- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Prosecutor : Ivaniushchenko O.A.
Справа № 991/2442/21
Провадження № 1-кс/991/2487/21
УХВАЛА
9 квітня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
його захисників Дементьєва Т.М., Вака В.І. Кашарського Ф.В., Донець Т.С.,
прокурора Іванющенка О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенко О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мостиська Другі Мостиського району Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , є адвокатом та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність (свідоцтво №1727/10 від 30.03.2000),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.
(1) Виклад змісту поданого клопотання
08.04.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання.
Відповідно до його змісту детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
23 грудня 2020 року протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій з проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.
На час призначення ОСОБА_3 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_4 здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (код ЄДРПОУ 42676553) (далі - Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.
Представництво інтересів Товариства в суді здійснював адвокат ОСОБА_1
13.01.2021 ОСОБА_3 на прохання адвоката ОСОБА_1 зустрівся з останнім у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 37-41.
Під час розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про можливість отримати позитивне для юридичної особи рішення у вказаній справі. При цьому у нього виник умисел на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК за прийняття рішення на користь Товариства. З цією метою, виконуючи свій злочинний задум, він почав переконувати ОСОБА_3 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким, шляхом передачі неправомірної вигоди судді, можливо отримати позитивне рішення у справі на користь Товариства.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , діючи умисно, повідомив, що для отримання рішення суду на користь Товариства необхідно передати судді ОАСК, який розглядатиме справу, неправомірну вигоду у розмірі 120 тисяч доларів США.
Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_3 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_1 можливості вирішити це питання, останній намагався схилити ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що для реалізації злочинного плану необхідно залучити особу, яка маючи зв`язки з суддями ОАСК, зможе здійснювати спілкування з суддею, який розглядає справу або особами наближеними до судді, яка розглядає вищевказану справу, і в подальшому, за сприяння вказаної особи можливо зможе передати судді неправомірну вигоду для прийняття рішення в інтересах Товариства. З цією метою ОСОБА_1 вирішив залучити до реалізації злочинного умислу свого знайомого ОСОБА_2 , який є рідним братом голови ОАСК.
Реалізуючи задумане, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив ОСОБА_2 до виконання злочинного задуму, тим самим вступивши з ним в змову на вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 09 год. 45 хв., продовжуючи злочинні дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК, під час зустрічі з ОСОБА_3 у офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 повідомив, що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, яка розглядає справу.
У ході спілкування ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому у суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_1 , не зважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового-повідомлення рішення, продовжив схиляти ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
Ураховуючи переконання ОСОБА_1 з приводу необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_3 попросив останнього погодити зменшення суми неправомірної вигоди до 100 тис. доларів США у зв`язку із відсутністю необхідних коштів, при цьому ОСОБА_1 повідомив, що спробує погодити зменшення суми неправомірної вигоди під час зустрічі з посередником.
15.02.2021 ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись з посередником, від якого повинен одержати інформацію про хід справи.
16.02.2021 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_2 злочинного задуму, біля будинку № 32г по вул. Евгена Коновальця в м. Києві зустрівся із останнім, який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК та пояснив, що вирішити питання про винесення судом рішення на користь Товариства за неправомірну вигоду він зможе погодити лише після спілкування з останнім.
Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв., під час зустрічі з ОСОБА_3 в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , продовжуючи дії спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_2 злочинного плану, повідомив ОСОБА_3 , що для прийняття суддею ОСОБА_4 рішення на користь товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.
Крім того, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що сума неправомірної вигоди в 100 тис. доларів США буде достатньою.
17.02.2021 після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось в ОАСК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81а, ОСОБА_1 , продовжуючи свої дії, спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_2 плану злочинної діяльності, повідомив ОСОБА_3 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.
10.03.2021 ОСОБА_1 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_2 дії на виконання плану злочинної діяльності, приблизно о 12 год. 35 хв. зустрівся з останнім біля будинку 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що до 17.03.2021 вирішить питання з суддею ОАСК щодо швидкого розгляду справи за позовом Товариства.
