- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/881/22
Провадження №11-сс/991/119/22
Слідчий суддя: ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах іноземної юридичної особи акціонерного товариства «Nibulon S.A.», на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 лютого 2022 року про повернення скарги на бездіяльність слідчого в кримінальному провадженні № 22021101110000008 від 15 січня 2021 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
09 лютого 2022 року адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах іноземної юридичної особи акціонерного товариства «Nibulon S.A.» (далі іноземна юридична особа), звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) в кримінальному провадженні № 22021101110000008 від 15 січня 2021 року, яка полягає в не розгляді клопотання за правилами ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 10 лютого 2022 року, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, повернув скаргу суб`єкту звернення, оскільки дійшов висновку, що вона не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 16 лютого 2022 року подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить вимогу про: поновлення строку на апеляційне оскарження; скасування оскаржуваної ухвали; постановлення нової ухвали про направлення скарги до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду.
В обґрунтування вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження, особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без виклику представника іноземної юридичної особи, а копія судового рішення отримана засобами поштового зв`язку лише 15 лютого 2022 року.
Обґрунтовуючи решту вимог апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що слідчий суддя за результатами розгляду скарги допустив неповноту судового розгляду, а також зробив передчасні та необґрунтовані висновки, оскільки не витребував і не дослідив матеріали досудового розслідування та постанову про доручення досудового розслідування НАБУ, її обґрунтування та вмотивування. Разом з цим, слідчий суддя позбавив іноземну юридичну особу, як потерпілого й учасника кримінального провадження, взяти участь в судовому розгляді скарги i надати пояснення, навести доводи i аргументи на підтвердження вимог скарги, у тому числі із питань підслідності відповідного кримінального правопорушення детективам НАБУ. Вважає, що слідчий суддя своїм судовим рішенням фактично відмовив іноземній юридичній особі в доступі до правосуддя, зокрема, до інституту судового контролю над досудовим розслідуванням, чим унеможливив реалізацію потерпілим конституційного i процесуального npaвa на оскарження бездіяльності слідчого та права на справедливий суд. Додатково адвокат зазначає, що слідчий суддя, повертаючи скаргу через її непідсудність Вищому антикорупційному суду, мав би вказати в оскаржуваній ухвалі, до повноважень слідчого судді якого саме суду належить здійснення судового контролю над досудовим розслідуванням кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 22021101110000008 від l5 січня 2021 року.
Позиції учасників судового провадження
Учасники судового провадження в судове засідання не прибули, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином.
Поряд з тим, від адвоката ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі з наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана, зокрема, на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України)
Із матеріалів судового провадження вбачається, що ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду в апеляційному порядку, постановлена 10 лютого 2022 року без виклику особи, яка її оскаржує. У свою чергу копія судового рішення отримана лише 15 лютого 2022 року, а вже наступного дня апеляційна скарга на судове рішення подана до суду апеляційної інстанції, тобто у строк передбачений КПК України.
За таких обставин колегією суддів встановлено, що строк апеляційного оскарження адвокатом ОСОБА_6 не пропущений, а отже клопотання про його поновлення слід залишити без розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У свою чергу, порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає в нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК України.
Разом з цим, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, повертається якщо не підлягає розгляду в цьому суді.
Тобто, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.
Норми, які відносять справи до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, визначаються ст. 33-1 КПК України із урахуванням ст. 216 КПК України.
Так, згідно із ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 Кримінального кодексу (далі КК України), ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У примітці ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Правила визначення підслідності, що визначені п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України).
Із матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадження № 22021101110000008 від 15 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом привласнення, розтрати майна іноземної юридичної особи «Nibulon S.A.» службовими особами Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» або заволодіння ними шляхом зловживання службовим становище на суму 80 606 642,72 долара США і 53 594,85 фунтів стерлінгів.
Наведене в сукупності дає підстави для висновку, що особи, щодо яких внесені відомості до ЄРДР та здійснюється досудове розслідування, не належать до суб`єктів, перелік яких наведено в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, або до службових осіб державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тобто також відсутня умова підсудності Вищому антикорупційному суду, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Умова, що міститься в п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України, також відсутня, оскільки відноситься лише до злочинів, передбачених ст. 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Отже скарга, подана адвокатом ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування та Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду даної скарги. Така скарга має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Посилання адвоката ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що подана ним скарга є підсудною Вищому антикорупційному суду через те, що в ній оскаржується бездіяльність саме уповноважених осіб НАБУ, колегія суддів вважає безпідставним і таким, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки питання підсудності кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду регулюється сукупністю вищенаведених норм, тому оскарження бездіяльність саме уповноважених осіб НАБУ не є безумовною підставною для визначення підсудності поданої адвокатом ОСОБА_6 скарги Вищому антикорупційному суду.
Вказане кореспондується із правовою позицію, викладеною Верховним Судом у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 14 грудня 2021 року в справі № 991/4989/21, за якою «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи Вищому антикорупційному суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано та на підставі закону дійшов висновку про необхідність повернення скарги, особі яка її подала в зв`язку з відсутністю правових підстави для її розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
При цьому, колегія суддів не вбачає в постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді порушень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд. Положення практики Європейського суду з прав людини стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін,
Керуючись ст. 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах іноземної юридичної особи акціонерного товариства «Nibulon S.A.», залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 лютого 2022 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4