- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
- Lawyer : Suslikovoi N.M.
- Prosecutor : Shkrum V.M.
Справа № 991/9451/20
Провадження1-кс/991/9688/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2020 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції з Господарським судом Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, із застави на особисте зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000480 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, подане у межах досудового розслідування кримінального провадження №42019000000000480.
На обґрунтування клопотання захисник зазначила, що 24.05.2017 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №42016000000003536 від 18.11.2016.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 (справа №757/31073/17-к) до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1786 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 3000480 грн. Зазначеною ухвалою на ОСОБА_4 було покладено такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні із встановленою ними періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави ухвалою визначено в межах строків досудового слідства до 02.08.2017.
Ухвалою визначено, що застава, яку не було звернено в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця.
На виконання ухвали, заставу було внесено 12.06.2017 захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 .
14.03.2018 ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про завершення досудового розслідування кримінального провадження №42016000000003536 від 18.11.2016.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2018 (справа №757/29602/17-к) було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строків дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2018 (справа №757/35299/18-к) також було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_4 .
04.03.2019 ОСОБА_4 та стороні захисту було повідомлено про виділення з кримінального провадження №42016000000003536 від 18.11.2016 матеріалів відносно ОСОБА_4 та про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42019000000000480.
27.11.2019 матеріали кримінального провадження №42019000000000480 надійшли до Національного антикорупційного бюро України для визначення підслідності та здійснення подальшого досудового розслідування. 29.11.2019 Національним антикорупційним бюро України було повідомлено ОСОБА_4 та стороні захисту про завершення досудового розслідування в кримінального провадження №42019000000000480.
08.07.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (справа 757/31073/17-к) було розглянуто клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про повернення застави. Відмову у задоволенні клопотання судом було обґрунтовано продовженням дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник стверджує, що з моменту застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави сплило більше трьох років. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя виходив з того, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування чи суду, ризики знищення чи спотворення речей та документів, ризики незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, або вчинення інших перешкод кримінальному провадженню з боку підозрюваного ОСОБА_4 .
Проте, весь цей час ОСОБА_4 сумлінно виконувалися покладені на нього обов`язки, прокурор не звертався до суду із заявою про звернення застави в дохід держави. Після закінчення дії додаткових обов`язків, покладених на ОСОБА_4, він отримав свій паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон, але це не призвело до порушення ним своїх процесуальних обов`язків, покладених на нього законом в процесуальному статусі підозрюваного.
Як зазначає захисник, досудове розслідування було завершено більше двох з половиною років тому 04.03.2018, саме тоді і виділили матеріали відносно ОСОБА_4 в окреме провадження. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України стороною захисту встановлено відсутність свідків, які б свідчили відносно ОСОБА_4 .
Захисник вважає, що ризики знищення чи спотворення речей та документів, ризики незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, вчинення інших перешкод кримінальному провадженню з боку підозрюваного ОСОБА_4 вже не існують, а ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду значно зменшився.
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави судом було враховано його майновий стан на той час. Проте, з того часу ОСОБА_4 переніс чотири серйозні операції, кожна з яких потребувала тривалого періоду реабілітації, на лікування було витрачено значна частина грошових накопичень родини ОСОБА_4 . Посилаючись на те, що ОСОБА_4 є людиною з інвалідністю І групи, пересувається виключно в інвалідному візку через параліч нижньої частини тіла, зазначає, що витрати на підтримання здоров`я та можливість пересуватися також значно зросли порівняно з періодом до операцій.
Захисник також вказує на те, що збіг таких двох чинників, як стан здоров`я підзахисного та запроваджений карантин у зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції в Україні призвів до того, що ОСОБА_4 не зміг продовжити контракт за яким він працював до липня 2020 року старшим викладачем кафедри обліку, аналізу і аудиту Одеського політехнічного університету, та на сьогоднішній день не працює. Зазначене вище призвело до погіршення майнового стану ОСОБА_4 . Застосована до нього застава на день подачі клопотання є непосильною.
За викладених обставин захисник стверджує, що є всі підстави вважати, що застосований до ОСОБА_4 більше трьох років тому запобіжний захід може бути змінений на більш м`який. Для виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, передбаченого ст. 179 КПК України. Окрім того, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу врахувати такі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік і стан здоров`я (є пенсіонером, інвалід І групи та з 2007 року рухається виключно в інвалідному візку); міцність соціальних зв`язків за місцем його проживання, в тому числі наявність родини; погіршення майнового стану; дотримання ОСОБА_4 умов застосованих до нього запобіжних заходів; той факт, що до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також посилається на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, було встановлено, що за наведених захисником обставин, з урахуванням стадії досудового розслідування, розміру внесеної застави, особи підозрюваного, строку, протягом якого здійснюється досудове розслідування, відсутність порушень з боку підозрюваного, застосований запобіжний захід може бути змінений на більш м`який за відповідним обґрунтованим клопотанням.