Цього ж дня, приблизно о 12 год. 38 хв., ОСОБА_1 з метою спонукати ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зателефонував останньому та повідомив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може знадобитись передати частину неправомірної вигоди.
16.03.2021, приблизно о 13 год. 45 хв., ОСОБА_1 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_2 плану злочинної діяльності, спрямованого на підбурювання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 , з метою остаточного переконання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_4 попередньо надала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США, а також повідомив, що ОСОБА_3 необхідно передати йому частину від суми неправомірної вигоди, у розмірі 20 тис. доларів США.
25.03.2021 ОСОБА_1 , приблизно о 15 год., приїхав на зустріч до ОСОБА_3 у офіс за адресою: АДРЕСА_2 . У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що на теперішній час з необхідної частини неправомірної вигоди у сумі 20 тис. доларів США, він має можливість надати лише 10 тис. доларів США, на що ОСОБА_1 повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.
Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приїхали до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21, де ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тис. доларів США, які у подальшому в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , передав останньому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20 за позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
29.03.2021 о 14 год. 08 хв. ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону під номером НОМЕР_4 зателефонував на мобільний телефон під номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 та на виконання спільного плану щодо підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_4 у сумі 100 тис. дол. США повідомив про необхідність остаточного переконання ОСОБА_3 та отримання від останнього до 05.04.2021 грошових коштів для подальшої передачі їх ОСОБА_2 у якості неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 .
Цього ж дня, під час розмови через додаток Telegram, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що його посередник запевнив, що розгляд судової справи буде на користь Товариства. Після чого, повідомив ОСОБА_3 , що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_4 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, яке повинна винести суддя, щоб він його передав судді.
05.04.2021, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1 з метою отримання від ОСОБА_3 решти неправомірної вигоди прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідки разом з ОСОБА_3 поїхав до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21.
Прибувши до відділення АТ «Кредобанку», ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США, які передав ОСОБА_1 , знаходячись в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі.
В цей же день, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка зустрівся з ОСОБА_2 , якому в автомобілі марки Infiniti QX 70, д.н.з. НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , передав частину грошових коштів у сумі 80 тис. доларів США, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі. При цьому, 10 тис. доларів США з отриманої в цей день суми ОСОБА_1 залишив собі.
У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки останні були затримані у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Крім вказаного, у клопотанні також зазначено, що 06.04.2021 о 20 год. 05 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Звернення із клопотанням, детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Детектив просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 6 168 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 14 001 360 грн. У разі внесення застави підозрюваним відповідно покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон; утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; носити електронний засіб контролю.
(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просив врахувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Також він додав, що розмір застави визначений з урахуванням доходів підозрюваного, майна та готівкових активів, що перебувають у його власності та членів сім`ї.
Захисник Дементьєв Т.М. заперечив щодо задоволення клопотання, так як воно не відповідає вимогам КПК, базується виключно на припущеннях, ризики відсутні. Вказує на відсутність доказів обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Максимальна сума застави, яка може бути призначена становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виключних випадків перевищення вказаної суми застави немає. Просив у задоволенні клопотання відмовити повністю, обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю або зменшити розмір застави до 181 600 грн.
Захисник Кашарський Ф.В. зазначив, що ризики відсутні і не підтверджуються матеріалами. Беручи до уваги обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу йому не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник Вак В.І. вказав про конфліктну ситуацію, що склалась між НАБУ та ОАСК, а тому, сторона захисту не впевнена, що органом досудового розслідування не було створено штучної ситуації з провокації злочину. Слідчі дії були проведені з порушенням КПК.
Захисник ОСОБА_7 вказала, що вона є дружиною підозрюваного. Він займається адвокатською діяльністю, веде зразковий спосіб життя. У зв`язку з тими подіями, які відбувались в рамках слідства, вкрай важливим є те, щоб ОСОБА_1 перебував вдома з сім`єю. Виїхати за кордон наразі немає можливості. Просила врахувати майновий стан сім`ї.
Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив про міцні сімейні зв`язки. Донька, яка навчається за кордоном прийняла рішення повернутися для допомоги сім`ї. Він здійснює адвокатську діяльність з захисту осіб, в нього велика кількість справ де він є представником. Особи, яких він захищає потребують правової допомоги. Він сплачує податки. Щодо майна пояснив, що має квартиру в якій він проживає, земельну ділянку, дачний будинок в Чернігівській області, має три автомобілі у власності (один з яких було викрадено). Батьки та близькі особи мають невеликі достатки. Він не є небезпечною людиною, нікуди не зникне і не буде перешкоджати розслідуванню, зв`язків в правоохоронних органах не має. Під час проведення слідчих дій не протидіяв працівникам НАБУ, а навпаки співпрацював та допомагав. В подальшому буде сприяти задля встановлення істини. Просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для можливості здійснювати адвокатську діяльність.
Стороною захисту додано письмові заперечення на клопотання та копії документів в обґрунтування своїх доводів. Зокрема:
-копію паспорта ОСОБА_1 , відомості про те, що ОСОБА_1 є адвокатом та фактично здійснює таку діяльність;
-копію медичної довідки від 14.07.2015;
-копію довідки, відповідно до якої до складу сім`ї ОСОБА_1 входять його дружина та дві доньки;
-копію посвідчення про присвоєння ОСОБА_1 почесного звання «Заслужений юрист України»;
-копію характеристики, відповідно до якої ОСОБА_1 зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки з сусідами, бере участь в громадських зборах і необхідних роботах, що проводяться у будинку і на прилеглих територіях, в конфліктних ситуаціях не помічений, а навпаки - дружелюбний і за можливості надає допомогу. Він брав участь у створенні ОСББ і був обраний членом ревізійної комісії ОСББ. Переймається юридичними проблемами ОСББ та надає консультації. Він хороший сім`янин, люблячий батько, працьовитий чоловік і гарний сусід;
-копію договору від 21.12.2020 про надання правової допомоги щодо представництва Товариства ОСОБА_1 ;
-інші дані, що характеризують ОСОБА_1
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Із вказаними положеннями Основного Закону України кореспондується стаття 12 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ КПК визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частина третя цієї ж статті визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Крім цього, стаття 192 КПК встановлює, що у разі подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання, до такого клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного.
Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)чи відповідає подане клопотання вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК?
2)чи є ОСОБА_1 підозрюваним?
3)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення?
4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК?
5)чи наявні інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК?
6)чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 та який строк дії буде доцільним у даному випадку?
7)чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
8)який розмір застави необхідно визначити як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу?
9)які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідно покласти на підозрюваного у випадку внесення застави?
З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.
(3.1) Клопотання, подане детективом, за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК
Клопотання подане в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Його зміст містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені п.п. 1-7 ч. 1 ст. 184 КПК. Виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_1 та його захисникам за три години до початку його розгляду. До клопотання додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 та ч. 2 ст. 192 КПК, в тому числі протокол затримання підозрюваного.
(3.2) ОСОБА_1 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 2 ст. 278 КПК).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється, зокрема, Генеральним прокурором в межах його повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 481 КПК Генеральний прокурор може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000016 досудове розслідування у ньому здійснюється за ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно з копією протоколу затримання, ОСОБА_1 , у присутності адвоката Дементьєва Т.М., затримано 06.04.2021 о 20:05 год. Про це повідомлено представника Ради адвокатів Київської області. Підставою для затримання слугували випадки передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК.
07.04.2021 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. Воно підписане Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. В тексті повідомлення міститься доручення Генерального прокурора вручити письмове повідомлення ОСОБА_1 прокурору САП Іванющенку О.А. Окрім цього, до клопотання долучено копію доручення в порядку статей 36, 481 КПК, яким Генеральний прокурор доручила прокурору САП Іванющенку О.А. вручити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 10:35 год. того ж дня воно вручено ОСОБА_1 прокурором САП Іванющенком О.А.
