- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Захисник/адвокат : Пилипчука Г.В.
Справа № 991/8484/21
Провадження №11-сс/991/70/22
У Х В А Л А
28 січня 2022 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панкулич В.І., перевіривши апеляційну скаргу захисника Пилипчука Геннадія Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні № 420170000000002198 від 07.07.2017,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 здійснено слідчим суддею у порядку, передбаченому ч.6 ст.193 КПК України, як підозрюваному, який перебуває за межами України та оголошений у міжнародний розшук.
Не погодившись з ухвалою, захисник Пилипчук Г.В. подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За результатами перевірки апеляційної скарги суддя-доповідач дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини без необґрунтованого процесуального примусу та із застосуванням належної правової процедури.
Частина 6 ст. 193 КПК України передбачає, що слідчий суддя обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Кримінальний процесуальний закон розрізняє обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке здійснюється за відсутності підозрюваного у разі оголошення його в міжнародний розшук, і застосування цього запобіжного заходу, що здійснюється за участю підозрюваного після його затримання і доставки до місця кримінального провадження.
Наведене свідчить про те, що ухвалене в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України судове рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, за своєю правовою природою є дозволом на затримання підозрюваного з метою приводу, що передбачено ч.3 ст.187 КПК України, і відрізняється від останнього тільки тим, що підозрюваний знаходиться за межами України.
На підставі такого рішення до підозрюваного не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Відповідне клопотання розглядається слідчим суддею в судовому засіданні за участю прокурора. Розмір застави у випадку його задоволення не визначається.
Будь-яке інше тлумачення положень ч.6 ст.193 КПК України суперечитиме завданням кримінального провадження, зокрема, швидкому, повному та неупередженому розслідуванню кримінальних правопорушень, оскільки унеможливить забезпечення прибуття особи, яка переховується від органів досудового слідства та суду за межами України, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу, а відповідно і ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційному оскарженню не підлягають.
Законодавче обмеження можливості апеляційного оскарження цих ухвал не порушує право особи на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є пропорційним легітимній меті щодо ефективного розслідування кримінальних правопорушень, забезпечення можливості притягнення до відповідальності особи, яка переховується від органів досудового слідства та суду.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя надає дозвіл на затримання такої особи, після чого суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу або його заміну більш м`яким запобіжним заходом, що повністю відповідає вимогам п.4 ст.5 Конвенції, який покладає на суд обов`язок без зволікання встановити законність затримання особи і прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Не суперечить наведений підхід і позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 09 грудня 2020 року (справа № 635/108/19), оскільки вона стосується застосування запобіжного заходу підозрюваному, який не переховувався від органів досудового розслідування за межами України, розгляд відповідного клопотання здійснювався з його участю.
Також він відповідає позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 20.09.2021 (справа № 991/5913/21) за результатами перевірки ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
У зв`язку з тим, що ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ст. 309 КПК України, у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Пилипчука Г.В. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року необхідно відмовити.
Керуючись статтею 399 КПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Пилипчука Геннадія Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .
Копію даної ухвали направити захиснику разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Суддя В. І. Панкулич