Документ № 103801008

Справа № 991/3761/21

Провадження 1-кп/991/27/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 березня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року,за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;

В С Т А Н О В И В:

На стадії судового розгляду в цьому кримінальному провадженні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому послався на складне поточне становище в Україні та бажання використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України. З урахуванням викладеного, просив змінити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2000 000,00 грн. шляхом зменшення розміру застави на 1000000,00 грн., та перерахувати зазначену суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не прибули. З огляду на поточну ситуацію в країні, просили розгляд клопотання провести без участі сторони захисту.

Заставодавець ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_8 ) у судове засідання не з`явилась. З огляду на поточну ситуацію в країні, до суду через відділ діловодства та документообігу надійшла заява ОСОБА_7, в якій заставодавець просила клопотання ОСОБА_5 про зменшення застави задовольнити, та за вказівкою ОСОБА_5 перерахувати відповідну суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Заставодавець просила розглядати клопотання без її участі. 29 березня 2022 року через відділ діловодства та документообігу надійшла уточнена заява ОСОБА_7, в якій заставодавець просила клопотання ОСОБА_5 про зменшення застави задовольнити, та за її вказівкою перерахувати відповідну суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Прокурор ОСОБА_9, який згідно з обвинувальним актом входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, направив заяву, в якій просив розгляд клопотання здійснювати за його відсутності та не заперечував проти задоволення цього клопотання.

Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу, суд виходить із такого.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ.

Згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34, ч. 5 ст. 36 та ст. 615 КПК.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд спочатку має вирішити питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження.

За змістом статей 193, 201 КПК клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу розглядається за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Поряд із цим, КПК детально не визначає, яким чином діяти суду у разі, якщо в Україні введений воєнний стан, а учасники кримінального провадження з об`єктивних причин не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.

З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність.

Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Частина 6 ст. 22 КПК зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у нинішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого надав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення заявлених сторонами кримінального провадження клопотань.

На переконання суду, до таких способів (засобів), зокрема, належать: (1) проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися. При цьому суду належить надати можливість обом сторонам висловити свої заперечення та думку щодо поданого клопотання.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

З огляду на це суд уважає, що розгляд клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, за умови, що обидві сторони мали можливість письмово висловити свої заперечення та думку щодо клопотання, не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.

Тому суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання захисникапро зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК).

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, суд установив наступне.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 год. 00 хв. до 15 березня 2018 року в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів, з визначенням застави у розмірі 10001112 грн. з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

14 лютого 2018 року заставодавцем ОСОБА_7 на виконання ухвали суду від 18 січня 2018 року внесено заставу в розмірі 10 001112, 00 грн. (платіжне доручення № 1 від 14 лютого 2018 року).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 год. 00 хв. 15 березня 2018 року. Визначено ОСОБА_5 заставу в розмірі 5000000, 00 грн. з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року повернуто ОСОБА_7 заставу в розмірі 5001112, 00 грн., яка була внесена за підозрюваного ОСОБА_5 (квитанція № 1 від 14 лютого 2018 року) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 5000000, 00 грн. до 2000000, 00 грн. Повернуто ОСОБА_7 частину коштів, внесених як заставу за ОСОБА_5 на рахунок ТУ ДСА України в м. Києві.

На теперішній час щодоОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2000 000, 00 грн.

Вирішуючи заявлене захисником ОСОБА_11 клопотання щодо зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави на 1000 000, 00 грн., суд бере до уваги виключні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку Збройних Сил України для протидії у війні з російською федерацією, а також те, що зменшення розміру застави, з покладеними судом обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Постановляючи цю ухвалу, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оскільки обвинувальний акт передано до суду і справа перебуває на стадії судового провадження, суд виходить з наявності обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_12, суд врахував наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Так, ухвалами суду від 18 січня 2018 року та від 19 лютого 2018 року була встановлена наявність існування ризиків, можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд погоджується з висновками, які були викладені в зазначених ухвалах суду про продовження існування зазначених ризиків виходячи з того, що один із інкримінованих згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, другий злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а третій злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що, поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_5, до останнього може бути застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ураховуючи ці обставини, а такожмайновий стан обвинуваченого, суд уважає, що клопотання підлягає задоволенню, а запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді розміру застави підлягає зменшенню на 1000000, 00 грн.

Як вже було зазначено судом, у поданому захисником ОСОБА_11 клопотанні про зміну запобіжного заходу та поданої ОСОБА_7 заяві, захисникта заставодавець просили кошти в розмірі 1000000, 00 грн, внесеніОСОБА_7 14 лютого 2018 року згідно платіжного доручення № 1 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві на рахунок НОМЕР_1 в якості застави за ОСОБА_5 згідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Згідно зі загальнодоступними даними, внаслідок введення воєнного стану в Україні, збройної агресії російської федерації та небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності, Національний банк України ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

З оглядунавищенаведене,судвважаєза можливезадовольнитивимогусторони захистутаздійснити перерахуваннячастинусумикоштів внесеноїзаставиврозмірі 1000000,00грн.надопомогуЗбройним СиламУкраїни,нарахунокНаціонального банкуУкраїни НОМЕР_2 з відповідними реквізитами на підтримку Збройних Сил України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177,178,179,194,372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2000 000 (два мільйони) гривень 00 коп., шляхом зменшення розміру застави на 1000 000(один мільйон) гривень, до розміру 1000000 (один мільйон) гривень 00 коп.

2. Заставу в сумі 1000 000 (один мільйон) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_7 14 лютого 2018 року згідно платіжного доручення № 1 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві на рахунок НОМЕР_1 в якості застави за ОСОБА_5 відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року, повернути, та за вказівкою заставодавця ОСОБА_7 перерахувати Національному банку України на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами:

Рахунок: UA843000010000000047330992708

Банк: Національний банк України

МФО: 300001

Код за ЄДРПОУ: 00032106

Отримувач: Національний банк України

Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПКУкраїни.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3