прокурора, наданих в судовому засіданні, в ході досудового розслідування встановлено наступне.
23.08.2021 на місці ДТП ОСОБА_1 з метою залишення місця пригоди намагався впливати на патрульних поліцейських, використовуючи свій статус народного депутата України та знайомство з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, зокрема щоб він дав вказівку поліцейським залишити місце ДТП, що підтверджується протоколом огляду від 04.02.2022, складеного за результатом огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП, та стенограмою до них (а. 36-39, том 1), протоколом огляду від 16.08.2022, складеного за результатом огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а. 70-79, том 1).
З версією органу досудового розслідування, факти розслідування ДТП в подальшому приховувалися. Так, під час досудового розслідування на запит детективів НАБУ отримані електронні файли, які містять відеозаписи подій, які відбулись 23.08.2021 на місці ДТП (а. 33, том 1). Зазначені відеозаписи виконані поліцейськими, які прибули на місце пригоди, з використанням нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) «CammPro» 1826R2.3/32 AA000822 (1014825639), «CammPro» 1826R2.3/32 AA000849 (1014826153), які 23.08.2021 після фіксації обставин ДТП поліцейські здали на зберігання працівникам групи зв`язку та телекомунікацій полку № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що підтверджується відповіддю Управління патрульної поліції у м. Києві від 11.02.2022 № 5136/41/11/7/01-2022 з додатками (а. 96-103, том 1).
У зв`язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000767 від 23.08.2021 за ч. 1 ст. 286 КК України, в рамках якого розслідувалися обставини ДТП 23.08.2021, слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_31 25.08.2021 та слідчий головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_32 03.09.2021 направили запити в управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про надання відеозаписів за 23.08.2021 з нагрудних відеокамер поліцейських з місця ДТП за участю ОСОБА_1 (а.122-125, зворот, том 1).
Незважаючи на отримання запитів у 30-денний строк зберігання вказаних відеозаписіву відповідності до положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, у відповідь Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції не надало відповідні відеозаписи слідчим у зв`язку із закінченням 30-денного строку їх зберігання, що підтверджується відповідями УПП у м. Києві ДПП від 28.09.2022, від 04.10.2021 (а. 126, зворот - 128, том 1).
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2022 у справі № 991/1901/22 (провадження № 1-кс/991/1918/22) детективами НАБУ було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні УПП у м. Києві ДПП, зокрема до серверів та інших носіїв, на яких зберігались відеозаписи за 23.08.2021 з місця ДТП з нагрудних відеокамер поліцейських, на яких зафіксовані обставини можливого вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яка була пред`явлена в УПП у м. Києві ДПП до виконання 28.06.2022 (а. 103, зворот - 108, том 1). Згідно з відомостями з протоколу огляду від 16.08.2022 (а. 112, зворот - 116, зворот, том 1) 28.06.2022 о 14 год 30 хв, тобто того ж дня, коли в УПП у м. Києві ДПП детективами до виконання була пред`явлена ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, було запущено форматування дисків на сервері (терміналі), на якому зберігались запитувані відеозаписи.
Зазначені обставини за версією органу досудового розслідування свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що керівництвом та працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, яке підпорядковується Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_2 (на знайомство з яким посилався ОСОБА_1 з метою впливу на поліцейських), вчинялися дії, направлені на приховування та знищення відеозаписів за 23.08.2021 з місця ДТП з нагрудних відеокамер поліцейських, на яких зафіксовані обставини можливого вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто, доказів причетності ОСОБА_1 до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Враховуючи те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, з огляду на те, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, висловлювався про можливість використання свого знайомства з Міністром внутрішніх справ з метою впливу на ситуацію, що сталась, що свідчить про наявність у нього певних зв`язків у правоохоронних та інших державних органах, наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може самостійно та/або за допомогою інших осіб, знищити, спотворити чи приховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема оригінали відеозапису за 23.08.2021 з місця ДТП з нагрудних відеокамер поліцейських, на яких зафіксовані обставини можливого вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, місцезнаходження оригіналу яких на даний час органом досудового розслідування не встановлено.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, займає посаду заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, є членом політичної партії «Слуга Народу», має зв`язки у правоохоронних та державних органах, а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може використовувати свій статус, посаду, членство в партії, зв`язки та впливати на свідків/експертів у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким за версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 пропонував надати неправомірну вигоду за те, щоб вони дозволили йому залишити місце ДТП 23.08.2021, а також інші допитані як свідки у кримінальному провадженні поліцейські продовжують працювати в органах Національної поліції, а тому ОСОБА_1 особисто та/або через свої зв`язки з Міністром внутрішніх справ України, у правоохоронних та інших державних органах може здійснювати тиск на свідків з метою зміни або відмови від давання ними показань у подальшому в суді.
