Опис справи
Екснардепа Дмитра Крючкова обвинувачують у заволодінні понад 1,5 млрд грн компаній «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго». До злочинної схеми були залучені й посадовці зазначених компаній.
Дмитро Крючков — колишній нардеп та ексголова правління ПрАТ ХК «Енергомережа». Ця справа була однією з перших після початку роботи НАБУ в 2015 році. Слідство вважає, що у 2015-2016 роках службові особи «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго» незаконно підписали з компанією Крючкова договори про переведення боргу. Фігуранти, зокрема, організували схему, за якою споживачі сплачували не своїм обленерго, а напряму ХК «Енергомережа». Приватна компанія мала передавати гроші обленерго, але цього не сталося. Таким чином напівдержавні обленерго зазнали 1,5 млрд грн збитків.
За версією слідства, у справі також могли фігурувати ексдиректор з енергозбуту «Запоріжжяобленерго» Ігор Корніленков, колишня виконувачка обов'язків голови правління «Черкасиобленерго» та співмешканка Крючкова Світлана Кузьмінська, а також експерший заступник голови правління «Черкасиобленерго» Олексій Беспалов.
ЗМІ пов’язують Крючкова з братами Суркісами, Дмитром Фірташем, ексголовою АП Борисом Ложкіним та бізнеспартнером Петра Порошенка Ігорем Кононенком — мовляв, Крючков організував схеми не самостійно, а лише виконував вказівки Суркісів, яким на момент подій належали частки в обленерго. Проте офіційно вони у справі ніяк не фігурують.
Журналісти «Схем» у розслідуванні повідомили деталі злочинних схем. В епізоді з «Запоріжжяобленерго» підприємство Фірташа «Азот» напряму розрахувалося за електроенергію з фірмою Крючкова — таким чином бюджет втратив 300 млн грн. Таким же чином вдалося заволодіти ще 500 млн грн, які «Енергомережі» перерахували Запорізькі завод феросплавів і титаномагнієвий комбінат та Дніпроспецсталь. Також журналісти повідомили, що на «Запоріжжяобленерго» було зірвано спробу змінити підконтрольне Крючкову керівництво. Схожа історія нібито сталася в «Харківобленерго», яке надало фінансову допомогу компаніям, підконтрольним Крючкову, а назад її не отримало.
Дмитру Крючкову та Світлані Кузьмінській інкримінують ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.
У 2016 році Крючкова оголосили в розшук, а у 2019 - екстрадували до України з Німеччини, після чого йому взяли під варту з правом внесення застави у розмірі 7 млн грн.