Документ № 103646088

Справа № 991/1305/22

Провадження 1-кс/991/1320/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді ВАКС від 09.02.2021 у справі №991/838/21 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у кримінальному провадженні від 24.08.2018 №12018130530000692,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження

09.03.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Верхній Сеймчан Магаданської області, Російська Федерація, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2статті 364,частиною 1статті 366Кримінального кодексуУкраїни (далі-КК) про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 09.03.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

В клопотанні адвокат просила змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді ВАКС від 09.02.2021 у справі №991/838/21 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та перерахувати суму застави, внесену за ОСОБА_5 його дружиною ОСОБА_6, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України із посиланнями на те, що «детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130530000692 від 24.08.2018 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. 09.02.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 була винесена ухвала про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень). 12.02.2021 дружиною ОСОБА_5 ОСОБА_6, (код платника податків НОМЕР_1 ) була внесена застава за ОСОБА_5 в суммі 181 600 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду України, на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду: - IBAN UA 678201720355279004000096000 . Згідно ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання». До клопотання додавались ухвала слідчого судді ВАКС від 09.02.2021 у справі №991/838/21, квитанція від 12.02.2021 щодо внесення ОСОБА_11 як заставодавцем коштів на рахунок ВАКС та її письмова згода на перерахування внесених коштів на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити, посилаючись на запроваджений воєнний стан в Україні та необхідність матеріальної підтримки Збройних Сил України у зв`язку із вторгненням військ Російської Федерації шляхом перерахування з рахунку ВАКС грошових коштів, внесених як застава за ОСОБА_5 в сумі 181600 гривень, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та заставодавець ОСОБА_12 не прибули в судове засідання, проте надіслали письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі, повну підтримку клопотання адвоката та просили його задовольнити.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП ОГП) ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення поданого адвокатом клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити, проте поклавши на підозрюваного обов`язки, передбачені статтею 194 КПК.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 09.02.2021 у справі №991/838/21 у кримінальному провадженні від 24.08.2018 №12018130530000692 частково задоволено клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5, застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 гривень та покладено на підозрюваного строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, такі обов`язки: 1) не відлучатися з населених пунктів, в яких він проживає чи перебуває (міста Сєвєродонецьк, Гірське, Золоте Луганської області) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні або суду; 2) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 слідчим суддею визначено наявний ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджено достатніми доказами, та разом з тим недоведеністю наявності інших ризиків, а також вагомістю наявних доказів обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

Тобто під час ухвалення зазначеного судового рішення слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими КПК закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного певного запобіжного заходу та покладення певних обов`язків.

12.02.2021 заставодавцем ОСОБА_6, яка є дружиною підозрюваного, на підставі зазначеної вище ухвали слідчого судді ВАКС на рахунок ВАКС внесена застава у розмірі 181600 грн.

3.2. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також згідно із статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому частиною 3 статті 201КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, обґрунтованість застосованого запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

3.3. Адвокат, посилаючись на запровадження в Україні воєнного стану яке на суттєву зміну обстановки, на необхідність негайно допомогти Збройним Силам України грошовими коштами, які вносились в якості застави, просила змінити запобіжний захід у вигляді застави на інший особисте зобов`язання, а кошти у сумі 181600 грн., внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_5, безпосередньо перерахувати з рахунку ВАКС на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

КПК визначає лише окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи кола всіх питань, які можуть виникати.

Так, частина 1 статті 34 КПК передбачає, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Також, Законом України від 03.03.2022 №2111-ІX, чинним з 08.03.2022, запроваджено нову редакцію статті 615 КПК, яка визначає особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, проте такі норми регулюють лише питання початку досудового розслідування та надають можливість прокурору виконувати певні повноваження слідчого судді у разі об`єктивної неможливості здійснювати судовий контроль в певних питаннях (а саме приводу, тимчасового доступу до речей і документів, арешту майна, дозволу на затримання з метою приводу, проникнення до житла чи іншого володіння особи, отримання зразків для експертизи, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, продовження строку досудового розслідування тощо, а також обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою), та певним чином врегульовує питання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання таких повноважень.

Згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відтак слідчим суддею при розгляді даного клопотання вирішувалось виключно питання щодо можливості зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу на інший саме з огляду на запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, з огляду на: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_17 певних кримінальних правопорушень, яка була встановлена при розгляді питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного не оспорювалось учасниками судового провадження; 2) наявність встановленого ризику, передбаченого пунктом 1 статті 177 КПК, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, також не оспорювалось учасниками судового провадження; 3) запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; 4) ведення воєнних дій по всій території України; 5) оголошення і проведення загальної мобілізації, 6) необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії; 7) сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії.

3.4. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Статтею 12-2 того ж Закону від 12.05.2015№389-VIII визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, стаття 26 того ж Закону від 12.05.2015№389-VIII визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скороченнячи прискореннябудь-якихформ судочинствазабороняється. Уразі неможливостіздійснювати правосуддясудами,які діютьна території,на якійвведено воєннийстан,законами Україниможе бутизмінена територіальнапідсудність судовихсправ,що розглядаютьсяв цихсудах,або вустановленому закономпорядку зміненомісцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

24.02.2022 Національний банк України вирішив відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (реквізити якого зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII, оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Там же визначено, що обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.

Статтею 13 Закону від 06.12.1991 №1932-XII визначено,що міністерства,центральні таінші органивиконавчої владиу взаємодіїз Міністерствомоборони Україниу межахсвоїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Також, відповідно до статті 18 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

Згідно із визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 №1702-ІХ, національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України. Добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Слідчий суддя зазначає, що внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема цивільні, а оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують будь-якої негайної допомоги, в тому числі фінансової.

3.5. Згідно з частинами 1, 3 статті 179 КПК, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Оцінивши доводи адвоката, наведені під час розгляду клопотання, та доводи прокурора про зменшення існування наявних ризиків, висловлених ним у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_17 та виконання покладених на нього обов`язків, здатний запобігти ризикам, які встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, а тому вважає можливим змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, поклавши при цьому на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130530000692, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018130530000692, слідчого судді, суду; 2) повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130530000692, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018130530000692; 3) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16 .

При цьому щодо перерахування суми застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до пунктів 7, 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок,а уразі відсутностітакого рахунка-готівкою черезбанки абопідприємства поштовогозв`язку. Дляповернення коштів,внесених якзастава,особа чизаставодавець подаєдо територіальногоуправління ДСАабо апеляційногосуду,Вищого антикорупційногосуду,якому відкритодепозитний рахунок,на якийбуло внесенозаставу,такі документи:заява особичи заставодавця,в якійобов`язково зазначаютьсяреквізити банківськогорахунка,на якийзараховуватимуться кошти,що підлягаютьповерненню,а уразі відсутностібанківського рахунка-відомості пробанк чипідприємство поштовогозв`язку;засвідчена судомкопія ухвалислідчого судді,суду,вироку суду,в якомуміститься рішенняпро поверненнязастави;копія платіжногоабо іншогодокумента,що підтверджуєфакт внесеннякоштів якзастави. Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів . Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства .

З огляду на наведене, повернення застави шляхом безпосереднього перерахування коштів з рахунку ВАКС на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не суперечить загальним засадам кримінального провадження та виправдане для виконання завдань кримінального провадження, а тому з урахуванням позиції заставодавця щодо розпорядження його власними коштами шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити таке прохання.

Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372 КПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 та змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

2. Покласти на ОСОБА_5 на строк два місяці до 08 травня 2022 року включно обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130530000692, прокурорів Спеціалізованої антикорупійної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018130530000692, слідчого судді, суду;

2) повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130530000692, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018130530000692;

3) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16 .

Заставу в сумі 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, внесену ОСОБА_6 12.02.2021 за підозрюваного ОСОБА_5 на рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000 відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 у справі №991/838/21 повернути та за згодою сторони захисту перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з такими реквізитами:

Банк: Національний банк України МФО 300001

Отримувач: Національний банк України, код ЄДРПОУ 00032106

Рахунок № UA843000010000000047330992708.

Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 11.03.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1