Вручення повідомлення про підозру адвокату за вказаних обставин уповноваженим прокурором, який входив до групи прокурорів у провадженні, не порушує гарантії адвокатської діяльності.
При цьому, для здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату Генеральний прокурор не повинен обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к).
Таким чином, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено в день його складення та в межах двадцяти чотирьох годин з моменту його затримання. Дотримані вимоги положення ст. 481 КПК та забезпечено гарантії адвокатської діяльності, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
(3.3) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства".
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:
- копію заяви ОСОБА_3 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором Товариства. З метою представництва інтересів товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_1 , останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в ОАСК на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;
- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_1 був залучений до надання юридичних послуг Товариства в ОАСК. 18.12.2020 товариством подано позов до ОАСК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею Балась Т.Г. на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_1 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_1 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь Товариства за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_1 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_1 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_1 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак, навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_1 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_1 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_4 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_1 повідомив, що особам з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_1 , що зможе дати 10 ти доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки де він зберігав гроші дістав 10 тис. доларів США, які він передав ОСОБА_1 . 29.03.2021 ОСОБА_1 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. Цього дня він та ОСОБА_1 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис доларів США, які він передав ОСОБА_1 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;
- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників Товариства від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_3 ;
- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено інформацію про Товариство;
- копію податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413;
- копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_1 та Товариством про надання правової допомоги щодо здійснення представництва прав та інтересів товариства;
- копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54 680 191 грн;
- копію ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_4 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;
- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_3 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_1 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_3 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_3 ;
- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;
- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта та автобіографію ОСОБА_2 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_5 , альбом з фотографіями ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелей;
- копію протоколу огляду від 07.04.2021 телефону ОСОБА_2 , в якому знаходиться переписка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;
- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття рішення на користь Товариства, а саме, копії відповідних протоколів за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 29.03.2021, 02.04.2021. З наданих детективом матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що між свідком та підозрюваним, а також між підозрюваними відбувались розмови, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні. Зі змісту розмов вбачається повна обізнаність підозрюваних щодо предмету обговорення;
- копію протоколу затримання ОСОБА_1 від 07.04.2021;
- копію протоколу затримання ОСОБА_2 від 06.04.2021;
- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним та його захисниками пояснення та відомості під час судового засідання. При цьому, перевірка наявності провокації злочину, про яку зазначив захисник, має здійснюватися під час судового провадження на підставі дослідження та оцінки всіх доказів. З наявних матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації. Доводи сторони захисту щодо невагомості зібраних доказів внаслідок порушень закону при проведенні слідчих дій слідчий суддя відхиляє, оскільки очевидних ознак недопустимості докази сторони обвинувачення не містять, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, їх визнання недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
(3.4) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на свідків, експертів (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення (5).
1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 з терміном його дії до 05.11.2025; з 2016 по 2020 роки він 16 разів перетинав державний кордон України в різних пунктах пропуску; з 2015 по 2020 роки отримав дохід у сумі 8 791 721 грн; за цей же період його дружина отримала дохід у сумі 3 553 549 грн; ОСОБА_1 є власником будинків площею 90,1 кв.м та 37,2 кв.м, квартири у місті Києві, двох автомобілів - MAZDA CX-5, 2014 р.в та ТОYОТА СОRОLLА 1.6, 2012 р.в.; під час обшуку за місцем проживання у нього виявлено готівкові кошти - 10 373 євро, 84 000 грн, 23 227 доларів США.
Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України не передбачено (статті 69, 75 КК України). Наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, практика систематичного виїзду за межі України та майновий стан підозрюваного свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику та долучені ними документи не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.
