Search

Document No. 92945112

  • Date of the hearing: 16/11/2020
  • Date of the decision: 16/11/2020
  • Case №: 991/9216/20
  • Proceeding №: 52020000000000497
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of detention
  • Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
  • Secretary : Finko Yu.V.
  • Lawyer : Mykhailiuka O.V.
  • Prosecutor : Sniehirov O.M.

Справа № 991/9216/20

Провадження1-кс/991/9445/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Снєгірьова О.М.

захисника Михайлюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лазарчука Р.Б., погоджене із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Снєгірьовим О.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Оленівка Волноваського району Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України

ВСТАНОВИВ:

10.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лазарчука Р.Б. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначенні застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 1 261 200 грн. та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10.11.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Розгляд клопотання призначено на 16.11.2020.

13.11.2020 до початку розгляду клопотання детектив, посилаючись на положення ч. 2 ст. 185 КПК України, звернувся до слідчого судді із новим клопотанням, у якому просив не застосувати, а обрати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 1 261 200 грн. та покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

1. Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України. Це кримінальне провадження 04.08.2020 виділено із кримінального провадження № 42017000000000518 від 23.02.2017 у межах якого щодо ОСОБА_1 28.04.2020 і було складено повідомлення про підозру.

Детектив посилається на такі фактичні обставини, що були встановлені у ході досудового розслідування.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 спільно з невстановленою особою створили та з цього часу до лютого 2018 року керували стійким ієрархічним об`єднанням - злочинною організацією, учасники якої заволодівали коштами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля» та ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» (далі - ДП) шляхом організації та проведення публічних закупівель вказаними ДП з наперед визначеним переможцем - підконтрольним організації підприємством - за завищеними цінами.

До складу злочинної організації були залучені:

- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (друга ланка злочинної організації), які здійснювали підготовку тендерних пропозицій підконтрольних підприємств, пошук реальних постачальників на ДП, контроль за роботою членів тендерних комітетів ДП;

- члени тендерних комітетів ДП (третя ланка злочинної організації): 1) у ДП «Селидіввугілля» - член комітету ОСОБА_5 та секретар комітету ОСОБА_6 ; 2) у ДП «Мирноградвугілля» - голова комітету ОСОБА_1 , секретар комітету ОСОБА_7 ; 3) у ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» - голова комітету ОСОБА_8 , члени комітету ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , секретар комітету ОСОБА_11 .

Крім цих осіб у серпні 2016 року ОСОБА_3 залучив помічників: ОСОБА_12 , яка з 2009 року працювала бухгалтером ТОВ «Доненергоекспорт»; ОСОБА_13 , який виконував окремі функції з ведення бухгалтерського обліку; ОСОБА_14 , який виконував функції менеджера та доручення ОСОБА_3 щодо пошуку необхідного обладнання, моніторингу цін, узгодження поставок обладнання на державні підприємства згідно з чинними договорами.

У вересні 2016 року керівники злочинної організації залучили до виконання окремих завдань, які виникали у процедурах публічних закупівель ОСОБА_15 , який за щомісячну грошову винагороду погодився стати фіктивним директором ТОВ «Тріалтрейд». У березні 2017 року керівники злочинної організації на тих саме умовах залучили ОСОБА_16 , який став учасником та директором ТОВ «Універсал Інвест-Строй».

Підконтрольні публічні закупівлі були організовані таким чином.

Потреби ДП в товарах формувались керівниками підрозділів ДП у формі заявок та технічних описів, в яких зазначались їх перелік та кількість.

Такі заявки члени тендерних комітетів - учасники третьої ланки злочинної організації надсилали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з приміткою «Для погодження тендеру». В окремих випадках особливо важлива інформація надсилалась також на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5 якою користувався особисто ОСОБА_3 .

