- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
- Judge (HACC AC): Mykhailenko D.H., Chorna V.V.
- Secretary : Taran L.V.
справа № 991/1112/21
провадження №11-сс/991/195/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Михайленка Д.Г., Чорної В.В.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
за участю адвокатів Дульського О.Л., Єсипенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу адвоката Дульського Олександра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргою,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - прокурори САП) здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42016000000003127 від 04 листопада 2016 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК.
26 січня 2021 року адвокат Дульський О.Л. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до прокурора САП із клопотанням, в якому просив виконати вимоги ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у справі № 757/55526/19-к, а саме - закрити вищевказане кримінальне провадження за положеннями п.1) ч.2 ст.283 КПК.
Не погодившись з постановою прокурора САП від 29 січня 2021 року про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання, 17 лютого 2021 року адвокат Дульський О.Л. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора в порядку положень п.1 ч.1 ст.303 КПК, в якій просив визнати протиправною бездіяльність прокурорів у кримінальному провадженні № 42016000000003127, що полягає у невиконанні вимоги ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у справі № 757/55526/19-к, скасувати постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Висоцької Н.В. про відмову в задоволенні клопотання від 29 січня 2021 року, зобов`язати прокурорів у даному кримінальному провадженні виконати вимоги зазначеної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року шляхом закриття кримінального провадження.
Проте ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2021 року у відкритті провадження за вищевказаною скаргою від 17 лютого 2019 року відмовлено, висновки слідчого судді щодо наявності передбаченої ч.4 ст.304 КПК підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою мотивовані тим, що рішення прокурора від 29 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання Дульського О.Л. не підлягає оскарженню під час досудового розслідування в порядку ст.303 КПК, оскільки оскарження бездіяльності прокурора щодо невиконання ухвали слідчого судді виходить за межі судового контролю у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді, так як за нормою п.1 ч.1 ст.303КПК може бути оскаржена бездіяльність прокурора щодо нездійснення процесуальних дій у визначений саме КПК строк, проте не у строк, встановлений судовий рішенням. Можливість оскарження вказаного рішення прокурора під час досудового розслідування на думку слідчого судді встановлена лише за умови звернення до прокурора з клопотанням з підстав, передбачених п.9-1 ч.1 ст.284 КПК (п.11 ч.1 ст.303 КПК).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, адвокат Дульський О.Л.в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргою та призначити новий розгляд скарги у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги особа вказує на неправильне застосування слідчим суддею положень кримінального процесуального законодавства та, як наслідок, неправомірну відмову у відкритті провадження за скаргою на підставі того, що оскарження бездіяльності прокурора щодо невиконання ухвали слідчого судді виходить за межі судового контролю у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді. Звертає увагу на те, що однією з головних функцій слідчого судді є здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.
Так, адвокат стверджує, що неприйняття прокурором САП протягом встановленого ухвалою слідчого судді від 25 жовтня 2019 року строку процесуального рішення, передбаченого ч.2 ст.283 КПК, наслідком якого було б закінчення кримінального провадження, поставило ОСОБА_1 в стан невизначеності щодо формування позиції захисту від кримінального переслідування та в стан незахищеності від процесуальних рішень, прийнятих поза компетенцією прокурора та у порядку і в спосіб, які не передбачені КПК.
В апеляційній скарзі також зазначено, що вказане порушення прав ОСОБА_1 процесуальними керівниками у цьому кримінальному провадженні відноситься до компетенції слідчого судді та має бути предметом розгляду суддею поданої ним скарги по суті, а визначені КПК строки, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, встановлюються зокрема і слідчим суддею в постановлених ухвалах.
Позиції учасників судового провадження.
Адвокат Дульський О.Л. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, окремо зазначивши, що оскільки за положеннями ст.ст 113,114 КПК встановлений слідчим суддею строк для виконання прокурором певних дій є процесуальним, можливість оскарження бездіяльності прокурора щодо невиконання судового рішення передбачена положеннями ч.1 ст.303 КПК.