Існування вказаного ризику також підтверджується і матеріалами клопотання, зокрема, відомостями з протоколу огляду від 04.02.2022, складеного за результатом огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП та стенограмою до них (а. 36-39), у відповідності до яких 23.08.2021 на місці ДТП ОСОБА_1 намагався домовитись з патрульними поліцейськими, посилаючись на свої зв`язки з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2 .
Існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не підтверджено матеріалами клопотання.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, що є нетяжким корупційним злочином, та карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні інкримінуємого йому злочину є обгрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені стороною обвинувачення, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного в цьому кримінальному провадженні запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя, крім іншого, враховує особу підозрюваного ОСОБА_1 та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється останній.
Так, підозрюваний ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, у відповідності до Присяги ОСОБА_1 (а. 129, том 1), останній склав присягу на вірність Україні перед Верховною Радою України, зокрема, присягнув додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників, скріпив присягу особистим підписом під її текстом, зокрема, обов`язки народного депутата, передбачені Законом України «Про статус народного депутата України» щодо додержання ним як народним депутатом вимог Конституції України, цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержання присяги народного депутата України, додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики, що, серед іншого, передбачає заборону використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях.
Зі свого боку, встановлені в ході досудового розслідування обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на місці ДТП 23.08.2021, діяв всупереч правилам депутатської етики та обов`язкам народного депутата, зокрема, висловлював пропозицію надати неправомірну вигоду та використати свої зв`язки з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2 з метою впливу на патрульних поліцейських, щоб останні дозволили йому залишити місце ДТП (протокол огляду від 04.02.2022, складеного за результатом огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП та стенограмою до них, а. 36-39), зокрема, дослідженими в судовому засіданні доказами (відеозаписи за 23.08.2021 з нагрудної відеокамери, які містяться на оптичному диску, стенограма фрагментів розмови, яка відбулася між учасниками відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, покази патрульних поліцейських, які були присутні на місці ДТП 23.08.2021) підтверджується наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 пропонував патрульним поліцейським надати неправомірну вигоду.
З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти встановленим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання детектива в цій частині.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_1 (вперше притягається до кримінальної відповідальності, має сім`ю (на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), має постійне місце проживання та місце роботи.
Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтування розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч.5 ст.182 КПК України, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата.
Пунктом 16 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Тобто у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.
Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2481грн.
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Під час судового розгляду встановлено, що у відповідності до наданого детективом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№ інформаційної довідки 308926240 від 05.09.2022, а.139-182), щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 за 2020 рік вбачається, що ОСОБА_1 є власником 102 земельних ділянок, у власності його батьків перебувають 2 квартири у АДРЕСА_1 загальною площею 15,8 кв. м.
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб ДПС України щодо нарахованих та виплачених доходів, вбачається, що за останні роки (2015-2022 роки) ОСОБА_1 офіційно отримав дохід в сумі 24 662 923 грн.
З огляду на зазначене, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застава саме у граничному розмірі, визначеному пунктом 1 частини 5 статті 182 КПК України, є достатньою аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам, та вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, адже така застава з одного боку не є завідомо непомірною для підозрюваного з урахуванням наявних в нього грошових коштів та майна, а з іншого боку забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду;
2)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3)утримуватися від спілкування з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, керівниками та судовими експертами національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.
Що стосується покладання на підозрюваного обов`язку не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, дипломатичний паспорт № НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, то слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, відповідний статус та наявні у нього повноваження передбачають необхідність у постійному пересуванні територією України, а також за її межі у випадку необхідності виїзду у службове відрядження за кордон, з метою виконання покладених на нього обов`язків народного депутата, а тому покладення на підозрюваного вищевказаних обов`язків є недоцільним, оскільки необхідність виконання таких обов`язків буде потребувати постійного узгодження із органом досудового розслідування, судом дозволу на пересування та повернення документів, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Зазначені обов`язки відповідно до положень статті 205 діють з моменту оголошення ухвали, а тому покладання на підозрюваного обов`язків зменшить встановлені ризики до внесення застави або застосування іншого запобіжного заходу.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 20 листопада 2022 року включно, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання детектива задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_7
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28 Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, керівниками та судовими експертами національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 20 листопада 2022 року включно.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_21