Враховуючи зазначені вище обставини, захисник просить змінити ОСОБА_4, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №42019000000000480 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, та адресою знаходження дачного будинку: АДРЕСА_2 ); повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Заставу, внесену за ОСОБА_4 його захисником адвокатом ОСОБА_6, повернути заставодавцю.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 клопотання підтримала із підстав, які у ньому викладені. Додатково та на запитання пояснила, що зміна запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання із покладення на її підзахисного таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, та адресою знаходження дачного будинку: АДРЕСА_2 ); повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон повністю нівелюють ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Заперечила проти доводів прокурора, зазначила, що ОСОБА_4 виконував обов`язки начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси лише протягом двох місяців, мав змогу лише здійснювати реєстрацію новоствореної юридичної особи податкової служби, повноважень здійснювати контроль за інспекторами органу податкової служби в частині складання актів перевірки, складання звітності, як і немає права впливати на інспектора під час перевірки законності нарахування ПДВ. Твердження сторони обвинувачення, що у ОСОБА_4 немає економічних зв`язків з Україною ґрунтується лише на припущеннях. А твердження прокурора щодо показів свідків не конкретизовано. Вважає, що покази жодного зі свідків не мають доказового значення.
Підозрюваний ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити. Повідомлену йому підозру у вчиненні кримінальних правопорушень вважає необґрунтованою, у зв`язку із чим переховуватись від органів досудового розслідування та суду наміру не має, так як головною ціллю свого життя вважає доведення невинуватості в інкримінованих йому злочинах з метою відновлення своєї репутації. Зазначив, що визначені у клопотанні захисника обов`язки, які можуть бути покладені на нього у разі зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, є посильними. На даний момент має сім`ю, проживає з дружиною та молодшими внуками. Не працює, пенсіонер, має єдиний дохід у вигляді пенсії в розмірі 10300 грн. Додав, що на даний момент продовжує ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, які йому надсилають в електронному вигляді, залишилось для ознайомлення близько 700 томів. Зазначив, що арешт знято лише з автомобіля.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, вказав, що саме розмір застави спонукає підозрюваного до дотримання всіх обов`язків. Такий запобіжний захід, як особисте зобов`язання, не зможе запобігти встановленим ризикам. На даний час існують ризики, встановлені слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду та ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Зазначене підтверджується журналами судових засідань, в яких зафіксовано результати допитів ряду свідків слідчими суддями на підставі їхніх же заяв, в тому числі покази стосовно побоювань за життя та здоров`я. Зазначив, що слідчими суддями скасовано всі попередньо накладені на майно ОСОБА_4 арешти, у зв`язку із чим є підстави вважати, що підозрюваний не має економічних зв`язків із територією України, а наявне майно він має змогу відчужити або вивести. Вважає клопотання сторони захисту необґрунтованим, тому що доводи стосовно непомірності внесеної застави суперечать наявним в матеріалах кримінального провадження даним. Так як заставу вносив не підозрюваний, а інша особа, її повернення заставодавцю на матеріальне становище ОСОБА_4 ніяким чином не вплине. На підтвердження своєї позиції додатково долучив копії матеріалів кримінального провадження із копіями протоколів допитів свідків.
Слідча суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшла таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 (справа №757/31073/17-к) до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1786 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 3000480 грн. Зазначеною ухвалою на ОСОБА_4 було покладено такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні із встановленою ними періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що діють право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави ухвалою визначено в межах строків досудового слідства - до 02.08.2017. Зазначено, що у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Також ухвалою визначено, що застава, яку не було звернено в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця (т. 1 а.с. 10-12).
На виконання зазначеної ухвали заставу у визначеному розмірі у сумі 3000480 грн було внесено 12.06.2017 захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 (т. 1 а.с.13).
