Document No. 94641464

Справа № 991/585/21

Провадження1-кс/991/604/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3, на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 20.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання сторони захисту від 11.01.2021 за вих. № 1101/3 про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019; зобов`язати детектива ОСОБА_5 або інших детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, відновити досудове розслідування у ньому та провести за участі адвокатів АО «Правова та економічна безпека» слідчу (розшукову) дію допит свідків ОСОБА_6 (на час проведення тестового запуску начальник Горканалізації філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») та ОСОБА_7 (на час проведення тестового запуску начальник енергослужби філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») з приводу обставин здійснення тестового запуску скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеного у жовтні 2018 року.

Скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції 2001 року), ч. 3 ст. 209 КК України.

Вказане кримінальне провадження утворене внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 спочатку в № 42018160000001152 від 10.02.2018, а потім в № 42019160000000581 від 16.10.2019.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з оголошенням підозрюваного ОСОБА_4 у розшук.

11 січня 2021 року стороною захисту до Національного бюро подано клопотання за вих. № 1101/3 про відновлення досудового розслідування та допит як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з приводу обставин здійснення тестового запуску скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеного у жовтні 2018 року.

За результатом розгляду цього клопотання детективом Національного бюро ОСОБА_5 винесено постанову від 20.01.2021, якою у задоволенні клопотання відмолено повністю.

З прийнятим рішенням сторона захисту не погоджується, вважає, що детективом ОСОБА_5 не дотримано вимог ст. 110 КПК України при винесенні постанови від 20.01.2021. Поза увагою детектива залишилися доводи сторони захисту щодо необхідності проведення ініційованих слідчих дій, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є формальним та невмотивованим.

Адвокат зазначає, що підтвердження факту виконання робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одесі на об`єкті «Глибоководний випуск» та підтвердження факту належного функціонування цієї системи є необхідним для повного та неупередженого розслідування і спростування позиції сторони обвинувачення.

Враховуючи, що в жовтні 2018 року здійснювався тестовий запуск скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одесі на об`єкті «Глибоководний випуск», а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є свідками та очевидцями цих подій, їх показання мають важливе значення для досудового розслідування.

Сторона захисту наполягає на тому, що обставини, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені лише на підставі належних та допустимих доказів, однак стороною обвинувачення не проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії з метою розслідування справи та збирання, зокрема, доказів невинуватості ОСОБА_4 .

Вказав про відсутність об`єктивних обставин, які заважають стороні обвинувачення виконати вимоги закону та забезпечити підозрюваному право на захист, провести всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) дії з метою перевірки допустимості доказів, на яких ґрунтуються висунуті ОСОБА_4 підозри.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити.

Національне бюро явку представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлене належним чином.

Відсутність представника Національного бюро не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши поясненняадвоката ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, яке 16.10.2019 виділене із кримінального провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018, яке у свою чергу виділене з кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції 2001 року), ч. 3 ст. 209 КК України.

Постановою старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області від 14.11.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 10.12.2018 за підозрою ОСОБА_4 зупинене, у зв`язку з його розшуком.

У межах цього кримінального провадження адвокат ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернувся до Національного бюро із клопотанням № 1101/3 від 11.01.2021 про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у якому просив відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні; допитати як свідків ОСОБА_6 (на час проведення тестового запуску начальник Горканалізації філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») та ОСОБА_7 (на час проведення тестового запуску начальник енергослужби філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») з приводу обставин здійснення тестового запуску скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеного у жовтні 2018 року.

Необхідність проведення слідчих дій адвокат ОСОБА_3 у клопотанні від 11.01.2021 мотивував тим, що згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_4 інкриміновано заволодіння у період 2008 - 2012 років бюджетними коштами в особливо великих розмірах та їх наступна легалізація, вчинені за попередньою змовою групою осіб та у складі організованої групи у змові із службовими особами Одеської обласної державної адміністрації та інших державних і приватних підприємств, шляхом завищення вартості та об`ємів будівельно - монтажних робіт і матеріалів під час будівництва системи відводу стічних вод «Глибоководний випуск» в м. Одесі.

Кошторисна вартість проекту зазначеного будівництва затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 2255-р від 15.12.2010 та складала 585 000 044,00 грн. Натомість, виконуючи взяті на себе зобов`язання ПП «Ремерцентр» виконало робіт на загальну суму 567 129 016,94 грн, тобто 98,5 % від загального запланованого обсягу. Водночас з боку держави, в особі Одеської обласної державної адміністрації, здійснено оплату в розмірі лише 389 717 593,07 грн. Згідно з позицією сторони обвинувачення, викладеною у повідомленні про підозру, ОСОБА_4 заволодів бюджетними коштами у сумі 244 156 557,00 грн та здійснив замах на заволодіння ще 177 411 423,87 грн, однак не зміг довести свої дії до кінця у зв`язку з відсутністю фінансування, що становить 74,3% від загальної вартості будівництва.

Адвокат ОСОБА_3 у клопотанні зазначає, що згідно з позицією сторони обвинувачення, об`єкт мав би бути завершеним лише на 24,2 %, тобто він є недобудованим та не функціонуючим. Однак, справне функціонування, збудованого ПП «Ремерцентр» об`єкту, доводиться тестовим запуском скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеним у жовтні 2018 року.

Крім того, адвокат зазначив, що покази ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були свідками тестового запуску скидання вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» у жовтні 2018 року, мають важливе значення для досудового розслідування.

Згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів, у тому числі, шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій.

За змістом ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Тобто, має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування. За відсутності обґрунтованого клопотання неможливим є його задоволення.

Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Встановлено, що за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 детективом Національного бюро ОСОБА_5 винено постанову від 20.01.2021 про відмову у задоволенні клопотання, оскільки допит працівників Філії «Інфоксводоканал» не відповідає меті проведення слідчої дії.

В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначила, що органом досудового розслідування за результатами збирання доказів у кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 31.05.2017 складено повідомлення про підозру та вручено ОСОБА_4 у передбачений кримінальним процесуальним законодавством спосіб. У зв`язку з оголошенням підозрюваного в розшук, кримінальне провадження зупинене, а потреба в додатковому встановленні обставин кримінального провадження на даний час відсутня.

Разом з цим, текст постанови детектива від 20.01.2021 містить аналіз обставин, на які посилається адвокат у клопотанні. Так, детективом зазначено, що у клопотанні наведено розрахунки, за логікою яких факт належного будівництва об`єкту підтверджується фактом витрачання певної суми грошових коштів, а не об`ємом фактично виконаних робіт. Такий розрахунок сторони захисту є необґрунтованим, а сам факт працездатності системи стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» не є доказом відсутності факту заволодіння грошовими коштами замовника в ході її будівництва.

Детектив зазначає, що показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо обставин запуску системи стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» не стосуються предмету доказування кримінальному провадженні, не нададуть додаткових відомостей, що мають значення для кримінального провадження, та не можуть довести факт належного будівництва системи відводу стічних вод, тому детективом прийнято рішення про недоцільність допиту працівників Філії «Інфоксводоканал».

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваної постанови від 20.01.2021 встановлено, що детективом Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 за фактом заволодіння протягом 2010-2012 років службовими особами ПП «Ремерцентр» та іншими невстановленими особами, що діяли організованою групою за попередньою змовою, бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час реалізації проекту «Проведення першочергових робіт будівництва системи стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск».

Вказане підтверджується як самою постановою детектива, так витягом із повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019, згідно якого ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі, за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України щодо заволодіння бюджетними коштами, яке вчинено шляхом завищення вартості робіт та об`ємів робіт під час проектування та будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск».

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, може бути вчинено, у тому числі, у формі привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка цієї форми полягає у тому, що предметом заволодіння, у цьому випадку, може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало у його віданні, але в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпордження майном через інших осіб. Також предметом такого протиправного заволодіння може бути майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.

Тому, враховуючи зміст повідомленої ОСОБА_4 підозри, факт належного функціонування системи стічних вод, не є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину.

Доказів того, що детективами Національного бюро у кримінальному провадженні № 42019160000000581 підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується також факт незавершення чи неналежного будівництва/функціонування системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», до скарги не надано.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що досудовим розслідуванням досліджується факт заволодіння бюджетними коштами у період з 2010-2012 роки, відомості про що внесені до ЄРДР 12.03.2014 кримінальне провадження № 42014160000000101, що підтверджується копіями постанов про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.12.2018 та від 16.10.2019, а запуск системи здійснювався у жовтні 2018 року, що також підтверджується матеріалами, наданими до скарги.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повідомив, що фактично роботи із будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» виконані після відкриття кримінального провадження, будівництво здійснювалося за рахунок раніше виділених коштів. Також повідомив про наявність судового рішення про заборгованість держави перед інвестором, який здійснював будівництво цього об`єкту. Однак, жодного доказу на підтвердження зазначених обставин адвокатом слідчому судді не надано.

За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України, а доводи адвоката ОСОБА_3, викладені у скарзі, на обґрунтування незаконності винесеної детективом Національного бюро ОСОБА_5 постанови від 20.01.2021 не знайшли підтвердження під час розгляду скарги.

Згідно із ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує проведення певної слідчої дії із тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення сторони захисту із клопотанням щодо такої слідчої дії.

Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 91 КПК України встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (п. 2), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (п. 4).

Тобто. проведення слідчих дій повинне переслідувати мету отримання доказів, що підтверджують або спростовують наявність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Звертаючись до детектива із клопотанням про проведення допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сторона захисту стверджує, що в повідомленні про підозру ОСОБА_4 та матеріалах кримінального провадження № 42019160000000581 наявні очевидні невідповідності, а орган досудового розслідування в порушення вимог ст. 9 КПК України не досліджує обставин, що виправдовують підозрюваного ОСОБА_4 та свідчать про очевидну відсутність події інкримінованого йому діяння. Оскільки вказані особи є свідками та очевидцями тестового запуску системи, тому їх показання мають важливе значення для досудового розслідування.

Однак, з огляду на вимоги ст. 91, 223 КПК України, а також враховуючи предмет досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, адвокатом в клопотанні не наведено доцільність проведення допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а саме: які обставини можна довести або перевірити за результатами їх допиту та яке значення для кримінального провадження можуть мати їх покази.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, тому, у результаті прийняття детективом рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії як допит свідків за участю сторони захисту не були порушені права сторони захисту.

Посилання адвокатана те,що детективзобов`язаний збирати,у томучислі,докази,що виправдовуютьпідозрюваного,слідчий суддяоцінює критично,оскільки відповіднодо ч.2ст.9КПК Українипрокурор,слідчий (детектив) зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом з цим, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. (ч. 2 ст. 290 КПК України)

Тобто, на прокурора та детектива покладено обов`язок надати відповідну оцінку доказам, які виправдовують особу, у тому числі, шляхом прийняття відповідного процесуального рішення, та надати стороні захисту доступ до таких доказів при завершенні досудового розслідування, а не обов`язок збирати докази на користь сторони захисту, що суперечить вимогам ст. 22, 93 КПК України.

Доводи адвоката щодо повноти проведення слідчих (розшукових) дій до винесення постанови про зупинення досудового розслідування, перевірки допустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, предмет дослідження цих питань виходить за межі поданої скарги.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1