- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
Справа № 991/3608/21
Провадження 2/991/2/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року м.Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі
Широкої К. Ю. (суддя-доповідачка), Біцюка А. В., Воронька В. Д.,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
від позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора САП Семака І. А.,
від відповідача представники - адвокатів Степанова І. О., Шевченко Ю. Г.,
розглянувши клопотання представника відповідача - адвоката Степанова І. О. про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору,
у справі за позовом України в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (м. Київ) до ОСОБА_1 (м. Київ) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, поданим прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Семаком І. А. (далі - позовна заява),
ВСТАНОВИЛА
28.05.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява від прокурора САП Семака І. А. (позивач, представник позивача та ін.) до ОСОБА_1, подана в інтересах держави. У позовній заяві прокурор САП просить визнати необґрунтованим активом та стягнути в дохід держави квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Прокурор САП стверджує, що ОСОБА_1, народний депутат України 9-го скликання, 19.06.2020 року набув у власність актив (квартиру), вартість якого перевищує його законні доходи на щонайменше 3 292 413 гривень та не більше 3 533 304 гривні, а тому квартира є необґрунтованим активом, який ОСОБА_1 набув у статусі особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 03.06.2021 у справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Доводи сторін
У підготовчому засіданні 14.07.2021 представник відповідача, адвокат Степанов І. О. подав клопотання про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору. Він зазначив про те, що з позову можливо встановити, що предметом спору є визнання необґрунтованим активу і звернення його в дохід держави. З моменту набрання чинності законом, який увів до українського законодавства механізм визнання необґрунтованими активів, відповідач сплатив 325 грн в рахунок вартості квартири. Це - забезпечувальний платіж, який був передбачений попереднім договором, що було укладено ще до введення механізму «цивільної конфіскації». Після цього, у 2020 році відповідач набув право власності на квартиру.
Забезпечувальний платіж у розмірі 325 грн. знаходиться поза межами суми вартості активу, на підставі якої може подаватися відповідний позов про визнання активу необґрунтованим. Таким чином, адвокат вважає, що взагалі нема предмету позову, оскільки дій, вчинених позивачем для встановлення обставин набуття права власності на актив недостатньо. Предметом спору у цьому випадку може бути тільки об`єкт, який не лише має відповідну вартість, але й у рахунок якого було сплачено відповідну суму. До відзиву було додано платіжні доручення, які підтверджують сплату коштів за квартиру, які підтверджують, що вони були сплачені до набрання чинності законом про «цивільну конфіскацію». Також, відповідач зазначив про положення, які забороняють зворотну дію закону в часі.Забезпечувальний
Позивач заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши про те, що предметом позову є квартира, набута у 2020 році. Внесення платежів за квартиру було здійснене на підставі попереднього договору, а ці платежі діяли на забезпечення попереднього договору. У відповідача виникло право вимоги повернення частини цих коштів, яке тривало до 2020 року, проте до 2020 року у нього не виникло права укласти договір купівлі-продажу з урахуванням положень попереднього договору. Позивач звертає увагу на те, що у 2020 році платежі були зараховані як виконання основного договору. Під набуттям активу у розумінні представника відповідача, зазначає позивач, є не тільки перехід титулу права власності, але й будь-які дії, які передують набуттю активу, що є помилковим твердженням. Закон говорить лише про набуття активу після набрання чинності законом. Законодавець не надає юридичної ваги діям, які передують набуттю права власності. Інтерес суспільства і держави полягає у встановленні законності доходів особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, народним депутатом України, оскільки від законності набуття цих доходів залежить наявність можливого впливу на таку особу. Законний інтерес також посилюється тим, що відповідач був народним депутатом України з 2002 року по 2012 рік, і сам відповідач у відзиві цей період враховує у період сумування доходів, з яких було сплачено забезпечувальні платежі.
Мотивація суду
У підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи (п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України). За результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про, зокрема, закриття провадження у справі (п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України). Підстави для закриття провадження у справі передбачені ст. 255 ЦПК України. У цьому випадку представник відповідача зазначає про відсутність предмета спору, що підпадає під положення п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України як можлива підстава для закриття провадження. Тому, суд встановлює, чи наявний предмет спору.
Предметом спору є об`єкт спірних правовідносин. У цьому випадку, позов пред`являється серед іншого щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України (п. 1 ч. 2 ст. 290 ЦПК України). Цей Закон набрав чинності 28.11.2019 року, тобто предметом спору у цьому випадку може бути актив, набутий після цієї дати.
Не розглядаючи питання по суті, можливо встановити, що позивач стверджує, що квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 з 19.06.2020, є необґрунтованим активом, що просить визнати та стягнути її в дохід держави.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 ЦПК України різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача. (абзац 2 частини 2 статті 81 ЦПК України)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). (постанова ВС КЦС від 23.12.2020 року, справа № 522/8782/16-ц, провадження № 61-21649св19 та деякі попередні рішення з такою правовою позицією)
З урахуванням цього, можна стверджувати, що предметом позову є квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 з 19.06.2020, а предметом спору у цьому випадку виступають обставини набуття такого активу, зокрема, різниця між його вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що і підлягатиме доказуванню. Відповідно, наявний предмет спору.
Суд критично ставиться до доводів представника відповідача, оскільки предмет спору, який встановлено для цієї категорії справ, наявний попри обставини, на які той посилається: зокрема, внесення забезпечувальних платежів за квартиру до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», внесення лише 325 грн у рахунок оплати вартості квартири після набрання цим Законом чинності та інші. Також, суд не погоджується із доводами про відсутність зворотної дії закону в часі, оскільки вони не впливають на те, що предмет спору випливає саме із набуття у власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 у 2020 році та того, що сторони вказують, що він на цей момент перебував у статусі народного депутата України, тобто особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. З урахуванням цього, у задоволенні клопотання представника відповідача потрібно відмовити.
Керуючись ст. 182, 183, 189, 200, 255, 353 ЦПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Степанова І. О., представника відповідача, про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Судді:Широка К. Ю. (суддя-доповідачка), Біцюк А. В. Воронько В. Д.