- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/6382/21
Провадження 1-кс/991/6477/21
У Х В А Л А
Іменем України
16 вересня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара Сергія Васильовича від 15.05.2021 про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 15.05.2021 про закриття кримінального провадження, яке було прийняте у межах кримінального провадження № 52019000000000170 від 26.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.
Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 , слідчий суддя керується наступним.
З огляду на зміст ст. 304 КПК України, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді серед іншого належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді.
07 червня 2018 року було прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» № 2447-VIII. Цей суд розпочав свою роботу 05 вересня 2019 року.
Відповідно до п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України у редакції Закону № 100-IX підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1)з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (який набрав чинності 22 вересня 2019 року)
2)до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
В свою чергу підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена ч. 1 ст. 33-1 КК України, якою встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
З матеріалів скарги слідчим суддею встановлено, що оскаржуване рішення старшого детектива Грабара С.В. про закриття кримінального провадження, було прийняте у межах кримінального провадження № 52019000000000170 від 26.02.2019. Вищевказане кримінальне провадження, було зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду». За таких обставин, з огляду зміст ч. 1 ст. 33-1 КК України та п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, зазначене кримінальне провадження буде відноситись до підсудності Вищого антикорупційного суду за наявності сукупності наступних умов: 1. кримінальне провадження має здійснюватися за ознаками одного з кримінальних правопорушень, перелічених у ст. 33-1 КПК України; 2. досудове розслідування у такому кримінальному провадженні має здійснюватися Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування у такому кримінальному провадженні здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Як свідчать матеріали скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000170 від 26.02.2019 здійснюється Національним антикорупційним бюро України. За таких обставин, одна з вищеперелічених умов наявна. Разом з тим, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000170 від 26.02.2019, у межах якого було прийняте старшим детективом оскаржуване рішення, здійснюється, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України «Приховування злочину». Вищевказане кримінальне правопорушення, з огляду на положення ст. 45 КПК України та ч. 1 ст. 33-1 КПК України не належить до категорії корупційних, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час досудового розслідування яких здійснюють слідчі судді Вищого антикорупційного суду. Враховуючи наведене, скарга на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 15.05.2021 про закриття кримінального провадження, не підсудна Вищому антикорупційного суду та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження, зокрема слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім цього, ч. 3 ст. 26 КПК України закріплює, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, з огляду на те, що слідчим суддею попередньо було встановлено, що скарга ОСОБА_1 не підсудна Вищому антикорупційного суду, винесення рішення по суті заявлених вимог у цій скарзі, призведе до вирішення справи неповноважним судом. Зазначене твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до положень ст. 1 Європейської Конвенції з прав людини від 04 листопада 1950 (далі - Конвенція) в частині того, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «суд, встановлений законом» з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (Справа «Сокуренко і Стригун проти України», п. 24 Рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року). Європейська Комісія з прав людини визначилась із тим, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» (Справа «Занд проти Австрії». Доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).
Крім цього, зважаючи на наявність у матеріалах скарги підтвердження попереднього звернення заявника до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, який прийняв рішення про повернення скарги на рішення старшого детектива про закриття кримінального провадження у зв`язку з його непідсудністю, яке було залишено без змін рішенням колегії суддів Київського апеляційного суду, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про те, що вказані рішення не мають преюдиційного значення при вирішенні питання про визначення підсудності скарги Вищого антикорупційного суду. Зазначене пояснюється тим, що правила підсудності певного кримінального провадження визначається виключно КПК України та не може залежати від судового рішення, яким було повернуто певну скаргу у зв`язку з її непідсудністю.
В силу вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ст. 90 КПК України, преюдиційне значення для суду має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Із наведених норм вбачається, що жодне інше судове рішення, крім наведених вище, не мають жодного преюдиційного значення для суду при вирішенні ним питань у конкретному кримінальному провадженні.
За таких обставин, з огляду на те, що скарга ОСОБА_1 не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді, слідчий суддя у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, вважає за необхідне повернути її особі, яка із нею звернулась.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 33-1, 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ :
Скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара Сергія Васильовича від 15.05.2021 про закриття кримінального провадження - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя С.М. Мойсак