- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/3591/21
Провадження 1-кс/991/3653/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 травня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., дослідив скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
ВСТАНОВИВ:
1.27 травня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 12 травня 2021 року вона направила засобами поштового зв`язку до Національного антикорупційного бюро України заяву про вчинення зловживання владою керівництвом Міністерства освіти та науки України, що виявилось в ігноруванні рішень судів, що набрали законної сили, і якими у зв`язку з порушенням законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації навчальних корпусів та інших будівель, а також невиконання ректором Національного університету харчових технологій ОСОБА_2 рішень судів, що набрали законної сили, і якими у зв`язку із порушенням законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації навчальних корпусів та інших будівель. На думку заявника, ці діяння містять ознаки злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 382 КК України.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 27 травня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
4.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами ОСОБА_1 з огляду на таке.
4.1.Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
4.2.Зі змісту заяви встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, яке було залишено без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом, задоволено позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж харчової промисловості Національного університету харчових технологій», Національного університету харчових технологій про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель навчального корпусу відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець - Подільський фаховий коледж харчової промисловості Національного університету харчових технологій» (ЄДРПОУ 33880119), розташованого за адресою вул. Суворова, 2, м. Кам`янець-Подільський та гуртожитку, розташованого за адресою: вул. Тімірязєва, 97, м. Кам`янець-Подільський відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж харчової промисловості Національного університету харчових технологій» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в Акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 12 грудня 2019 року № 302; застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець - Подільський фаховий коледж харчової промисловості Національного університету харчових технологій» Національного університету харчових технологій (ЄДРПОУ 02070938), розташованого за адресою: 32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Суворова, 2, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в Акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 12 грудня 2019 року № 302. Вказане рішення залишено судом апеляційної інстанції без змін. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року затверджено умови примирення сторін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської національної академії харчових технологій викладені в заяві про примирення сторін від 02 липня 2020 року, зокрема, Одеська національна академія харчових технологій зобов`язується: вжити вичерпних заходів по усуненню виявлених порушень зазначених у акті перевірки № 37 від 24 січня 2020 року; повністю усунути порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які загрожують життю та здоров`ю людей зазначених у акті № 37 від 24 січня 2020 року до 30 серпня 2020 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Національного університету харчових технологій про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи корпусів А та З до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки задоволено.
4.3.Заявниця стверджує, що невиконання ректором Національного університету харчових технологій ОСОБА_2 рішення судів, що набрали законної сили, і якими у зв`язку із порушенням законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації окремих будівель та споруд повинно потягнути кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 382 КК України. Крім цього, наголошує на тому, що стосовно всіх фактів, які наведені у її заяві, вона зверталася до очільників Міністерства освіти та науки України, однак жодної реакції на її звернення не було. Виходячи з цього, заявниця вважає, що посадові особи Міністерства освіти та науки України своїми неправомірними діями фактично сприяли та продовжують сприяти адміністрації Національного університету харчових технологій в ігноруванні виконання рішень судів, що набрали законної сили. Такі дії, на її думку, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
4.4.Статтею 364 КК України передбачено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Частиною 2 статті 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
4.5.Однією з умов розгляду скарги на бездіяльність органу досудового розслідування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду є дотримання правил підсудності. За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Правила визначення підслідності, що визначені частиною п`ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов`язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п`ятій статті 216 КПК України.
4.6.Заявниця кваліфікує діяння посадових осіб Міністерства освіти та науки України за ч. 1 ст. 364 КК України. Слідчий суддя на етапі відкриття провадження по справі не може перевіряти правильність кримінально-правової кваліфікації, яка надана особою, яка подала скаргу. В той же час, коли із загального змісту скарги вбачається, що кримінально-правова кваліфікація є очевидно неправильною та спрямована на те, щоб штучно «забезпечити» підсудність Вищого антикорупційного суду, такі дії не можуть залишатися поза увагою. Зокрема, у запропонованій скаржницею кваліфікації вбачається очевидна суперечливість - якщо дії посадових осіб Національного університету харчових технологій ОСОБА_1 кваліфікувала як невиконання судового рішення (ст. 382 КК України), то сприяння вчиненню цього злочину посадовими особами Міністерства освіти та науки України, без будь-яких додаткових даних, нею кваліфіковано як зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України).
4.7.Загальною характеристикою групи злочинів у сфері службової діяльності, про імовірне вчинення яких посадовими особами Міністерства освіти та науки України веде мову ОСОБА_1 , є заподіяння шкоди тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Також необхідно відзначити, що у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 про офіційне тлумачення частини другої ст. 164 КК України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 зазначається, що діяння, які становлять об`єктивну сторону службових злочинів (за винятком давання хабара) пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями. Слідчий суддя враховує позицію, що сформульована в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 299/2144/17. Так, в ній зазначено, що виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки ст. 364 КК України істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент. При цьому, істотна шкода, про яку йдеться вище, повинна піддаватися грошовій оцінці та не викликати сумніву (див. постанову Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року в справі № 5-99кс16).
4.8.В ході судового розгляду скарги слідчий суддя встановив, що відсутній будь-який критерій, що зазначений у частині п`ятій статті 216 КПК України, адже заявниця штучно сформулювала кримінально-правову кваліфікацію дій посадових осіб Міністерства освіти та науки України за ч. 1 ст. 364 КК України, хоча очевидною є невідповідність ознак, наведених у цій частині заяви про кримінальне правопорушення, та ознак складу злочину, передбаченого вищезгаданою статтею.
4.9.Слідчий суддя також враховує те, що за окремими фактами, про які йдеться мова у скарзі та доданих до неї матеріалах, вже розпочаті кримінальні провадження. Так, в кримінальному провадженні № 12020245070000370 здійснюється досудове розслідування, в ході якого перевіряються обставини законності звільнення ОСОБА_1 з посади викладача Кам`янець-Подільського фахового коледжу харчової промисловості НУХТ. А в кримінальному провадженні № 12019100010008066 перевіряються обставини, встановлені Держаудитслужбою України в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Національного університету харчових технологій за період з 01 жовтня 2015 року по 01 червня 2019 року та його структурних підрозділів. Таким чином, факти, про які йдеться мова в скарзі, не залишилися без реагування правоохоронних органів.
4.10.Однією із засад, що є спільною для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
4.11.Крім того, як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року (справа № 487/7605/19): «Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів. … Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.».
5.Враховуючи, що стаття 382 КК України не зазначена ні у примітці до статті 45 КК України, ні у ч. 1 ст. 33-1 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження.
6.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України; тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги.
На підставі вищенаведеного, керуючись приписами ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя М.В. Галабала