Отримані другою ланкою злочинної організації заявки піддавались процедурі, названій членами злочинної організації «розцінкою», яка полягала в переадресуванні заявок реальним постачальникам для визначення ринкової вартості продукції. Отримані таким чином комерційні пропозиції були базою для визначення так званої «вхідної» ціни.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визначали розмір націнки, яку включали до очікуваної вартості предмету закупівлі з метою заволодіння цією сумою в результаті поставки цієї продукції від імені ТОВ «Доненергоекспорт» або іншого підконтрольного підприємства за результатами спотворених торгів.

Отримані комерційні пропозиції, пропонований розмір націнки та сформовану в такий спосіб очікувану вартість предмета закупівлі, умови оплати (попередня оплата або відстрочення платежу) ОСОБА_3 надавав на погодження керівникам злочинної організації.

Погоджені ними умови ОСОБА_4 електронною поштою з приміткою «Погоджено» направляв членам тендерних комітетів, які входили до складу злочинної організації, які готували та оголошували процедури закупівель.

За наявності у розпорядженні злочинної організації обладнання, яке можливо вигідно поставити на ДП, керівники та учасники другої ланки злочинної організації надавали членам тендерних комітетів вказівку оголошувати публічні закупівлі на придбання саме цього товару за визначеною ними очікуваною вартістю незалежно від наявності потреби.

Перед розглядом на засіданні тендерного комітету пропозицій учасників, члени тендерного комітету - учасники злочинної організації, доповідали співучасникам другої ланки про перевірку усіх поданих тендерних пропозицій, та узгоджено шукали підстави для відхилення пропозицій непідконтрольних злочинній організації суб`єктів господарювання та відхиляли такі.

За відсутності можливості відхилити пропозицію такого учасника службові особи ДП укладали з ними договори на поставку продукції, проте не здійснювали своєчасний розрахунок за поставлене, у випадку закупівлі на умовах передоплати - не подавали замовлень на поставку товарів.

Частина наявного у підконтрольних товариств товару завчасно, ще до оголошення торгів, поставлялась на ДП та використовувалась. Надалі цей товар включався у план закупівель, та внаслідок спотвореного тендеру оформлялись документи щодо його придбання.

Для упередження участі у закупівлях непідконтрольних суб`єктів господарювання ОСОБА_3 , висловлюючи позицію керівників злочинної організації, доводив до відома їх керівників, що ДП будуть платити тільки тим постачальникам, які «знаходяться в системі і є правильними»; на ДП «інвестори заводять свої фірми» і всі закупівлі відбуваються за їхніми цінами; генеральні директори ДП є всього лише «керівниками дільниць», які не вирішують питань діяльності ДП; питання участі у закупівлях та поставок товарів всі потенційні постачальники «мають узгоджувати з Києвом».

Як наслідок, у торгах ДП брали участь переважно ТОВ «Доненергоекспорт» та у якості компаній підтримки інші контрольовані злочинною організацією товариства (ТОВ «Універсал Інвест-Строй» та ТОВ «Тріалтрейд»).

Після перемоги в такий спосіб одного з цих підприємств, товар на користь ДП відвантажувався реальними постачальниками, чиї комерційні пропозиції раніше були схвалені керівниками злочинної організації. Натомість документально оформлювалась купівля товару підконтрольним підприємством з подальшою поставкою ним на ДП. Фактично ресурси ТОВ «Доненергоекспорт» або інших підприємств, контрольованих злочинною організацією, для поставки товарів на ДП не залучались.

Згідно з висновками судових економічних експертиз та довідок спеціалістів Державної аудиторської служби України від реалізації учасниками злочинної організації вищеописаної «схеми» ДП «Селидвугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» завдано збитків у вигляді втрати активів на загальну суму 51 175 947,59 грн.

