Документ № 102475324

Справа № 761/18132/18

Провадження 1-кп/991/186/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

прокурора Снєгірьова О.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

захисників Гудими В.С., Надіч Н.Д., Грубського А.В., Сідуна Д.Д. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника Надіч Н.Д. про відвід колегії суддів у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) від 21.02.2018 №52018000000000142, щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чеська республіка, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частинами 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянин України, українець, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 209 КК,

та кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177, щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358 КК,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

24.05.2021 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177.

Ухвалою ВАКС від 25.05.2021 призначено підготовче судове засідання на 05.07.2021 з відкладенням до 09.07.2021, 12.07.2021, 16.07.2021, 23.07.2021, 04.10.2021, 22.10.2021, 22.11.2021, 13.12.2021, 29.12.2021.

05.07.2021 ухвалою суду постановлено об`єднати в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №761/18132/18 (провадження 1-кп/991/186/19): матеріали кримінального провадження від 28.02.2019 за №52019000000000177 (судова справа №991/3471/21, провадження №1-кп/991/24/21) щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358 КК, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК із матеріалами кримінального провадження від 21.02.2018 за №52018000000000142 (судова справа №761/18132/18, провадження 1-кп/991/186/19) щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частинами 3, 4 статті 358 КК та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 209 КК.

2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.

29.12.2021 під час судового засідання адвокат Надіч Н.Д. (захисниця обвинуваченого ОСОБА_1 усно заявила про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Дубаса В.М., Задорожної Л.І. і Шкодіна Я.В. на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК, яка мотивована тим, що «не відбувається справедливого судочинства і верховенства права, судом не виконуються норми Закону, в тому числі «забезпечення права на захист» і «забезпечення реалізації процесуальних прав стороною захисту; в судовому засіданні за результатами підготовчого судового засідання було оголошено резолютивну частину судового рішення, а в зв`язку з тим, що головуючий суддя намагався дуже швидко зачитати резолютивну частину судового рішення, захисниця не встигла почути достатньо інформації про те, що викладено в резолютивній частині, що не дало їй змогу бути обізнаною по результатах підготовчого судового засідання; суд, на думку захисниці, не надав можливості ознайомитись із резолютивною частиною ухвали перед початком судового засідання, що свідчить про те, що суд примушує адвоката перейти до стадії судового розгляду, який не обізнаний з судовим рішенням за результатом підготовчого судового засідання, яке, на думку сторони захисту, є істотним і необхідним для розуміння і усвідомлення адвоката для формування за результатами і наслідками судового рішення для забезпечення захисту клієнта в судовому засіданні; обвинувачений ОСОБА_1 озвучив побажання щоб його захист здійснювався за участі усіх трьох адвокатів, і без забезпечення цього права на захист не може бути справедливе судочинство і об`єктивний розгляд; суд не повідомив адвоката Черезова І.Ю. про дату, час, місце судового засідання, призначеного ухвалою від 29.12.2021.; в зв`язку з тим, що захисниця Надіч Н.Д. не дочула суть судового рішення ухвали від 29.12.2021, нею не було погоджено правової позиції з клієнтом; суд не надав захисниці Надіч Н.Д. час на підготовку заяви про відвід у письмовому вигляді, що на думку захисниці Надіч Н.Д., є втручанням у діяльність захисника. Всі ці обставини у сукупності становлять обставини, які виключають неупередженість суду, і поспіхове відношення до кримінального провадження не може впливати ні на життя людей, ні на процесуальні принципи».

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали дану заяву про відвід колегії суддів і ппросив задовольнити. Захисники Грубський А.В., Сідун Д.Д., Гудима В.С. підтримали таку заяву про відвід і просили її задовольнити.

Прокурор Снєгірьов О.М. заперечував проти задоволення заяви про відвід, вважаючи, що суд не може бути упередженим в ситуації коли захисниця не розчула зміст ухвали, а також, що жодних прав сторони захисту не було порушено та відповідно підстав для відводу немає.

3. Обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Згідно із статтею 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 376 КПК регламентує порядок проголошення судового рішення, згідно з яким судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. При цьому за частиною 2 статті 376 КПК, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині. Згідно з частиною 5 статті 376 КПК, ухвали (постанови), постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення, а за частинами 6, 7 статті 376 КПК, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

При оголошення резолютивної частини ухвали в судовому засіданні 29.12.2021 суд повністю дотримався вимог статті 376 КПК щодо порядку оголошення судового рішення, тобто твердження захисниці Надіч Н.Д. про недочутість змісту такого є суб`єктивним судженням, також зважаючи на те, що інші учасники судового засідання жодним чином не повідомляли про незрозумілість ухвали та необхідність її роз`яснення.

Також суд зазначає, що забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі статтею 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства, що, відповідно до статті 7 КПК, також належить до загальних засад кримінального провадження.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на професійну правничу допомогу, яка, у випадках, передбачених законом, надається безоплатно, та на вільний вибір захисника своїх прав, а стаття 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.

Статтею 20 КПК, яка розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.

Частина 1 статті 47 КПК визначає, що захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до частини 2 статті 47 КПК, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Частина 1 статті 52 КПК встановлює, що участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні від 28.02.2019 за №52019000000000177, ОСОБА_1 зокрема обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, яке згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, визначеною статтею 12 КК, є особливо тяжким злочином.

Суд зазначає, що наведеними вище нормами КПК не передбачена обов`язкова участь в судовому засіданні усієї множини захисників обвинуваченої особи (оскільки закон використовує термін «захисник» в однині у відповідному відмінку), тобто в разі участі хоча б одного захисника в судовому засіданні зазначені вище вимоги КПК не будуть порушені.

В судовому засіданні 29.12.2021 у даному кримінальному провадженні захист обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювався захисницями Надіч Н.Д. та Гудимою В.С., та був відсутній захисник Черезов І.Ю., щодо чого не заперечив безпосередньо обвинувачений ОСОБА_1 , який повідомив про зайнятість такого захисника в інших судових справах. При цьому суд зазначає, що статтями 75-83 КПК, які регламентують підстави, порядок подання заяв про відводи, їх вирішення та інших процедурних питань, пов`язаних з відводами, не передбачено обов`язкової вимоги до письмової форми заяви про відвід та обов`язку судді чи суду надавати час для підготовки такої заяви.

Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що заявлений захисницею Надіч Н.Д. відвід є необґрунтованим, з огляду на відсутність конкретних доказів упередженості колегії суддів та конкретних обставин, які б свідчили про порушення права обвинуваченого на захист та позбавлення його можливості реалізувати процесуальні права під час судового засідання 29.12.2021, а також не наведення інших обставин, які обґрунтовано б викликали сумнів в неупередженості суду.

Керуючись статтями 75-81, 372, 376 КПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника Надіч Н.Д. про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 10.01.2022 року у приміщенні ВАКС.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Задорожна Л.І.

Шкодін Я.В.