2. У засіданні не встановлено, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Детектив вказує, що дотепер повністю встановити обставини справи № 640/32334/20, яка перебуває у провадженні судді ОАСК, ознайомитися з нею фактичної можливості детективи не мали.
Слідчий суддя виходить з того, що ця справа перебуває у провадженні судді ОАСК ОСОБА_4 , яка не є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні.
А тому, доводи про можливість дій підозрюваного, спрямованих на знищення чи спотворення дійсного змісту матеріалів вказаної судової справи чи її обсягу є необґрунтованими. Грошові кошти, які надавалися ОСОБА_3 , віднайдено під час обшуків.
3. У засіданні встановлено, що існує ризик незаконно впливати на свідків.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який скоєно за попередньою змовою групою осіб, при цьому ОСОБА_2 , як інший співучасник злочину, є діючим співробітником Служби зовнішньої розвідки. ОСОБА_1 з 2000 року є адвокатом. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами з числа працівників правоохоронних органів, представників судової гілки влади він може використати їх для впливу на свідків, а зокрема на ОСОБА_3 . На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , а тому, підозрюваний знатиме як його дані, так і зміст наданих ним свідчень.
Слідчий суддя також бере до уваги, що відкритого характеру досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні набуло тільки 06.04.2021, є коло осіб, які з достатньою вірогідністю будуть допитуватися в якості свідків надалі, щодо яких, у свою чергу, і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 з метою уникнення ними кримінальної відповідальності можуть вживати заходів для спотворення змісту та обсягу показань.
Посилання детектива про вплив на експертів є необґрунтованими. До клопотання не долучено доказів призначення або проведення у цьому кримінальному провадженні будь-яких експертиз. Доводи детектива, що ОСОБА_1 достовірно знає як адвокат, що в такій категорії справ, як правило, необхідним є призначення окремих криміналістичних експертиз, та у зв`язку з цим наявний ризик впливу на експертів, є передчасними.
4. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншим співучасником злочину, в тому числі ще не встановленими слідством, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації. Він тривалий час займається адвокатською діяльністю. З матеріалів НСРД вбачається, що він має широке коло знайомств, що може бути використано ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
5. У засіданні не встановлено, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що доводи детектива, про те, що ОСОБА_1 має можливість протиправно впливати на представників гілки судової влади беззаперечно не вказує на можливу причетність до підготовки та вчинення інших кримінальних правопорушень. Розуміння ним злочинної протиправності своїх дій, ігнорування загальноприйнятими в суспільстві нормами, нормами законодавства та професійної етики, про які вказує детектив, не свідчить про системність протиправних дій та можливостей для вчинення інших кримінальних правопорушень.
А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
(3.5) Слідчим суддею враховуються обставини, на підставі наданих сторонами матеріалів.
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності наступні обставини:
-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України;
-злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- станом на день вирішення клопотання ОСОБА_1 виповнилося 45 років. Будь-які відомості, що на цей час він має захворювання відсутні. Надана захисником медична довідка датована 14.07.2015, тобто майже ніж 6 років тому назад. Враховуючи такий проміжок часу, слідчий суддя зважає на те, що захворювання можуть мати непостійний процес, різні форми та стадії розвитку, а також видужання. Таким чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою, відсутні;
- підозрюваний одружений, має двох дітей. При цьому, наявність соціальних зв`язків, з урахуванням дослідженого майнового стану, інтенсивності перетинів державного кордону, широкого та впливового кола зв`язків, не є достатнім стримуючим фактором;
- ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність;
- відповідно до наданих відомостей він характеризується позитивно, однак, на думку слідчого судді, такі обставини не спростовують ризиків кримінального провадження. Також слідчий суддя не вбачає соціальні зв`язки підозрюваного такими, що нівелюють ризики кримінального провадження;
- майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як достатньо забезпечений, що буде більш детально описано у пункті 3.8 цієї ухвали;
- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий;
- відомостей щодо застосування раніше до підозрюваного запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- згідно з поданими матеріалами клопотання предметом злочину були грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США. Докази, якими обґрунтовуються ця обставина є вагомими.
(3.6) До підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Як було зазначено у попередніх абзацах цієї ухвали ОСОБА_1 раніше несудимий. Він підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, що передбачає покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Відомостей, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не було надано.
Відтак, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання. (ч. 1, 2 ст. 197 КПК).
Зважаючи на те, що відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР 14.01.2021, ризики, встановлені під час судового розгляду, особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим застосувати до підозрюваного тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.
(3.7)На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у пункті 3.4 цієї ухвали.
При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та ін., не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
(3.8) ОСОБА_1 необхідно визначити альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити з урахуванням описаних нижче обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 4 ч. 5 ст. 182 КПК).
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує насамперед специфіку даного кримінального провадження, що полягає у спробі впливу на суддів шляхом можливої надання їм неправомірної вигоди. Це зумовлює собою підвищений інтерес суспільства до такої категорії справ. Через схожі випадки суспільство сприймає судові органи як корумповані та упереджені. Корумпованість окремих суддів, яка широко висвітлюється у засобах масової інформації, поглиблює недовіру суспільства до судових органів в цілому.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість можливого злочину. Можливе його вчинення адвокатом, до посади якого ставляться підвищенні вимоги стосовно їх професійної діяльності та, серед іншого, ведення способу життя.
Відповідно до статей 7 та 12 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
До того ж, слідчий суддя враховує реальність та ймовірність реалізації підозрюваним встановлених раніше ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Враховується також професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного.
Таким чином, враховуючи цинічність можливого надання неправомірної вигоди судді, суму неправомірної вигоди, особу підозрюваного, на якого покладається обов`язок дотримуватися підвищених вимоги стосовно доброчесності, можлива причетність до подій вказаного провадження інших осіб, посягання на саму систему здійснення правосуддя в Україні, слідчий суддя вбачає виключність цього кримінального провадження. Оцінка вказаних обставин свідчить про те, що при визначенні розміру застави необхідно вийти за межі, визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
Визначаючи у ч. 5 ст. 182 КПК можливість виходу за межі найбільшого розміру застави, визначеного для особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, КПК не встановлює у цьому випадку граничного розміру застави. Критерієм визначення розміру застави у виключних обставинах є необхідність забезпечення балансу помірності суми застави для підозрюваного, що визначається з урахуванням індивідуальних особливостей, зокрема, таких як майновий, сімейний стан підозрюваного, обставини кримінального провадження.
Відповідно до наведених обставин, встановлений досудовим розслідуванням розмір грошових коштів, які могли передаватись судді ОАСК за вирішення відповідної адміністративної справи, відповідно до курсу валют, який встановлений Національним банком України на 05.04.2021, складає 2 795 550 грн.
Відповідно до наданих документів з 2015 по 2020 роки ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 8 791 721 грн; за цей же період його дружина отримала дохід у сумі 3 553 549 грн; ОСОБА_1 є власником будинків площею 90,1 кв.м у Львівській області та 37,2 кв.м у Чернігівській області, квартири у місті Києві, двох автомобілів - MAZDA CX-5, 2014 р.в та ТОYОТА СОRОLLА 1.6, 2012 р.в.; під час обшуку за місцем проживання у нього виявлено готівкові кошти - 10 373 євро, 84 000 грн, 23 227 доларів США.
Також, у клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначається про наявність іншого майна, однак жодного підтвердження цьому матеріали провадження не містять. Відтак, слідчий суддя, при визначенні суми застави, не може посилатися на такі відомості.
За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. На переконання слідчого судді, беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 951 000 грн. Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваного, сумою грошових коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
(3.9)Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
-утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливим для ОСОБА_1 .
У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК).
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенко О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 04.06.2021 включно.
3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 951 000 грн (два мільйони дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча).
4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
-утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-носити електронний засіб контролю.
8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
9.В іншій частині клопотання - відмовити.
10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський