- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/8744/21
Провадження 1-кс/991/8877/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.,
(далі- слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Малого Віктора Олександровича від 01.11.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) 04.02.2021 №52021000000000068, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис провадження.
28.12.2021 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник), в якій він просить скасувати постанову детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Малого В.О. (далі - детектив НАБУ) від 01.11.2021 про закриття кримінального провадження від 04.02.2021 №52021000000000068, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, до якої додано копії листа НАБУ від 03.12.2021 № 0411-006/37439, яким скаржнику направлена постанова від 01.11.2021 та листа НАБУ від 03.12.2021 № 0411-006/37440 із повідомленням про закриття кримінального провадження.
2. Короткий виклад скарги.
Зі змісту скарги видно, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 КК, були внесені до ЄРДР 04.02.2021 за №52021000000000068.
01.11.2021 детектив НАБУ Малий В.О. постановив закрити кримінальне провадження від 04.02.2021 №52021000000000068 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.
03.12.2021 за підписом детектива НАБУ Малого В.О. скаржнику направлено лист від 03.12.2021№ 0411-188/37440, де зазначено, що викладені у зверненні обставини були предметом дослідження у кримінальному провадженні №52021000000000068, щодо якого 01.11.2021 прийнято рішення про закриття із посиланням на те, що зі змісту звернення не вбачається достатніх даних щодо наявності у відповідних діях зазначених осіб ознак інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, крім тих, які виступали предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000068.
Того ж дня листом НАБУ від 03.12.2021 № 0411-006/37439 скаржнику направлена постанова від 01.11.2021 детектива НАБУ Малого В.О. від 01.11.2021 про закриття кримінального провадження від 04.02.2021 №52021000000000068, яку скаржник просить скасувати як необґрунтовану.
3. Обґрунтування позиції суду.
Згідно із частиною 1 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.12.2021 повернуто ОСОБА_1 отриману 23.12.2021 первинну скаргу на постанову детектива НАБУ від 01.11.2021 Малого В.О. про закриття кримінального провадження від 04.02.2021 №52021000000000068, яка ідентична скарзі, що надійшла до ВАКС 28.12.2021.
Слідчий суддя зазначає, що норми КПК не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження.
Однак, згідно із статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, за частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: (1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; (2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; (3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Слідчий суддя враховує, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к). Використання цього інституту прослідковується в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 року № 213-1(І)/2018).
Також, за частиною 2 статті 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено ідентичні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), визначено, що суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
З огляду на викладене, подана скаржником у даній справі повторна скарга, ідентична поданій раніше, є зловживанням своїми процесуальними правами та має наслідком постановлення судом рішення про залишення такої без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 303-309, 372, 532 КПК, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду отриману 28.12.2021 скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива НАБУ від 01.11.2021 Малого В.О. про закриття кримінального провадження від 04.02.2021 №52021000000000068.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя Дубас В.М.