- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
- Secretary : Puzyria V.R.
Справа № 991/4913/20
Провадження1-кс/991/5065/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Пузиря В.Р., детектива Дуди Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дуди Н.О. про накладення грошового стягнення на ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019000000002464 від 25.11.2019,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дуди Н.О. про накладення грошового стягнення, в якому вона просила накласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення за невиконання процесуальних обов`язків у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, але це зазначено помилково, оскільки частиною 1 ст. 139 КПК України у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора встановлено можливість накладення грошового стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є свідком у кримінальному провадженні №42019000000002464 від 25.11.2019, але будучи належним чином повідомленим про необхідність з`явитися до детектива - злісно ухиляється від явки для участі у проведенні процесуальних дій без поважних причин, незважаючи на належні та завчасні виклики, здійсненні детективом Національного антикорупційного бюро України.
Детектив НАБУ в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила його задовольнити в повному обсязі.
Особа, щодо якої розглядається клопотання про накладення грошового стягнення, ОСОБА_1 , був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, однак до суду не з`явився, надав заяву про відкладення розгляду клопотання на іншу дату у зв`язку з пандемією в державі Україна, пославшись на п.3 ч.1 ст. 138 КПК України.
Поряд з цим слідчий суддя враховує те, що розгляд клопотання було неодноразово відкладено у зв`язку з неявкою та неодноразовими клопотаннями ОСОБА_1 (15.07.2020, 31.07.2020, 11.08.2020, 19.08.2020), з огляду на що, та враховуючи положення ч. 1 ст. 146 КПК України, згідно якої неприбуття у судове засідання особи, на яку може бути накладено грошове стягнення, не перешкоджає розгляду відповідного питання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання детектива.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення детектива, ознайомившись з клопотанням детектива та доданими до нього матеріалами, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.
Згідно з положенням п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України, свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Статтею 67 КПК України передбачено, що за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Частиною 2 ст. 135 КПК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України визначено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст. 136 КПК України).
Стаття 138 КПК України містить вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема, поважними причинами є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку ї лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Виходячи з положень ст. 144 КПК України за невиконання процесуальних обов`язківпід час досудового розслідування ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора, на учасників кримінального провадження може бути накладено грошове стягнення у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом,
Відповідно до ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення, зокрема, у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.
З наведених положень закону вбачається, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на відповідного учасника кримінального провадження, в тому числі свідка, за невиконання покладених на нього процесуальних обов`язківу випадках та розмірах, визначених КПК України.
В свою чергу, накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосовано слідчим суддею лише при наявності певних умов:
1) особа, щодо якої застосовується накладення грошового стягнення, має визначений статус у кримінальному провадженні;
2) наявність обґрунтованого факту невиконання процесуального обов`язку, покладеного на учасника кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002464 від 25.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова суду - суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Карапиш Тетяна Володимирівна, яка займає адміністративну посаду голови цього ж суду, у відповідності до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія даного Закону, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, заповнила та подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну електронну Декларацію про доходи за 2017-2018 роки, при цьому в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, з метою приховання права її чоловіка - ОСОБА_2 на користування нерухомим майном, внесла завідомо недостовірні відомості у Декларації за 2017 та 2018 роки про наявні у її чоловіка в користуванні об`єкти нерухомості, а саме у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» свідомо не зазначила 14 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 45,0953 га, вартістю більше 1300000 гривень, розташованих на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області, тим самим суддя ОСОБА_3 подала завідомо недостовірні відомості у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що згідно з актовим записом про шлюб № 178 від 15.10.1988 укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на праві оренди земельної ділянки строком дії 7 (сім) років належать 14 земельних ділянок (з кадастровими номерами: 7421785200:07:000:0743; 7421785200:07:000:0744; 7421785200:07:000:0746; 7421785200:07:000:0747; 7421785200:07:000:0748; 7421785200:07:000:0749; 7421785200:07:000:0750; 7421785200:07:000:0751; 7421785200:07:000:0752; 7421785200:07:000:0753; 7421785200:07:000:0754; 7421785200:07:000:0755; 7421785200:07:000:0756; 7421785200:07:000:0757, на підставі договорів оренди землі б/н від 13.07.2017.
В рамках зазначеного кримінального провадження перед досудовим розслідуванням постала потреба у допиті в якості свідка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно відомих йому обставин отримання ОСОБА_2 вказаних земельних ділянок в оренду, обізнаності ОСОБА_3 з цим фактом, а тому він являється особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Встановлено, що детективом НАБУ було неодноразово направлено за місцем проживання ОСОБА_1 та за місцем реєстрації повістки про виклик (13.03.2020, 26.03.2020, 12.06.2020) для допиту в якості свідка у кримінальному провадженні та одночасно роз`яснено обов`язок з`явитися на виклик детектива відповідно до п.1 ч.2 ст. 66 КПК України, однак ОСОБА_1 , отримавши всі повістки детективів, на допит до НАБУ не з`явився, про причини свого неприбуття не повідомив, хоча був завчасно обізнаний про проведення слідчої дії.
Факт обізнаності ОСОБА_1 про виклики до НАБУ підтверджується матеріалами доданими до клопотання, зокрема рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання детектива, оскільки ОСОБА_1 , маючи статус свідка у кримінальному провадженні №42019000000002464 від 25.11.2019, не виконав без поважних причин покладений на нього законом обов`язок прибути до слідчого, чим перешкоджає встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №42019000000002464 від 25.11.2019, а тому є достатні підстави для накладення на нього грошового стягнення за невиконання процесуального обов`язку свідка в розмірі, передбаченому ч.1 ст.139 КПК, а саме 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначений в розмірі 2102 гривні.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 139, 144-146, 309, 372 КПК, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дуди Н.О. про накладення грошового стягнення на ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019000000002464 від 25.11.2019 задовольнити.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення за невиконання процесуальних обов`язків у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1051 ( одна тисяча п`ятдесят одну) гривню.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня направити ОСОБА_1 .
Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення в порядку, передбаченому ст. 147 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько