- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Fridmana O.O.
- Prosecutor : Musiiaka V.V.
Справа № 991/3292/21
Провадження 1-кс/991/3346/21
У Х В А Л А
Іменем України
19 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Пузиря В.Р., адвоката Фрідмана О.О., прокурора Мусіяки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду у м. Києві клопотання адвоката Фрідмана Олександра Олександровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Юкрейн», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 та скасування передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Фрідмана О.О., в якому адвокат прохає скасувати арешт з корпоративних прав ТОВ «Глорія Юкрейн» в частині 100% частки, власником якої є компанія САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр), накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі № 757/40433/17-к, а також скасувати передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - Національне агентство або АРМА) відповідних корпоративні права.
В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокатом зазначається, що оскільки прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні, в якому перебувають матеріали стосовно накладення арешту на корпоративні права Товариства та передача таких корпоративних прав в управління АРМА закрито щодо підозрюваних через відсутність в матеріалах провадження доказів створення злочинної організації, участі осіб в злочинах вчинюваних такою організацією та отримання коштів від діяльності такої злочинної організації, які в подальшому легалізовувалися шляхом набуття майна у власність, то в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Одночасно з цим адвокат зазначає на ту обставину, що оскільки передача майна в управління АРМА є похідною від накладення на нього арешту, то через відсутність підстав для продовження застосування арешту відпала потреба і у передачі корпоративних прав в управління Національному агентству. Посилаючи на вищезазначене та практику Європейського суду з прав людини прохав клопотання задовольнити у повному обсязі.
Представник власника майна - адвокат Фрідман О.О. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - прокурор Мусіяка В.В., у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що накладений арешт дотепер продовжує забезпечувати збереження майна, до якого може бути застосована спеціальна конфіскація. Хоча провадження і закрито у відношенні усіх підозрюваних через відсутність достатніх доказів для доведення їх вини у судовому засіданні, втім до відповідного майна може бути застосовано спеціальну конфіскацію у разі доведення набуття його у власність за рахунок коштів, отриманих злочинним шляхом. Разом з цим прокурор надав пояснення з приводу позиції викладеної у клопотанні щодо закінчення строків досудового розслідування та зазначив, що строки досудового розслідування закінчилися тільки у провадженні щодо конкретних підозрюваних. А оскільки на теперішній час у провадженні підозрюваних не має, то воно є фактовим і строки в ньому не рахуються у зв`язку з давністю провадження. Водночас у фактовому провадженні здійснюється досудове розслідування щодо легалізації коштів, а тому накладений арешт продовжує бути актуальним, з огляду на що клопотання представника власника майна задоволенню не підлягає. Просив відмовити у скасуванні арешту та скасуванні передачі активів в АРМА.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
Із наданих до суду матеріалів та пояснень учасників вбачається, що з 21.11.2019 в Національному антикорупційному бюро України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 18.06.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000521, нагляд за додержанням законів в якому, у формі процесуального керівництва, здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
В матеріалах вказаного провадження частково перебувають матеріали і досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003536 від 18.11.2016, в ході якого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі № 757/40433/17-к було задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Миргородської О.М. та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн» (код ЄДРПОУ 40663329) в частині 100% частки, яка належить компанії нерезиденту України - САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр). Крім того ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2018 у справі № 757/11051/18-к арештовані корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн» в частині 100% частки, що належить САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Разом з тим у судовому засіданні також встановлено, що безпосередньо матеріали накладення арешту на вищевказані корпоративні права та їх передача в управління АРМА, що перебували у кримінальному провадженні № 42016000000003536 на теперішній час знаходяться у матеріалах досудового розслідування № 42014000000000521.
Скасування арешту майна накладеного вищевказаним рішенням слідчого судді Печерського районного суду м. Києва та скасування передачі такого майна в управління АРМА і є предметом розгляду поданого клопотання.
Водночас, у судовому засіданні також встановлено, що старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014, 29.04.2021 прийнято процесуальне рішення у формі постанови про закриття провадження щодо усіх у даному підозрюваних у даному провадженні, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн», в частині 100% частки, що належить компанії нерезиденту України САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД, накладався з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні досудове розслідування в якому здійснювалося за фактом створення злочинної організації Президентом України ОСОБА_6 , участі у ній Голови Державної податкової служби України, Міністра доходів і зборів України ОСОБА_1 , вчиненні у складі такої злочинної організації тяжких злочинів, що заподіяли тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі.
Разом з цим, предметом досудового розслідування у провадженні також було і створення самим ОСОБА_1 злочинної організації для легалізації коштів попередньо отриманих злочинним шляхом від участі у злочинній організації, створеної ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування відповідного кримінального провадження стороною обвинувачення здобуто відомості, що ОСОБА_1 вчиняв дії на маскування та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом за допомогою ТОВ «Глорія Юкрейн» (код ЄРДПОУ 40663329).
З огляду на викладені обставини, постановляючи ухвалу про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн» слідчий суддя, із наданих йому стороною обвинувачення матеріалів, дійшов висновку про наявність достатніх даних вважати що ОСОБА_1 була створена злочинна організація для маскування та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом від участі в іншій злочинній організації, та відповідні дії щодо легалізації коштів здійснювалися за допомогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Юкрейн», а отже корпоративні права Товариства належать до майна, до якого може бути застосована спеціальна конфіскація. Разом з цим слідчим суддею також взято до уваги і санкцію ч. 3 ст. 209 КК України, яка була інкримінована ОСОБА_1 та передбачала конфіскацію майна як виду покарання.
