- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
- Prosecutor : Semak I.A.
справа № 757/19474/21-к
провадження №11-сс/991/392/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
24 червня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р. у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., -
в с т а н о в и л а:
10 червня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 22 червня 2021 року передано для розгляду судді-доповідачу.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. частково задоволено заяву начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевича Д.О. про роз`яснення ухвали слідчого судді цього ж суду від 23.04.2021 р., постановленої за результатами розгляду скарги адвоката Бойка П.А. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягала у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21.04.2021 р. щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, та роз`яснено порядок виконання цієї ухвали таким чином, що проведенню підлягають перевірки щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та щодо наявності підстав для направлення запиту до іноземних держав про його видачу (екстрадицію); до проведення відповідних перевірок надіслання Департаментом міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора запитів про затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт), а також про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 на території іноземної держави є передчасним. В іншій частині у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення було відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою провадження у справі за заявою начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевича Д.О. закрити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала грубо суперечить ст. 380 КПК України, оскільки суд змінив (доповнив) зміст роз`яснюваного рішення, а також роз`яснив його за зверненням неуповноваженого суб`єкта. Зміна (доповнення) змісту роз`яснюваного рішення вбачається з порівняння резолютивних частин роз`яснюваної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р. та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення цієї ухвали. Також, прокурор вважає, що роз`яснення здійснено слідчим суддею за зверненням неуповноваженого суб`єкта, оскільки начальник Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевич Д.О. не є ні учасником судового провадження, ні прокурором у вказаному кримінальному провадженні, ні органом виконання судового рішення, ні представником посадової особи, на яку покладено обов`язок з виконання ухвали, ні приватним виконавцем.
Окремо прокурор посилається на порушення Печерським районним судом м. Києва правил підсудності, оскільки у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р. розслідується можливе надання неправомірної вигоди в розмірі понад п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб заступнику Генерального прокурора, а отже, досудове розслідування здійснюється детективами НАБУ, а процесуальне керівництво - прокурорами САП. Відповідно, апеляційна скарга підсудна виключно Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. При цьому, прокурор вважає, що позицію щодо підсудності, викладену в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2021 р. у справі № 757/50347/20, слід аргументовано відхилити як очевидно помилкову, оскільки судом не було належно враховано положення ст.ст. 3, 33-1, п. 20-2 розділу ХІ КПК України. Вищенаведене, на думку прокурора, є істотним порушенням вимог КПК України та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 422 КПК України, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет можливості призначення її до апеляційного розгляду, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, з огляду на таке.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що 13.05.2021 року начальник Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевич Д.О. звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою в порядку ч. 1 ст. 380 КПК України, у якій просив роз`яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р., якою було частково задоволено скаргу захисника Бойка П.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , та зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання захисника на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21.04.2021 р. щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., та за результатами розгляду зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.
За результатами розгляду цієї заяви слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва встановив, що заявник є особою, яка має право на звернення до суду за роз`ясненням судового рішення, та дійшов висновку про необхідність усунення недоліків судового рішення шляхом зазначення, яким чином необхідно проводити перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та щодо наявності підстав для направлення запиту до іноземних держав про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 .
Не вдаючись до правової оцінки правомірності прийняття до свого провадження Печерським районним судом м. Києва скарги сторони захисту на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання, при вирішенні питання щодо прийнятності апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач виходить з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 380 КПК України, у разі, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Вимоги вказаної норми закону щодо належного суб`єкта розгляду заяви про роз`яснення судового рішення є імперативними, відповідно, лише суд, який ухвалив рішення, має право його роз`яснювати.
Відповідно до ч. 4 ст. 380 КПК України, ухвалу про роз`яснення судового рішення або про відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, оскаржувана ухвала Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення рішення слідчого судді цього ж суду постановлена після початку роботи Вищого антикорупційного суду.
Відповідно, у даному випадку Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не є тим судом апеляційної інстанції, який уповноважений здійснити її перегляд. Натомість, розгляд апеляційної скарги щодо цієї ухвали має здійснюватися судом апеляційної інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд, що ухвалив оскаржуване рішення - Київським апеляційним судом.
Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 26.03.2021 р. (справа № 757/50347/20). Так, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції, Верховний Суд зазначив, що у разі, коли скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати таке рішення в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Консультативна рада європейських суддів у висновку № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування права зазначила, що неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права («Вінчіч та інші проти Сербії (Vinсic and Others v. Serbia).
Отже, підстав для неврахування вищенаведеної правової позиції, сформованої Верховним Судом з питання розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції суддею-доповідачем не встановлено, а тому доводи прокурора в цій частині відхиляються.
Посилання прокурора на очевидність порушення положень ст. 33-1 КПК України слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, який, розглянувши скаргу у вказаному кримінальному провадженні, фактично здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні, підслідному Національному антикорупційному бюро та, відповідно, підсудному Вищому антикорупційному суду, хоча і є слушними, однак не спростовують вищенаведених висновків, оскільки у цьому провадженні оскаржене судове рішення ухвалено слідчим суддею суду загальної юрисдикції, а тому при його оскарженні у відповідний суд апеляційної інстанції мають враховуватися правила територіальної юрисдикції, а не підслідність кримінального провадження. Така позиція відповідає практиці Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 25.08.2020 р. (провадження № 51-3910впс20)).
За викладених обставин, для розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. судом, встановленим законом, є Київський апеляційний суд.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Отже, апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення рішення підлягає поверненню, що не позбавляє прокурора права звернутися з нею до належного суду.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р., - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя В.В. Чорна