Роль ОСОБА_1 - голови тендерного комітету ДП «Мирноградвугілля» (учасника третьої ланки злочинної організації) полягала у тому, що він:

- узагальнював потреби ДП в закупівлях, які повідомляв учасникам другої ланки злочинної організації для визначення ними очікуваної вартості;

- після узгодження керівниками злочинної організації очікуваної вартості готував та подавав на розгляд тендерного комітету заявки про проведення торгів, підтримував внесені пропозиції та голосував за їх схвалення,

- давав вказівки секретарям тендерних комітетів оголошувати процедури публічних закупівель перевіряти тендерні пропозиції підконтрольних злочинній організації учасників до їх завантаження у систему «Прозорро»;

- вживав заходи для відхилення тендерних пропозицій підприємств, які не були підконтрольні злочинній організації, та голосував за рішення, які були на користь учасників злочинної організації;

- головував на засіданнях тендерних комітетів, забезпечуючи прийняття необхідних для діяльності злочинної організації рішень.

У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжкими злочинами;

- існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив зазначає, що повідомлення про підозру у зв`язку із неможливістю його вручення ОСОБА_1 у день складення, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.

У зв`язку із переховуванням ОСОБА_1 та відсутністю достовірної інформації про його місцезнаходження, 06.10.2020 його оголошено у міжнародний розшук.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Снєгірьов О.М. клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи факт переховування ОСОБА_1 та оголошення його у міжнародний розшук вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.

За твердженням сторони обвинувачення обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотанні умов та обставин є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження та запобігання існуючим ризикам.

3. Доводи сторони захисту.

Захисник Михайлюк О.В. проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.

В обґрунтування заперечень захисник зазначив про те, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_1 не у спосіб, передбачений КПК України, а тому відсутні підстави для ствердження про набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Посилання на існування ризиків носять неконкретний характер, а тому відсутні підстави для ствердження про їх існування. Крім цього, надання оцінки існування того чи іншого ризику є доречним лише після встановлення місця перебування ОСОБА_1 , його затримання та вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у загальному порядку. Отже на цей час посилання на існування ризиків є передчасним.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Санкція ч. 1 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

З огляду на те що ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 255 КК України, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Крім наведеного, ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

4.1. Щодо статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особи про підозру

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Із матеріалів клопотання вбачається, що 28.04.2020 детектив Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Снєгріьовим О.М. склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України.

У зв`язку із відсутністю відомостей про місцезнаходження ОСОБА_1 та отриманням інформації, що він незадовго до затримання керівника злочинної організації виїхав на територію м. Донецьк, що є непідконтрольною територією, органом досудового розслідування вжито заходів із вручення повідомлення про підозру у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 135 КПК України для вручення повідомлень.

Так повідомлення про підозру надіслано у такі способи:

- 28.04.2020 цінним листом з поштового відділення АТ «Укрпошта» на адресу: АДРЕСА_2 , що була зазначена дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_17 у зверненні до Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області (ЄО № 18820 від 11.07.2019) про зникнення її чоловіка ОСОБА_1 ;

- 28.04.2020 цінним листом з поштового відділення АТ «Укрпошта» на адресу: АДРЕСА_3 , що була зазначена ОСОБА_1 у зверненні до Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (ЄО № 947 від 20.01.2018) про вчинення невідомими особами викрадення грошей в сумі 150 тис. грн. з зазначеної вище квартири;

- 28.04.2020 у PDF форматі за допомогою програми обміну повідомленнями «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1 , який належить дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_17 , відповідно до особової картки реєстру Державної міграційної служби України та у зверненні ОСОБА_17 до Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області (ЄО № 18820 від 11.07.2019). Надіслані файли доставлено 28.04.2020 в 19 год. 51. хв. та переглянуто 28.04.2020 в 19 год 52 хв.;

- 28.04.2020 у PDF форматі за допомогою програми обміну повідомленнями «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , згідно з повідомленням ОСОБА_17 до Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області (ЄО № 18820 від 11.07.2019). Надіслані файли було доставлено 28.04.2020 в 19 год. 51. хв. та переглянуто 28.04.2020 в 19 год 51 хв.;

- 28.04.2020 у PDF форматі за допомогою програми обміну повідомленнями «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , відповідно до звернення ОСОБА_17 до Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області (ЄО № 18820 від 11.07.2019).

