- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Чорна В.В.
- Секретар : Возна К.М.
Справа №991/6573/21
Провадження №11-сс/991/686/21
Слідчий суддя: Галабала М.В.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
секретар судового засідання Возна К.М.,
за участю:
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2021 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2021 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), залишено без задоволення.
На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Посилається на такі обставини.
Ухвала постановлена слідчим суддею 30.09.2021 без участі ОСОБА_1 . Лише 07.10.2021 він отримав копію вказаного судового рішення, тому вважає, що пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
На думку ОСОБА_1 , слідчий суддя допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, перешкодив йому у доступі до правосуддя, відмовився вислухати доводи скарги в режимі відеоконференції та у судовому засіданні не дослідив докази.
12.09.2021 у порядку ст.214 КПК України він звернувся до НАБУ із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадовців, дії яких підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189, 194-1, 209, 256, 364, 355, 366, 368-2, 371, 372, 376, 382 КК України, у якій повідомив, що в результаті службового підроблення та посадової недбалості ОСОБА_1 притягнули до кримінальної відповідальності, паралізували діяльність підприємств ТОВ «Прок Трейд», Науково-виробничої фірми «DAB», ПП «Сінкро» і протягом більше двадцяти років він був позбавлений можливості працювати директором на підприємствах, здійснювати проектно-будівельну діяльність підприємства (захоплена його будівельна техніка), здійснювати поставки ПММ з Росії, Казахстану (у зв`язку з підпискою про невиїзд за межі міста Маріуполя) на два металургійні комбінати і здавати в оренду його триповерховий будинок універмагу. У результаті злочинної бездіяльності поліції ТОВ «Прок Трейд» 18 років не може здійснювати господарську діяльність, платить податки. Співробітниками поліції було викрадено майно цього підприємства на суму 875 млн грн та в цілому завдано збитку в розмірі 12 млрд грн. Тобто ОСОБА_1 та його підприємствам завдано значний матеріальний збиток і моральну шкоду з вини посадових осіб правоохоронних органів Донецької області. Тому, на його думку, органи слідства і прокуратури внаслідок незаконного кримінального переслідування зобов`язані були прийняти постанову про відшкодування заподіяної шкоди, але не зробили цього. Також, оскільки до цих дій причетні працівники поліції і прокуратури, за командою керівництва поліції органом досудового розслідування не виконується п`ять рішень Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя щодо кримінального провадження №12016050790001612 від 21.07.2016, якими зобов`язано провести будівельно-технічну експертизу та економічну експертизи.
Посилається на те, що перевищення влади або службових повноважень є небезпечним кримінальним правопорушенням, яке вчиняється у сфері службової діяльності та посягає на охоронювані законом права та інтереси окремих громадян, юридичних осіб, державні та суспільні інтереси.
Вважає, що судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Однак слідчий суддя не врахував обставин, зазначених у його заяві, та вимог ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення обов`язкові до виконання на усій території України, що привело до порушення конституційних прав ОСОБА_1 та необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2021, направити матеріали за його скаргою до Вищого антикорупційного суду для розгляду у новому складі суду та ухвалення процесуального рішення.
Представник НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника НАБУ.
ОСОБА_1 у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та надав пояснення, що аналогічні її доводам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Із ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України вбачається, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2021 проголошено 01.10.2021. Апеляційна скарга на зазначену ухвалу подана вперше 10.10.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки останній день оскарження - 05.10.2021. При цьому доказів щодо отримання ОСОБА_1 копії повного тексту ухвали та ознайомлення з її мотивами у межах строку на апеляційне оскарження матеріали провадження не містять.
Необізнаність із мотивами викладеними в повному тексті ухвали, необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення, свідчить про наявність обставини, яка об`єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість її своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Тому, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження, колегія суддів вважає, що слід задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Також у цьому провадженні встановлено такі обставини.
12.09.2021 ОСОБА_1 направив до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189, 194-1, 209, 256, 364, 355, 366, 368-2, 371, 372, 376, 382 КК України, керівництвом та посадовими особами ГУ НП в Донецькій області, керівництвом та посадовими особами Донецької обласної прокуратури.
17.09.2021 зазначена заява була зареєстрована у НАБУ за №З-12121.
20.09.2021 листом за №111-225/28856 НАБУ повідомило ОСОБА_1 про те, що у його заяві не викладено конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, у зв`язку з чим на цей час відсутні підстави для застосування НАБУ наданих повноважень. Тому матеріали за скаргою скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місці Краматорську.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя, прийшов до висновку, що зі змісту скарги можна встановити, що ОСОБА_1 висловлює свою незгоду із ефективністю вчинення процесуальних дій органами досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях, які ініційовані ним же, однак вплив на поведінку органу досудового розслідування, прокурора у цих кримінальних провадженнях слід здійснювати не шляхом ініціювання нових кримінальних проваджень, а через подання відповідних клопотань та скарг у існуючому кримінальному провадженні. Враховуючи це слідчий суддя встановив відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та відсутність зобов`язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Однак із цими висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитися із огляду на таке.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст.214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із даними, визначеними у ч.5 ст.214 КПК України, вноситься до ЄРДР (постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18, провадження №51-4229км20).
Згідно із ч.5 ст.216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов.
Як вбачається матеріалів провадження, ОСОБА_1 направив до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189, 194-1, 209, 256, 364, 355, 366, 368-2, 371, 372, 376, 382 КК України, керівництвом та посадовими особами ГУ НП в Донецькій області, а також керівництвом та посадовими особами Донецької обласної прокуратури.
Кримінальні правопорушення, відповідальність за вчинення яких визначена ст.ст. 209, 364 КК України, є підслідними НАБУ, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених у п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.364 КК України кримінально караним є зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; ч.2 - те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Також відповідно до диспозиції ч.1 ст.209 КК України кримінальна відповідальність передбачена за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; ч.2 - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі; ч.3 - дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі.
У ч.2 ст.33-1 КПК України зазначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті, а саме стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому наслідком недотримання особою, яка звернулася зі скаргою, вимог ч.2 ст.33-1 КПК України згідно з положеннями п.2 ч.2 ст.303 КПК України є повернення скарги.
Як вбачається із заяви про вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 , окрім зазначення ст.ст. 209, 364, КК України, не вказав на жодну обставину, що може свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, а відтак і на підстави для здійснення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб за його скаргою.
Вказані обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, залишилися недослідженими слідчим суддею, що призвело до необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу - скасувати, а матеріали скарги направити до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог, визначених ст.ст.304, 306 КПК України.
Враховуючи те, що КПК України не передбачає повноважень суду апеляційної інстанції визначати склад суду першої інстанції при скасуванні рішення останнього, а також те, що прийняття судом апеляційної інстанції рішення про направлення скарги слідчому судді для розгляду по суті може бути передчасним, оскільки поряд із факторами, які стали підставою апеляційного оскарження, процесуальне значення мають й інші фактори, які можуть свідчити про неможливість розгляду скарги по суті, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2021 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою направити матеріали скарги до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог, визначених ст.ст. 304, 306 КПК України.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О.Ф. Павлишин
Судді: А.С. Никифоров
В.В. Чорна