14.03.2018 ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (т. 2 а.с. 3-123) та про завершення досудового розслідування кримінального провадження №42019000000000480 (т. 1 а.с. 32). Прокурором на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 надано висновок за результатами проведення додаткової комісійної судово-економічної експертизи №4625-4628/18-45 від 05.03.2018, згідно з якою висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отриманих в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 26-27 лютого 2018 року щодо оцінки ймовірних втрат доходів бюджету від ненадходження ПДВ підтверджується, у тому числі ДПІ у Приморському районі м. Одеси за червень 2013-вересень 2013 років на суму 270158013 грн., від ненадходження податку на прибуток - у тому числі ДПІ у Приморському районі м. Одеси за червень 2013-вересень 2013 років на суму 424100 842 грн., ймовірної втрати бюджету від ненадходження ПДВ та податку на прибуток - у тому числі ДПІ у Приморському районі м.Одеси за червень 2013-вересень 2013 років на суму 694258855 грн (т. 2 а.с. 227-235). Також додано протоколи допиту свідків та журнали судових засідань, в яких зафіксовані відомості, повідомлені особами, які розцінюються стороною обвинувачення як такі, що мають значення для кримінального провадження, спрямовані на доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, а тому вважаються свідками у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 130-221, 223-226).
Сторона захисту, хоч і не погодилась із підозрою, вважає її необґрунтованою, однак доказів її необґрунтованості не надала, висловивши лише власні міркування, які не охоплені поданим клопотанням, на заперечення прокурора.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2018 (справа №757/29602/17-к) було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строків дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 (т. 1 а.с.14-18), оскільки, з урахуванням стадії досудового розслідування, розміру внесеної застави, особи підозрюваного, строк, протягом якого здійснюється досудове розслідування, та порушень з боку підозрюваного, слідчий суддя визнав відсутніми підстави для продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків, як таких, що носять формальний характер.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2018 (справа №757/35299/18-к) (т. 1 а.с. 19-21) відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_4, оскільки на час його розгляду стороною обвинувачення не доведено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також передбачених ст. 199 КПК України, зокрема слідчий суддя зазначив, що на час розгляду клопотання відсутні ризики, зазначені в клопотанні. При цьому слідчим суддею враховані дані про особу підозрюваного. Даних про звернення у подальшому прокурора із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчій судді не надано.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020 (справа 757/53806/19-к) відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про повернення внесеної ним застави. Відмова у задоволенні клопотання обґрунтована тим, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, а тому відсутні підстави для її повернення. (т. 1 а.с.22-24).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 (справа № 991/7492/20) відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання у зв`язку із наданням стороною захисту суперечливих пояснень стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, невизначеності посильних для виконання підозрюваним обов`язків у випадку застосування особистого зобов`язання, необґрунтованістю клопотання (т. 1 а.с. 25-31).
ОСОБА_4 02.07.2020, 03.03.2020, 03.01.2019, 27.11.2018, 26.11.2018, 25.10.2018 отримувались лікарняні листи з приводу стаціонарного та амбулаторного лікування наявних у нього як інваліда першої групи загального захворювання з 07.10.2016 (а.с.33-38), інших захворювань (а.с. 39-40, 41-42, 43-44 ). ОСОБА_4 16.10.2018, 02.03.2020, 01.07.2020 переніс операційні втручання (а.с. 43-44, 41-42, 39-40). ОСОБА_4 є пенсіонером відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 02.11.2016 (т. 1 а.с.47).
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.
Запобіжним заходом, в тому числі, є застава, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного або захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.
У своєму клопотанні захисник ставить питання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання із покладанням на ОСОБА_4 таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, та адресою знаходження дачного будинку: АДРЕСА_2 ); повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Просить заставу, внесену за ОСОБА_4 його захисником адвокатом ОСОБА_6, повернути заставодавцю.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки у клопотанні захисник та підозрюваний не посилається на зміну обставин підозри, то питання обґрунтованості підозри слідчою суддею не досліджувалося.
У клопотанні захисник зазначає, що у зв`язку із завершенням досудового розслідування перестали існувати ризики знищення чи спотворення речей та документів, ризики незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду значно зменшився.
Водночас, застосування у 2017 році запобіжного заходу до ОСОБА_4 пов`язано із існування ризику переховування від органів досудового розслідування та ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 134, 199, 209).
Оцінюючи доводи захисника щодо втрати актуальності ризиків у кримінальному провадженні слідча суддя зазначає про таке.
Згідно з ч. 1. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З врахуванням того, що у разі зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 з урахуванням усіх обставин, встановлених судом, із застави на особисте зобов`язання, ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу: переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні значно зростють, однак із сплином часу вони істотно зменшились.
