- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
- Суддя (ВАКС): Криклива Т.Г., Танасевич О.В.
- Секретар : Тарана А.В.
- Прокурор : Скибенко О.І.
Справа № 757/31641/16-к
Номер провадження 1-кп/991/47/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікори К.О.,
суддів Гавриленко Т.Г.,
Танасевич О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,
прокурора Скибенка О.І.,
захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Дідика І.М.,
представника цивільного позивача,
потерпілого Чміля В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110000000368 від 11 квітня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Львів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Дашківці Віньковецького району Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія судового провадження
1.1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
16 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
1.2. В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_3 зазначила, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у межах цього кримінального провадження було накладено арешт на частку у розмірі 16/100 у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який на праві власності належить її батьку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказала, що вказаний арешт був накладений помилково, як на майно обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Звернула увагу, що її батько ОСОБА_1 не має жодного стосунку до цього кримінального провадження, разом із тим, вона після смерті свого батька, як спадкоємиця зазначеного майна, позбавлена права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися ним.
1.3. 23 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі та додаткові матеріали до клопотання про скасування арешту майна.
ІІ. Позиції учасників судового засідання
2.1. У судовому засіданні прокурор Скибенко О.І. не заперечував проти задоволення клопотання та додав, що арешт на вказане майно був накладений помилково, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у цьому кримінальному провадженні статусу підозрюваного та згодом обвинуваченого не набував.
Представник цивільного позивача, потерпілого Чміль В.В. зазначив, що ОСОБА_1 , який є власником арештованого майна, та обвинувачений у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 є різними особами, у зв`язку з чим клопотання про скасування вказаного арешту майна підлягає задоволенню.
Захисник обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Дідик І.М. зазначив, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосований помилково, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
2.2. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
ІІІ. Мотиви Суду
3.1. Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання про скасування арешту, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення , зокрема, конфіскації майна як виду покарання , відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.2. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Львові (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 11 травня 1995 року) (т. 3, а.с. 92).
29 липня 2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110000000368 від 11 квітня 2013 року (т. 1, а.с. 56-158).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , зокрема, на частку у розмірі 16/100 у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 4186526) (т. 4, а.с. 100-103).
Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що арешт був накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
3.3. Згідно з договором купівлі-продажу від 03 вересня 1991 року ОСОБА_1 набув право власності на частку у розмірі 16/100 будинку АДРЕСА_3 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд (дата народження не зазначена) (т. 6, а.с. 146-149).
З копії паспорта ОСОБА_1 , наданого ОСОБА_3 , вбачається, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Олександрівка Снігурівського району Миколаївської області (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 23 серпня 1996 року); зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (т. 6, а.с. 142-144).
З копії свідоцтва про смерть слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 6, а.с. 150).
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_7 ) є донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 6, а.с. 167).
Крім того, з зазначеного свідоцтва про народження ОСОБА_3 , а також з копії її паспорта (т. 6, а.с. 151) та копії свідоцтва про шлюб (т. 6, а.с. 168) вбачається одна і та сама дата її народження - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Суд звертає увагу, що надані третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 документи не містять відомостей про те, хто є спадкоємцем частки розміром 16/100 будинку АДРЕСА_3 .
Втім, відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.
Отже, ОСОБА_3 , як донька померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , входить до першої черги права на спадкування.
Окрім цього, з копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що місцем її реєстрації є будинок АДРЕСА_3 (т. 6, а.с. 151), тобто саме те нерухоме майно, на яке накладено оскаржуваний арешт, а тому вона, як володілець зазначеного майна, має право заявити клопотання про скасування арешту відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приватним нотаріусом Нікодон О.О. у Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу № 67890782 (т. 6, а.с. 166).
Листом № 859/02-14 від 19 листопада 2021 року приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу Нікодон О.О. повідомляє, що при здійсненні перевірки нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником якого був померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , було виявлено арешт на спадкове майно, у зв`язку з чим нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 до зняття арешту (т. 6, а.с. 165).
З аналізу вищевикладених документів слідує, що як на момент накладення ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва арешту на частку у розмірі 16/100 будинку АДРЕСА_3 , так і на момент відкриття ОСОБА_3 спадщини, вказане майно на праві власності було зареєстроване за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3.4. Як зазначалося вище, підставою для накладення арешту на майно ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року було забезпечення можливого застосування конфіскації майна як виду кримінального покарання, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 надано суду належні та допустимі докази того, що майно, про скасування арешту якого йде мова, не належить та ніколи не належало обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Обвинувачений ОСОБА_1 у судове засіданні не з`явився, однак його захисник - адвокат Дідик І.М. підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_1 не є власником частки у розмірі 16/100 будинку АДРЕСА_3 , на яку ухвалою слідчого судді у межах цього кримінального провадження накладено арешт.
Окрім цього, копії паспортів ОСОБА_1 , який є батьком ОСОБА_3 , та обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 свідчать, що вони є різними особами та їх пов`язує лише співпадіння даних прізвища, ім`я та по батькові.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у межах цього кримінального провадження про підозру не повідомлявся. Наявний у матеріалах кримінального провадженні витяг з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні не містить відомостей про причетність власника арештованого майна до обставин кримінального провадження.
З викладеного слідує, що арешт накладено на майно особи, яка не має відношення до цього кримінального провадження, а тому забезпечення арештом можливої конфіскації цього майна та відшкодування за його рахунок шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, вочевидь порушують право особи на захист права власності, викладене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 доведено, що арешт на зазначене майно накладено необґрунтовано, потреби судового розгляду не виправдовують такий ступінь втручання у право власності особи, яка не має відношення до кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 про скасування арешту майна, - задовольнити.
2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року на нерухоме майно - частку у розмірі 16/100 у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 4186526).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя К.О. Сікора
Судді Т.Г. Гавриленко
О.В. Танасевич