- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/3389/22
Провадження 1-кс/991/3404/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, представника власника майна адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно вилучене під час проведення обшуку службових кабінетів Одеського апеляційного суду.
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлені обставини, за яких адвокат ОСОБА_7 за попередньою змовою із суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_8, помічником судді ОСОБА_9, висловили ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 1700 доларів США за прийняття позитивного рішення у справі про адміністративне правопорушення № 519/251/22 щодо уникнення притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Причетність цих осіб до вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується доказами, здобутими під час досудового розслідування.
30.08.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, проведено обшук в службових кабінетах судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 - 922 та помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9, розташованих у приміщенні Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а.
В ході обшуку 30.08.2022 детективи встановили, що службовий кабінет судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 являє собою приміщення під номерами 901, 902, 903, а службовий кабінет помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9 приміщення під номером 908, які розташовані на дев`ятому поверсі адміністративної будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: АДРЕСА_1, тому прийняте рішення про проведення обшуку в порядку ст. 233 КПК України.
Під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_8 під № 903 детективи вилучили копії: адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП ОСОБА_10, протоколу судового засідання, компакт-диски для лазерних систем зчитування. Під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_9 під № 908 детективи виявили мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2 та серійним номером НОМЕР_3, який належить ОСОБА_9 . Попереднім оглядом встановлено, що на ньому містяться відомості, які мають значення для кримінального провадження, тому прийнято рішення про його вилучення з метою проведення експертного дослідження.
31.08.2022 слічдим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку в службових кабінетах судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 - 901, 902, 903, та в службовому кабінеті помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9 908, що знаходяться в адміністративній будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а.
У органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вилучені документи та речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим детектив 31.08.2022 виніс постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні.
Детектив зазначає, що повернення вказаного майна власникам може призвести до його походження, знищення, зіпсування, перетворення, відчуження, тому необхідно забезпечити збереження цих речей та документів, як речових доказів, з метою проведення необхідних судових експертиз та інших досліджень, а також проведення інших слідчих (процесуальних) дій з їх використанням.
У судовому засіданні старший детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував. На його думку детективи, всупереч ч. 1 ст. 235 КПК України, під час проведення обшуку проникли до будівлі Одеського апеляційного суду, яка складається з окремих службових та допоміжних приміщень, більше одного разу, а саме до кабінетів № 903 та № 908. Разом з цим, обшук у цих кабінетах проведено незаконно, оскільки слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надавав дозвіл на проведення обшуку кабінету № 922. Також в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не зазначено мобільний термінал (його ідентифікаційні ознаки), який вилучений у ОСОБА_9 . Крім того, під час проведення обшуку ОСОБА_9 надав доступ до свого мобільного телефону та інформації, що міститься у ньому, однак, детективи у порушення ч. 2 ст. 168 КПК України, спеціаліста для копіювання інформації не залучили. У зв`язку з тим, що у кримінальному провадженні відсутні підозрювані, майно, на яке просить накласти детектив, вважається майном третьої особи, а тому із клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, має право звертатися виключно прокурор. Тобто звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вчинено поза межами повноважень детектива.
Одеський апеляційний суд явку представника у судове засідання не забезпечив, власник майна ОСОБА_9 у судове засідання також не прибув, про час, дату та місце прибуття власники майна повідомлені належним чином.
Неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Заслухавши пояснення детектива, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо детектив, прокурор, серед іншого, не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування (п. 7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, зокрема, якщо вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення детектив до клопотання додав копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, зокрема: заява ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту заявника від 29.06.2022, 26.08.2022 та 29.08.2022; протоколи огляду від 29.06.2022; постанови про залучення особи до проведених слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 29.06.2022, та інші матеріали.
Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 30.08.2022 у справі № 991/3315/22, якою надав дозвіл на обшук у приміщенні Одеського апеляційного суду за адресою: АДРЕСА_1, а саме у службових кабінетах (на робочих місцях) судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 - кабінет № 922, та помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання таких речей та документів, зокрема: мобільні телефони та SIM-карти, що перебувають у користуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались злочинні дії та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; матеріали судової справи № 519/251/22, а також проекти документів у електронному чи друкованому вигляді, які стосуються цієї судової справи.
Згідно із протоколом обшуку від 30.08.2022, під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, детективи встановили, що службовий кабінет судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 являє собою приміщення під номерами 901, 902, 903, а службовий кабінет помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9 приміщення під номером 908, які розташовані на дев`ятому поверсі адміністративної будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку із відмовою помічника судді ОСОБА_9 видати та частковим виданням суддею ОСОБА_8, зазначених в ухвалі слідчого судді речей та документів, детективи дотримуючись вимог ст. 233, 234-236 КПК України провели обшук службових кабінетів під номерами 901, 902, 903, 908 до постановлення ухвали слідчого судді.
