- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/3304/22
Провадження 1-кс/991/3321/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3, детективів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковника ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковник ОСОБА_6 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 у справі № 757/28127/19-к, а саме на: дві екрановані шафи з сімома серверами фірми «Епос» з п`ятьма комутаторами та вісьмома блоками безперервного живлення; три сервера з двома комутаторами та двадцятьма накопичувачами в частині користування цим майном.
Подане клопотання обґрунтовує тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52018000000000137 від 23.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209 КК України щодо службових осіб Національної гвардії України, які, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання службовим становищем, вчинили розкрадання грошових коштів у великих розмірах під час закупівлі робіт з встановлення та модернізації програмного забезпечення Автоматизованої системи управління військовими ресурсами «Сокіл».
22.05.2019 під час проведення обшуку в приміщеннях Головного управління Національної гвардії України за адресою: вул. Святослава Хороброго (Народного ополчення), 9А, м. Київ, виявлено, вилучено та передано на відповідальне зберігання: дві екрановані шафи з сімома серверами фірми «Епос» з п`ятьма комутаторами та вісьмома блоками безперервного живлення; три сервера з двома комутаторами та двадцятьма накопичувачами.
31.05.2019 на вказане майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/28127/19-к накладено арешт із забороною користування та розпорядження.
Постановою детектива Національного бюро від 03.06.2020 військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000000137 від 23.02.2017.
22.08.2022 детективом Національного бюро проведено огляд майна, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/28127/19-к накладено арешт, а листом від 23.08.2022 № 0413-020/14789 органом досудового розслідування надано дозвіл на використання приміщень, в яких зберігається арештоване майно, та зазначено, що орган досудового розслідування не заперечує щодо користування таким майном.
З огляду на введення в Україні правового режиму воєнного стану та необхідність підтримання обороноздатності держави, виконання основних завдань, що покладені на військову частину НОМЕР_1 згідно із Положенням про об`єднаний вузол зв`язку Національної гвардії України, затвердженим наказом Міністерством внутрішніх справ України від 27.03.2015 № 339, а також з метою здійснення невідкладних заходів правового режиму воєнного стану відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 № 876-VII, представник власника майна стверджує, що існує потреба у використанні арештованого майна, що і стало підставою для звернення до слідчого судді з цим клопотанням.
У судовому засіданні представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому, просив задовольнити. Додатково пояснив, що наразі потреба в забороні користування арештованим майном відпала, оскільки інформація, яка становила інтерес для органу досудового розслідування і з метою збереження якої застосовано таку заборону слідчим суддею, знаходилась безпосередньо на носіях, що знищені 24.02.2022.
Детективи Національного бюро ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували щодо скасування арешту в частині заборони користування майном.ДетективОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що таке скасування не зашкодить кримінальному провадженню, оскільки жорсткі диски із частини серверів вже знищені, а інші сервери не були введені в експлуатацію та не містили будь-якої інформації, в тому числі із обмеженим доступом.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Звертаю увагу, що при розгляді клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя не оцінює ухвалу про арешт майна на предмет її законності, вмотивованості чи обґрунтованості, оскільки це відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції під час апеляційного оскарження такої ухвали. Обов`язок слідчого судді передбачає оцінку тих обставин, які не були враховані при постановленні рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки були невідомі на той час або ж виникли після постановлення рішення.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 у справі № 757/28127/19-к в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12018000000000608 накладено арешт на майно із забороною користування та розпорядження, зокрема, на: дві екрановані шафи з сімома серверами фірми «Епос» з п`ятьма комутаторами та вісьмома блоками безперервного живлення; три сервера з двома комутаторами та двадцятьма накопичувачами. Правовою підставою для накладення арешту зазначено збереження речових доказів в кримінальному провадженні.
Як зазначили учасники кримінального провадження в судовому засіданні, арештоване майно передано на відповідальне зберігання потерпілому в кримінальному провадженні військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора Головного військового прокурора ОСОБА_7 від 11.12.2019 здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12018000000000608 доручено Національному антикорупційному бюро України. Постановою начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 30.04.2020 матеріали досудових розслідувань № 52018000000000137 та № 12018000000000608 об`єднано та присвоєно об`єднаному кримінальному провадженню єдиний реєстраційний номер № 52018000000000137.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого у подальшому продовжено до 21.11.2022.
Встановлено, що 22.08.2022 детективом Національного бюро, за участі спеціаліста та представників власника майна, проведено огляд приміщень Головного управління Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), в яких зберігається майно, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 у справі № 757/28127/19-к накладено арешт, підставою проведення якого слугувало отримання Національним бюро листів військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2022 № 77/12-267 та від 08.08.2022 № 77/13/1-308 щодо використання речових доказів у кримінальному провадженні № 52018000000000137, які зберігаються в приміщеннях Головного управління Національної гвардії України, що підтверджується протоколом огляду. Оглядом, у тому числі, встановлено, що дві металеві шафи із серверами зберігаються в приміщенні підвального поверху будівлі, шафи відчинені, в дверцях залишились опломбування Національного антикорупційного бюро України. Встановлено, що 24.02.2022 металеві шафи були відкриті та з кожного сервера вилучені та знищені матеріальні носії інформації відповідно до акту знищення від 23.03.2022 № 27/13-659дск/рсо. Також встановлено, що інша частина арештованого майна, а саме: три сервери із матеріальними носіями інформації знаходяться в приміщенні, розташованому на дев`ятому поверсі тієї ж будівлі, двері приміщення опечатані.
Відповідно до листа від 23.08.2022 № 0413-020/14789 детектив Національного антикорупційного бюро України розглянув листи військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2022 № 77/12-267 та від 08.08.2022 № 77/13/1-308 щодо використання приміщень та речових доказів у кримінальному провадженні № 52018000000000137, які зберігаються у приміщеннях Головного управління Національної гвардії України, та не заперечував проти використання приміщень, в яких зберігається вилучене майно, та дозволив самостійно визначити інші місця зберігання за умови збереження його цілосності та суворого дотримання порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, позицію органу досудового розслідування, який вважає, що скасування заборони користування арештованим майном не вплине на дієвість кримінального провадження, а також враховуючи введення в країні воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про часткове скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 у справі № 757/28127/19-к, у частині заборони користування двома екранованими шафами з сімома серверами фірми «Епос» з п`ятьма комутаторами та вісьмома блоками безперервного живлення; трьома серверами з двома комутаторами та двадцятьма накопичувачами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1