- 28.04.2020 у PDF форматі на адресу електронної пошти ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості щодо якої встановлено під час огляду розсекречених матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем (електронної пошти ТОВ «Доненергоекспорт» - ІНФОРМАЦІЯ_2).

Із матеріалів клопотання вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції ведеться за адресою зареєстрованого місця проживання.

Проте доказів про надіслання повідомлення про підозру за місцем реєстрації ОСОБА_1 матеріали клопотання не містять та про надсилання повідомлення про підозру за цією адресою прокурор не зазначає.

Втім відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення місто Донецьк відноситься до тимчасово окупованої території та його віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через проведення антитерористичної операції.

Відповідно до змісту ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» на тимчасово окуповані території поширюється особливий правовий режим, що стосується перетину тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

У зв`язку із цим оператори поштового зв`язку на цих територіях фактично не функціонують, а органи державної влади не мають змоги реалізовувати свої повноваження, що відповідно унеможливлює проведення будь-яких слідчих (розшукових) та процесуальних дій та надіслання у таку місцевість поштової кореспонденції.

Отже, у цьому випадку невжиття органом досудового розслідування заходів із надіслання повідомлення про підозру за місцем реєстрації не свідчить про недотримання вимог КПК України в частині надіслання повідомлень. З огляду на те, що м. Донецьк є непідконтрольною територією України виконання цього обов`язку є неможливим.

Слідчий суддя відхиляє доводи захисника про те, що надіслання повідомлення про підозру у такий спосіб суперечить вимогам КПК України та не є належним підтвердженням вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та набуття ним статусу підозрюваного.

Як зазначалося вище, у разі відсутності відомостей щодо місцезнаходження особи, повідомлення про підозру надсилається їй у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Серед способів вручення повідомлення КПК України виділяє здійснення його за допомогою телефону, електронною поштою чи факсимільним зв`язком.

За змістом ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є, зокрема, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Враховуючи надання детективом доказів на підтвердження фактів належності номерів мобільних телефонів ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_17 , а електронної пошти - ОСОБА_1 та факту прочитання вказаними особами змісту надісланих повідомлень, можна дійти висновку, що детектив довів до відома ОСОБА_1 зміст повідомлення про підозру.

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя переконаний, що орган досудового розслідування вжив вичерпних заходів із вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, а отже останній набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні.

4.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів у яких він підозрюється:

- довідка Державної аудиторської служби України № 15-17/336-2019 від 29.08.2019, згідно з якою тендерна документація до процедур торгів ДП «Мирноградвугілля» не відповідає вимогам законодавства, тендерні пропозиції ТОВ «Доненергоекспорт», ТОВ «Тріалтрейд» не відповідають умовам тендерної документації, тендерним комітетом ДП «Мирноградвугілля» неодноразово порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення відкритих торгів по предмету закупівлі необхідного для підприємства обладнання;

- довідки Державної аудиторської служби від 31.05.2020, 29.08.2019, 07.12.2018 згідно з якою тендерна документація до процедур торгів ДП «Селидіввугілля», ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» не відповідає вимогам законодавства, тендерні пропозиції ТОВ «Доненергоекспорт» не відповідають умовам тендерної документації, тендерним комітетом ДП «Селидіввугілля», ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» неодноразово порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення відкритих торгів по предмету закупівлі необхідного для підприємства обладнання;

- висновки судових економічних експертиз № 5, 6, 7 від 10.12.2019, згідно з якими різниця між вартістю товару реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» на користь ДП та вартістю придбання вищевказаного товару у постачальників в загальній сумі становить 51 175 947,59 гривень. Зокрема, різниця між вартістю товару реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» на користь ДП «Мирноградвугілля» та вартістю придбання вищевказаного товару у постачальників в загальній сумі становить 20 339 603,19 грн. У разі встановлення порушення норм законодавства, які призвели до втрати даних активів державних підприємств, втрачені активи визнаються збитками;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_15 , відповідно до якого, він на прохання ОСОБА_2 став директором ТОВ «Тріалтрейд», але насправді до діяльності товариства не мав жодного відношення. На вимогу ОСОБА_2 та інших осіб, які працювали у офісі за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26 приходив та підписував документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тріалтрейд»;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_18 , який є засновником ТОВ «Дикон», що брало участь у закупівлі, що проводилася ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1». Після участі у тендері йому від ОСОБА_2 стало відомо, що усі постави обладнання на шахти можуть здійснювати лише підконтрольні йому підприємства;

- протокол допиту свідка ОСОБА_19 , який є директором по постачанню, транспорту та збуту продукції ДП «Торецьквугілля». Цей свідок повідомив, про те що усі питання пов`язані з участю у тендерних закупівлях, поставок на шахту обладнання та оплати за нього необхідно було узгоджувати з так званими кураторами з Києва, серед яких був ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_3 познайомив його зі своїм керівником, яким є був ОСОБА_2 ;

- документи, надані ТОВ «Держзакупівлі.онлайн» 25.10.2018 на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Із цих документів вбачається, що тендерні пропозиції ТОВ «Доненергоекспорт», ТОВ «Універсал Інвест-Строй», ТОВ «Тріалтрейд» завантажувались до електронної системи «Прозорро» з ІР-адреси НОМЕР_4 , а ТОВ «Доненергоекспорт» - також з ІР-адреси НОМЕР_5 . Це свідчить про пов`язаність підприємств;

- документи, надані ТОВ «Павутина.Нет» 07.08.2019 на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Із цих документів вбачається, що ІР-адреса НОМЕР_5 інтернет провайдером ТОВ «Павутина.Нет» надавалась для використання послуг за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_4 ;

- інформація, надана ТОВ «Войп Стар» на запит детектива у порядку, передбаченому ст. 93 КПК України .Із листа № 12-07/19 від 10.07.2019 вбачається, що ІР-адреса НОМЕР_4 інтернет провайдером ТОВ «Войп Стар» надавалась для використання послуг за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26. Відповідно до клопотання за цією адресою з серпня 2016 року по серпень 2017 року розміщувалися керівники та члени другої ланки злочинної організації та залучені до її діяльності особи;

- протоколи огляду додатків до протоколів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем (електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та протоколів огляду протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру оператора мобільного зв`язку. На цих протоколах зафіксовано листування засобами електронної пошти між учасниками другої ланки злочинної організації з пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 та службовими особами тендерних комітетів ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», а також телефонні розмови стосовно визначення та погодження очікуваної вартості до оголошення закупівель, та перевірку службовими особами тендерних комітетів тендерних пропозицій ТОВ «Доненергоекспорт» перед завантаженням їх до електронної системи «Прозорро»;

- витяг з протоколу огляду від 11.07.2018-05.10.2018, а саме: розсекреченого додатку до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем (електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ). На цьому протоколі зафіксовано факт надіслання з електронної пошти « ОСОБА_20 » на пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 службової записки на ім`я ОСОБА_21 щодо проведених закупівель та виявлення правоохоронними органами фактів укладення договорів в обхід системи Проззоро.

На підставі сукупності досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що дійсно могли мати місце обставини про які зазначає орган досудового розслідування і що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_22 . Надані докази свідчать про ймовірність існування злочинної організації з чіткою ієрархію, учасники якої, виконуючи відведену їм роль, заволоділи коштами державних підприємств шляхом організації та проведення публічних закупівель гірничого обладнання за завищеними цінами.

Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів за викладених у клопотанні обставин.

Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.

4.3. Щодо існування ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Ризик переховування від органів досудового розслідування детектив обґрунтовує: тяжкістю злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; майновим станом підозрюваного, на підтвердження чого посилається на те, що кошти державних підприємств на суму понад 51 млн. грн., якими заволоділи учасники злочинної організації продовжують залишатися у їх розпорядженні, наявність рухомого та нерухомого майна у власності як ОСОБА_1 , так і членів його сім`ї. Ці обставини, за твердженням детектива вказують, що ОСОБА_1 має фінансову можливість тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування; факт реєстрації ОСОБА_1 у м. Донецьк, який є тимчасово окупованою територією та наявністю на цій території міцних соціальних зв`язків; факти неодноразових виїздів на тимчасово окуповану територію та тривалого там перебування.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні детектив обґрунтовує характером вчинення злочину та роллю, зокрема ОСОБА_1 , та стверджує про те, що останній навіть без примусу має можливість спонукати осіб, що були задіяні у схемі, але яким не повідомлено про підозру, надавати неправдиві свідчення під час судового розгляду. Також про існування цього ризику, на думку детектива, свідчить та обставина, що на цей час органом досудового розслідування встановлені не всі свідки, які можуть повідомити про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Про існування ризику незаконного впливу на свідків, за твердження детектива, зокрема свідчать пояснення надані одним із свідків, який повідомив про те, що до нього застосовувалися погрози у зв`язку із його діяльністю в інтересах осіб, які є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні. Ризик впливу на інших підозрюваних, за твердженням детектива, обумовлений існуванням серед підозрюваних дружніх, приятельських стосунків, що виникли під час спільної діяльності.

Про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, за твердженням детектива, свідчить те, що учасники злочинної організації координували діяльність державних підприємств у випадку перевірок їх діяльності правоохоронними органами та вживали дієвих заходів для перешкоджання документування протиправної діяльності правоохоронними органами, а отже мають змогу вчиняти незаконний вплив на контролюючі органи з метою перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того учасники злочинної організації вживали дієвих заходів для перешкоджання їх документування правоохоронними органами, такі як: зміна місця діяльності товариств, які діяли в інтересах злочинної організації; зміна номерів телефонів; зміна адрес проживання; заборона обговорювати по мобільному телефону основні обставини діяльності.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на таке.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України. Злочини передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 255 КК України, є особливо тяжкими злочинами відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя також враховує, що у кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння коштами Державних підприємств у сумі понад 51 млн. грн., які не відшукані та залишаються у розпорядженні учасників злочинної організації, а також факт виїзду ним 15.03.2020 на непідконтрольну територію України до м. Донецька, де він має зареєстроване місце проживання, нерухоме майно та сталі соціальні зв`язки. Ці обставини підтверджуються відомостями з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», у зв`язку із чим ОСОБА_1 29.04.2020 було оголошено у розшук, а 06.10.2020 у міжнародний розшук, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Водночас посилання сторони обвинувачення на наявність у ОСОБА_1 фінансових ресурсів для тривалого переховування від органів досудового розслідування слідчий суддя при оцінці існування ризику переховування не враховує. Так, в обґрунтування цієї обставини детектив посилається на те, що сума нарахованого доходу ОСОБА_1 складала за 2016 рік - 85 913 грн., за 2017 рік - 212 819 грн., за 2018 рік - 241 778 грн., за 2019 рік - 147 125 грн. Також ОСОБА_1 є власником автомобіля HYUNDAI ACCENT, д.н.з. НОМЕР_6 , 2008 року випуску. Дружині ОСОБА_1. - ОСОБА_17 належить приміщення АДРЕСА_7 загальною площею 33.7 м2; квартира АДРЕСА_5 загальною площею 70.4 м2; квартира АДРЕСА_1 загальною площею 71.3 м2 (частка власності становить 2/3); автомобіль AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_8 , 2008 року випуску. Проте, на переконання слідчого судді, цих майнових ресурсів недостатньо, для того, щоб стверджувати, що ця обставина може впливати на ризик переховування підозрюваного. Без визначення сукупного майнового стану ОСОБА_1 ці відомості не є достатнім підтвердженням існування ризику переховування.

Втім недоведення цієї обставини не впливає на загальний висновок слідчого судді щодо існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя, у першу чергу, виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Крім того, обґрунтованість цього ризику підтверджується ще й тим, що органом досудового розслідування на цей встановлені не усі свідки, яким можуть бути відомі відомості про обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

У контексті існування цього ризику слідчий суддя також враховує ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи головою тендерного комітету ДП «Мирноградвугілля» мав вплив на учасників тендерного комітету, які за його вказівкою здійснювали підготовку документів для проведення закупівлі.