За результатами обшуку детективи виявили та вилучили такі речі і документи: у службовому кабінеті судді ОСОБА_8 - копії справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП ОСОБА_10 на 111 арк., 2 компакт-диски для лазерних систем зчитування та копії протоколу судового засідання на 1 арк.; у службовому кабінеті помічника судді ОСОБА_9 - телефон Samsung чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2, серійний номером НОМЕР_4, з карткою пам`яті MicroSD з ідентифікатором Е516П15338 DWLKA59325A08. Під час огляду мобільного телефону виявлено листування з абонентом « ОСОБА_11 » та абонентом «Олег Суд Апеляция» щодо стану розгляду судової справи № 519/251/22, серед яких міститься запис: «519/251/22 Цюра Ок, 1.5 потянут? Я думаю да.», що підтверджується протоколом обшуку від 30.08.2022. У зв`язку з тим, що надання мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також телефон використовується під час вчинення злочину, детективи прийняли рішення про його вилучення.
З огляду на те, що вказані документи та речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального провадження, детектив виніс постанову від 30.08.2022, якою визнав їх речовими доказами у кримінальному провадженні № 52022000000000159.
31.08.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, постановив ухвалу у справі № 991/3373/22, якою надав детективам Національного бюро дозвіл на обшук приміщення Одеського апеляційного суду за адресою: АДРЕСА_1, а саме у службових кабінетах: судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 - номери 901, 902, 903; помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9 номер 908, з метою відшукання та вилучення таких речей та документів: копії справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП ОСОБА_10 на 111 аркушах, двох компакт-дисків для лазерних систем зчитування та копії протоколу судового засідання на 1 аркуші; телефону Samsung чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2 та серійним номером НОМЕР_4, з карткою пам`яті MicroSD з ідентифікатором Е516П15338 DWLKA59325A08.
Постановляючи ухвалу слідчий суддя, крім іншого, врахував наявність підстав для проникнення до іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Тому доводи представника про незаконність проведення обшуку в кабінетах № 903 та 908 слідчий суддя вважає безпідставними.
У подальшому детектив провів огляд мобільного телефону вилученого у ОСОБА_9, під час якого виявив листування 18.08.2022 у месенджері Viber з абонентом « ОСОБА_11 » щодо розгляду справи № 519/251/22. У месенджері WhatsApp встановлено наявність листування з абонентом «Олег Суд Апеляция» від 14.06.2022, 29.08.2022 та 30.08.2022 в яких також містяться записи щодо розгляду справи № 519/251/22, що підтверджується протоколом огляду від 01.09.2022.
Дослідження змісту вказаних протоколів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159, дають достатні підстави вважати, що вилучені документи та відомості виявлені на вилученому у ОСОБА_9 під час обшуку мобільному телефоні, відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає безпідставними доводи представника власника майна стосовно того, що мобільний телефон вилучений з порушенням вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, оскільки детектив не залучив для проведення обшуку спеціаліста, який міг би скопіювати наявну на них інформацію.
Порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння визначено положеннями ст. 236 КПК України. Зокрема, частиною першої цієї статті детективу надано право запросити спеціалістів для участі в обшуку, яким він користується з урахуванням вимог ст. 40 КПК України.
У абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
Так, з метою з`ясування обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження, детектив 01.09.2022 виніс постанову про призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів.
Водночас пунктом 13.3 розділу 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція) визначено, що для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучення органом досудового розслідування мобільного телефону, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на його відшукання, відповідає вимогам ч. 2 ст. 168 КПК України.
Так,в ухвалі про дозвіл на обшук дійсно не зазначено конкретну модель мобільного телефону та інші його ідентифікаційні ознаки, у той же час дозволено відшукати мобільні телефони та SIM-картки, що перебувають у володінні ОСОБА_9, які, серед іншого, містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто зазначені родові ознаки речі, що узгоджується з вимогами ст. 234, 235 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна, вилученого під час обшуку приміщення Одеського апеляційного суду, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя критично оцінює доводи представника про те, що детективи під час проведення обшуку здійснили проникнення до володіння осіб більше одного разу, а саме до кабінетів № 903 та № 908.
Так, частиною 1 ст. 235 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Водночас службові кабінети судді та помічника судді Одеського апеляційного суду є складовою частиною приміщення Одеського апеляційного суду, не відокремлені від нього, не мають окремої юридичної адреси, тому не потребують дозволу слідчого судді на обшук кожного із них.
Посилання представника на те, що із клопотанням звернулась неуповноважена особа згідно ст. 64-2 КПК України, спростовуються положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України, відповідно до яких з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. Клопотання детектива Національного бюро погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, тобто прокурорський нагляд за змістом цього клопотання здійснено.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.
У той же час, не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування вилученим під час обшуку майном може призвести до вжиття заходів до їх знищення, перетворення чи відчуження.
Слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів. Таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, тому його належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.08.2022 під час проведення обшуку службових кабінетів Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а, а саме:
- копію адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 111 аркушах, копію протоколу судового засідання на 1 аркуші та 2 компакт-диски для лазерних систем зчитування з копіями технічного звукозапису судового засідання та відеозапису, здійсненого співробітниками Національної поліції України;
- мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2, серійний номером НОМЕР_3, картку пам`яті MicroSD з ідентифікатором Е516П15338 DWLKA59325A08,
із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1