За результатами огляду протоколів допиту свідків та журналів судових засідань, в яких зафіксовані допити свідків у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 130-221, 223-226), слідчою суддею встановлено, що показання вказаних свідків - працівників ДПІ у Приморському районі м.Одеса містять посилання на відомості щодо обставин, які перевіряються у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, зокрема реалізації незаконної схеми з мінімізації податкових зобов`язань, в тому числі, за участі ОСОБА_4 . Оцінюючи можливість впливу на свідків слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Існування ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду обумовлено тяжкістю інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими злочинами.
Обставини на які посилається захисник та підозрюваний хоча і свідчать про те, що цей ризик на момент розгляду клопотання ймовірно зменшився, проте з урахуванням встановлених слідчою суддею обставин не свідчать про те, що він перестав існувати.
Вирішуючи питання про зміну обраного підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням ризиків, які не зникли, слідча суддя, дійшла висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків. При цьому, слідча суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного (інвалід І групи), наявність у нього постійного місця проживання (за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, та адресою знаходження дачного будинку: АДРЕСА_2 ), а також міцність його соціальних зв`язків. Також слідча суддя враховує позицію сторони захисту, яка вважає, що показання свідків у кримінальному провадженні не мають, на їхню думку, доказового значення, так як не вказують на вчинення ОСОБА_4 неправомірних дій, інкримінованих органом досудового розслідування, свідки не заявляли про тиск, а відтак обов"язок не спілкуватися із особами, визначеними як свідки не буде непомірним для підозрюваного.
Окремої уваги також потребує той факт, що з часу застосування до підозрюваного ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як застава (08 червня 2017 року), ним жодного разу не було допущено порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, що в судовому засіданні не спростовано прокурором та свідчить про фактичну мінімізацію ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які в сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1786 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у сумі 3000480 грн.
В ході розгляду клопотання, слідча суддя дійшла висновку, що розмір внесеної застави у достатній мірі гарантувало виконання ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, хоч і строк дії попередніх обов`язків, які носили лише додатковий характер припинився.
Слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо непомірності розміру застосованої до ОСОБА_4 застави з огляду на таке. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній, як дієздатна особа, має усвідомлювати існування високого ризику неповернення застави звернення її в дохід держави. Наведені захисником аргументи щодо погіршення здоров`я підозрюваного, значні фінансові витрати на лікування, що призвело до погіршення майнового стану, не мають причинно-наслідкового зв`язку із непомірністю розміру внесеної ОСОБА_6 застави. Отже, таке твердження захисника вважає необґрунтованим.
У разі зміни застави на особисте зобов`язання, ризики, встановлені слідчою суддею значно зростають, а відтак потребує обов`язкового застосування ряду обов`язків, що передбачені 194 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчих, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000000480, прокурора, суду; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000000480, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
При цьому, слідча суддя звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання застосовується до підозрюваного ОСОБА_4 після відкриття матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
З викладеного можна зробити висновок, що досудове розслідування розпочинається зі стадії внесення відомостей до ЄРДР, завершується складанням обвинувального акту (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру), закінчується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Наведене кореспондується також і з правом проводити слідчі (розшукові) дії до закінчення строків досудового розслідування (ч. 8 ст. 223 КПК України), а не до завершення досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не складений, а стадія відкриття матеріалів кримінального провадження триває близько трьох років, досудове розслідування не є завершеним, застосування до підозрюваного запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не суперечить вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.
Крім того, з огляду на припинення дії такого запобіжного заходу як застава, слідча суддя на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України вважає за необхідне повернути заставодавцю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заставу в розмірі 3 000 480 (три мільйона чотириста вісімдесят) гривень, внесену 12.06.2017 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 за підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені сторонами на його розгляд та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
На підставі викладеного вище слідча суддя дійшла висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 131, 132, 177, 179, 182, 193, 194, 196, 201, 309, 376, 532 КПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Чернігова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді застави, що був застосований до нього згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016, на особисте зобов`язання.
На підставіч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк два місяці до 20.01.2021, такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчих, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000000480, прокурора, суду;
- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000000480, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42019000000000480.
Заставу у розмірі 3 000 480 (три мільйона чотириста вісімдесят) гривень, що внесена на розрахунковий рахунок № 37318005112089 Державної казначейської служби України м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 26268059, одержувач ТУДСАУ в місті Києві, згідно з платіжним дорученням № 7 від 12.06.2017, - повернути заставодавцю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, направити підозрюваному.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1