Поряд з наведеним, як вбачається із постанови старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіяки В.В. від 29.04.2021, матеріали кримінального провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 (в яких перебувають і матеріали накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн)», не містять доказів створення ОСОБА_6 злочинної організації, а отже і доказів участі ОСОБА_1 у злочинах вчинюваних такою організацією. Разом з цим, за твердженням прокурора, у матеріалах провадження відсутні і докази, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 (або іншими особами для ОСОБА_1 ) коштів, як від діяльності злочинної організації, так і від діяльності «податкових майданчиків». Також у постанові зазначено, що матеріали досудового розслідування не містять відомостей і щодо походження грошових коштів, за які набувалося майно у власність та належність таких коштів саме ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до постанови прокурора від 29.04.2021, матеріали досудового розслідування № 42014000000000521 також не містять доказів і створення ОСОБА_1 злочинної організації, метою діяльності якої була легалізація коштів отриманих злочинним шляхом, а сам факт вчинення відповідного злочину до Єдиного реєстру досудового розслідування не вносився, а отже досудове розслідування по ньому не здійснювалося.
На підставі викладених обставин прокурором у кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення у формі постанови від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 42014000000000521 щодо підозрюваних, в тому числі і ОСОБА_1 .
За наведених обставин, оскільки однією з підстав накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн», в частині 100% частки, що належить компанії нерезиденту України - САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД було забезпечення його збереження з метою спеціальної конфіскації, оскільки таке майно використовувалося ОСОБА_1 під час легалізації грошових коштів здобутих злочинним шляхом в межах діяльності створеної ним злочинної організації саме для забезпечення відповідної легалізації, а досудове розслідування в даних провадженнях закінчено у зв`язку із його закриттям щодо підозрюваних, слідчий суддя переконаний, що в продовженні застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Як зазначалося вище, за загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Виходячи із встановлених у судовому засіданні обставин, оскільки застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту корпоративних прав ТОВ «Глорія Юкрейн», не забезпечує досягнення мети у тому провадженні в якому він був застосований та в якому на теперішній час перебувають матеріали накладення арешту через закриття провадження щодо підозрюваних, а сам арешт порушує право законного власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження ним, на переконання слідчого судді такий арешт підлягає скасуванню.
Поряд з наведеним вважаю за необхідне зазначити, що питання про скасування арешту майна, який був накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчим суддею не вирішувався у ході розгляду справи, оскільки відповідно до постанови прокурора від 29.04.2021 останнім при прийнятті відповідного процесуального рішення були скасовані арешти, накладені саме з метою конфіскації майна, що корелюється з приписами ч. 3 ст. 174 КПК України (прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації), а отже на момент звернення представника власника майна до слідчого судді, ухвала суду від 14.07.2017, в цій частині, втратила свою актуальність через скасування такого арешту прокурором.
З приводу скасування передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Частина 1 статті 9 КПК України зазначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України (ч. 4 ст. 9 КПК України).
Разом з цим ч. 5 ст. 9 КПК України зазначає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом з цим ч. 3 ст. 26 КПК України зазначає. що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к).
У даному випадку, чинним кримінальним процесуальним законодавством, на противагу вирішенню питання накладення арешту та скасування арешту майна, не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі майна в управління Національному агентству.
У рішенні по справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.
За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен йому передувати, слідчий суддя вважає за можливим, з метою забезпечення права на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути клопотання заявника в частині скасування передачі майна в управління Національному агентству та застосувати аналогію закону за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.
Як було раніше зазначено та встановлено у судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2018 у справі № 757/11051/18-к, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передано в управління корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн», в частині 100% частки, яка належить компанії нерезиденту України - САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр).
Так, стаття 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, оскільки норма закону, який визначає спосіб передання та прийняття в управління активів безпосередньо вимагає накладення арешту на таке майно (активи), враховуючи прийняте слідчим суддею рішення щодо відсутності підстав для подальшого продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту таких активів - корпоративних прав ТОВ «Глорія Юкрейн», слідчий суддя приходить до висновку про доцільність скасування і передачі в управління АРМА відповідних корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Юкрейн», в частині 100% частки, яка належить компанії нерезиденту України - САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр).
Підсумовуючи наведене та виходячи із фактичних даних, наявних у матеріалах клопотання, враховуючи закриття кримінальних проваджень щодо підозрюваних, відсутність здійснення досудового розслідування за тими фактами, досягнення дієвості в яких і могло б здійснюватися за рахунок арешту відповідного майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката Захарченка Ю.О. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання адвоката Фрідмана Олександра Олександровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Юкрейн» у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року у справі № 757/40433/17-к на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн» (код ЄДРПОУ 40663329) в частині 100% частки, що належить компанії нерезиденту України - САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр).
Скасувати порядок зберігання майна, визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року у справі № 757/11051/18-к, шляхом скасування передачі в управління Національному агентству України в питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів частки в статутному капіталі ТОВ «Глорія Юкрейн» (код ЄДРПОУ 40663329) в частині 100% частки, що належить САФАНА КЕПІТАЛ ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак