- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
- Lawyer : Kyianenko D.O.
Справа № 991/6510/21
Провадження № 1-кс/991/6609/21
УХВАЛА
21 вересня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В. перевірив скаргу адвоката Кияненко Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві, про відмову у визнанні потерпілим.
21.06.2021 до Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв`язку надійшла зазначена скарга адвоката Кияненко Д.О. в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до скарги, адвокат Кияненко Д.О. направила слідчому Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві, клопотання про визнання потерпілим депутата Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020040000000067 від 25.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві, Реви В. від 30.04.2021 у задоволенні цього клопотання адвокату Кияненко Д.О. було відмовлено.
Вважаючи цю постанову незаконною, адвокат оскаржує її до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За результатами попереднього дослідження скарги, слідчий суддя встановив наявність підстав для її повернення.
Чинний кримінальний процесуальний закон передбачає можливість оскарження рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК).
Такі скарги в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (ч. 1 ст. 306 КПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді цього суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною першою ст. 33-1 КПК визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Водночас, із фотокопій постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим, яка оскаржується, клопотання адвоката Кияненко Д.О. про визнання потерпілим та самої скарги вбачається, що у кримінальному провадженні № 42021040000000067 від 25.01.2021 розслідуються обставини можливого внесення до офіційного документу завідомо недостовірних відомостей, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
При цьому, стаття 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення) не є предметно підсудною Вищому антикорупційному суду. Відомостей про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками злочинів, передбачених ст. 33-1 КПК та приміткою до ст. 45 Кримінального кодексу України, слідчому судді не надано.
У самому тексті скарги адвокат цитує зміст ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 203/3655/21 від 13.09.2021 як обставину, що свідчить про, нібито, підсудність провадження Вищому антикорупційному суду.
Водночас, відповідно з відомостями з відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана ухвала була постановлена слідчим суддею у межах здійснення судового контролю у іншому кримінальному провадженні № 52021000000000019 за ч. 1 ст. 365 КК України, яке згодом було об`єднане із провадженням 4202104000000086 за ч. 1 ст. 364 КК України. Водночас, жодне із вказаних проваджень не стосуються оскаржуваної постанови слідчого, а також клопотання адвоката Кияненко Д.О., оскільки останнє було подане у кримінальному провадженні № 42021040000000067, яке здійснюється за ч. 1 ст. 366 КК України. Про обставину об`єднання цих проваджень скаржник не зазначає навіть у змісті своєї скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
У зв`язку з тим, що у даному випадку адвокатом оскаржується процесуальне рішення слідчого, винесене у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що не є підсудним Вищому антикорупційному суду, у слідчого судді цього суду відсутні правові підстави для розгляду цієї скарги в порядку ст. 303 КПК. Отже, вона підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- скаргу адвоката Кияненко Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві, про відмову у визнанні потерпілим повернути особі, яка її подала;
- копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський