- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/8005/21
Провадження №11-сс/991/760/21
У Х В А Л А
30 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000440 від 10.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме, одержання начальником слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_8 від учасників злочинної організації, що діє на території м. Одеса, неправомірної вигоди у 2019 році у вигляді знижок на придбання квартир (апартаментів) АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у розмірі понад 5 мільйонів гривень за вчинення ним дій в інтересах цієї організації з використанням наданого йому службового становища керівника органу досудового розслідування.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_8 не забезпечив у встановленому порядку розслідування відомостей про можливе кримінальне правопорушення з боку службових осіб ТОВ «Грінвуд ЛТД» під час будівництва оздоровчо-лікувального комплексу «Грінвуд» з ознаками порушень містобудівного законодавства, а лише створював видимість такого розслідування ініціюванням не передбачених кримінальним процесуальним законом перевірок, які не були проведені відповідними органами, за що одержав неправомірну вигоду.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт апартаментів АДРЕСА_3, які на праві власності зареєстровані за ОСОБА_7, матір`ю ОСОБА_8, з метою збереження речових доказів та їх спеціальної конфіскації, шляхом заборони розпоряджатися ними.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року клопотання прокурора задоволено частково. Накладено арешт на апартаменти АДРЕСА_3, із забороною розпоряджатися ними, а саме відчужувати.
Ухвала мотивована тим, що апартаменти № 206 та 206/1 за своїми ознаками та характером вчинюваних із ними юридично значущих дій (правочини переходу права власності на них, ціни під час здійснення таких правочинів, перелік сторін) відповідають процесуальному статусу речових доказів та можуть бути предметом спеціальної конфіскації.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
Посилаються на те, що матеріали клопотання взагалі не містять відомостей про подію кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України.
Вказує, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання про арешт майна, не вжив належних заходів для повідомлення його власника, чим порушив право на захист ОСОБА_7 .
Зазначає, що прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням, належним чином не обґрунтував підстави та мету накладення арешту на об`єкти нерухомого майна. ОСОБА_7 набула права власності на апартаменти АДРЕСА_3 шляхом спадкування, що не може розцінюватися як безоплатне набуття права власності на майно чи його придбання за заниженою ціною та виключає можливість його спеціальної конфіскації. Посилання слідчого судді на ту обставину, що арештоване майно ОСОБА_7 є об`єктом кримінально протиправних дій не відповідає дійсності.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, у зв`язку з чим колегією суддів з урахуванням думки інших учасників провадження ухвалено здійснити апеляційний розгляд скарги без її участі.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги, прокурор заперечив проти її задоволення, учасники надали пояснення в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали в силі, а апеляційної скарги - без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами, серед іншого, є предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч.4 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та його спеціальну конфіскацію; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Накладаючи арешт на зареєстровані за ОСОБА_7 апартаменти АДРЕСА_3, слідчий суддя виходив з того, що вони є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та можуть підлягати спеціальній конфіскації, оскільки за версією органу досудового розслідування були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, зокрема, придбані зі знижкою у понад 5 мільйонів гривень, яку одержав її син, ОСОБА_8, в якості неправомірної вигоди від діючої на території Одеської області злочинної організації за вчинення в інтересах неї дій з використання службового становища начальника слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю рішення слідчого судді та відхиляє доводи апеляційної скарги з таких причин.
Твердження адвоката про те, що апартаменти були придбані батьками ОСОБА_8 у червні-листопаді 2016 року, тобто, тоді, коли останній вже не обіймав посаду начальника слідчого відділу СБУ в Одеській області, не спростовують можливість одержання ОСОБА_8 знижки на їх придбання в якості неправомірної вигоди за дії, вчинені на вказаній посаді.
Доводи про відсутність у матеріалах клопотання відомостей про ознаки події кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України, колегія суддів відхиляє. Адвокатом не заперечуються ті обставини, що ОСОБА_8 обіймав посаду начальника органу досудового розслідування, у якого перебувало кримінальне провадження №22014160000000187 від 22.09.2014. Саме в рамках цього провадження, предмет розслідування якого не мав ніякого відношення до будівництва житлового комплексу «Грінвуд», ОСОБА_8 призначив перевірку. Будь-яких відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення при будівництві вказаного житлового комплексу до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено. Призначена ОСОБА_8 перевірка не була проведена. Водночас, у цьому ж житловому комплексі, батьки ОСОБА_8 купили два апартаменти з ознаками явно заниженої ціни. Наведені обставини самі по собі дають колегії суддів достатні підстави вважати, що ОСОБА_8, перебуваючи на посаді керівника слідчого відділу СБУ в Одеській області, міг одержати знижку на придбання батьками вказаних апартаментів в якості неправомірної вигоди, про яку зазначає прокурор в клопотанні, а відтак відхиляє доводи адвоката про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України.
Підлягають відхиленню і доводи про добросовісність набуття ОСОБА_7 арештованого майна, яке вона набула у спільну сумісну власність подружжя з своїм чоловіком ще у 2016 році, до смерті останнього. Характер їх родинних стосунків (батьки ОСОБА_8 ), обставини купівлі апартаментів дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 могла і повинна була знати про суттєву знижку на них, яка не пов`язана з вільним волевиявленням сторін договору купівлі-продажу.
Розгляд клопотання про арешт майна у відсутність його власника не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення іншого.
Керуючись ст.ст. 170-173, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2021 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3