Search

Document No. 96330262

  • Date of the hearing: 16/04/2021
  • Date of the decision: 16/04/2021
  • Case №: 758/6794/18
  • Proceeding №: 52018000000000267
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the refusal to open appeal proceedings
  • Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.

Справа № 758/6794/18

Провадження №11-кп/991/39/21

У Х В А Л А

16 квітня 2021 року місто Київ

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панкулич В.І., перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000267 від 16.03.2018 року в частині обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду направлено на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000267 від 16.03.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ст.366-1 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.04.2021 року закрито кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвала мотивована тим, що на час судового розгляду кримінальна відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст.366-1 КК України, скасована рішенням Конституційного суду України від 27.10.2020 року (визнано неконституційним закон про кримінальну відповідальність).

На вказану ухвалу обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Вважає, що суд, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення його за ст.366-1 КК України, допустив неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінально процесуального закону та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

За результатами перевірки апеляційної скарги суддя-доповідач дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за нею з таких підстав.

Відповідно до ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають.

Відповідно до ч.10 ст.284 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

З апеляційної скарги вбачається, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито лише в частині кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України. Разом з тим, у частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, кримінальне провадження не закрите та розглядається Вищим антикорупційним судом по суті.

Закриттям судом кримінального провадження в частині обвинувачення воно не закривається в цілому, продовжується його судовий розгляд по суті, а відтак ухвала про це не підлягає оскарженню відповідно до ст.392 КПК України. В апеляційному порядку може бути оскаржено тільки ухвалу суду про закриття всього кримінального провадження, а не його частини.

Обвинувачений оскаржує ухвалу суду про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення його за ст.366-1 КК України, постановлену під час судового розгляду до ухвалення рішення по суті щодо всього кримінального провадження, така ухвала відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Дійшовши такого висновку, суддя-доповідач враховує також, що статтею 322 КПК України передбачено безперервність судового розгляду, який є складовою судового провадження та після здійснення якого суд ухвалює судове рішення.

Положеннями КПК України не передбачено можливості витребування матеріалів кримінального провадження з суду, який його розглядає, до закінчення судового розгляду.

Здійснення апеляційного розгляду кримінального провадження без його матеріалів у апеляційному суді суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Тому неможливим є розгляд апеляційної скарги на ухвалу про закриття кримінального провадження в частині кримінальних правопорушень, при одночасному судовому розгляді іншої частини цього кримінального провадження. В протилежному випадку це містило б ознаки втручання у здійснення судочинства судом першої інстанції, посягання на його незалежність. Аналогічна правова позиція сформована практикою Верховного Суду (постанова від 18.02.2021 року у справі №335/11310/15-к).

Відповідно до частини 4 статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду, яка окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, у відкритті провадження слід відмовити.

Це судове рішення не може бути оскаржено в касаційному порядку на підставі ст. 399 КПК України, оскільки суддею-доповідачем відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу, яка не передбачена ст.392 КПК України.

Керуючись ст.ст.284, 392, 399 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000267 від 16.03.2018 року в частині обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Копію даної ухвали направити обвинуваченому разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В.І. Панкулич