Адвокат Єсипенко О.О. підтримала вимоги апеляційної скарги за викладених у ній обставин, просила скаргу задовольнити у повному обсязі.
Прокурор Висоцька Н.В. в судове засідання не з`явилась, проте надала до суду заперечення на апеляційну скаргу, за якими, вважаючи висновки слідчого судді щодо неможливості оскарження зазначеної у скарзі адвоката Дульского О.Л. бездіяльності прокурора за положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК законними та обгрунтованими, просила провести апеляційний розгляд за відсутності прокурора та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Здійснення такого контролю шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, визначено главою 26 КПК.
Перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачений положеннями ч.1 ст.303 КПК. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора за ч.2 ст.303 КПК не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Зокрема, предметом оскарження згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК може бути бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
За вимогами ч.4 ст.304 КПК слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На думку колегії суддів, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали зазначені вимоги закону дотримано в повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, слідчим суддею вірно зазначено про наявність обов`язкових ознак бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій та може бути оскаржена за положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК, а саме: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством та безпосередньо визначається саме і лише нормами КПК за змістом відповідних імперативних положень п.1 ч.1 ст.303 КПК.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 26 січня 2021 року адвокат Дульський О.Л. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до прокурора САП з клопотанням про виконання вимоги ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у справі № 757/55526/19-к шляхом закриття кримінального провадження №42016000000003127 відносно ОСОБА_1
29 січня 2021 року прокурор САП своєю постановою відмовив у задоволенні цього клопотання, що і стало підставою для звернення адвокатом зі скаргою до слідчого судді з вимогами про визнання протиправною бездіяльності прокурора САП, що за позицією заявника виявилась у небажанні виконувати ухвалу слідчого судді, яка набрала законної сили та є обов`язковою до виконання на всій території України.
Відтак, за вимогами та обставинами, викладеними у поданій до слідчого судді скарзі вбачається, що предметом оскарження не є бездіяльність прокурора САП, пов`язана із невчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений саме КПК строк, оскільки заявлені адвокатом вимоги та обґрунтування скарги зводяться до встановлення та констатації за допомогою судового рішення (в даному випадку - ухвали слідчого судді), наявності чи відсутності в діях прокурора САП порушень щодо невиконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2019 року в частині неприйняття жодного рішення, передбаченого вимогами статті 283 КПК.
Таким чином слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржувана бездіяльність прокурора не підлягає оскарженню в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже строки, про які йдеться у скарзі адвоката Дульського О.Л. і які, на його думку, не дотримано прокурором, не встановлені безпосередньо нормою КПК, можливість оскарження встановлених іншим чином строків положеннями вищевказаної норми ст.303 КПК не передбачено.
У зв`язку з цим вважає помилковими викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що посилання у п.1 ч.1 ст.303 КПК на можливість оскарження бездіяльності, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вказані особи зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк, корелюється з процесуальними строками, що відповідно до ч.1 ст.113 КПК встановлюються не лише законом, а в тому числі і слідчим суддею, оскільки строк на оскарження відповідної бездіяльності за п.1 ч.1 ст.303 КПК визначається саме нормою КПК.
Зазначені доводи адвоката спростовуються викладеними в ч.2 ст.303 КПК приписами, відповідно до яких скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, не передбачені у ч.1 ст.303 КПК, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Отже, право на оскарження бездіяльності прокурора, про яку йдеться у скарзі, особа може реалізувати саме у підготовчому судовому засіданні в даному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи на підставі ч. 4 ст. 304 КПК у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора САП слідчий суддя прийшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо неможливості оскарження у визначеному у Главі 26 КПК порядку зазначеної у скарзі слідчому судді бездіяльності прокурора на стадії досудового розслідування.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні при вирішення питання щодо правомірності прийнятого слідчим суддею рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
Таким чином, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею дотримано передбачені кримінальним процесуальним законодавством вимоги, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Дульського Олександра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргоюзалишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________ _____________ ______________
Семенников О.Ю. Михайленко Д.Г. Чорна В.В.