- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа №991/5521/21
Номер провадження 1-кп/991/43/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10травня 2022року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника адвоката ОСОБА_6,
розглянувши в місті Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000111 від 04березня 2021року, за обвинуваченням
ОСОБА_8, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одесі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2.10травня 2022року у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
В обґрунтування свого клопотання захисник зазначив, що у сторони обвинувачення внаслідок недодержання встановленого порядку вручення повідомлення про підозру відсутня розписка або інший документ, який би підтверджував його отримання ОСОБА_7 . З огляду на викладене, за твердженням адвоката ОСОБА_6, обвинувальний акт складений та направлений до суду стосовно особи, яка не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що свідчить про його невідповідність вимогам, визначеним ст.291 КПК України.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03квітня 2020року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. На думку захисника, зазначена ухвала не відповідає вимогам КПК України, оскільки її постановлено за відсутності підстав вважати ОСОБА_7 такою, яка оголошена у міжнародний розшук. Зазначені обставини, за твердженням адвоката ОСОБА_6, свідчать про те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося незаконно, що є перешкодою для направлення обвинувального акта до суду.
Також захисник зазначив, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не є достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, зокрема, на думку адвоката, обвинувальний акт не містить відомостей щодо наявності у ОСОБА_7 мети заволодіння чужим майном, а також відомостей, яким саме чином ОСОБА_7 здійснила пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем службовою особою та які саме її дії суперечили чинному законодавству.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору та зазначив, що визначений КПК України механізм вручення повідомлення про підозру не вимагає його фізичного передання особі представниками житлово-експлуатаційної організації.
Також, за твердженням прокурора, співучасть ОСОБА_7 як пособника описана у обвинувальному акті, а докази на підтвердження цих обставин мають досліджуватися на іншій стадії судового провадження.
До того ж, як зазначив прокурор, формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора.
ІІІ. Мотиви суду
3.1.Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6, обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов наступних висновків.
3.2.Правове регулювання
3.2.1.Колегія суддів наголошує, що підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з`ясування можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора, та з`ясування можливості розгляду висунутого особі обвинувачення.
З метою забезпечення цієї функції п.3 ч.3 ст.314 КПК України суду надано право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
3.2.2.Водночас колегія суддів зауважує, що процесуальним законом окреслено межі перевірки обвинувального акта лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, ст.291 КПК України, і оскільки ч.4 ст.291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.
3.2.3.Частиною 4 ст.110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України та містити перелік відомостей, визначених ч.2 вказаної статті, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як передбачено ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя.
3.3.Оцінка доводів сторони захисту
3.3.1.Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності в обвинувальному акті певних відомостей, які, на думку сторони захисту, перешкоджають можливості розуміти зміст висунутого обвинувачення, колегія суддів підкреслює, що за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Отже, за змістом цієї норми процесуального закону, визначення форми, послідовності, ступеню деталізації та обсягу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що зазначаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.
У цьому контексті колегія суддів наводить правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03липня 2019року у справі №273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Дослідивши зміст обвинувального акта, суд встановив, що він містить відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, в обсязі, достатньому для розуміння суті пред`явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, тобто у достатній мірі інформують сторону захисту як про підстави обвинувачення, так і про його характер.
Водночас колегія суддів наголошує, що не має можливості та повноважень під час підготовчого судового засідання оцінювати відповідність обставин, викладених у обвинувальному акті, фактичним обставинам з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення, а тому така оцінка має здійснюватися виключно за результатами судового розгляду на підставі наданих суду доказів.
3.3.2.Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_6 щодо відсутності у ОСОБА_7 статусу підозрюваної внаслідок невручення їй повідомлення про підозру, колегія суддів зазначає, що п.3 ч.3 ст.314 КПК України визначено єдину підставу для повернення обвинувального акта прокурору невідповідність його вимогам, передбаченим кримінальним процесуальним законом. Такі вимоги визначені ст.291 КПК України та стосуються лише форми та змісту обвинувального акта як процесуального документа.
Колегія суддів наголошує, що додержання чи недодержання порядку вручення повідомлення про підозру має визначені КПК України процесуальні наслідки, втім вони перебувають поза межами оцінки відповідності обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону та не можуть бути підставою для його повернення прокурору.
3.3.3.З цих же підстав колегія суддів не вбачає необхідності оцінювати відповідність вимогам КПК України ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03квітня 2020року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, оскільки ці доводи сторони захисту також не стосуються підстав для повернення обвинувального акта прокурору.
3.3.4. Посилання сторони захисту на ненабуття ОСОБА_7 статусу обвинуваченої з огляду на ненабуття статусу підозрюваної спростовується положеннями ч. 2 ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України. Отже кримінальний процесуальний закон пов`язує факт набуття особою статусу обвинуваченого з фактом передання обвинувального акта до суду.
3.3.5.З огляду на викладене, а також враховуючи, що будь-яких інших тверджень, які б свідчили про невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, захисником не наведено, суд уважає обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам ст.291 КПК України, а отже, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору має бути відмовлено.
Керуючись статтями 291, 314, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3