Посилання детектива на факти тиску на певних свідків, зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 слідчий суддя не враховує, оскільки із змісту протоколів допиту цих осіб не вбачається, що дії із тиску могли вчинятися саме ОСОБА_1 .

У контексті встановлених обставин та досліджених доказів обґрунтованими є і доводи сторони обвинувачення про існування ризику впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що пов`язано із тим, що під час спільної діяльності між ними виникли тісні відносини.

У контексті встановлених обставин та взаємозв`язків між особами щодо яких здійснюється досудове розслідування слідчий суддя вважає доведеною обставину існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так відповідно до наданих доказів, а саме витягу з протоколу огляду від 11.07.2018-05.10.2018, а саме: розсекреченого додатку до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем (електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вбачається, що учасники злочинної організації координували діяльність державних підприємств у випадку перевірок їх діяльності правоохоронними органами. Так, зокрема у електронній пошті виявлено лист Департаменту захисту економіки від 22.09.2017 про виявлення фактів порушення законодавства у сфері публічних закупівель на ДП «Первомайськвугілля», який за невстановлених обставин було адресовано електронною поштою до ТОВ «Доненергоекспорт», а звідти переадресовано невстановленим особам, які мали відношення до проведення закупівлі, по якій виявлені порушення.

Крім цього 06.06.2017 на електронну пошту ТОВ «Доненергоекспорт» невстановленими особами з числа працівників ГУ ДФС у м. Києві було направлено проект акту перевірки ТОВ «Доненергоекспорт» для самостійного заповнення та погодження такого акту.

Крім цього, на протоколах огляду протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру оператора мобільного зв`язку зафіксовано розмови, які вказують на те, що її учасники вживали дієвих заходів для перешкоджання їх документування правоохоронними органами, такі як: зміна місця діяльності товариств, які діяли в інтересах злочинної організації; зміна номерів телефонів; зміна адрес проживання; заборона обговорювати по мобільному телефону основних обставин діяльності.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.

4.4. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя:

- з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ;

- доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри;

- доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ;

- з урахуванням розміру суми щодо заволодіння якою проводиться досудове розслідування, а саме: 51 175 947,59 грн.

- з урахуванням тривалого перебування ОСОБА_1 на території, що непідконтрольна Україні та відсутності відомостей про його місцезнаходження,

вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених детективом в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

4.5. Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук

Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лазарчука Р.Б. від 06.10.2020 оголошено міжнародний розшук ОСОБА_1 .

Підставою для оголошення розшуку ОСОБА_1 стали: неодноразові неявки ОСОБА_1 для вручення повідомлення про підозру, проведення допиту та інших процесуальних дій; наявність інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» про те, що ОСОБА_1 15.03.2020 виїхав до тимчасово окупованої території України через пункт пропуску Мар`їнка (Курахове) та до 05.10.2020 на підконтрольну територію України не повертався.

09.10.2020 постанова про оголошення розшуку ОСОБА_1 надіслана до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, що підтверджується супровідним листом, описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомленням.

Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК України не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Отже з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук.

4.6. Щодо визначення строку дії ухвали про тримання під вартою, обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Аналіз положень наведеної статті дає підстави для висновку, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування обраного запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком встановленим ч.1 ст.197 КПК України.

З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже з урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя також враховує, що відповідно п.п. 4 розділу VІ Наказу Міністерства Юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження» підставою для здійснення екстрадиції розшукуваного в Україну для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м`який запобіжний захід є саме ухвала компетентного суду про тримання особи під вартою.

Викладене у сукупності дає підстави для часткового задоволення клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 281, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лазарчука Р.Б. у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Оленівка Волноваського району Донецької області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_1 не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом за його участю у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін